Постановка проблеми. Проблема навчання читання є предметом постійного обговорення серед науковців та практиків. Значна частина педагогів-дошкільників переконана, що навчання грамоти, в тому числі і читання, необхідне дошкільникам. Згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти [1], навчання читання не є обов'язковим для дітей дошкільного віку. Однак, за бажанням дитини, батьки і вихователі можуть навчати дитину читати уже в дошкільному віці.
У дошкільній педагогіці тривають пошуки технологій навчання дітей, зокрема навчання читання в ігровій формі. Авторська методика навчання читання Л.Шелестової спрямована, з одного боку, на інтелектуальний, мовленнєвий розвиток дітей, розвиток чуттєвої сфери, сенсорики, моторики тощо, задоволення вікових потреб, з іншого – на навчання малюків читання, але не з метою підготовки до школи і набуття високої техніки цього виду діяльності, а задля формування позитивної мотивації, отримання позитивних емоцій від процесу діяльності, прищеплення любові до читання.
Аналіз останніх публікацій. Питаннями навчання читання дітей дошкільного віку, зокрема таким, що базується на принципі «читання по складах» займались М.Зайцев, Н.Компанець, О.Федіна та ін..
Ефективною є і методика Г. Д. Полозюк, яка також орієнтована не лише на формування навичок читання, а й на загальний розвиток особистості. Вона сприяє підвищенню самооцінки дітей, розвиває їхній словниковий запас та мовлення, підвищує мотивацію до читання загалом. Методики щодо формування навичок читання ефективні, однак вузька спрямованість лише на формування цієї навички робить їх менш привабливими для дітей і для педагогів. Поєднання формування навичок читання і загального розвивального впливові на дитину акумулювала у собі технологія розвивального читання Л.Шелестової.
Метою статті є характеристика особливостей основних аспектів технології навчання читання дошкільників та можливість її застосування в процесі формування ключових компетентностей дошкільника.
Виклад основного змісту. Технологія Л. Шелестової – це навчання читанню в ігровій формі в процесі різних видів діяльності на основі складового принципу. Її мета – вчити без навантаження читати, сприяти загальному розвитку дитини: інтелекту, мовлення, дрібної моторики, словникового запасу, уявлення про навколишній світ. Завданням технології є засвоїти ази читання, виконуючи пропоновані ігрові завдання, доступні та цікаві дітям (з використанням олівця, ножиць, завдання, що передбачають маніпулювання предметами, з використанням голосу, пересування в просторі, а також поєднання різних видів робіт). Розширювати знання про навколишній світ, удосконалювати навички різних видів діяльності (малювання, ліплення, вирізання, конструювання тощо), поєднувати логічне та асоціативно образне мислення дитини у сприйнятті нового. Дотримуватись принципу максимальної різноманітності.
Дана методика навчання читання базується на принципі «читання по складах», але водночас вона підпорядкована завданням загального розвитку дитини: інтелектуальному, мовленнєвому, розвитку чуттєвої сфери, сенсорики, моторики, формуванню позитивної мотивації до пізнання загалом та до процесу читання зокрема.
Розуміємо, що оволодіння елементами грамоти передбачає:
- ознайомлення дітей із буквами, що позначають голосні звуки;
- ознайомлення із літерами, що позначають приголосні звуки;
- формування навичок і вмінь утворювати відкриті й закриті склади;
- формування навичок і вмінь злитого читання односкладових, двоскладових і трискладових слів;
- формування навичок і вмінь старших дошкільників читати словосполучення, речення, короткі тексти.
Окрім того, передбачається вдосконалення правильної звуковимови в дітей. Водночас завдання читання – це максимальний розвиток різноманітних здібностей дитини, а знання і навички при цьому мають виконувати допоміжну функцію. Тому під час навчання дітей дошкільного віку читання за авторською методикою Л. Шелестової «Розвивальне читання» розвиток малят поєднується із задоволенням їхніх потреб та інтересів, а отже, викликає позитивні емоції. Перед дітьми не ставиться завдання якнайшвидше оволодіти технікою читання, а завдання вихователя — викликати позитивні емоції, радісний настрій, бажання виконувати ігрові вправи та завдання. Діти виконують пізнавальні завдання, використовуючи різні види діяльності (малювання, ліплення, конструювання, аплікація, співи).
За допомогою навчально-розвивального посібника Л. Шелестової «Вчимося читати» діти легко та із задоволенням навчаються читати. Ігрові вправи зацікавлюють дітей яскравими малюнками, на яких зображені привабливі та кумедні тваринки, метушливі птахи, усміхнені діти та безліч різних кольорових предметів, які захоплюють веселими барвами й казковими сюжетами.
Запропоновані завдання діти виконують природно, невимушено, з цікавістю та бажанням досягти результату. Ігрові ситуації, загадковість сюжету спонукають дитину до дії, вселяють оптимізм, позитивні емоції, впевненість у собі. Вдало підібрані завдання розширюють знання дітей про навколишній світ, розвивають логічне мислення, збагачують активний і пасивний словник малят, розвивають фонематичний слух, мовленнєве дихання, дрібну моторику, пам’ять, увагу. Граючись, діти закріплюють знання про кольори та їх відтінки, предмети побуту, навчаються класифікувати предмети, систематизувати й аналізувати, робити елементарні узагальнення.
Щоб краще ознайомити дітей із буквами та складами, малят долучають до виготовлення ігрового матеріалу. Діти з радістю вирізають і наклеюють склади на «рибки», «листочки», «мушлі» тощо. У процесі ігор із буквами та складами діти постійно повторюють їх, конструюють слова, вигадують чистомовки на потрібний склад, підбирають до слів рими, придумують цікаві історії.
Працюючи за цією методикою, педагоги ставлять за мету: викликати у дітей інтерес до читання, використовуючи розвивальні завдання, вправи, ігрові ситуації; ознайомити їх із буквами; навчити чигати склади та слова; розширити уявлення про навколишній світ.
У процесі навчання дітей читанню вирішуються також такі завдання як:
розвиток логічного мислення та інтелектуальних здібностей дітей у процесі навчання читання й виконання інтелектуальних завдань, вправ, ігор;
сприяння об’єднанню дітей у колектив у процесі спільної мовленнєвої діяльності;
розвиток мовленнєво-творчих здібностей, формування відповідних умінь і навичок злитого читання;
удосконалення артикуляції звуків та автоматизація їх вимови у складах, словах, фразах, розвиток фонематичного слуху.
Програмовий матеріал розподіляється у кожній віковій групі згідно з орієнтовною тематикою занять та зі змістом посібника Л.Шелестової «Вчимося читати» (частина 1). Проводиться 1 заняття на тиждень. Тривалість занять у середній групі –20-25 хв, у старшій – 25-30 хв. Структура індивідуальних, групових і корекційних занять ґрунтується на послідовному оволодінні уміннями та навичками, визначається поставленими завданнями і тривалістю дитячої працездатності, зумовленої віковими й індивідуальними особливостями дошкільників. Саме від цього залежить ефективність навчально-пізнавальної діяльності з мовленнєвого розвитку. Організована навчально-пізнавальна діяльність включає серію інтегрованих, комплексних, комбінованих, сюжетних, бінарних занятьта ігор-подорожей, мандрівок.
Організація та проведення навчально-пізнавальної діяльності за даною методикою передбачає дотримання принципів доступності, варіативності, новизни, практичності. Засвоївши зміст навчально-розвивального посібника «Вчимося читати. 1 частина», діти навчаються:
– викладати букви з природного та покидькового матеріалу;
– знаходити зображення букв на картках, які знаходяться у різних місцях кімнати;
– знаходити та виділяти названі букви у складах і словах;виділяти склади з названою буквою;
– конструювати склади та слова;
– читати склади, слова, речення, короткі тексти.
Серед її основних положень зазначимо навчання читання по складах. Відомо, що склад – найменша фонетично закінчена одиниця мовлення. Проте дітям зазвичай буває важко утворити склади з вивчених літер. Тому доцільно навчати малюка називати одразу склад, а не окремі літери, які він містить. Такий підхід допомагає автоматично усунути проблеми переходу від літери до складу. Проведення занять в ігровій формі. Оскільки гра -природна потреба дошкільнят, основна діяльність, яка викликає в них незмінний інтерес і захоплення, під час занять із малюками пропонуємо різноманітні ігри: «Разом із улюбленою лялькою пошукай літеру А, що заховалася в кімнаті», «Зафарбуй у зелений колір листочки, на яких є склади; літерою Е. Виріж їх і наклей на намальоване дерево» тощо.
Використання різноманітних видів діяльності. Дітям до дошкільного віку властивий інтерес до різноманітних видів діяльності, але при цьому вони не здатні довго зосереджуватися на одному з них. Тому автором розроблено систему завдань для вивчення кожної літери, що передбачає використання різних доступних дітям цього віку видів діяльності: малювання, вирізання, співи, танці, конструювання, виготовлення аплікацій, знаходження предметів у приміщенні, пересування у просторі, рольове перевтілення. Виконання таких ігрових завдань забезпечує роботу різних аналізаторів (зору, слуху, дотику) у поєднанні з руховими діями.
Продовження роботи щодо розвитку навчання читання передбачає друга частина книжки, однак зміст завдань з навчання читання уже значно складніший. Окрім того, у процесі виконання завдань із другої частини посібника діти не лише вчаться читати, а й ознайомлюються із різноманітними поняттями та явищами навколишньої діяльності.
Книга складається із таких розділів: «Я. Я та інші»; «Що я споживаю»; «Гра й мистецтво»; «Час»; «Планета Земля»; «Рослини, гриби, тварини».
Опрацьовуючи кожну з тем, дитина вчиться читати різні за складністю мовленнєві одиниці: спочатку – слова, потім переходить до читання словосполучення, потім – читає речення, насамкінець – невеличкі тексти-віршики. Таким чином, процес читання базується на рухові дитини від простого до складного, що робить його привабливим для дитини, усуває комплекс складності навчання завдання.
Друга частина посібника сприяє розвитку активного діалогічного та монологічного мовлення. На це орієнтовані завдання та проблемні запитання, відповідаючи на які, діти вчаться формулювати та обґрунтовувати власні судження, оформляти їх у речення та невеликі висловлювання.
Застосування диференційованого підходу. При навчанні дітей потрібно враховувати психологічні особливості типологічних груп дітей (за ознаками типу нервової діяльності, темпераменту) та їхні індивідуальні особливості, фізичний і психічний стан, уподобання, інтереси, бажання. Доцільним є варіювання кількості завдань, місця та темпу їх виконання залежно від індивідуальних особливостей дитини.
Висновки. Авторська методика Л.Шелєстової допоможе будь-якому вихователеві і досвідченому, і тому, який лише починає свій шлях до серця дитини, адже в ній є все необхідне : конспект заняття та весь дидактичний матеріал аби якісно й творчо провести заняття з дітьми. Вчити дітей грамоти швидше, легше, цікавіше, зі значно більшою користю для їх загального розвитку.
Список використаних джерел
Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. К.,1998.
Богуш А.М., Орланова Н.П., Зеленко Н.І., Лихолетова В.К. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі. К.: Вища школа,1992. С. 5 - 23.
Богуш А.М. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років. Монографія. К.: Видавничий Дім Слово , 2004. 18 – 31.
Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Укл. А.М. Богуш. Одеса : Маяк , 1999.
Гавриш Н.В. Розвиток мовлення та навчання дітей рідної мови : Мета і завдання. Дошкільне вихов. 2003, №7.
Піроженко Т.Сучасні підходи до мовленнєвого розвитку дітей. Дошкільне виховання. 2001. №1, С.10-11.
Федоренко Л. Закономерности усвоения родной речи. М., 1984. С. 9-12
Шелестова Л. В. Вчимося читати : [навч.-розв. посіб. для дітей 4–6 років] / Л. В. Шелестова. Частина 1. К. : Фенікс, 2016. 272 с.
