Народна педагогіка. Жанри народної творчості в українській народній педагогіці. Частина 1. Казка

Опис документу:
У статті вивчено особливості української народної педагогіки у питанні виховання досконалої людини і її вплив на дітей, розглянуто використання надбань української народної педагогіки у сьогоднішньому процесі виховання дитини вчителями та батьками.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Жанри народної творчості в українській народній педагогіці.

Частина 1. Казка

Народна творчість – це створювані народом, існуючі серед народних мас поезія, музика, театр, танець, архітектура, образотворче і декоративно-прикладне мистецтво. Багатство народної творчості полягає і в дивовижно органічному, складному єднанню у ній індивідуального і колективного.

Тепер розглянемо детальніше деякі жанри української народної творчості.

Народна поетична творчість (фольклор). Фольклор – це усна народна творчість: казка, героїчний епос, прислівя і приказки, потішки, забавлянки, пісні.

Казка. У народній творчості казка, мабуть, найбільше диво. Читаючи казки ми, самі того іноді не помічаючи, опиняємося під владою вимислу. У казках завжди розповідається про щось неймовірне, дивовижне, неправдоподібне, але з тим вигадка несе і певну ідею, зазвичай матеріалізовану у гіперболічних образах: добро і зло ведуть постійну боротьбу, казка кличе вести боротьбу зі злом, ворогами Батьківщини, відстоювати добро, справедливість. У казці яскраво виражене твердження морального закону життя, очевидні моральні чесноти, норми, естетичні ідеали. Казка допомагає вірити в добро, яке перемагає не саме собою, а шляхом долання труднощів – перемоги над злом. У казці описано, якою має бути досконала людина: доброю, чесною, справедливою – тобто з високими моральними ідеалами та моральними якостями, сильною, хороброю, відважною, працьовитою, патріотичною. Як приклади можна назвати Котигорошка, Івасика-Телесика, Марусю (казка „Мудра дівчина”). В українських народних казках герої перемагають завдяки працьовитості, моральним чеснотам, метикуватості, спритності.

У казках часто домінує тема праці, особливо це стосується соціально-побутових казок. Пригадаймо казку „Дідова дочка і бабина дочка”. За добре серце, умілі руки дідова дочка винагороджується, бо не цурається ніякої роботи – і яблуньку обчистити, і піч помазати, і собаку від реп’яхів обібрати, і вужів нагодувати, а лінива і пихата бабина дочка – отримує по заслузі, карається.

Син аж тоді зрозумів ціну грошам, коли сам заробив червонець важким трудом – казка „Ківш лиха”.

Мудрий батьківський заповіт змусив попрацювати трьох ледачих братів, і коли вони у пошуках скарбу перекопали ниву і як слід обробили її, вона віддячила їм справжнім золотом – хлібом (казка „Закопаний скарб”).

В українських казках хліб і золото – це дві протилежні цінності. В одноіменній казці пан не прийняв до себе хлібини, бо мав калачів досить. Тільки золоту двері відчинив. А бідняк, який цілий вік свій тяжко трудився, золото прогнав, а хлібину ж віддав зраділим дітям. Золото, жадібність до наживи погубили панський рід, хлібина ж біднякові не зменшувалась ніколи.

Не можна тут не згадати казки про килимаря, у якого поламався станок. Маючи можливість отримати будь-які скарби, він попрохав у лісового Духа, щоб той полагодив його станок.

Як бачимо, утвердження людини як мудрої, духовно і фізично прекрасної особистості, боротьба проти сил, що заважають її щастю, є провідною ідеєю усіх народних казок – від найдавніших за походженням (чарівних і про тварин) до пізніших соціально-побутовими.

Виразниками, носіями цієї основної ідеї є казкові персонажі, яких можна умовно поділити на злотворців (Кощій Безсмертний, Баба-Яга, багатий брат, мачуха та її рідні діти), знедолених (дідова дочка, наймит, бідний брат) і добротворців (богатирі і їх помічники: наречені, чарівники, пророки, домашні і дикі звірі, птахи, мурахи, риби, тобто ті образи, які сформувались під впливом фантазії ранніх форм людської свідомості, так званого анімізму – одухотворення навколишнього середовища – і тотемізму – вірування в спільне походження, кровну спорідненість групи людей і певної тварини, рослини, рідше – предмету). До особливої групи добро творців належать міфологічні істоти, які є своєрідним віддзеркаленням мрій людини про полегшення праці в усіх сферах трудової діяльності: Скороход, Слухало, Стріла, Морозко, Вернидуб, Крутивус та інші.

У сатиричній казці народ висміює неробство, бажання легко отримати життєві блага, жадібність та інші людські недоліки. І навпаки, оспівує винахідливість, взаємодопомогу, дружбу, веселу вдачу.

Казка – це вигадка і правда одночасно: „Сказка ложь, да в ней намек – добрым молодцам урок”.

Відомо, що древні надавали магічного значення певним числам. В українських народних казках, як і у фольклорі взагалі, такими числами є 3, 7, 9, 12. Тут можна пригадати, що змії в наших народних казках зазвичай бувають три-, шести- (рідко семи-), девяти, дванадцятиголові.

Казка має свій специфічний мовний стиль, якому характерні наспівність, повтори словосполучень (жили-були; у тридевятому царстві, тридесятому государстві). Мова казок дуже гарна: співуча і поетична, містить багато метафор, порівнянь, влучні і повчальні прислів’я і приказки. Всі ці особливості роблять казку незамінним засобом виховання дітей різного віку.

Чисті, вічно свіжі фольклорні джерела, як чарівна вода з казкового горнятка, наповнюють силою кожну творчу людину, дарують радість дорослим і дітям, переконують нас у тому, що творчість народу воістину безсмертна і всеосяжна.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Українська мова у професійній діяльності державних службовців. Публічна комунікація»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.