Сьогодні відбувся
Кабінет психолога:
«
Плітки. Конфлікти
»
Взяти участь Всі події

НАУКОВО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРОВЕДЕННЯ ОБЛІКУ НАЯВНИХ ПОШКОДЖЕНЬ РОСЛИН ОБЛІПИХИ КРУШИНОПОДІБНОЇ КОМАХАМИ-ФІТОФАГАМИ ТА ОЦІНКА РЕЗИСТЕНТНОСТІ ГЕНОТИПІВ ЦІЄЇ КУЛЬТУРИ ДО НИХ

Екологія

Для кого: 12 Клас

23.09.2021

95

1

0

Опис документу:

Фітосанітарна діагностика основа для отримання достовірної інформації про фітосанітарний стан саду та підготовки науково обґрунтованої інтегрованої системи захисту плодових насаджень з використанням різноманітних наукових розробок, які доступні до використання в господарствах.

Перегляд
матеріалу
Отримати код

1.1. Основні види проведення обліків за пошкодженнями рослин обліпихи шкідниками

Спостереження та фітосанітарна діагностика є основою для отримання достовірної інформації про фітосанітарний стан саду та підготовки науково обґрунтованої інтегрованої системи захисту плодових насаджень, в тому числі, обліпихи. Інформація про стан популяцій шкідників включає різні види спостережень з використанням різноманітних наукових розробок, які доступні до використання в господарствах.

Залежно від використання різноманітних підходів щодо оцінювання стану популяції спостереження можуть бути: візуальні (маршрутні спостереження та розкопки), інструментальні (використання різних приладів, ловильних поясів, клейових пасток, споропасток, експрес-тестів та ін.), феромонні (використання феромонів та пасток до них), біологічні, фізіологічні, синоптичні. Вони використовуються окремо, або доповнюють один одного.

Моніторинг за станом рослин передбачає наступний прогноз фітосанітарного стану (розвиток та розмноження шкідників), їх різної завчасності та призначення, що дає можливість прийняти рішення щодо доцільності та необхідності проведення захисних заходів залежно від виду шкідників, а також правильно підібрати засоби захисту рослин.

Шкідники плодових культур, в т.ч., обліпихи, упродовж усього онтогенетичного періоду, або в окремі його фази можуть перебувати у ґрунті, чи на його поверхні, на рослинах, або всередині їхніх органів – у стеблах, листках, квітках, плодах, у зв'язку з чим для виявлення та встановлення їх чисельності застосовують різні методи.

Чисельність шкідників, які зимують чи перебувають у ґрунті в певний період свого життєвого циклу, визначають методом розкопок, відбором ґрунтових проб та їх аналізу. Тому обліковують: личинок хрущів, дротяників, гусениць озимої та підгризаючої совок. Розкопки в саду проводять восени (після листопаду дерев) і навесні (після настання фізичної стиглості ґрунту). Облікові ями розміщують по двох діагоналях саду, або в шаховому порядку. Розмір ями 50 х 50 см, глибина – до 50 см. На площі до 50 га викопують 12 лунок, 51-100 га – 16, а при понад 100 га – на кожні наступні 50 га – додатково 4 лунки. Далі вибирають грунт з лунки, висипаючи його на брезент, чи плівку, ретельно перебираючи руками. Виявлених комах відбирають, підраховують і поміщають у скляну ємкість, наповнену розчином концентрованої кухонної солі. У приміщенні комах промивають чистою водою і визначають їх кількість за видовою приналежністю.

Для виявлення листомінуючих шкідників на 10 облікових майданчиках підраховують рослини з мінами, а потім, розриваючи міни, підраховують кількість живих личинок у них. Пошкодження комахами, які живляться плодами беруть до уваги перед збиранням врожаю. Для цього в різних місцях саду відбирають 100 плодів і, розкривши їх, підраховують чисельність шкідника.

Чисельність гризунів у насадженнях обліпихи визначають методом маршрутного огляду ділянки 0,5 га кварталу саду до 100 га і 1 га на більших за площею. Для цього по діагоналі саду вздовж 1 км на смузі шириною 5 м підраховують кількість колоній і нір. Наявність заселених нір встановлюють притоптуванням їх вдень і перевіркою відкритих наступного ранку.

У міру збагачення знань і уявлень про шкідливі організми, цикли їх розвитку, шкідливі фази та характер пошкоджень відбувалось удосконалення методів їх виявлення та обліку, а також застосовування для цього різного обладнання і приладів. Таким чином, існуючі методи виявлення та обліку можна розділити на візуальні й інструментальні.

Візуальні методи засновані на безпосередньому огляді та підрахунках шкідників і пошкоджених ними органів рослин. За технікою виконання вони можуть бути маршрутними, або детальними, а залежно від того, які органи рослини пошкоджує шкідник, вони поділяються на обліки в грунті, на його поверхні, на рослинах, чи всередині окремих їх органів (стеблах, листках, квітках, плодах).

Візуальний, або прямий облік, проводять, оглядаючи 5 дерев за діагоналлю кварталу. Якщо площа останнього перевищує 15 га, то на кожних 10 га додатково обліковують ще 2 дерева (кущі) обліпихи. Облікові рослини мають бути постійними впродовж усього періоду вегетації. Проводять огляд на 100 бруньках, листках (по 25 з 4-х боків крони кожного дерева), на яких підраховують щільність шкідливих видів, або визначають відсоток пошкоджених бруньок, чи плодів.

Обліковуючи яйцекладки листокруток, п'ядуна-шовкопряда буросмугастого, совок, непарного шовкопряда, оглядають кору штамбів і скелетні гілки. Яйця сисних шкідників (мідяниця, плодові кліщі) за певного досвіду слід підраховувати на 8 плодових гілках завдовжки 10 см окремого дерева (куща).

У період збирання врожаю необхідно ретельно обстежувати кожен квартал саду для встановлення ступеня пошкодження плодів шкідниками і виявлення їх зимуючого запасу на деревах (кущах). З цією метою в період збирання врожаю з п'яти дерев 2-3-х основних сортів потрібно оглянути по 100 плодів (включаючи падалицю) та визначити кількість (%) пошкоджених. Також необхідно уважно обстежити крони та штамби дерев. Результати обліків у період вегетації та збирання урожаю з кожного кварталу саду заносять до облікового журналу. Фахівець із захисту рослин аналізує отримані матеріали за кожним кварталом і використовує для планування захисні заходи у поточному та наступному роках.

Маршрутні обстеження в основному застосовують для візуального виявлення заселеності обліпихового саду тим, чи іншим шкідником, або встановлення їх територіального, чи стаціального розміщення. ІІри цьому в обліпиховому саду можна не завжди підраховувати чисельність шкідників, а відмічати тільки їх наявність. Тому маршрутні обстеження потрібно проводити не менше, як на 10% площі, де окомірно встановлюють щільність шкідників. А під час детального обліку, визначають і ступінь пошкодженості ними рослин, або кількість уражених рослин та встановлюють доцільність методів і заходів захисту саду. На пробних площах вибраних для цього насаджень детальні обліки слід проводити систематично протягом вегетації рослин через кожні 10 днів. При цьому потрібно відмічати фенологію шкідників, сезонну динаміку їх щільності та встановлювати строки появи шкідливих фаз для надання господарствам сигналів про доцільність проведення обстежень і захисних заходів в саду. Залежно від місця заселеності шкідником та ступенем пошкодження ним різних органів рослин обліпихи, вибирають різні методи обліку.

Метод ґрунтових розкопок. У ґрунті визначають щільність шкідників, що зимують, або розвиваються в ньому і й пошкоджують кореневу систему, живлячись стеблами та іншими органами рослин (личинки пластинчастовусих і хлібної жужелиць, дротяники, гусениці озимої, інших підгризаючих совок та ін.), методом ґрунтових розкопок. Залежно від часу проведення розрізняють осінні, весняні (контрольні) й вегетаційні (періодичні) ґрунтові розкопки, а від глибини – мілкі (до 10 см), звичайні (до 45-50 см) та глибокі (на 65 см і глибше). Основні ґрунтові розкопки проводять в ІІІ декаді вересня на ділянках різних кварталів саду. В кожному кварталі по двох діагоналях, або в шаховому порядку, викопують ями розміром 50×50 см і глибиною до 50 см (при звичайних розкопках). Кількість ям в кожному кварталі саду встановлюють залежно від його площі. За площі до 10 га – викопують 10 ям, 11-50 га – 12, 51-100 га – 16 ям. Якщо площа перевищує 100 га, то на кожних наступних 50 га додатково викопують 4 ями. Весняні контрольні розкопки проводять після настання фізичної стиглості грунту, коли він розсипається, з метою встановлення змін стану (смертності) шкідників за період зимівлі та їх щільності з методикою осінніх обстежень не менше, як на 10% площ, обстежених восени. Вегетаційні розкопки проводять у період вегетації рослин обліпихи для визначення щільності ґрунтових шкідників (дротяники, гусениці підгризаючих совок та ін.) і пошкодженості ними рослин. Як правило, ці розкопки мілкі – до 20 см, облікові ями розміщують так, щоб рядок рослин знаходився в середині.

У плодових садах за допомогою ґрунтових розкопок визначають кількість зимуючих гусениць плодожерок, коконів пильщиків, лялечок п’ядунів та ін. Облікові ділянки (1 кв. м) розміщують біля штамбів дерев чи кущів, грунт переглядають на глибину до 20 см, а за потреби – глибше.

На поверхні ґрунту шкідників обліковують на ділянках, вільних від рослин (бур’янів), чи при незначній їх вегетативній масі (у фазі сходів), а також виявляють шкідників, які зимують на рослинних рештках. Восени цим методом встановлюють щільність личинок пильщиків, а навесні також кількість жуків південного сірого довгоносика, мідляків і чорнишів та інших шкідників на сходах гібридів обліпихи. Для цього на кожній обстежуваній ділянці вибирають облікові пункти розміром – 50×50 см.

Оглядом поверхні ґрунту, або за допомогою пасток Барбера (рис. 1) виявляють і підраховують шкідників, які мігрують на рослини поверхнею ґрунту [20].

Рис. 1. Пастки Барбера – різновид ентомологічного обладнання, яке використовується для лову плазуючих поверхнею ґрунту комах-шкідників

Щільність гризунів (миші й ховрахи) визначають оглядом ділянки розміром 0,5 га в садах площею до 100 га і 1 га – на більших. Для цього уздовж, або по діагоналі саду підраховують кількість колоній гризунів у 5-ти метрових оглядових смугах. Наявність у колоніях заселених нір встановлюють прикопуванням вдень усіх отворів і обліком відкритих наступного ранку. За даними обліків кількості прикопаних і відкритих отворів визначають відсоток жилих нір.

Довгоносиків та інших великих жуків (жужелиці, пластинчастовусі) іноді обліковують у ловильних канавках, які викопують по краю саду після відтавання ґрунту глибиною 35 см із прямовисними, або дещо похилими (дно ширше верхнього просвіту) стінками і розміщеними через 10 м на дні колодязів глибиною 20 см. Шкідників, що нагромаджуються в колодязях канавок, підраховують щоденно, до встановлення необхідних строків проведення хімічного захисту рослин. На деревах (кущах) обліпихи шкідників і хвороби виявляють оглядом певної кількості рослин у пробах, або на облікових ділянках.

Методи обліку прихованих шкідників залежать від характеру і місць пошкодження рослин. У багаторічних насадженнях для обліку шкідників на рослинах та в окремих їх органах не завжди оглядають все дерево (кущ), а лише певну кількість бруньок, суцвіть, пагонів, листків, плодів. Так, у саду оглядаючи 100 бруньок у період їх розпускання на кожному модельному дереві встановлюють заселеність попелицями, кліщами і пошкодженість довгоносиками, бруньковою листокруткою та ін. Пошкодженість плодів шкідниками встановлюють аналізом падалиці та 200 плодів з облікового дерева під час збирання врожаю.

Кількість стовбурних шкідників (червиці в’їдливої та пахучої, склівок, короїдів) підраховують у садах оглядом штамбів та скелетних гілок на модельних деревах і отворів з червоточинами, або зрізуванням і розтином певної кількості пагонів (червиця в’їдлива, плодожерка східна). Одержані дані щодо щільності шкідника умовно розраховують на модельну рослину,беручи за основу середні значення.

Інструментальні методи виявлення та обліку шкідників базуються на використанні різних приладів – від найпростіших (типу ентомологічного сачка і ґрунтових пасток) – до складних електронно-обчислювальних засобів з підключенням цифрових оптичних устаткувань. Ними можна ефективніше і значно швидше визначити заселеність угідь тим чи іншим шкідником.

Облік шкідників на поверхні ґрунту проводять на початку вегетації. Наприклад, за допомогою цього методу обліковують кількість південного довгоносика та ін. На кожній обстежуваній ділянці оглядають облікові майданчики розміром 50 х 50 см, шляхом накладання рамки, розміщуючи її рівномірно по двох діагоналях. Підраховуючи кількість шкідників, проводять їх перерахунок на 1 м2. На кварталі, площею 100-200 га, достатньо оглянути 20 таких ділянок. Комах, які перебувають на рослинах і живляться стеблами, листками, або генеративними органами (листкові довгоносики, клопи, клопи-сліпняки, цикадки, трипси, імаго мух і пильщиків, п'явиці, попелиці, гусениці листогризучих совок та ін.), виявляють і підраховують косінням ентомологічним сачком (рис. 2). При цьому, обстежувач, рухаючись по кварталу саду, змахує поперед себе сачком, ударяє ним по рослинах (гібридів обліпихи) і після 10-ти змахів вибирає вилов у ємкість, на дні якої міститься вата, змочена в ефір, а підрахунки далі проводяться у приміщенні. Варто зазначити, що на одному кварталі проводять 50-100 змахів сачком у 5-10 місцях. Для розрахунків 2 змахи умовно прирівнюють до 1 м.

Рис. 2. Ентомологічний сачок


Облік метеликів, які вдень ховаються у гущині рослин (лучний метелик, види совок, п'ядуни) проводять, підраховуючи кількість злітаючих особин при переході через насадження певної довжини маршруту (10-50 і 100 кроків).

Для обліку дрібних стрибаючих комах (цикадки, блішки) використовують ящик Петлюка (рис. 3). За формою який нагадує зрізану піраміду без дна і верху, виготовлену із фанери, або іншого матеріалу, на внутрішній поверхні стінок якої закріплено шар вати. Розмір ящика вибирають такий, щоб облікова площа становила 0,1-0,25 кв. м. Наприклад, розмір бічної стінки знизу – 316 мм, зверху – 800, при цьому висота становить – 350 мм.

Під час обліку обстежувач рухається проти сонця і в потрібних місцях швидко встановлює ящик меншим отвором на рядок рослин, з яких сполохують блішок. Вони потрапляють на стінки ящика і заплутуються на ваті, де їх легко вибрати пінцетом, або ексгаустером і підрахувати. Ексгаустером можна знімати і підраховувати дрібних комах (попелиць, трипсів) безпосередньо з рослин, або з проб, взятих іншими методами.

Рис. 3. Модифікований ящик Петлюка [21]


Шкідники з прихованим способом життя виявляють за такою методикою. Для встановлення чисельності внутрішньостеблових видів (личинки стеблових блішок, плодових мух та ін.) на облікових майданчиках відбирають зразки по 5-6 рослин.

Комах, що знаходяться в ґрунті й переміщуються його поверхнею (жужелиці, чорниші, жуки ковалики та інші), обліковують за допомогою ґрунтових пасток (жерстяні банки, склянки, циліндри); їх закопують так, щоб верхній край перебував на рівні ґрунту, або дещо нижче. Зверху над ними для захисту від дощу і нагрівання сонцем встановлюють на кілочках кришки так, щоб між ними і тарою був просвіт 3-4 см. Для фіксації комах, що потрапили в пастку, на 1/3 її заповнюють 2-4%-ним розчином формаліну, або етилен-гліколю. Кількість ґрунтових пасток на обліковій ділянці в середньому повинна становити 10 одиниць. Відловлених комах підраховують щоденно.

Останнім часом розроблені конструкції пасток для обліку шкідників (жуків коваликів) з використанням їх статевих феромонів. Для виявлення й обліку комах на рослинах використовують ентомологічні сачки, які бувають роз’ємні, складні, із змінними комахозбірниками та інші (рис. 4). Вони в основному складаються із закріпленого, на палиці довжиною 1 м, металевого обруча діаметром 30 см, на який кріпиться мішок, зшитий з легкої тканини, глибиною близько 60 см, що закінчується сферичним дном, або конусоподібним краєм із змінним мішечком комахозбірника на кінці.

Рис. 4. Ентомологічні сачки: роз’ємні, складні, із змінними комахозбірниками


Сачком виявляють значну кількість дрібних, або рухливих комах на рослинах (бульбочкові та листкові довгоносики, земляні блішки, буряковий, люцерновий та інші клопи-сліпняки, цикадки, трипси, імаго злакових мух і пильщиків, попелиці та ін.). Обстежувач, рухаючись по саду, змахує попереду себе сачком, ніби косою, з кутом захвату 90°, проводячи краєм обруча по рослинах. Після 10 змахів він аналізує видовий склад шкідників на місці або висипає їх у морилку і аналізує у лабораторії.

Облік популяції шкідників на гібридних сіянцях обліпихи першого року методом косіння ентомологічним сачком, як методом кількісного обліку найстаріший і внаслідок своєї простоти найбільш розповсюджений. Косіння у поєднанні з іншими методами дозволяє з'ясувати видовий склад членистоногих, добову і сезонну їх динаміку, відношення комах до різних факторів навколишнього середовища. Видовий склад комах, зібраних косінням у певних стаціях, значно більший, ніж у зборах біоценометром. Існують сачки різних систем, є різні пристосування до них, а при обліку застосовується різна кількість змахів. Рекомендують робити 25 змахів, або 100 змахів, узятих у кілька прийомів (по 20-25 змахів) сачком з діаметром кільця 30 см при довжині річки 1,5 м. При спеціальних дослідженнях, наприклад для вивчення добової міграції косіння проводять через кожні 1-2 години. Відловлених комах заморюють, переносять у ємності й ідентифікують у лабораторії. Дані заносять у щоденник, або облікову картку.

Інструментальні методи дають можливість алгоритмувати дані спостережень та розробляти прогнози розмноження шкідників. Нині розроблено багато інших приладів для проведення моніторингу. Це споропастки, ловильні пояси та клейові пастки, експрес-тести, модифіковані метеоприлади та інше.

Значна кількість приладів і пристроїв для виявлення і обліку шкідників зроблена із врахуванням реакції останніх на різні подразнення (колір, або світло, температура, запах та ін.). Так, попелиці добре реагують на жовтий колір, тому для їх обліку використовують жовті водяні пастки. Для цього в саду на підставках виставляють чашки Меріке, Петрі, блюдця, чи інші плоскі посудини, пофарбовані у жовтий колір і наповнені водою. Обліковують відловлених у пастки комах щоденно. Враховуючи, що для нічних комах принадна дія світла, для їх обліку використовують світлопастки різних конструкцій. Основні їх частини – джерело випромінювання світла, каркас та пристрої для збирання і фіксації, або замору комах. З урахуванням фото- або термотаксисів для автоматизації вибирання й обліку шкідників із рослинних, чи ґрунтових проб використовують еклектори різних конструкцій. Вони складаються із затемненої ємності, в яку вкладають досліджувану пробу рослин, і отвору, в який вмонтовано скляний комахо-збірник. Наявні в пробі шкідники в темному еклекторі залишають його, рухаються у напрямі отвору, через який проникає світло, і потрапляють у комахо-збірник, де їх вибирають, підраховують і аналізують.

Ловильні пояси – унікальний прийом спостереження за популяцією шкідника впродовж вегетаційного сезону. Наприклад, особливо важливо знати стан популяції обліпихової молі після першого покоління для прогнозування чисельності другого покоління. Ловильні пояси, як правило, виготовляють з гофрованого паперу. Для цього вирізають смужку такого паперу шириною 30-35 см і на висоті 15-20 см від поверхні ґрунту перев'язують нею стовбур дерева, чи товсті гілки куща. Через кожні 6-7 днів після початку заляльковування гусениць першого покоління проводять огляд ловильних поясів для визначення процента залялькованих особин та статевого їх індексу.

Здатність комах принаджуватись на запах природних, чи хімічних речовин використовують для їх відловлювання за різних видів пасток й обліків. Розрізняють принади (атрактанти) харчові, коли комахи прилітають для додаткового живлення, й статеві, або феромонні, коли особини протилежної статі відшукують за запахом свою пару.

Найбільше застосовують харчові принади для виявлення і спостереження за динамікою та інтенсивністю льоту метеликів совок, лучного метелика та інших у ловильних коритцях розмірами 40×70×7, або 30×50×6 см.

Феромонні пастки розпочали застосовувати в багатьох країнах світу протягом останніх десятиріч, відтоді як було встановлено хімічну структуру атрактантів самок багатьох шкідників. Найбільше використовують клейові пастки трапецеподібної, трикутної, чи циліндричної форми напіввідкритого типу (рис. 5).

Рис. 5. Клейові пастки трапецеподібної, трикутної, чи циліндричної форми напіввідкритого типу


Оглядають пастки й підраховують відловлених комах щоденно, або один раз на 3-5 днів, знімаючи ланцетом комах з клеєвої поверхні. Строк використання однієї капсули з феромоном, залежно від умов погоди та виду шкідника триває 20-30 днів.

Для визначення напрямів міграції комах, їх щільності в повітрі розроблене і може використовуватись модифіковане радарне обладнання (рис. 6). Як показали дослідження, проведені у Великобританії, за допомогою радарів окремі великі види комах можна визначити на відстані 1,5 км, а їх скупчення – до 72 км, а такі дрібні, як попелиці, – на відстані 207 м. При вдосконаленні цього методу в майбутньому використання радарів дасть можливість виявляти шкідників на великих площах, ідентифікувати і визначати їх чисельність без відловлювання.

Рис. 6. Модифіковане радарне літальне обладнання, дрон «Agras MG-1»
[22, 23]

Для швидкого виявлення заселення і пошкодження насаджень обліпихи шкідниками на великих площах в останні роки розроблені методи аеровізуальних обстежень, аеро-фотозйомки, а також розробляються методи використання для цього космічної зйомки із штучних супутників землі.

Методами аеровізуального обстеження можна виявляти заселення та пошкодження їх шкідниками (мишоподібні гризуни, жужелиці, дротяники та інші), а прямим підрахунком ознак життєдіяльності (викиди землі в колоніях гризунів, випадання рослин, чи ступінь їх пригнічення від пошкодження) – їх щільність. Для аеровізуальних обстежень насаджень у нашій країні рекомендовано використовувати гелікоптери, або дрони при висоті польоту від 40 до 100 м і швидкості 50-80 км/год. Застосування аерофотозйомки для виявлення заселення різними шкідниками на значній площі можливе при багаторазовому обстеженні за період вегетації, іноді через 7-12 днів. Зйомку проводять з літаків типу Ан-2, Іл-14, при цьому їх висота польоту становить 800-2000 м у масштабі від 1:1000 до 1:10000. Наукові дослідження виявлення та ідентифікації шкідників рослин за допомогою аерофотозйомки і розробки методів комп’ютерного (з використанням ЕОМ) дешифрування знімків тривають, і незабаром їх почнуть впроваджувати у виробництво.

Вибірка й облік комах за допомогою фотоеклектора (рис. 7).

Рис. 7. Ортнерівський фотоеклектор


Метод обліку фотоеклектором заснований на принципі використання позитивного фототаксису в комах. Але не всі комахи позитивно реагують на світло. Результативним при застосуванні фотоеклектора є одержання даних з кількісного обліку окремих груп комах. Наприклад, виходу комах із зимівлі (прилад ставлять до початку виходу і знімають наприкінці) і при обліку впливу агротехнічних заходів на шкідників. Може також застосовуватися в комбінації з іншими методами при біоценологічних дослідженнях.

Облік проводять у такий спосіб. Вибирають площадку, беруть фотоеклектор у витягнуті руки, обережно підходять до досліджуваного місця (краще проти сонця), опускають прилад на ділянку і залишають на певний час. Під час цієї перерви відзначають стан погоди і дані заносять у щоденник. Описують коротко також рослинний покрив навколо площадки. Фотоеклектор можна тримати на досліджуваній ділянці від декількох хвилин до декількох годин. Можна навіть залишати його на ніч. Рекомендують також ставити фотоеклектор в саду ввечері, або вночі, коли комахи малорухливі. Це дасть можливість врахувати без втрат усіх комах. Зібраних у ємкість комах розбирають, як звичайно, підраховують і записують в облікову картку.

Облік безхребетних за допомогою біоценометра (рис. 8). Біоценометр (залізний ящик зі стороною 50 см без дна і кришки та мішок) беруть за краї верхньої площини, або за ручки, піднімають на витягнутих руках вгору й опускають (накладають) на обрану для вивчення ділянку. Опущений біоценометр прикриває й ізолює певну ділянку землі.

Рис. 8. Біоценометр - прилад для кількісних обліків наземних комах і інших безхребетних, застосовуваний при ентомологічних дослідженнях


Прилад притискають щільно до землі і приступають до відбору комах. Спочатку виловлюють з біоценометра літаючих комах. Для цього підносять ємкість (морилку) до комах, що сидять на рослинах, чи на стінках біоценометра («заморені» комахи падають у морилку), потім збирають комах з рослин і з поверхні грунту. Рухливих комах (жуків і ін.) ловлять руками, або пінцетом, дуже дрібних – пензликом, змоченого у спирті, або ексгаустером і переносять у пробірку зі спиртом. Після того, як усі швидкобігаючі тварини зібрані, обрізають навколо біоценометра грунт, видаляють біоценометр і продовжують обстежувати досліджувану площадку. Спочатку зрізують траву і переносять її в банки, або в мішечки для детального аналізу в лабораторії; збирають комах, виявлених при коренях, в окремі пробірки; викопують дернину і переносять її також у банку, або мішечок для детального вивчення. Перебирають землю на цій площадці на глибині 10 см, збирають виявлених тварин, фіксують, чіпляють етикетку. Таким чином, вивчають другий, третій і наступний шари. Виявлених комах враховують по кожному шару окремо. Після обробки матеріалу всі дані заносять у щоденник, або в облікову картку.

Вибірка і збір комах за допомогою усмоктувальних апаратів. Для цього використовують ручний електричний пилосос, який працює від ВВП тракторного, або мотоблокового агрегату, з'єднаного з металевим барабаном (довжиною 25 і діаметром 14 см), усередині якого розміщена ємкість з тканини для вловлювання комах-шкідників. Від кришки барабана відходить гнучка трубка з резиновим наконечником. При зборі комах металевий циліндр (висотою 30 і діаметром 30 см) ставлять у траву, апарат пускають у хід, а сопло трубки пересувають усередині циліндра в усі сторони. Процедура продовжується 2 хв., і після двохвилинної перерви її повторюють. Цим способом отримують чисельний вилов комах рослин (до 66,7-100%) різних систематичних груп. Для збору дрібних комах з дерев до ручного пилососа з довгою гнучкою трубкою прикріплюють лійку. З його допомогою можна збирати комах з дерев висотою 7 м і більше.


1.2. Кількісні і якісні методи проведення фітоентомологічних досліджень поверхні грунту і рослин

З метою порівняльної характеристики ураження сортів обліпихи пошкодженнями шкідників відповідні обліки протягом усього періоду випробувань проводять, як правило, на одних і тих же 3−5 деревах (кущах) сорту. Якщо будь-яке з виділених для обліку дерев за тих чи інших обставин підлягає вилученню, його замінюють сусіднім.

Щитівки й несправжні щитівки обліковують шляхом ретельного огляду кори на стовбурах, основних і тонких гілках усіх облікових дерев. Перед обліком переконуються в життєздатності кокцид. Для цього розтинають щитки, розташовані з різних боків дерева. За значного заселення на життєздатність кокцид указує мокрий слід, що залишається на корі після сковзкого натискання твердим предметом. За обліку визначають відсоток пошкоджених рослин і переважний ступінь пошкодження (зараження) життєздатними кокцидами (слабкий, помірний, сильний).

За оцінки пошкодження рослин мідяницями оглядають по 5 гілок обліпихи із 4-х сторін кожного з облікових дерев. Ступінь пошкодження оцінюють як: слабкий, помірний, сильний. Оцінку сорту встановлюють за переважним ступенем пошкодження. Обліки пошкодження обліпиховою мухою проводять під час збирання врожаю, оглядаючи по 100 плодів, узятих поспіль із декількох ящиків (кошелів). За результатами обліків підраховують кількість уражених плодів у кожній групі і виводять середній бал ураження сорту, перемноживши кількість плодів кожної групи на відповідний бал ураження. Отримані результати підсумовують і ділять на кількість уражених плодів.

Обліки проводять на 5-6-ти типових деревах (кущах) конкретного сорту, виділяючи для цієї мети по 2 дерева в кожному повторенні. Поширення хвороб, чи пошкоджень обчислюють за відсотком уражених чи пошкоджених рослин до загальної кількості оглянутих. Ступінь пошкодження визначають у відсотках (із заокругленням до 10) за кожною оглянутою рослиною, а потім визначають загалом по сорту. До польового журналу заносять бал пошкодження кожного облікового дерева, а потім виводять середній по сорту. На основі аналізу даних, одержаних за декілька років, складають порівняльну характеристику сортів за їх стійкістю до шкідників, виділяючи сорти високостійкі, середньостійкі та стійкі до того чи іншого шкідника, зокрема,

високостійкі – сорти рослин, які не пошкоджуються конкретним шкідником у зв’язку з уникненням прояву на них паразитизму за рахунок інтенсивного, або тривалого проходження фаз органогенезу (1−3 бала);

середньостійкі – сорти, які пошкоджуються слабко, або помірно (3−5 балів);

нестійкі – сорти, які пошкоджуються сильно (7−9 балів).

Особливості обліку окремих пошкоджень шкідниками обліпихи наведено нижче. За виявлення кліща павутинного, застосовують карантинні заходи та встановлюють систематичне спостереження за насадженнями обліпихи. Заходи боротьби вносять до польового журналу та річного звіту, про появу карантинних шкідників негайно повідомляють інспекцію з карантину рослин та Український інститут експертизи сортів рослин.

Безхребетні, а також їх личинки, що живуть, або живляться на поверхні землі, у травостої, на деревах, або ж у їх тканинах, становлять різноманітні життєві форми з різними екологічними зв'язками й утворюють різні біоценотичні угруповання. Вивчення їх можливе при виконанні різних типів досліджень на всіх рівнях із застосуванням найрізноманітніших методик. Основними етапами є:

1) вивчення видового складу безхребетних разом з основними видами рослинного покриву, насамперед едифікаторами. Збір матеріалу проводиться маршрутними і стаціонарними методами. Проводиться масовий збір фактичного матеріалу, включаючи імаго та інші фази розвитку; збираються зразки життєдіяльності безхребетних (ушкодження, екскременти, характер ходів, галли, міни тощо); враховуються періодичні явища; з'ясовуються життєві цикли.

2) кількісний облік безхребетних, вивчення зміни чисельності під впливом різних факторів, вивчення зворотних зв'язків – впливу тварин на зміну рослинних компонентів біоценозів і на властивості ґрунту.

У комбінації з іншими методами і типами дослідження кількісний облік проводять також при з'ясуванні структури і складу біоценозу й інших біоценотичних угруповань, при вивченні добової і сезонної міграції, при вивченні зв'язків окремих видів комах з рослинами. Кількісний облік дає можливість з'ясувати співвідношення шкідливої і корисної діяльності тварин, тому має практичне значення з вивчення циклів розвитку окремих видів членистоногих і фенологічних явищ у їхньому житті. До біотопів із трав'яним покривом, що утворює безліч мікроумов, належать перелогові природні комплекси рослинних угруповань, трав'яний ярус у лісах, а також створені діяльністю людини вторинні біоценотичні угруповання (насадження). Характер тваринного населення цих рослинних угруповань складається із: фітофагів – комах, пов'язаних з окремими видами рослин-поліфагів – безхребетних, приваблених біотичними і мікрокліматичними умовами – паразитів і хижаків, пов'язаних з комплексом фітофагів, детрито- і копрофагів.

Види комплексу безхребетних, таким чином, є компонентами біоценозів і складають різні екологічні групи. Усе це визначає методику вивчення. Облік населення трав'яного покриву будь-якого типу проводять фотоеклектором, біоценометром, всмоктуючими апаратами, косінням сачком і безпосередніми візуальними спостереженнями та підрахунками.

Комахи-шкідники, що живуть на тій, або іншій рослині обліпихи, вивчають при дослідженні біоценотичних відносин, при вивченні комплексів комах, екології, при вивченні шкідників (чи ентомофагів) і запилювачів. При цьому виявляється видовий склад населення і кількісне співвідношення між видами, а також характер зв'язку з рослинами того, чи іншого виду.


Метод стаціонарного обліку. Намічають кілька екземплярів рослин. Систематично, через певні проміжки часу обережно підходять до рослини і ретельно оглядають її, точно реєструючи усі виявлені види. Огляд проводять, починаючи згори. Оглядають спочатку квітки, верхні листки, потім гілочки і так листок за листком, гілочка за гілочкою до самої землі. Оглядати рослину слід з усіх боків, без дотику до неї. Бажано замалювати деякі положення комах на рослині в робочий журнал й, обов'язково, замалювати схематично. Комах з рослини не знімають. Спостерігають і записують результати кожного дня, що дає змогу вивчати поведінку шкідників в динаміці. Користування цим методом вимагає фахових ентомологічних знань. При іншій модифікації методу рекомендують обгорнути рослину щільною білою тканиною (агроволокном) до поверхні ґрунту і зрізати під корінь. Таким чином, рослина, разом з комахами, що її населяють, буде укладена в мішок. Отриманий матеріал позначають етикеткою і доставляють у лабораторію для аналізу і вивчення. Цим способом, при обережності, можна одержати точні дані, тому що майже жодна комаха не залишається по за увагою.


Облік безхребетних, які мешкають на рослинах-фанерофітах. Методика обліку комах на деревах (кущах) досить складна і має певні недоліки. На практиці доводиться мати справу з частковим обліком, або з його елементами. Так, поетапно вивчають популяції комах на корі і старих гілках, на кроні, листках, плодах. Наприклад, обстеження крони проводять в період вегетації дерева, виявляючи присутність на ньому майже всіх комах. При цьому, користуються різноманітними способами: оглядають крону, обтрушують її, обкошують гілки сачком, використовують всмоктувальні апарати, облікують за екскрементами тощо.

Огляд дерев (кущів). Для обстеження популяцій комах вибирають невеликі екземпляри дерев, тому що на них зручніше спостерігати спокійно сидячих жуків, або інших шкідників. Потім, зовні оглянувши гілки і листки, варто обережно піднімати і повертати гілки, оглядаючи одну за одною, поки не буде оглянуте вся рослина. Виявлених комах підраховують і дані записують у робочий журнал. За зібраними зразками уточнюють видову приналежність. Визначають площу у відсотках, заселену даним видом, середню кількість представників на конкретній рослині. Варто ранжувати комах за способом пошкодження рослин. Усі відомості про комах і характер їх пошкоджень заносять у облікову картку, або робочий журнал.

Струшування дерев. Поклавши під дерево шматок поліетилену, або агротканину, дерево струшують рукою, а більш товсте – палицею з гаком. При зборі з невеликих дерев, або кущів обліпихи найкращі результати дає струшування на тканину (3х3 чи 4х4 м) з розрізом до центру. Тканину обережно розстеляють під дерево, або кущ, який потім сильно струшують. Потривожені комахи опадають. Обтрушувати потрібно зранку до 11 год., або в похмуру погоду, коли комахи малоактивні. Комах збирають у ємності, чи морилки для обліку. Після ідентифікації всіх комах у журналі варто зробити потрібні доповнення і виправлення, а дані занести в облікову картку з відміткою конкретного сорту, форми, чи гібриду, кварталу саду.

Збір за допомогою пилососа. Для збору дрібних комах з дерев рекомендують використовувати апарат, що складається з ручного пилососа і довгої гнучкої трубки, що закінчується лійкою. З його допомогою можна збирати комах з дерев висотою 7 м і більше.

Обробка матеріалу. Знайдених за допомогою всіх зазначених прийомів комах фіксують, реєструють у щоденниках, відмічають етикеткою і зберігають до остаточної обробки. Личинок і лялечок зберігають живими для вивчення біології і виявлення паразитів. При обробці матеріалу встановлюють:

1) видовий склад угрупувань;

2) кількісне співвідношення видів і статей у популяціях комах;

3) характер зв'язку комахи з рослиною, її роль і значення;

4) паразитів досліджуваних комах.

Результати обробки заносять у робочий журнал, далі знову оцінюють дерево за характером ушкодження листків (скелетування, вирізи, міни, гали), стовбурів, гілок, квіток, плодів і ін., а також за слідами життєдіяльності комах (екскременти, павутина тощо). На кожному дослідженому дереві підраховують, або збирають на декількох гілках на різній висоті певну кількість пошкоджених листків, на яких обчислюють відсоток галів, мін, або інших механічних ушкоджень, завданих шкідниками. Зібраний матеріал переносять у ємності (наприклад, пергаментні пакетики, пробірки) і зберігають до проведення аналізів.

Аналіз рослинного матеріалу полягає у:

1) вивченні видового, родового складу і біології розвитку шкідників;

2) з'ясуванні характеру та кількісних пошкоджень, заподіяних комахами.

Результати обліку заносять у робочий журнал.

Облік комах-галоутворювачів та інших шкідників крони. Багато з цих шкідників є нематодами, кліщами, личинками багатьох комах: галиць, довгоносиків, злотоочок, пильщиків та інших, які харчуючись соками рослин, викликають патолого-анатомічні і фізіологічні зміни їх тканин, що проявляються в утворенні галів. Личинки інших шкідників можуть утворювати анатомічні міни в гілках, плодах, листках.

Облік галів. Для обліку збирають гали вручну на нижніх частинах крони і за допомогою секатора – у середній і верхній частинах. Іноді обмежуються лише підрахунком на 1000 листків (пагонів), узятих в різних частинах крони. На рослинах обліпихи для обліку беруть певну кількість рослин (50-100) і підраховують відсоток з галами. Таким шляхом установлюють наявність, трапляння і рясність галів. Ці дані дають можливість обчислити коефіцієнт сумісної шкодочинності між окремими фітофагами. Для визначення потрібно зберегти гали у вигляді гербарію ушкоджень.

Облік попелиць. При характеристиці пошкодження рослин обліпихи попелицями враховують ступінь заселення рослини цими комахами за чотирибальною шкалою:

0 бал – попелиці на рослині відсутні;

1 бал – присутні окремі попелиці;

2 бали – поодинокі екземпляри попелиць заселяють 50% листків;

3 бали – колонії попелиць займають понад 50% листків.

Облік мін. Листки обліпихи мінують представники багатьох груп комах. Міни мають вигляд плям, або звитих смужок, що добре виділяються на листку своїм білим, або темним забарвленням. Усередині міни помітні екскременти личинки у вигляді темних зерняток, паличок, або ниток. Збирають міни вручну; на деревах (кущах) для обліку беруть одні тільки листки. На сіянцевих гібридах 1-2-го років з невеликими листками краще брати окрему частину стебла з листками і облік проводити прямим підрахунком у пробі з 100 листків з мінами. Далі зібрані листки висушують звичайним способом і зберігають у паперових пакетиках до аналізу. В один пакет кладуть листки, зібрані в конкретному розсаднику, або кварталі. На етикетках обов'язково вказують селекційний номер рослин, або назву сорту.

Облік шкідників за продуктами їх життєдіяльності. Продукти життєдіяльності шкідників (залишки відмерлої тканини від гусениць різного віку, екскременти, павутини та ін.) дають можливість ідентифікувати кокретного шкідника та встановлювати наслідки і масштаби їхнього паразитизму на рослині. Наприклад, на рослинах обліпихи за екскрементами можна підрахувати таких листогризучих комах, як: обліпиховий бражник, плодожерка, жовтогуска та ін. Для цього під обстежуваним експериментальним деревом розчищають поверхню ґрунту, підстилають білу тканину, розміром 1–2 м2, або ж підкладають посудину (ємкість) певного розміру, а також дощечки (40х40 см) вимащені клейкою речовиною (гліцерин) і закріплені горизонтально на стовпчиках певної висоти. Зазначені предмети залишають під деревом на певний час, тут збираються екскременти з визначеної частини рослини, або з усієї крони. Підрахунок краще робити, зваживши екскременти, отримані з облікової площі, які неважко перерахувати у кількість екскрементів на всю крону. Установивши експериментальним шляхом середню кількість екскрементів, що виділяє одна гусениця за відповідний відрізок часу, визначають кількість гусениць на дереві та їх активність.

Облік пошкоджень на рослині, заподіяних комахами-фітопаразитами. Діяльність рослиноїдних безхребетних у біоценозах обліпихи має найрізноманітніші прояви. Ступінь об'їдання листків визначають за п’ятибальною шкалою:

1 бал – сліди ушкоджень – листки об'їджені до 5%;

2 бали – слабке ушкодження на 5-25%;

3 бали – середнє 25-50%;

4 бали – сильне 50-75%;

5 балів – повне 75-100%.

Методика збору молюсків. Відомо, що молюски живуть у затишних місцях – підстилці, щілинах скель; зустрічаються вони і під каменями, під корою, під зваленими деревами, у гнилих пеньках, де є свій мікроклімат. Великі форми є на чагарниках і траві. Голі слизуни живуть на землі, використовують тріщини в ґрунті як притулки. Їх можна найчастіше знаходити в товщі ґрунту на глибині 20-30 см. Великих молюсків, що звичайно живуть на кущах і деревах, збирають вручну; дрібних, що живуть на траві, або напівчагарниках і на землі, – прокошуванням сачком по траві. Ґрунтові молюски живуть у пухкій землі, падалиці, підстилці. У саду їх варто збирати безпосередньо в цих субстратах, перебираючи грунт руками. Для більш повних зборів усіх молюсків, що живуть у пробі, необхідно взяти небагато ґрунту, або підстилки в спеціальні мішечки, вкласти етикетку і доставити в лабораторію для ретельного аналізу і вивчення. Збирають молюсків і при кількісному обліку ґрунтової фауни разом з іншими безхребетними.

Для кількісного обліку крупних видів, що живуть у траві, або просто на землі, пробу беруть з облікової площадки в 4 м2, іноді беруть чотири таких площадки в різних мікроумовах біотопу, що разом становить ділянку в 16 м2. Для обліку дрібних форм, що живуть у пухкому ґрунті, або підстилці, пробу беруть із площадки в 0,25 м2, як і взагалі при ґрунтових розкопках. Таких площадок, або ям беруть по 4 у кожному біотопі, що становить пробу в 1 м2.

З узятих проб з ґрунту, чи рослинних залишків (детриту) відбирають молюсків і встановлюють їх чисельність та видову приналежність. Для зручності вибірки дрібних молюсків рекомендується просівати всю пробу через систему з 2-3 сит. Важливо при кількісних дослідженнях знати число живих екземплярів у пробі. Це легко зробити на крупних представниках молюсків. Дрібних молюсків визначають так: поміщають їх у чашку Петрі на рясно змочений аркуш фільтрувального паперу і накривають кришкою цієї чашки. Через певний час (4-6 год.) молюски почнуть рухатися, їх відразу відбирають, підраховують і записують. Для обліку молюсків, слід підраховувати їхню кількість на декількох деревах (кущах), в т.ч., на площі, яку займає проекція цих рослин. Одночасно підраховують число рослин кожного сорту, що ростуть на даній площі (4, 16, 25 м2). Отримані дані обробляють варіаційно-статистичним методом. Слимаків, що живуть на землі під листками, частинами кори та ін., варто збирати на глибині 20-30 см. За допомогою принад можна збирати й обліковувати молюсків.

У природних осередках (перелогові ділянки, узлісся) розкидають рослинні рештки після дощу, або увечері, а зранку роблять вибірку слимаків. На етикетках варто зазначати характеристику місць виявлення цього шкідника. Молюсків, узятих в різних умовах на кущах, траві, або грунті складають в окремі ємності, на яких зазначають дату і місце збору. Для того, щоб не пошкодити мушлю равлика, або цепеї, їх слід перекладати ватою, мохом, листками й у такому вигляді з етикеткою переносити у лабораторію.


1.3. Оцінка сортів обліпихи крушиноподібної до пошкодженнь плодів шкідниками

Оцінка стійкості рослин до шкідників. Одним з найбільш шкодочинних камах для обліпихи крушиноподібної є обліпихова муха. Для визначення ступеня пошкодження названим шкідником обстежують по 500 плодів, зібраних з 5-ти рослин (у цьому випадку рослина – це повторність). Спостереження потрібно проводити у два строки: перший – в стані технічної стиглості (коли мухи відкладають яйця); другий – повної стиглості (коли личинки інтенсивно живляться, перед міграцією в ґрунт) [24-26].

Пошкодження кущів (дерев) оцінюють відповідно до часу виконання обліку (табл. 1).


Таблиця 1. Час обліку пошкодження рослин обліпихи шкідниками [27]

Час обліку

Назва шкідника

Характер пошкодження

Показники обліку, %

В період дозрівання плодів

Обліпихова муха

Плоди зморщені та осипаються. В липні-серпні в середині їх знаходяться білі личинки мухи


Ступінь пошкодження плодів

При помітних пошкодженнях

Обліпиховий ґаловий кліщ

Листки з дефектами, на листових пластинках плоскі пухирці діаметром близько 5 мм, в середині яких можна побачити білі кліщі, червоподібної форми з двома парами ніг на передньому краї тіла


Ступінь пошкодження листків

При помітних пошкодженнях

Зелена обліпихова попелиця

Листки скручені вздовж головного пучка і жовтіють. На них з’являються колонії комах до 3 мм, світло-зеленого кольору, грушоподібної форми


Ступінь пошкодження листків

При помітних пошкодженнях

Обліпихова міль

Листки (4-5 штук) скручені павутиною в пучок, в якому спостерігаються поодинокі гусениці завдовжки 3 см


Ступінь пошкодження листків


Для дослідження та виявлення видового складу збудників хвороб, спричинених активністю шкідників, застосовують морфологічні методики (Гутнер Л.С., Доброзракової Т.Л., Лєтової А.С. [28]; Степанова К.М.) [29]; методи, що базуються на вивченні форми, величини, забарвлення мікроскопічних об'єктів (методики Наумова Н.А.) [30]; Беттхер та ін.) [31], методики вивчення грибних хвороб плодово-ягідних рослин за Ваніною С.І., Журавльовим І.І., Соколовим Д.В. [32] і визначником, або атласом хвороб [33].

Вченими доведено, що серед відносно стійких форм проти обліпихової мухи відзначено пізньостиглі (50%), червоноплідні (75%) і дрібноплідні (80%) генотипи обліпихи. Найбільш високою сприйнятливістю до обліпихової мухи відрізняються сорти раннього строку дозрівання, на яких втрата врожаю становить 40-95% .

Оцінку сортів обліпихи на сприйнятливість до обліпихової мухи ми проводили за модифікованим способом Л.Д. Шаманської, який відрізняється меншою трудомісткістю і дозволяє додатково оцінити якість врожаю. Суть цього способу полягає в тому, що оцінка сортів проводиться на основі врахування динаміки льоту мух з використанням жовтих клейових пасток (Шаманская Л.Д., 2006).

На основі врахування сумарної чисельності мух і відповідних втрат врожаю нами виведено загальне рівняння регресії, за допомогою якого можна з достатньою точністю визначити втрати врожаю:


У= 0,72 × Х 0,151,


де У – втрата урожаю, %;

Х – кількість імаго, екз.;

0,72 – коефіцієнт регресії;

0,1496 – постійний коефіцієнт регресії.


Цей спосіб оцінки сортів обліпихи на сприйнятливість до обліпихової мухи дозволив виявити сорти з коротким і тривалим періодом її шкодочинності.

Сприятливі погодні умови зими 2019-2020 рр. і вегетаційного періоду поточного року позитивно позначилися на перезимівлі личинок шкідника. Перші особини імаго були виявлені на пастках 11 червня. Але основний літ обліпихової мухи припав на IIІ декаду червня – I декаду липня 2020 р.

Оцінка сортів у колекційному розсаднику (Західний Лісостеп) показала, що сприйнятливість до шкідника у сорту Чуйская значно вище, ніж у контрольного середньостиглого сорту Павільйонна і Морквяна та пізньостиглого Адаптивна. Найбільш високою сприйнятливістю з максимальним піком льоту шкідника відрізняється середньоранній сорт Пагорбова (рис. 9).

За весь період плодоношення обліпихи відзначений низький фон зараження обліпиховою мухою середньостиглих і пізньостиглих сортів. Проте спостереження за динамікою льоту дорослих комах свідчать про істотне розходження в сприйнятливості сортів до обліпихової мухи. Відомо, що ЕПШ зазначеного шкідника складає 5-7 екз./м2, або понад 12% пошкоджених личинками плодів. У нашому випадку чисельність шкідника була більшою в 1,5-2 рази. При цьому на 1 м2 площі ґрунту біля 7-ми річної рослини обліпихи в жовтні 2020 р. було відмічено 53-86 пупаріїв, що свідчить про ймовірне пошкодження плодів обліпихи в 2021 р. на 40-45 %.

За весь період плодоношення обліпихи відзначений низький фон зараження обліпиховою мухою рослин середньостиглих і пізньостиглих сортів. Проте спостереження за динамікою льоту дорослих комах свідчать про істотне розходження в сприйнятливості сортів до обліпихової мухи.



Рис. 9. Чисельність популяцій обліпихової мухи, залежно від сорту обліпихи в динаміці, опорний пункт Інституту садівництва НААН, Західний Лісостеп, 2020 р.


Це зумовлює в 2021 р. провести хімічний захист насаджень обліпихи від обліпихової мухи з застосуванням обприскування інсектицидом Децис із розрахунку 0,5 л/га.

З використанням рівняння регресії, нами розраховані потенційні втрати врожаю різних сортів, залежно від групи їх стиглості (табл. 2).

Таблиця 2. Потенційні втрати врожаю плодів обліпихи за різної чисельності обліпихової мухи, опорний пункт Інституту садівництва НААН, Західний Лісостеп, 2020 р.


Рік садіння

Назва сорту

Сумарна чисельність імаго/пастку, екз.

Потенційні втрати врожаю від шкідника, %

низький фон заселення

високий фон заселення

2017

Чуйская

49

11

35,1

2017

Пагорбова

104

25

74,7

2017

Морквяна

40

8,5

28,6

2017

Павільйонна

18

4,1

12,8

2017

Адаптивна

1

0

0,6


Зясовано, що сорти раннього строку дозрівання за потенційними втратами врожаю перевершують контрольні сорти Чуйская і Павільйонна. Це означає, що за високої чисельності обліпихової мухи і відсутності своєчасних захисних заходів втрата врожаю для цих сортів може скласти понад 30%, а середньораннього сорту Пагорбова – 70 %.

Для встановлення ступеня пошкодження обліпиховою мухою обстежували 500 плодів як середнє з 5-ти рослин, відібраних з 4-х боків крони (рис. 10).


Рис. 10. Облік рослин обліпихи крушиноподібної сорту Морквяна на предмет наявності шкідників, 2019 р.


На одному місці збирали кілька зразків уражених плодів, зазвичай сухих, а з нальотом – рано вранці з росою, або після дощу – для вивчення збудників зі складним циклом розвитку. З загальної проби масою 0,5-1 кг плодів формували середню пробу (500 шт.) і підраховували загальну кількість уражених і здорових плодів, визначаючи інтенсивність їх ураження [34] (рис. 11).

Рис. 11. Облік уражених плодів за візуальною та біометричною оцінкою для подальшого формування електронної бази даних, 2019 р.


Такі обліки проводять при формуванні і дозріванні плодів, а також при визначенні ураження листкової поверхні. Час виконання обліків – серпень-вересень, перед збиранням урожаю. Відсоток ураження поверхні плодів і листків обчислюють за допомогою луп дво-, або чотири кратним збільшенням, або візуально [35]. Авторами з’ясовано, що Rhagoletis оbscuriosa Kol. – як найнебезпечніший для обліпихи шкідник, в окремі роки може знищити 90-100 % урожаю плодів. Його морфологічні ознаки такі: довжина тіла – 3,2-3,5 мм, голова жовта, на потилиці чорна пляма, очі в живих мух смарагдово-зелені і по краях дещо фіолетові, а у мертвих таке забарвлення очей зникає. Груди чорні, зі щільним світло-сірим нальотом. Їх спинка з короткими чорними щетинистими волосками. Крила з 4-ма чітко вираженими поперечними темно-коричневими смугами (рис. 12 А). Жужальця солом'яно-жовті, лапки жовтого кольору. Імаго зимує у фазі лялечки на глибині ґрунту до 10 см в пупаріях, закритого типу, бочкоподібних, з випнутими передніми дихальцями світло-коричневого кольору та з 9-10 поперечними сегментами [36]. Личинки білого кольору, без лапок (рис. 12 Б, В).


Рис. 12. Обліпихова муха (Rhagoletis obscuriosa Kol.): А – імаго; Б – личинка; В – личинка в плоді


Личинки мух проникають у плоди, де живляться м'якушем. Це псує товарний вигляд плодів і робить їх непридатними до вживання. З часом плоди стають зморшкуватими, темніють і опадають.

Нами з’ясовано, що в умовах північної частини Лісостепу перший літ мух відмічено у третій- декаді травня, а масовий – у третій декаді липня і в першій серпня.

Імаго трапляються на рослинах обліпихи впродовж серпня. Їх активність у теплий і сонячний період припадає на 11-15-ту годину [36].

Мінімальна чисельність обліпихової мухи спостерігається на пізньостиглих формах обліпихи, де відмічаються 3-4 пупарії на одну рослину. Більша кількість цього шкідника (8-10 пупаріїв/рослину) зустрічалася на ранньостиглих сортах.

Наявність імаго фітофага і встановлення умовної чисельності проводили за кількістю відбору екземплярів з клейких пасток [36] (рис. 13).

Рис. 13. Клейка пастка-стрічка на гілках обліпихи для контролю за шкідниками


Наші дослідження показали, що обліпихова муха характеризується такими морфологічними ознаками: довжина тіла – 3,2-3,5 мм, голова жовта, на потилиці чорна пляма, очі живих мух смарагдово-зелені, по краях дещо фіолетові, а в мертвих забарвлення очей стає темно-сірим. Груди чорні, зі щільним світло-сірим нальотом (рис. 14).


Рис. 14. Зображення імаго обліпихової мухи та плоди, пошкоджені личинками цього шкідника, 2019 р. [36]

Спинка імаго з короткими чорними щетинистими волосками. Крила з 4-ма різкими поперечними темно-коричневими смугами. Жужжальця солом'яно-жовті, лапки жовті. Імаго у фазі лялечки зимує на глибині ґрунту 2-10 см в пупаріях, закритого типу, бочкоподібних, з випнутими передніми дихальцями, світло-коричневого кольору, з 9-10 поперечними сегментами [35, 36].

Використовуючи клейкі стрічки-пастки, ми з’ясували, що в північній частині Лісостепу перші мухи починають літ у середині травня, а масовий – у третій декаді липня та в першій декаді серпня.

У 2019 р. літ дорослих особин спостерігали і в кінці третьої декади червня – в період наливу плодів ранньостиглих сортів.

В 2020 р. наші дослідження підтвердили припущення, що в умовах Північного Лісостепу в агроценозах ранньостиглих сортів обліпихи мухи активні в теплу, сонячну погоду і з'являються у проміжку часу з 11-ої до 15-ої години. В агроценозі пізньостиглих форм імаго обліпихової мухи та личинки були поодинокі, або відсутні (рис. 15, дод. А, Б).

Рис. 15. Біля насаджень обліпихи перед виконанням обліків, полісько-лісостеповий екотоп, 2019 р.


Отже, в результаті проведених досліджень в агроценозах обліпихи виявлено основні шкідники цієї культури, зокрема, обліпихову муху, чисельні популяції якої було відмічено лише на ранньостиглих сортах сибірського походження (сорти Чуйская, Оранжєвая). Щодо інших комах-шкідників, то за допомогою клейких пасток вдалося виловити та ідентифікувати такі поодинокі, або малочисельні види, як міль обліпихова, бражник обліпиховий та ін. Але, якщо їх відмічено лише на локальному рівні, то обліпихову муху можна було зустріти на багатьох ранньостиглих сортах в умовах північної частини Лісостепу України.

Наші дослідження дозволили вперше вивчити нові форми обліпихи на предмет пошкодження обліпиховою мухою. Серед них виділено генотипи, що не пошкоджуються цим шкідником в умовах лісостепового та полісько-лісостепового екотопів і можуть бути рекомендовані для промислового садівництва обліпихи в умовах Лісостепу і Полісся України (дод. В, Г, Д).





Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Нещодавно завантажили