Нетрадиційні форми навчально-виховної роботи в гуртку декоративно-прикладного напряму закладу позашкільної освіти
Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку українського суспільства одним із важливих завдань є упровадження новацій в освітню діяльність закладів позашкільної освіти, що має бути одним із чинників розширення спектру та підвищення якості освітніх послуг, виховання і навчання дітей та учнівської молоді; створення сприятливих психолого-педагогічних умов для особистісної самореалізації, соціалізації й самовизначення [1]. Модель сучасного педагога передбачає готовність до застосування нових освітянських ідей, здатність постійно самовдосконалюватися, бути у постійному творчому пошуку, тому основою діяльності керівника гуртка має бути впровадження нетрадиційних форм навчально-виховної роботи у освітній процес з метою активізації розвитку творчих здібностей, умінь і навичок дітей та застосування ними набутих знань для розв'язування творчих завдань у повсякденному житті. Процес навчання потребує напруженої розумової роботи, активності дитини, а тому має бути приємним і максимально індивідуалізованим. Нині гурткове заняття має стати тією навчальною ситуацією, «сценічним майданчиком», де не тільки викладають знання, а й розкриваються, формуються та реалізуються особистісні якості вихованців. Цього можна досягти, використовуючи нетрадиційні форми навчально-виховної роботи у роботі з дітьми на заняттях гуртка декоративно-прикладного напряму [8].
Аналіз актуальних досліджень. Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчує факт актуальності і наукового інтересу до проблеми використання нетрадиційних форм роботи: розкривається роль інтересу в освітньому процесі (Н. М. Бібік, О. І. Киричук, Г. С. Костюк, Л. М. Проколієнко, О. Я. Савченко, Н. Ф. Скрипниченко, О. В. Скрипниченко та ін.); вирішення дидактичних проблем, пов’язаних з активізацією пізнавальної діяльності, які побудовані на принципах особистісно-орієнтовного навчання (В. Давидов, В. Зінченко, Н. Тализіна, В. Шадриков, І. Якиманська та інші вітчизняні і зарубіжні вчені).
Виклад основного матеріалу. Сучасне заняття вимагає від керівника творчого об’єднання не лише знань, а й володіння сучасними педагогічними технологіями, що активізують інтерес й увагу вихованця, спонукають до мислення і творчої діяльності. Керівник гуртка відповідно до напрямку творчого об’єднання, теми та завдань заняття сам обирає форму і структуру навчальних занять, методи навчання, керуючись їх педагогічною доцільністю, особливостями пізнавальної діяльності вихованців та іншими чинниками, що зумовлюють результативність навчання та виховання дітей. Для того, щоб заняття гуртка були цікаві, творчі, ефективні і мали очікувані результати, треба використовувати нетрадиційні форми заняття, сучасні інноваційні технології: інформаційно-комунікативні, ігрові, інтерактивні та інші, які б дали можливість зацікавити дітей, найбільше виявити їх творчі здібності, розвинути неповторну уяву, провести рефлексію – самоаналіз та самооцінку вихованцями своєї діяльності, своїх результатів. Гурткове заняття вдале тоді, коли воно є сучасним, творчим та ефективним, а гуртківці отримують від нього задоволення [4].
Гурткові заняття, які не вкладаються (повністю або частково) в межі виробленого та сформульованого дидактикою, на яких керівник гуртка не дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів роботи – нестандартні. Гурткове заняття – передусім, творчість, самобутність, навіть мистецтво керівника гуртка, педагога-майстра, який застосовує власні нетрадиційні форми роботи з гуртківцями, використовує індивідуальні, часто саморобні (і тим найбільш корисні для гуртківців) дидактичні матеріали, дедалі більше урізноманітнюючи й удосконалюючи їх. Для таких занять характерними є інформаційно-пізнавальна система навчання, оволодіння готовими знаннями, пошук нових, розкриття внутрішньої сутності явищ через гру, диспут.
Навчальний процес у закладі позашкільної освіти – це сучасні інноваційні форми та методи організації освітнього процесу. Інноваційні педагогічні технології є актуальними, доцільними і ефективними і використовуються в закладах позашкільної освіти, розширюючи горизонти для досягнення особистісної психологічної зрілості у гуртківців, сприяють успішному входженню дитини в суспільство [5].
Вони поділяються на:
Інформаційно-комунікаційні технології: заняття-лекція, заняття-семінар, заняття-твір, заняття-конференція, заняття-творчі звіти, заняття-залік, заняття-інформація, інтегроване заняття.
Ігрові технології: навчальні ігри, змагання (турнір, аукціон, вікторина, конкурс, «Щасливий випадок», «Що? Де? Коли?», KBK); ділові, рольові ігри (імпровізація, імітація, «ланцюжок», «бізнес-гра», «Суд», «Захист дисертації», «Слідство ведуть знавці», «Ерудит»); драматизація (драматична гра, пантоміма, драматична розповідь, ляльковий театр).
Дослідницькі технології (діалог, роздуми, диспути, прес-конференції, репортаж, урок-протиріччя, урок-парадокс, пошук, розвідка, лабораторні дослідження, заочна подорож, експедиція, наукові дослідження, коло ідей).
Психотренінг (тренінг уваги, уяви, пам’яті, «Пізнай себе», «Пізнай свої здібності», «Твоя воля», «Твій характер», «Сам себе виховую»).
Особистісно зорієнтоване навчання – спосіб організації навчання, у процесі якого забезпечується всілякий облік можливостей і здібностей учнів, створюються необхідні умови для розвитку їхніх індивідуальних здібностей.
Метод проєктів гармонійно поєднує академічні та прагматичні знання, стимулює самостійну пізнавальну діяльність і здійснюється за схемою: усе, що я пізнаю, я знаю, для чого мені потрібно і де я можу ці знання застосувати.
Технологія схемо-знакових моделей навчального матеріалу. Для усвідомлення учнями послідовності виконання загально пізнавальних умінь корисно застосовувати схеми-опори, пам'ятки, які допомагають їм планувати свою навчальну роботу, питати, відповідати, доводити свою думку. Ці схеми розкривають суть уміння, алгоритм його виконання, зразок міркування, який можна використати для самостійного розв'язання пізнавальних завдань [3].
Цікавою те ефективною в роботі керівника гуртка декоративно-прикладного напряму є така інноваційна технологія, як технологія формування творчої особистості Під час занять гуртка декоративно-прикладного мистецтва з використанням цієї технології діти знайомляться з народними ремеслами, зустрічаються з майстрами та майстринями, мають змогу спробувати себе в різних видах діяльності. Кожен може проявити свої здібності та знайти для себе щось цікаве. Структура змісту завдань передбачає оволодіння знаннями про художні цінності українського народу, формування навичок композиційної роботи, здійснення міжпредметних зв'язків з образотворчим мистецтвом, історією, народознавством. На основі цього формується досвід творчого застосування знань, розвиваються творчі здібності вихованців [5].
Для результативного виховного впливу на дитину, керівнику гуртка необхідно познайомитися з вихованцем ближче, вивчити його здібності, можливості, скласти психологічний портрет. В цьому керівнику гуртка допоможуть діагностичні тестування та анкетування учнів, бесіди з батьками, вчителями.
Здатність до розуміння і творчого самовираження у сфері декоративно-прикладного мистецтва формується під час сприймання творів мистецтва і практичної діяльності. У зв’язку з цим надзвичайно актуальною стає проєктна діяльність, що сприяє розвитку і збагаченню емоційно-чуттєвого духовного світу дітей засобами мистецтва. На етапі творчої розробки, переходу від ескізу й проєкту до конструювання та моделювання виробів, формуються художньо-конструктивні здібності вихованців, вміння раціонально планувати свій час [10].
Проєктна діяльність тісно пов’язана з підготовкою вихованців до участі в конкурсах. Саме під час підготовки до участі в конкурсі, діти самі обирають тему роботи, будують поетапний план її виконання, вносять зміни в дизайнерське оформлення робіт тощо. Як свідчить практика, результат проєктної діяльності полягає не лише в залученні дітей до художньої творчості, а й у тому, щоб викликати в них осмислення своєї ролі в збереженні художніх цінностей сучасності та минулого.
Останнім часом популярності набула музейна педагогіка як дієва технологія національно-патріотичного виховання. На заняттях гуртка з декоративно-прикладного напряму керівнику доречно організовувати екскурсії до музею народознавства. Відвідавши такий музей, вихованці потрапляють в інший простір, подорожують у часі. Таким чином, вони мають можливість поринути у минуле своїх предків, доторкнутися до предметів побуту, одягу, побувати в ролі майстрів. Такі екскурсії-заняття можуть проводитись систематично, а тому на кожному занятті діти будуть дізнаватися про щось нове – одяг, рушники, предмети побуту українського народу.
Сьогодні в позашкільній освіті популярності набуває технологія «майстер-клас», яка є виправданим заходом інноваційного підходу до реалізації активного та професійного навчання майже в будь-яких галузях діяльності. Для проміжного і підсумкового оцінювання творчої діяльності гуртківців та їхнього позитивного емоційного стимулювання керівник може проводити майстер-класи з декоративно-прикладного мистецтва, під час яких на власних вправах чи технологіях демонструє, як застосовувати набуті знання та вміння.
Керівники гуртків впроваджують інноваційні технології колективно-групового навчання, зокрема, групову форму організації навчальної діяльності учнів (робота в парах, робота в малих групах). Усі вихованці працюють разом чи індивідуально над одним завданням із наступним контролем результатів [9].
Всі вище зазначені технології – лише орієнтир для керівника гуртка, які створюють простір для розвитку педагогічної думки та творчості. У педагогічному досвіді кожного керівника гуртка знайдеться цікавий прийом, оригінальна форма проведення окремого розділу, всього заняття в цілому. Кожен, хто працює з дітьми, має свій арсенал прийомів, методів, власних таємниць і здогадок, помилок і перемог – всього того, з чого починається педагогічна стежинка у світ дитячої творчої душі.
