Наукова робота. "Розвиток творчої діяльності молодших школярів на основі прочитаного твору"

Опис документу:
Учні початкових класів добре навчаються лише за умови, коли їм цікаво, коли вони переживають хоча б невеликий успіх. Тож, із перших днів навчання дитини в школі намагаємося створити ситуацію успіху, підбадьорити учня, що зазнав невдачі, похвалити навіть за незначний крок уперед.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Шановний голово, члени атестаційної комісії! До вашої уваги представлена коротка доповідь на тему «Розвиток творчої діяльності молодших школярів на основі прочитаного твору».

У нас час школа постійно рухається вперед, її головне завдання, виявити творчі здібності дитини і дати поштовх до розвитку. Саме у творчості людина може самореалізуватися і самоутвердитися. Творчість – одне із найзагадковіших явищ у житті кожної людини і суспільства в цілому.

Метою відродження української школи має стати виховання творчої особистості. У новій школі мають бути створені максимально сприятливі умови для прояву розвитку здібностей і таланту дитини, для її повноцінного життя на кожному з вікових етапів.

Дослідження особливостей розвитку творчої активності молодшого школяра здійснювалися в працях Л.С.Виготського, Б.М.Теплова, С.Л.Рубінштейна, Н.С.Лейтеса, педагогів Ш.А.Амонашвілі, Г.І.Щукіної, В.Н.Дружиніна, В.Д.Шадрикова, І.Ф.Харламова та інших. Серед різноманітних засобів розвитку творчої активності молодших школярів особливе місце займають уроки літературного читання в початкових класах.

Спілкування з літературою як мистецтвом слова задовольняє природну потребу дитини в емоційних переживаннях, створює передумови для самовираження особистості. Молодші школярі беруть участь у посильній творчій діяльності, яка організовується вчителем на уроках класного й позакласного читання та в позаурочний час. Для стимулювання творчих здібностей використовуються такі види завдань: словесне малювання, графічне ілюстрування, творчий переказ, читання за ролями, інсценізація, колективне та індивідуальне складання з допомогою учителя казок, віршів, лічилок, загадок тощо.

Отже, об’єктом дослідження є процес розвитку творчої діяльності учнів на уроках літературного читання в початковій школі та методичні можливості художніх текстів як засобу творчого розвитку особистості дитини.

Предмет дослідження – система вправ у роботі над прочитаним текстом, як засіб розвитку творчої діяльності учнів на уроках літературного читання.

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування, розробка та експериментальна перевірка ефективності застосування форм, методів і прийомів роботи на основі прочитаного на уроках літературного читання, спрямованих на розвиток творчої діяльності молодших школярів.

У ході даної роботи була висунута наступна гіпотеза – розвиток творчої діяльності молодших школярів підвищиться за умови цілеспрямованого та систематичного застосування спеціально розробленої системи творчих завдань і вправ на основі прочитаного на уроці літературного читання, що включає комплекс ефективних способів, прийомів та форм для активізації творчого потенціалу учнів.

Відповідно до мети й гіпотези були поставлені такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати науково-теоретичну та навчально-методичну літературу з проблем тексту.

2. Уточнити і науково обґрунтувати поняття «творча діяльність», «творчість». Визначити структурні компоненти творчої діяльності молодших школярів у процесі роботи над прочитаним твором на уроках літературного читання.

3. Визначити можливості роботи над змістом прочитаного із погляду творчо-діяльнісного підходу, існуючих принципів та методів роботи над художнім твором.

4. Визначити оптимальні методи та прийоми розвитку творчої діяльності учнів та розробити систему вправ.

5. Перевірити шляхом навчального експерименту ефективність створеної системи вправ і методики роботи над нею у початкових класах, статистично опрацювати та методично інтерпретувати його результати.

Для розв’язання поставлених завдань використовувались такі методи наукового дослідження: аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури; навчальних планів; вивчення передового педагогічного досвіду початкових закладів стосовно даної проблеми; метод педагогічного експерименту, що поєднував методи спостережень, бесіди; статистична обробка результатів дослідження.

Практична значущість дослідження полягає у запропонованій системі творчих завдань та ігор на уроках літературного читання для розвитку творчої діяльності молодших школярів, розробці програми і методики з даного виду роботи. Теоретичні висновки, дослідні дані й експериментальні матеріали можуть бути використані в практиці роботи початкових закладів.

Літературна творча діяльність посідає особливе місце серед проявів творчості молодших школярів. З одного боку, вона вимагає роботи таких психічних процесів, як сприймання, образне мислення, уява, мовлення, емоції, активізує почуттєву та інтелектуальну складові пізнавальної діяльності молодшого школяра. З іншого – дітям цього віку властива надзвичайна емоційність та чутливість до образних вражень, багатство уяви, невтомна допитливість, відкритість до оточуючого світу.

Обов’язковим компонентом системи початкової літературної освіти молодшого школяра є творча діяльність дитини. Творча діяльність передбачає роботу як з урахуванням прочитаного, так і власне авторську творчість. Для стимулювання творчих здібностей використовуються такі види завдань: словесне малювання, графічне ілюстрування, творчий переказ, читання за ролями, інсценізація, колективне та індивідуальне складання з допомогою вчителя казок, лічилок, загадок тощо.

Справді, учні початкових класів добре навчаються лише за умови, коли їм цікаво, коли вони переживають хоча б невеликий успіх.

Тож, із перших днів навчання дитини в школі намагаємося створити ситуацію успіху, підбадьорити учня, що зазнав невдачі, похвалити навіть за незначний крок уперед.

Успішно виконати ці завдання можна за умови подальшого вдосконалення уроку, який був і залишається основною формою навчально-виховної роботи, шляхом залучення активних форм, методів і засобів навчання, що ґрунтуються на організації диференційованої самостійної роботи класу, фронтальному, груповому спілкуванні, розв’язанні пізнавальних завдань, постійний пошук та постійній оцінці своєї діяльності.

Для визначення стану досліджуваної проблеми нами було проведено експеримент, який здійснювався на базі 3 класу Подовського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ степенів – ясла-садок» Новотроїцького району Херсонської області протягом навчального року.

Для експериментальної апробації даного комплексу завдань був обраний третій клас (18 учнів). Для достовірної перевірки запропонованого нами комплексу ефективних прийомів роботи над розвитком творчої діяльності на уроці літературного читання клас було поділено на дві рівні групи – експериментальну і контрольну (далі Е.Г. і К.Г.). Клас займався підгрупами на уроках літературного читання, експериментальна група окремо, в той час як інша підгрупа займалася іноземною мовою.

Наша методика з розвитку творчих здібностей молодших школярів включала три етапи:

  1. Констатувальний.

  1. Формувальний.

  1. Контрольний.

Учні експериментального класу займалися по запропонованій нами методиці, тобто на уроках літературного читання після вивчення нового твору ми використовували творчі завдання, спрямовані на розвиток творчого потенціалу молодших школярів.

Учні контрольної групи займалися за традиційною програмою. Визначаємо зміни навчально-виховної роботи, методику засвоєння нових знань та формування вмінь і навичок з огляду на індивідуальні особливості дітей, рівень сформованості творчих здібностей.

Констатувальний етап експерименту. З метою виявлення рівня розвитку творчої діяльності молодших школярів учням 3 класів були запропоновані творчі завдання, що дали змогу виявити рівень розвитку творчої діяльності, зокрема творчих здібностей учнів, творчого мислення тощо.

Всі завдання оцінювалися за такими балами: високий рівень оцінювали трьома балами, середній – двома, низький – одним балом.

1. Творче завдання «Римування».

Завдання – придумати якомога більше рим до запропонованих слів: земля, квітка, вікно, калина, море, воля.

Дане завдання спрямоване на виявлення здібностей до поетичної творчості. Здібність до такого виду діяльності включає в себе поетичне сприйняття навколишнього світу, сприйняття і відновлення ритмічності, вміння виразити за допомогою слова точність спостереження і точно висловлювати своє враження і, найголовніше – вміння складати вірші, римування, музичність, отже, виявити простір уяви.

У даному завданні можна легко виділити наступні показники творчих здібностей: гнучкість, оригінальність, сміливість. Гнучкість визначалася через кількість рим у вірші, його ритмічність, враховувалась також кількість придуманих рядків. Високим балом оцінювався рівень оригінальності, якщо тематика рим була фантастичною або вживалися слова, які рідко використовуються у мовленні. Сміливими вважалися роботи написані впевнено, без закреслень, виправлень.

2. Творче завдання «Заверши речення».

Закінчіть незавершене речення якомога більшою кількістю способів.

а) Хто це прийшов такий красивий і чарівний? Це ж наша Весна! Вона прийшла до нас із півдня. Сіла вона у лісі на горбок – і…

б) Кажуть, рослина аїр поширилась в Україні після…

в) Молодий пастух пас овець за селом. Раптом з яру вискочив вовк. Він схопив…

При більш тісному ознайомленні з учнями експериментальної групи за допомогою спостереження та записів життєвих вражень ми визначили умови, за яких використання розробленого комплексу творчих завдань буде найефективнішим:

1. не захоплюватися настановами, не давати учням прямих інструкцій відносно того, чим вони мають займатися, допомагати дітям діяти самостійно;

2. не робити поспішних висновків, на основі ретельного спостереження визначати сильні і слабкі сторони в діяльності дітей;

3. не стримувати ініціативу дітей і не виконувати за них те, що вони можуть зробити самі;

4. навчати дітей простежувати міжпредметні зв’язки;

5. не поспішати з висновками;

6. використовувати важкі ситуації, що виникають у дітей, як сферу прикладання отриманих навичок у розв’язанні задач;

7. допомагати дітям вчитися керувати процесом засвоєння знань;

8. до всіх справ підходити творчо.

Формувальний етап експерименту. Мета: апробація розробленої системи творчих завдань, що використовувалися на уроках літературного читання.

Методика проведення творчих завдань вимагала значної уваги мотивації, стимулювання уяви, що обумовило бесіди, пояснення та розповіді на початку майже кожного уроку.

В експериментальній групі спеціальне навчання здійснювалося з використанням системи вправ для розвитку творчої діяльності учнів, розробленої нами, при використанні всіх компонентів методичної системи, що включає використання прочитаного тексту як основної одиниці навчання на уроці літературного читання.

Всі завдання були спрямовані на розвиток творчої діяльності молодших школярів.

Важливу роль у розвитку творчої діяльності відводимо роботі над текстами на уроках літературного читання.

Практикуються різні види роботи при опрацюванні текстів: а саме аналіз змісту та характеру твору, зіставлення текстів різних видів. Завдання такого типу допомагають формувати в учнів уміння аналізувати, розрізняти типове й особливе, суттєве й несуттєве.

Наприклад:

Вправа «Метод прес»

(На будь якому етапі уроку)

Етапи методу прес:

- Висловлюю свою думку: «Я вважаю…»

- Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…»

- Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «…Наприклад…»

- Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»

Вправа «Взаємні запитання»

- Текст або матеріал для вивчення поділіть на логічно завершені частини.

- Учні вголос читають за цілими частинами, ставлять самі запитання:

  • Одне одному в групі;

  • Одне одному в парах;

  • Одна пара (група) іншій.

Під час проведення підсумкового тестування були використані більш складніші типи завдань, ніж у ході констатувального експерименту.

Завдання 1

На дошці написані три слова, мало пов’язані значенням:«водоспад». «журнал» і «кішка». З ними потрібно скласти якомога більше речень, які б обов’язково включали ці три слова. На виконання відводиться 5 хвилин.

При оцінці результатів виконаної учнями роботи, речення були розділені нами на три групи. До першої групи віднесені нетворчі речення, до другої групи – складні, з виходом за межі ситуації, позначені трьома словами та із введенням нових об’єктів, до третьої групи – творчі, які включають ці предмети в нестандартні зв’язки.

У відсотковому співвідношенні результати виконання завдання можна представити таким чином: нетворчих відповідей від загального числа відповідей в експериментальній групі – 25%; складних, достатньо оригінальних відповідей від загального числа відповідей – 43 %; творчих, незвичайних відповідей від загального числа відповідей – 32 %.

Творчі роботи, написані учнями на підсумковому етапі, дають підстави говорити, що в учнів експериментальної групи вдосконалилися структурно-композиційні вміння (вони чітко структурують власні твори, виділяючи їх абзацами); вміння, пов’язані із змістовою стороною тексту (розкривають запропоновані теми, виражаючи в тексті головну думку); уміння правильно в мовному аспекті оформляти тексти (дотримуються особливостей тексту залежно від його типу та стилю, забезпечують тематичну єдність та зв’язність викладу думки).

Також, що особливо важливо для нашого дослідження, зріс рівень їх творчості, що яскраво ілюстровано наявністю в дитячих творах висловлювань власних емоційно-цінннісних оцінок; здатністю бачити у звичайних явищах, предметах щось нове; багатством уяви; естетичним почуттям краси; незалежністю суджень.

Прикладом цього є зразки творів учнів 3 класу, що представлені у додатках.

За результатами підсумкового етапу експериментального навчання можна зробити висновок про те, що відбулися позитивні зміни в розвитку творчої діяльності учнів експериментальної групи.

Отже, у ході констатувального експерименту доведена доцільність проведення навчального експерименту. З цією метою було проаналізовано методи та прийоми навчання, створена система вправ, яка дозволяє реалізувати їх. Аналіз результатів проведеного експериментального навчання підтвердив ефективність запропонованої методики.

Дякую за увагу!

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Сертифікат від «Всеосвіти» відповідає п. 13 постанови КМУ від 21 серпня 2019 року № 800 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27 грудня 2019 року № 1133)

Обрати Курс або Вебінар.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.


Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Всеосвіті 3 роки!

Святкуємо гучно та з подарунками!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

до розіграшу подарунків залишилось
00
00
00
00