і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
Предмети »
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Навчально-методичний семінар на тему: «РОЛЬ БАТЬКІВ У ПРОЦЕСІ СОЦІАЛЬНОГО СТАНОВЛЕННЯ ДИТИНИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ»

Навчально-методичний семінар на тему: «РОЛЬ БАТЬКІВ У ПРОЦЕСІ СОЦІАЛЬНОГО СТАНОВЛЕННЯ ДИТИНИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ»

Перегляд
матеріалу
Отримати код

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Навчально-науковий інститут педагогічної освіти, соціальної роботи і

мистецтва

Кафедра дошкільної освіти

Навчально-методичний семінар на тему:

«РОЛЬ БАТЬКІВ У ПРОЦЕСІ СОЦІАЛЬНОГО

СТАНОВЛЕННЯ ДИТИНИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ»

Виконала:

студентка V курсу

ОС «магістр»

Луценко Ірина

Черкаси – 2018

Тема: Роль батьків у процесі соціального становлення дитини дошкільного віку.

Актуальність теми: Виховання дитини – складний процес, більшість батьків сьогодні переживають серйозні труднощі і не в силах подолати величезну кількість існуючих проблем. Актуальність даної теми полягає в тому, що стосунки між батьками і дітьми завжди викликали багато розмов та інтересів. Більшість батьків стикаються з великими труднощами при вихованні дітей. З огляду на тиск і напругу, які щодня відчуває родина, легко зневіритися у свої сили. У міру того як батьки почувають себе все більш виснаженими фізично, емоційно і духовно, їхній душевний стан відбивається на ставленні до дитини. Вона ж – найбільш потребуюча і вразлива людина нашого суспільства, і більше всього вона має потребу в любові.

Мета: підвищення батьківської компетентності в розумінні виховання дітей дошкільного віку, ознайомлення присутніх зі стилями спілкування в родині; формування відповідального ставлення батьків до виховання фізичного і психологічно здорового підростаючого покоління.

Завдання:

  • формувати відповідальність батьків за соціалізацію дитини;

  • ознайомити учасників з різними підходами до сімейного виховання та методами підтримки дитини;

  • визначити оптимальні шляхи спілкування з дитиною;

  • сприяти усвідомленню важливості об’єктивного оцінювання та проявів безумовної любові.

Кількість учасників: 30 осіб

Обладнання: кольоровий папір, ножиці, ручки, диск із записами, папір для нотаток, ватман, маркер, зірочки для побажань, пам’ятки для батьків

Тривалість: 1,5 – 2 години.

План

навчально-методичного семінару:

І. Привітання:

1. Вправа Привітання».

2. Правила роботи.

ІІ. Основна частина:

1. Міні-лекція.

2. Практична робота з кольоровим папером.

3. Метафора «Річка та береги».

4. Мозковий штурм.

5. Інформаційне повідомлення «Стилі виховання».

6. Вправа «Казки нашого дитинства».

7. Вправа «Правила для дитини».

8. Рекомендації для батьків.

ІІІ. Підсумок:

1. Вправа «Соковижималка».

2. Вправа «Аплодисменти».

Хід семінару:

І. Привітання.

Вправа «Привітання»

Тренер пропонує присутнім познайомитися таким чином: «Назвіть своє ім’я так, як би ви хотіли, щоб вас називала людина, яку ви любите, і яка любить вас».

Обговорення:

  • Які відчуття сповнювали вас, коли ви називали своє ім’я?

Висновок: Можна відчути, як багато значить для людини ніжне, лагідне звернення до неї, у якому є любов і турбота.

Правила роботи

Щоб наша зустріч була продуктивною, потрібно дотримуватися певних правил. Я зачитаю їх, а ви обговоріть і виберіть ті, які підходять нам для ефективної взаємодії:

Говорити довго і не по темі.

Говорити чітко і конкретно.

Перебивати один одного.

Правило «піднятої руки».

Бути пасивним і похмурим.

Бути активним, брати участь у всіх видах діяльності.

Правило гарного настрою.

Отже, правила поведінки на тренінгу ми визначили. Можливо, хтось хоче внести корективи?

ІІ. Основна частина.

Міні – лекція

Сім'я – одна з найбільших цінностей, створених людством за період існування. Сім'я, родичі – своєрідний центр формування особистості дитини, виховання його характеру, волі, суспільної свідомості. Любов і дружба, взаємна підтримка батька й матері для дитини – приклад для наслідування. Всі батьки бажають своїм дітям добра, щастя і часто шукають шляхи здійснення цих побажань.

На сьогоднішньому семінарі ми постараємося відповісти на запитання, які хвилюють багатьох батьків:

  • Як не заважати дитині рости щасливою й любити нас?

  • Який слід залишають наші слова й справи в її душі та пам’яті?

  • Чи так уже добре, якщо немає жодних проблем із сином чи донькою, і ми цілком задоволені поведінкою своєї дитини, не дуже переймаючись суперечливістю її почуттів та думок, унікальністю, самобутністю особистості?

Кожна людина з’являється на світ, як дещо нове, що ніколи раніше не існувало. Усі ми маємо індивідуальні особливості, риси характеру, по-своєму бачимо, чуємо, відчуваємо, думаємо.

Практична робота із кольоровим папером

Тренер пропонує взяти папір і вирізати силует дитини. (Учасники вирізають із паперу силует дитини).

Висновок: як кожний виріб, який у вас утворився в результаті практичної роботи, різний, так і кожна дитина неповторна.

Метафора «Річка та береги»

Мені подобається порівнювати дитину з річкою – веселою, стрімкою та бурхливою або ж глибокою та повільною. Вона пливе собі куди їй заманеться, рухається вільно й невимушено. Та кожен рух річки визначає її русло, береги, які ми називаємо батьками. Вони завжди ніби попереду, визначають основне спрямування її руху. Якщо батьки мають свої стійкі ціннісні настанови, знають як виховувати дитину, розуміють, що є важливим для неї, - то це береги міцні і надійні. Тоді і річка почувається захищеною та більш впевненою.

Де ви бачили такі береги, які б тиснули на річку чи змушували її плести в інший бік? Вона протікає вільно, відповідно до своєї природи, а береги лише дещо скеровують її рух. Річка, що не має берегів, розтікається, поступово перетворюється на болото. Так і дитина, яка не відчуває підтримки, розумного контролю з боку батьків, не має життєвих орієнтирів, чіткого самоусвідомлення своїх справжніх бажань та потреб, через що потрапляє під чужий вплив або тиск оточення.

Діти наслідують своїх батьків. Вони ніби віддзеркалюють їхню поведінку, манеру спілкування, засвоюють саме ті цінності, ті головні життєві принципи, які сповідує їхня сім’я. Тому помиляються ті батьки, які впевнені, що дитина буде робити так, «як я говорю». Насправді ж вона буде робити так, «як я роблю». Тому батькам важливо бути послідовними в думках, переконаннях та діях.                                  

Легко й комфортно бути берегом, коли дитина слухняна, «зручна», розуміє сказане з півслова скажете ви. А якщо дитина все ж таки завдає клопоту, змушує хвилюватися і плакати, а то й просто отруює життя своїми витівками? Як бути, якщо на неї всі скаржаться: вихователі, родичі, сусіди? Коли вчителька танців натякає, що краще не водити дитину на заняття – мовляв, інших дітей відволікає сміхом і набридає усякими витівками. А що робити з понурими, неконтактними, неговіркими дітьми, котрі на десять запитань відповідають одним незрозумілим бурмотінням або вигуком, ховаючи від вас очі?

Дорослі замислюються над різними питаннями, не ставлячи перед собою головного «А чи люблю я свою дитину? Чи безумовно приймаю її?»

Мозковий штурм

Важко переоцінити вплив сім'ї на розвиток, навчання і виховання дитини. Це було відомо людям здавна і знайшло своє відображення в крилатих фразах, афоризмах.

Хто може пригадати прислів'я та приказки, у яких говориться про сімейне виховання?

Якщо дитину не навчиш у пелюшках, то не навчиш і в подушках.

Коли батько каже «так», а мати - «сяк», росте дитина, як будяк.

Що вчать вдома діти, то знають і сусіди.

Умів дитя народити, умій і навчити.

Який явір – такий тин, який батько - такий і син.

Яблуко від яблуні далеко не падає.

Інформаційне повідомлення «Стилі виховання»:

У кожній сім'ї свій своєрідний стиль спілкування. Власне, вміння взаємодіяти з дітьми – дуже важлива річ. Ви можете запитати себе, як знайти час для спілкування, адже сьогодні динаміка життя занадто швидка. Все відбувається в поспіху. Згадайте, як починається ранок у вашому домі. Вранці ви даєте дітям настанови, нагадуючи, як вони повинні вести себе протягом дня.

Наступного разу зустрічаємося з дітьми вже ввечері. Саме ці вечірні години, коли ніхто нікуди не спішить, створюють сімейний комфорт. Саме такі хвилини можуть згуртувати і зміцнити сім'ю. Однак, знову спілкування обмежується короткими фразами. Хіба можна поспілкуватися, коли включений телевізор, і якась жінка вже втретє рекламує переваги прального порошку?

Дослідники стверджують, що батьки розмовляють з дітьми приблизно 25-35 хвилин в день. З них 10-12 припадає на роздачу вказівок. Вчені визначили, що в цілому існує три моделі спілкування: демократична, авторитарна, ліберальна, що в свою чергу, породжує певний стиль спілкування в сім’ї.

«Батьки – друзі, партнери, помічники»

Батьки позитивно сприймають власну дитину, незважаючи на її сьогоднішні успіхи. Вони спокійно ставляться до її невдач, підтримують і радіють в моменти успіху. Добре знають своїх малюків, їх вади та чесноти, слабкі і сильні сторони. Ніколи не вдаються до тотальної критики дитини. Розмова про певні недоліки у поведінці будується з позицій оптимістичного оцінювання особистості дитини в цілому, заохочення її до самостійного аналізу і вироблення позиції. Демонструють повагу та довіру до дітей, вбачаючи у них рівноправних партнерів, які можуть мати свою думку на те чи інше явище.

Постійно дбають про підтримання шанобливого ставлення дитини до себе завдяки сприянню в досягненні нею позитивних результатів у діяльності та спілкуванні, схвалюють будь-які намагання проявити самостійність, старанність, вимогливе ставлення до себе. У вихованні своїх дітей зорієнтовані на цінності, що є значущими не лише на короткий проміжок, а на все життя: самостійність, старанність, високі моральні якості.

Батьки підтримують дітей, висловлюють оптимістичні судження. Наприклад: «Не страшно, наступного разу вийде!», «Я вірю в тебе!», «Ти –молодець, добре постарався!» Заохочують дітей до самооцінювання: «А тобі самому подобається?».

«Дорослі – опікуни»

Батьки із зазначеним типом ціннісного ставлення до своїх дітей ігнорують можливості віку щодо здатності до самовираження через самостійність, власноруч виготовлений продукт; прагнення до визнання пов’язують лише з потребою постійно схвалювати вчинки дитини. Сприймають дитину як маленьку, невмілу, що не здатна до продуктивної діяльності, вчинків, не вбачають можливості співробітництва з нею у різних спільних справах. Від дитини не очікують серйозних, осмислених рішень, відповідальних (на рівні віку) вчинків. Тому частіше підмінюють активність дитини власною активністю: її одягають і роздягають, не вважають зайвим погодувати із ложки, виконують замість неї завдання та доручення вчителя.

Оцінюючи зроблене дитиною, вдаються до перебільшень з префіксом «най»: «Ти у нас найрозумніша», «У тебе найкращий малюнок», «Ти була просто довершеною», чи взагалі ігнорують дитячі досягнення або задовольняються формальними оцінними судженнями. Поведінка таких дорослих непослідовна: то заціловують дитину, то швидко готові застосувати ремінь. Такі підходи дезорієнтують дитину, позбавляють її можливості скласти реалістичне уявлення про свої переваги та вади.

 

«Батьки – керівники та контролери»

Для батьків із таким типом ціннісного ставлення характерним є емоційне неприйняття дитини. Це буває з різних причин і часто існує на підсвідомому рівні. Можливо, діти не виправдали більшою чи меншою мірою їхніх очікувань стосовно характеру, розумового та фізичного розвитку, можливо народилися невчасно, можливо, очікувалася інша стать дитини. Є й інша категорія батьків, які цей стиль поведінки є єдино прийнятим у взаєминах з оточенням.

За такого типу ставлення емоційні контакти з дітьми обмежені і частіше зводяться до проповідей, нотацій, моралізування. Широко використовуються накази, розпорядження, команди («Не роби…», «Швидко прибери…», «Я кому сказав!»). Поведінка дітей перебуває під постійним контролем, при цьому все, що виходить за межі розуміння дорослого, засуджується і не приймається. Думкам, ідеям, підходам дитини не надається належної уваги, тому спільна діяльність з дорослим можлива лише за умови домінування останніх. Дитина розцінюється як об’єкт, стосовно якого вибір способів виховання цілком залежить від дорослого.

Використовують  такі покарання: фізичні покарання, обмеження рухливої активності, емоційна агресія, позбавлення перспективи радості. Батьки хваляться дітьми у присутності сторонніх, змушують їх хвалитися своїми успіхами.

-         Чи є чітка межа між різними стилями батьківської поведінки?

-         Чи можна завжди використовувати один стиль?

-         Як ви гадаєте, коли доцільно використовувати авторитарний стиль?

           

Вправа «Казки нашого дитинства»

Кожна група отримує фрагмент казки з певною моделлю сімейного спілкування (казки «Колобок», «Дідова дочка і бабина дочка», «Івасик-  Телесик» або інші, за вибором учасників.)

Завдання кожної групи – драматизувати фрагмент казки, інші команди повинні здогадатися, про який саме стиль сімейного виховання йде мова і що це за казка. Наприклад: Жила собі сім’я – мати і дочка. Мати любила дочку, гарно її одягала, але не приділяла її вихованню багато часу. Не вчила її розбиратися в людях, не розповідала їй про те, як небезпечно спілкуватися з незнайомими людьми, розповідати їм про свою сім’ю. І одного разу стався випадок, який ледь не коштував життя дівчинці і її бабусі. Їх врятували випадкові чоловіки, які саме проходили повз. (казка «Червона Шапочка», ліберальний стиль спілкування).

Обговорення:

- Що було для вас незвичним?

- Які ваші відчуття від роботи?

- Складно було розпізнати стилі виховання?

Вправа «Правила для дитини»

Мета: встановлення обмежень для дітей.

  • Як ми вже говорили, часто спілкування з дитиною обмежується вказівками і заборонами. Звичайно, є багато ситуацій, коли батьки змушені встановлювати певні обмеження для своїх дітей. Особливо, якщо діти маленькі, і їх дії можуть зашкодити здоров'ю та життю. Давайте спробуємо змінити обмеження і заборони на правила поведінки.

Ваше завдання – скласти правила для дитини, не вживаючи слова «НЕ». Наприклад:

- Не можна переходити вулицю на червоне світло ( Потрібно переходити вулицю тільки тоді, коли світить зелений вогник світлофора).

- Не поспішай під час їжі. (Будемо їсти повільно)

- Не розмовляй так голосно. (Будемо розмовляти тихіше)

- Не малюй на стіні. (Малюй на папері)

- Не можна іти на вулицю роздягненим. (На вулиці холодно, потрібно одягатися)

- Не можна битися. (Коли б’ються – роблять одне-одному боляче)

- Не можна брати чужі речі без дозволу. (Перш ніж взяти чужу річ потрібно запитати дозволу)

- Не можна розкидати іграшки. (Іграшки потрібно складати на місце)

- Не можна тикати пальцем. (Якщо хочеш щось показати, скажи або покажи рукою)

-Не можна кричати в громадських місцях (В громадських місцях говоримо спокійно та тихо.)

Обговорення:

- Складно було виконати завдання?

- Є такі правила, які назвали учасники різних команд?

Правила повинні бути в кожній родині. Щоб зберегти мир в сім'ї і не провокувати конфлікти з дітьми, необхідно дотримуватися певних правил.

      

 Рекомендації для батьків:

1. Перш за все необхідно показати дитині, що батьки приймають його почуття і розуміють важливість бажань: «Я розумію твоє бажання …».

2. Потім батьки встановлюють обмеження, пояснюючи причину: «Але цього робити не можна, тому що ...».

3. Нарешті батьки пропонують дитині альтернативу, яка не викликає небажаних наслідків і одночасно дозволяє дитині реалізувати свою активність, задовольнити певні бажання. Важливо, щоб альтернатива зацікавила дитини і була певним замінником неадекватних дій.

4. Якщо і після цього дитина намагається вдаватися до дій, які можуть зашкодити йому самому або іншим, то дорослий повинен попередити його про покарання за недотримання правил.

ІІІ. Підсумок.

Вправа «Соковижималка»

Обладнання: 3 листа ватману із зображенням або написами апельсинів, склянки апельсинового соку, вижатих апельсинів. Стікери, ручки, рівні

кількості учасників.

Хід вправи:

Ведучий на трьох великих плакатах малює або пише словами:

1) Кошик / гірку апельсинів

2) Стакан оранжевого апельсинового соку

3) Кучку вичавок з видавлених апельсинів

Кожен з учасників отримує по 2-4 самоклеючих листка паперу. На них він може написати те, що залишилося в пам'яті до фіналу тренінгу. Невеликий текст з назвою / описом тренінгових процесів, ігор, завдань, вражень від спілкування з одногрупниками і з тренером і т. д. Потім, за сигналом ведучого, ці листки можна буде вклеїти на відповідні попереджувальні плакати

  • на плакат з апельсинами те, що ще не знайшло закінченого вигляду, що потрібно додумати, до чого буде необхідно повернутися.

  • на плакат зі склянкою чудесного освіжаючого соку можна наклеювати те, що радувало, вдихнуло нове енергію, зміцнило фізичні і духовні сили.

  • на плакат з відходами нашої соковижималки будуть наклеєні речі, від яких краще позбутися, які не сподобалися, були зайві, образливі, не актуальні, дратували.

Погляньмо потім на три листа і обговоримо ефективність роботи нашої «соковижималки»:

-         Що найбільше сподобалося?

-         Що не сподобалося, із чим ви не згодні?

-         Що хотіли б побажати тренеру?

    

Вправа «Аплодисменти»

Мета: зняття емоційної втоми, поліпшення настрою.

  • Ми з вами добре попрацювали. І на завершення я пропоную уявити на одній долоні посмішку, на іншій – радість. А щоб вони не пішли від нас, їх треба міцно-міцно з'єднати в оплески.

  • До нових зустрічей! 

ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ ВІД ДИТИНИ:

 

  1. Дорогі батьки, пам’ятайте, що ви самі запросили нас до своєї родини. Коли – небудь ми залишимо батьківську оселю, але до того часу навчіть нас, будь – ласка, мистецтва бути людиною.

  2. Ми бачимо світ не так, як ви. Просимо вас поясніть: що? коли? і чому? кожен із нас має робити.

  3. Наші ручки ще маленькі. Не очікуйте від нас досконалості, коли ми застеляємо ліжко, малюємо, розфарбовуємо або кидаємо м’яча.

  4. Дайте нам трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб ми на них училися. Тоді ми зможемо самостійно приймати рішення у дорослому житті.

  5. Ми вчимося у вас усього: слів, інтонацій, голосу, манер. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через нас. Тому навчіть нас, будь – ласка, найкращого. Пам’ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомогти один одному.

  6. Ми хочемо відчувати вашу любов, хочемо, щоб ви частіше брали нас на руки, пригортали, цілували. Але будьте обережні, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, які заважатимуть нам робити самостійні кроки.

  7. Любі наші, ми вас дуже любимо! Покажіть нам, що ви також нас любите!

  8. Розмовляйте з нами, цікавтеся нашими справами і проблемами. Нехай не буде жодного дня без прочитаної разом книжки.

  9. Дозволяйте нам малювати, розфарбовувати, вирізати, ліпити, наклеювати.

  10. Не виховуйте з нас лише споживачів. Ми хочемо бути рівноправними членами вашої сім’ї, мати свої права та обов’язки.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

  • Додано
    12.08.2018
  • Розділ
    Педагогіка
  • Тип
    Конспект
  • Переглядів
    107
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    3
  • Номер матеріала
    PY416032
  • Вподобань
    0
Курс:«Протидія шкільному насильству»
Черниш Олена Степанівна
72 години
2700 грн
790 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

«Методичний
тиждень 2.0»
Головний приз 500грн
Взяти участь