Мовленнєвий розвиток молодших школярів

Опис документу:
Суть мовленнєвого розвитку учнів полягає у створенні оптимальних умов для формування мовленнєвої особистості молодшого школяра, розвитку його мовленнєвих здібностей, що є підґрунтям для самопізнання, саморозвитку та самовираження у майбутньому, засобом формування особистості нового типу.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Мовленнєвий розвиток молодших школярів

Підготувала учитель початкових класів Баранник Л.О.

Виховувати особистість мислячу, самостійну, творчу – соціальне

замовлення інформаційного суспільства. Уміння працювати з інфор-

мацією упродовж життя: здобувати її, переробляти, застосовувати

для індивідуального розвитку і самовдосконалення, передавати і в ре-

зультаті – уміння спілкуватися повинно стати невід’ємною рисою життя людини ХХ‌І століття, а «Розвиток мовлення має набути статусу провідного принципу навчання рідної мови», - зазначається у

Державному стандарті початкової загальної освіти.

Суть мовленнєвого розвитку учнів полягає у створенні оптималь-

них умов для формування мовленнєвої особистості молодшого шко-

ляра, розвитку його мовленнєвих здібностей, що є підґрунтям для са-

мопізнання, саморозвитку та самовираження у майбутньому, засобом

формування особистості нового типу.

Філософія освіти розглядає особистість крізь категорії суб’єкта, свободи, саморозвитку, вчинкової активності, самоактуалізації, а пе-

дагогічний процес, його цілі, завдання, зміст, методи, форми, засоби,

результат – як особистісно значущі для вчителів і учнів, що істотно впливають на результат їхньої спільної діяльності.

Усвідомлення ціннісної сфери мовців як вихідного механізму са-

мореалізації уможливлює реалізацію особистісно орієнтованого підходу. Особистісна цінність – це сфера дійсності, через ставлення до якої дитина на певних етапах усвідомлює себе як особистість. Тип особистісної цінності впливає на процес навчання і виховання, від- дзеркалюється у характеристиках мислення та показниках мовлен- нєвого розвитку, спричиняє суб’єктивні комунікативні орієнтири мовців.

Загальнопсихологічний закон щодо органічного зв’язку мови,

мислення, мовлення і діяльності дає змогу виокремити такі типи осо-

бистісної ціннісності у дітей молодшого шкільного віку :

- реального практичного функціонування;

- пізнання і навчальної діяльності;

- спілкування і взаємин;

- «свого світу» (уяви, гри, фантазії) .

Представникам кожного зазначеного типу притаманні характерні мисленнєво- мовленнєві ознаки : тематика, словниковий запас, грама-

тичний лад мовлення, тип мислення, стратегія пошуку рішень, кон-

тактність, рівень навчальних досягнень.

З ціннісністю реального практичного функціонування пов’я- зані такі особливості : спрямованість на об’єкт, переважне відобра- ження у свідомості дитини конкретних предметів і ситуацій, почат-

ковий рівень розумового маніпулювання у процесі діяльності, бажан- ня діяти за зразком, стереотипність у способах діяльності, відсутність творчості.

Ціннісність пізнавальної і навчальної діяльності передбачає варіативність способів діяльності, високу активність і відповідний рі-

вень внутрішнього маніпулювання.

Ціннісність спілкування і взаємин спрямовує активність дітей на

встановлення, підтримку та продовження комунікативних контактів.

Домінанта творчої уяви, фантазії, гри – є складовою цінністю «свого світу» в молодших школярів.

Врахування особистісно ціннісної сфери сприятиме можливості надання кожній дитині істотної підтримки й допомоги, дозволить

з’ясувати причини комунікативних ускладнень як результату індиві-

дуальної своєрідності, зумовленої життєвою компетентністю дитини ;

спрямувати діяльність з формування і корекції комунікативних умінь.

З огляду на вищезазначене умовно можна визначити такі типи ціннісності як «Діяч», «Пізнайко», «Співрозмовник», «Чарівник».

1. «Діяч». Ціннісність реального практичного функціонування

певною мірою обмежує комунікативну активність дітей, мовленнєві прояви, відзначені шаблоном синтаксичних конструкцій, схематиз-

мом висловлювань, словник бідний, мовлення монотонне й невираз-

не, умовність й переносне значення слів діти розуміють з ускладнен-

ням.

Опорний особистісно ціннісний матеріал передбачає використання

варіативних видів завдань на уроці :

- пояснити призначення предметів вчителеві, ровеснику;

- скласти інструкцію з користування певним предметом;

- «озвучити» предмет ;

- розповісти про власний досвід діяльності у певній сфері;

- створити рекламу певного предмета або діяльності;

- надати мовленнєвий супровід при виконанні певної діяльності на

уроці;

- скласти усний твір практичної спрямованості;

- взяти участь у діалозі з конкретним обговоренням події;

- знайти відомості в різних джерелах інформації про певний предмет

й довести до відома однокласників;

- дібрати до поданого іменника (предмета) найбільш влучні дієслова

або прикметники;

- придумати загадку про даний предмет;

- виявити риси схожості та відмінності у предметах;

- припустити ситуацію можливого використання предмета в незвич-

них умовах.

З метою підвищення розуміння учнями умовності мови, перенос-

ного значення слів вчителю варто скористатися методиками «При- слів’я» та «Метафори».

Методика «Прислів’я» передбачає використання наборів карток з трьома висловлюваннями. Поставлене завдання : викреслити зайве і пояснити свій вибір, створює широкі можливості для розвитку логіч-

ного мислення і мовлення учнів у процесі роботи в групах, парах.

Наприклад : 1. Кішці смішки, а мишці слізки.

2. Так на світі ведеться : один плаче, другий сміється.

3. І кішка мишку любить.

У методиці «Метафори» виконання завдання є ідентичним попере-

ньому, але замість прислів’я використовують метафоричні словоспо-

лучення.

Наприклад : слизька людина – мокра людина – нещира людина;

блискавична відповідь – швидка відповідь – правиль-

на відповідь.

Використання методик «Прислів’я» і «Метафори» дає можливість учителеві здобути інформацію про розуміння дитиною умовності мо-

ви, і водночас провести роботу зі збагачення й уточнення словника.

2. «Пізнайко». Для представників цієї групи властиві багатий сло-

вниковий запас, обізнаність з термінологією різних галузей знань, ро-

зуміння умовності мови тощо. Пізнавальна сфера, вплетена в процес комунікації, сприяє формуванню мовленнєвих умінь на особистісно

ціннісному матеріалі. У цьому випадку доцільними є такі завдання :

- виконати роль вчителя ;

- пояснити однокласникові незрозумілий матеріал ;

- розкрити пізнавальне значення художнього твору, телевізійної пере-

дачі ;

- розповісти однокласникам про пізнавальні можливості комп’ютера ;

- скласти запитання за певною темою ;

- пояснити значення слова, користуючись тлумачним словником ;

- дослідити причиново – наслідкові зв’язки в певних явищах.

3. «Співрозмовник». Школярі з цінністю спілкування і взаємин мають у навчальних умовах мінімальні можливості для комунікації на особистісно значущому матеріалі. В умовах уроку їм варто пропо-

нувати такі завдання :

- виконати роботу в парі, групі ;

- здійснити взаємоперевірку завдання й проаналізувати результати

його виконання ;

- взяти інтерв’ю одне в одного (у бібліотекаря, медпрацівника тощо) ;

- порадитися з товаришем і викласти спільну думку ;

- підготувати інсценіацію, що відтворює реальне спілкування ;

- переказати розповідь від імені певної особи (свого імені) ;

- зробити аналіз почутого, побаченого, пережитого ;

- виконати доручення вчителя бути «дипломатом», «адвокатом»,

«суддею».

Для представників цієї групи характерні багатий словник, лексич-

на різноманітність, пластичність мовлення.

4. «Чарівник». Група учнів з ціннісністю «свого світу» є найменш

чисельною. У дітей, що належить до неї, спостерігається високий рі-

вень розуміння умовності мови, її лексичне розмаїття. Серед цих ді-

тей є поетично обдаровані особи, романтики, мрійники, художники, музиканти. Заохочення дитини до виявів творчості, зацікавлене став-

лення та позитивна оцінка її світу вчителем мають стимулювати роз-

виток мовленнєвої діяльності під час виконання таких завдань :

- продовжіть історію, думку, речення ;

- спробуйте передбачити різні варіанти перебігу подій у запропонова-

них ситуаціях ;

- відтворіть сюжет за його закінченням ;

- здійсніть уявну екранізацію певного сюжету ;

- складіть казку, вірш, оповідання ;

- усно проілюструйте певний епізод твору, музичний фрагмент, ма-

люнок ;

- складіть усний твір фантастичного змісту («Якби дерева говорили»,

«Пригоди сонячних промінців», «Невідома планета»).

Завдання вчителя полягає в тому, щоб максимально роздвинути творчі здібності дітей шляхом застосування ігрових методів навчаль-

ної діяльності; створити можливості для роботи з матеріалом, який відтворює «свій світ» ; забезпечити зв’язок і співвіднесеність потен-

ційно комунікативних тем із навчанням, практичною діяльністю та налагодженням взаємин.

Усі вищезазначені види навчальних завдань передбачають уміння

учителя організувати роботу зі втілення конкретного мовленнєвого

задуму, виділити для дитини такі етапи її діяльності :

1) визначення мети мовленнєвої діяльності на підставі врахування ви-

мог до кінцевого результату ;

2) підготовка вербального матеріалу, необхідного для отримання ба-

жаного мовленнєвого ефекту ;

3) планування послідовності використання мовного матеріалу ;

4) здійснення комунікативного наміру ;

5) підсумкове оцінювання результативності виконання завдання.

Робота зі збагачення, уточнення й активізації словника є важливою для усіх визначених груп і зумовлює необхідність диференціювати вправи, які можна застосовувати в процесі вивчення української мо-

ви, а саме :

І. Вправи на збагачення та активізацію словникового запасу учнів під

час роботи з малюнками, реченнями, текстами, при вивченні різних

частин мови :

а) вправи на засвоєння нових слів і значень слів ;

б) уточнення словника, поглиблення розуміння уже відомих слів,

їх відтінків ;

в) активізація словника, тобто залучення якомога ширшого кола

слів у мову кожного учня, введення їх у речення, засвоєння сло-

восполучень, доречність їх вживання в тому чи в іншому тексті;

г) усунення нелітературних слів, які вживають молодші школярі,

виправлення хибних наголосів, вимови.

ІІ. Вправи на формування вміння слухати і говорити :

1. Вправи на конструювання і реконструювання речень :

а) скоротити речення до 4-х, 3-х, 2-х слів.

Оля читає сестричці цікаву книжку.

б) переставити слова у реченні (скільки варіантів можна запропо-

нувати).

Сьогодні вранці Ніна пішла до школи.

в) замінити одне слово.

Діти повернулися зі школи.

2. Вправи на усвідомлення змісту :

а) Так чи не так ? Відрізни бувальщину від небувальщини.

Хлопчик поїхав до лісу на лижах, щоб назбирати суниць.

б) скажи інакше (перефразування).

Пташенята зозулі з’їдають велику кількість комах.

Маленькі зозуленята поїдають дуже багато різної мошки.

3. Вправи на формування навичок розширювати й уточнювати ви-

словлювання :

а) доповни речення .

Ми працюємо.

Влітку ми завжди працюємо на своєму городі.

б) закінчи речення.

Кішка стрибнула на дерево, яке (щоб, коли, тому що)

в) вправи на добір іменників, прикметників, дієслів.

Рідна, лагідна, найдорожча – хто?

Дитина (що робить?)…

Пісня (яка?)…

Співає, літає, піклується, годує - …

4. Вправи на формування навичок чіткої і виразної вимови.

ІІІ. Словотворчі вправи.

Під час їх виконання перед школярами розкривається взаємозв’я-

зок лексичного і граматичного значень слова.

1. На спостереження за зміною значення при додаванні суфіксів

чи префіксів.

Україна – українець, український.

2. На творення нових слів за допомогою суфіксів і префіксів.

3. На добір груп споріднених слів до поданого з наступним пояс-

ненням того, як утворені слова.

Продавати – продавець, проданий, розпродаж, продавшиця.

ІV. Лексико – стилістичні вправи.

1. На групування слів, близьких за значенням.

2. На заміну словосполучень чи окремих слів синонімом, антоні-

мом.

3. На точне осмислення вживання синонімів.

4. На самостійний добір синонімів, антонімів.

5. На складання синонімічних рядів.

V. Творчі вправи й завдання, які сприяють розвитку уяви, фантазії,

асоціативного мислення, таким чином формуючи особистість,

здатну до інтелектуальної роботи, до якої належить і формування

мовленнєвих навичок.

1. Ігровий тест «Три слова». Завдання : скласти якомога більшу

кількість фраз так, щоб до цього зв’язного висловлювання вхо-

дили всі три слова (бабуся, дзеркало, озеро ; акробат, кошеня,

ліжко).

2. Вправа «Конструювання фраз». Дитині пропонується з’єднати

пари слів за допомогою прийменника або запитань відмінків :

пиріг – капуста ; палац – океан .

3. Тест «Встановлення зв’язків». Пропонується ряд питань, що по-

чинаються зі слів «Що трапиться…». Завдання дитині – дати

найбільш оригінальні відповіді на запитання.

Що трапиться, якщо …всі тварини почнуть говорити мовою

людей ? …люди зможуть читати думки одне одного ?

4. Вправа «Біном». Для кожної з пар слів необхідно дібрати яко-

мога більше асоціативних образів, що вони викликають.

Наприклад : кошеня – лампочка.

Асоціації можуть бути такими :

Кошеня гріється під лампочкою. Кошеня тепле, як лампочка.

Очі у кошеняти горять, як лампочки. Форма голови кошеняти

нагадує лампочку.

Отже, використання діяльнісного підходу ґрунтується на особис-

тісно орієнтованих засадах і дозволяє сприймати комунікацію як спе-

цифічний вид особистісної активності, що передбачає виявлення мовного потенціалу та мовленнєвого досвіду, зосереджених у цінніс-

ній сфері учнів. Поєднання особистісного і діяльнісного компонентів сприяє оптимальній організації процесу навчальної комунікації, ство-

рює умови для виявлення активної позиції особистості школяра в процесі формування й розвитку мовленнєвих умінь і навичок.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
4
міс.
0
0
дн.
0
1
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!