Педагогіка В. О.Сухомлинського становить собою нерозривну єдність виховання й навчання. На його думку духовно багата особистість повинна бути грамотною людиною, яка з повагою ставиться як до себе, так і до інших. Зважаючи на це процес формування гармонійно розвиненої людини передбачає формування у школярів високої культури навчальної діяльності. Високоефективним засобом духовного розвитку дитини, джерелом натхнення в оволодінні мовою, надійним засобом самовираження, самоствердження особистості виступає словесна творчість, яка стає могутнім стимулом духовного життя дитини. Тому саме уроки української мови та літератури допомагають учневі зрозуміти красу слова, навчитися користуватися найрізноманітнішими мовними засобами, розвиваючи в собі комунікативну толерантність, власне бачення світу, потяг до розумової праці.

