Різноманітні методи вирішення проблем музичного виховання
дітей з особливими потребами в мистецьких школах
Більшість викладачів музики мають незначний досвід чи підготовку в
навчанні учнів із серйозними порушеннями інтелекту. Ключові характеристики
успішних програм для учнів з важкими формами інвалідності – це створення
сприятливих психологічних умов, особливого мікроклімату серед учнів та
викладацького колективу. Такі учні повинні відчувати свободу, віру у свою
здатність створювати музику. Їх успішне включення в творче життя школи
вимагає широкої співпраці всього викладацького колективу.
Професорка Техаського університету Джудіт А.Джеллісон сформувала
філософію в галузі музичної терапії та музичної освіти. Її дослідження
зосереджені на музичному розвитку дітей з обмеженими можливостями та на
інклюзивних практиках в музичних класах. Обговорюються п’ять умов для
створення інклюзивних музичних програм:
1. Учні з обмеженими можливостями відвідують звичайні музичні
класи у своїх школах та не є ізольованими від своїх однолітків без інвалідності;
2. Учні з обмеженими можливостями взаємодіють з однолітками свого
віку, як правило, розвиваються й беруть участь з ними у звичайних музичних
заняттях та інших відповідних віку музичних заходах у школі;
3. Музика та пов’язані з музикою завдання є гнучкими та
індивідуальними, а навчання не ґрунтується виключно на категоріях
інвалідності;
4. Процес оцінюється в різних контекстах;
5. Вчителя музики, професіонали і батьки співпрацюють у визначенні
того, що важливо вчити учням, і в тому, як включити спеціальні засоби
підтримки, що відповідають віку, а також у тому як організувати заняття на
дому та в школі.
