ВСТУП
Як i будь-який вид мистецтва, музика закарбовує в собi мову на певному iсторичному етапi й передає знання про неї наступним поколiнням; водночас вона презентує духовно-культурний рівень нацiї (а отже, i стан мови) сучасникам, свiтовiй спiльнотi. Тому природно, що пiсня повинна вбирати лише найкращi мовнi традицiї, пильнувати їхню чистоту й водночас зберiгати своє мистецько-естетичне призначення. Культура мови в українському музичному просторi має не меншу значущiсть, нiж у лiтературi, кiно, засобах масової iнформацiї. У вiтчизняному мовознавствi є працi про мовне наповнення фольклорних пiсень, проте немає спроб проаналiзувати численнi порушення норм культури мови i мовлення в текстах сучасних музичних композицiй.
Пiсня завжди займала важливе мiсце у духовно-культурному життi українського соцiуму. Саме в пiсенному мистецтвi жила наша мова у час заборон i переслiдувань. На основi фольклорних пiсень було написано багато лiтературних творiв, тож, вiдшлiфована фольклорна мова ставала лiтературною, входячи в активний повсякденний ужиток. Тому дотепер музичне мистецтво має важливе значення у вiдродженнi й актуалiзацiї художнiх цiнностей, в iнтеграцiї та культурному розвитковi українського суспiльства.
Про це свiдчать численнi перемоги наших виконавцiв на вiтчизняних i мiжнародних конкурсах. Та чи завжди пiсня формує позитивний імідж українського суспiльства i його культури? Часто сучасна музика втрачає своє первинне мистецько-естетичне призначення i демонструє зразки мовлення так званих мовних низiв. Вона вбирає в себе просторiчну i сленгову, запозичену й кальковану лексику, орфоепiчнi та синтаксичнi помилки.
Варто згадати i про те, що молодь зазнає серйозного впливу своїх кумирiв, наслiдує їхнi манери, звички та, природно, мову. Зауважмо, що значна частина пiдлiткiв надає перевагу закордоннiй музицi, адже сучаснi радiокомпанiї та телеканали не вважають за потрiбне популяризувати нацiональний музичний продукт. Складнi соцiокультурнi обставини породжують процеси, якi знищують справжню пісенну традицiю, замiнюючи її на масову поп-культуру. Українська музика стає одноманiтною, неоригiнальною. Часто вона тяжiє до копiювання росiйських музичних традицiй. А та маленька частка україномовних композицiй, яка знайшла свого слухача, поволi змiнює ситуацiю, хоча й не характеризується високою мовною якiстю.
Сучасна мовознавча наука потребує комплексних праць, які би досліджували мовну палітру сучасної української пісні та мовну особистість автора-виконавця, адже нам є чим пишатись: чудові, глибокі за змістом, тексти сучасних пісень українських музичних гуртів. Зокрема, певні дослідження у цій сфері зробили такі мовознавці, як: А. Ю. Власова, А.С. Коноз, Ю. Яручик, О.Є. Клєщова. Нашу увагу привернула мовностилістична палітра пісень гурту «Один в каное», яка ще не була об’єктом дослідження мовознавців, що й зумовлює актуальність роботи.
Об’єкт дослідження – мова українських пісень гурту «Один в каное»
Предмет дослідження – семантична структура та стилістичні функції лексичних одиниць у текстах пісень гурту.
Мета статті – проаналізувати мовностилістичні особливості текстів пісень українського гурту «Один в каное».
Мета передбачає розв’язання таких завдань:
1) розглянуто основні особливості художнього стилю літературної мови та жанр пісні в його контекcті;
2) проаналізовано мовну палітру пісень гурту «Один в каное»;
3) зроблено аналіз стилістичних функцій мовних одиниць текстів пісень гурту «Один в каное».
Методи дослідження. Вибір методів дослідження зумовлений метою роботи, її завданнями і фактичним матеріалом. Дібраний матеріал опрацьовано за допомогою описового методу, суть якого полягає в інвентаризації та систематизації мовних одиниць. Метод контекстуального аналізу використано для з’ясування функціонально-стилістичних можливостей мовних одиниць у текстах пісень.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку використаних джерел.
