Ключовим у понятті “сексуальна освіта” є сексуальність як позитивний потенціал людини і джерело задоволення. Потреба в знаннях і навичках, пов’язана із необхідністю профілактики ЗПСШ та СНІДу й повинна ґрунтуватися на міжнародно визнаних правах людини. Так, Міжнародною Федерацією планування сім’ї (Європейське відділення) (МФПС) зазначено, що “цілісна сексуальна освіта має на меті забезпечити молодь знаннями, нaвичкaми, відносинами та ціннісними устaновкaми, необхідними для отримання задоволення від своєї сексуальності – фізично й емоційно, індивідуально й у взаєминах, та розглядає сексуальність “цілісно в контексті емоційного і соціального розвитку особистості, але при цьому однієї інформації недостатньо.
Виходячи з того, що сексуальна освіта визначається як підхід щодо надання наукових знань, пов’язаних із проблемами статей та відносинами між ними, що відповідає віку й культурним особливостям певної держави, одним із основних завдань сексуальної освіти є “формування можливості вивчати власні ціннісні установки, погляди та розвивати навички, що пов’язані із прийняттям рішень при міжстатевому спілкуванні й зниженні ризиків в багатьох aспектaх сексуальності”.
