і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Щотижня отримуйте приємні подарунки.
Взяти участь

Моніторинг навчальної діяльності учнів початкової школи

Передплата на журнал
Бібліотека
матеріалів

МОНІТОРИНГ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

З М І С Т

Вступ ………………………………………………………………………… 2

Теоретичні аспекти поняття моніторингу ………………………………… 4

Створення системи моніторингу в початковій школі ………………… 6

Положення про створення системи моніторингу ………………….. 6

Здійснення моніторингу розвитку навчальної діяльності

учнів початкової школи ……………………………………………… 7

Створення факторно–критеріальної моделі розвитку навчальної

діяльності учнів ……………………………………………………… 9

Механізм здійснення моніторингу розвитку навчальної

діяльності учнів …………………………………………………….. 11

Висновок ……………………………………………………………………. 16

Список використаних джерел …………………………………………….. 17

В С Т У П

Національна доктрина розвитку освіти в Україні, затверджена Указом Президента України від 17.04.2002 р. № 347/2002, національним пріоритетом визначає якість освіти. Для того, щоб забезпечити високу якість освіти на всіх рівнях необхідно продуктивно вирішувати наступні два завдання:

    управління якістю освіти;

    оцінювання якості освіти.

До недавнього часу друге завдання реалізовувалось лише через освітню статистику. Але в період освітніх реформ результати статистичних даних не можуть надавати вичерпну інформацію для здійснення якісного управління освітнім процесом. Тут стає актуальним впровадження системи педагогічного моніторингу.

У Національній доктрині розвитку освіти в Україні визначено, що держава постійно здійснює моніторинг якості освіти, забезпечує його прозорість, сприяє розвитку громадського контролю. [2; 84]

Україна вже має певний досвід проведення національних моніторингових досліджень якості загальної середньої освіти. Визначимо лише ті дослідження, що стосуються початкової школи:

  • 2001 р. – дослідження якості основної літератури для 1–11 класів;

  • 2002 р. – дослідження якості математичної освіти випускників початкової, основної та старшої школи;

  • 2003 р. – дослідження якості підручників для 2–х класів;

  • 2004 р. – дослідження якості підручників для 3–х класів;

  • 2005 р. – моніторинг стану фізичного, психічного і морального здоров’я учнів та інфраструктури навчальних закладів, що забезпечує збереження здоров’я школярів;

  • 2007 р. – національне моніторингове дослідження якості математичної освіти учнів 4–х класів початкової школи.

Таким чином, на сьогоднішній день проблемі оцінювання якості освіти приділяється багато уваги на державному та регіональному рівнях. Безпосередньо в навчальних закладах здійсненням моніторингових досліджень займається адміністрація. Але головними учасниками навчально–виховного процесу завжди були і є учні та вчитель. Саме вони повинні бути у джерел здійснення педагогічного моніторингу. Тому наша робота присвячена педагогічно–учнівському локальному моніторингу за класифікацією Г.В.Єльникової. [5; 30] В цьому і полягає актуальність даної роботи.

Не кожен учитель початкової школи володіє технологією здійснення педагогічного моніторингу. Не сьогоднішній день популярною є кваліметрична технологія моніторингових досліджень. В Харківському регіоні відомою є факторно–критеріальна модель навчальної діяльності учня 6 – 7 річного віку, розроблена З.В.Рябовою [5; 42]

В нашій роботі ми пропонуємо свою факторно–критеріальну модель на основі кваліметричного підходу з метою ознайомлення педагогів початкової школи з одним із можливих варіантів здійснення моніторингу навчальної діяльності учнів початкових класів.

Теоретичні аспекти поняття моніторингу

Існує багато визначень поняття "моніторинг". Наведемо деякі з них.

Англ. monitoringбезперервне стеження за певним процесом з метою виявлення відповідності його бажаному результату. [8; 489]

Моніторинг – це науково обґрунтована, цілеспрямована, аналітична й прогностична система відстеження динаміки провідних процесів, як у змістовному, так і в організаційному плані, на всіх рівнях системи освіти за участю всіх суб’єктів освіти. Т.Ф.Єсенкова. [5; 11]

Моніторинг – це систематичне спостереження за будь – яким процесом з метою встановлення відповідності чи невідповідності результатів цього процесу початковим припущенням. Л. П. Крисіна. [5; 8]

Моніторинг – безупинне, тривале спостереження навчального процесу й управління ним. А. Н. Дахін. [5; 13]

Як любий процес моніторингове дослідження має свої етапи проведення, які визначила Т.Лукіна [2; 66]

І етап. Цілепокладання та планування дослідження.

1. Визначення мети та завдань дослідження.

2. Визначення об’єкта дослідження.

3. Розрахунок та формування вибірки.

4. Побудова графіка дослідження:

– визначення термінів і процедур дослідження;

підбір та підготовка (навчання) координаторів дослідження.

5. Визначення критеріїв та показників оцінювання.

6. Вибір методів дослідження.

ІІ етап. Розробка інструментарію.

1. Розробка тестів та їх апробація, одержання стандартизованого тесту.

2. Розробка анкет та їх апробація.

3. Підготовка інструктивно–методичних матеріалів для координаторів дослідження всіх рівнів, учасників дослідження.

4. Вибір статистичних і математичних методів обробки та обрахунку одержаних результатів дослідження.

ІІІ етап. Проведення дослідження.

1. Пілотне дослідження (підготовка учасників, проведення інструктажу).

2. Основне дослідження.

ІV етап. Збір та обробка результатів.

V етап. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження.

1. Узагальнення статистичної інформації.

2. Виявлення факторів впливу.

3. Підготовка рекомендацій щодо корекційної роботи, усунення негативних факторів, формування освітньої політики тощо.

Створення системи моніторингу в початковій школі

Положення про створення системи моніторингу

Принципи організації:

  • об’єктивність вимірів;

  • точність вимірів;

  • оперативність;

  • достатність;

  • адекватність;

  • порівнянність отриманих даних;

  • прогнозованість.

Мета дослідження:

забезпечення інформаційно–аналітичного ухвалення управлінських рішень, спрямованих на узгодження дій та відносин учасників навчально–виховного процесу для досягнення запланованих результатів.

Інструментарій збирання інформації:

  • факторно–критеріальні моделі;

  • матриці;

  • спостереження;

  • анкети.

Об’єкти дослідження:

  • навчальна діяльність учня;

  • якості розумової діяльності учня;

  • вихованість учня

Етапи проведення моніторингових процедур:

  • цілепокладання та планування дослідження;

  • розробка інструментарію;

  • проведення дослідження;

  • збирання та обробка результатів;

  • аналіз та інтерпретація результатів дослідження.

Здійснення моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів початкової школи

Мета моніторингу: забезпечити всіх учасників навчально–виховного процесу зворотнім зв’язком, що дозволить коригувати хід реалізації навчальних програм з метою підвищення якості освіти.

Завдання моніторингу:

  • Безперервне спостереження за розвитком навчальної діяльності учнів початкових класів протягом чотирьох навчальних років;

  • Своєчасне виявлення змін, що відбуваються в навчальній діяльності;

  • Попередження негативних тенденцій;

  • Здійснення короткотривалого прогнозування розвитку навчальної діяльності учнів;

  • Планування корекційної роботи з метою покращення результатів розвитку навчальної діяльності учнів.

Суб’єкти моніторингу: учні 1–4 класів, їх батьки, вчителі, адміністрація.

Методи моніторингового вивчення:

1. Спостереження за учнями на уроках.

2. Анкетування учнів, їх батьків, учителів – здійснення замірів щодо визначення рівня розвитку навчальної діяльності учнів.

3. Факторно–критеріальне моделювання навчальної діяльності учнів.

4. Кореляційний аналіз.

ПЛАН

здійснення моніторингу

розвитку навчальної діяльності

учнів ___ класу ( школа )

на 20___/20___ н. р.

Етапи дослі-дження

№ п/п

Зміст роботи

Термін виконання

Відповідальні

Відм про вик.

І

Підго-товчий етап

1

Ознайомлення з теоретичними основами освітнього моніторингу

вересень

заступник директора з НВР

2

Ознайомлення з кваліметричною технологією оцінки об’єктів моніторингу

вересень

заступник директора з НВР

3

Адаптація факторно–критеріальної моделі навчальної діяльності учнів на місцеві умови школи шляхом визначення вагомості факторів (узагальнені дані анкетування учнів, батьків, учителів, адміністрації)

вересень

керівник МО

4

Розробка інструментарію для здійснення моніторингу (кваліметричні моделі, матриці, графіки, анкети)

вересень

керівник МО

ІІ

Прак-тичний етап

5

Здійснення замірів щодо рівня навчальної діяльності учнів

вересень

грудень

травень

вчителі

6

Збір інформації стосовно розвитку навчальної діяльності учнів

вересень

грудень

травень

вчителі

ІІІ Аналі – тичний етап

7

Узагальнення результатів

вересень

грудень

травень

заступник директора з НВР

8

Створення банку даних по кожному класу і по школі в цілому

вересень

грудень

травень

керівник МО

9

Прийняття управлінських рішень, спланованих на досягнення запланованих результатів

вересень

грудень

травень

адміністрація

ІV Корек – ційний етап

10

Розробка та затвердження корекційної програми розвитку навчальної діяльності учнів

травень

керівник МО

11

Регулювання процесу розвитку навчальної діяльності учнів 1–4 класів

система-тично

Адміністрація

Створення факторно–критеріальної моделі розвитку навчальної діяльності учнів

Для того, щоб створити еталон навчальної діяльності учнів початкової школи ми визначили три її основні фактори: навчальні вміння, розумові здібності та вихованість учнів 1–4 класів. Кожен фактор ми поділили на більш прості показники – критерії. В процесі групової роботи вчителів 1–4 класів визначили вагомість кожного фактору та кожного критерію. Таким чином ми отримали модель (еталон) навчальної діяльності учнів 1–4 класів:

Таблиця 1

Факторно–критеріальна модель

навчальної діяльності учня (учениці) ___ класу ( школа )

_________________________________________

станом на ______________ 20___/20___ н. р.

Вчитель ____________________

№ з/п

Фактори,

Ф

Ваг.

М

Критерії ,

К

Ваг.

V

Ступ.

прояв.

крит.

Часткова оцінка

К

Ф

1.

Навчальні вміння

0,39

1. Рівень сформованості загально навчальних умінь

0,21

К1=

2. Володіння теоретичними поняттями

0,12

К2=

3.Уміння працювати з підручником

0,11

К3=

4. Уміння самостійно отримувати знання

0,07

К4=

5. Уміння працювати за алгоритмом

0,1

К5=

6. Уміння моделювати навчальний матеріал

0,09

К6=

7. Комунікативні вміння

0,19

К7=

8. Уміння здійснювати контроль

0,06

К8=

9. Уміння здійснювати самооцінювання

0,05

К9=

2.

Розумові здібності

0,35

10. Уміння спостерігати

0,16

К10=

11. Уміння аналізувати

0,11

К11=

12. Уміння порівнювати

0,12

К12=

13. Уміння класифікувати

0,09

К13=

14. Уміння узагальнювати

0,14

К14=

15. Уміння зв'язано висловлювати думку

0,13

К15=

16. Якість ума (допитливість, гнучкість, креативність)

0,07

К16=

17. Уміння творчо розв’язувати навчальну задачу

0,08

К17=

18. Рівень розвитку пізнавального інтересу

0,1

К18=

3.

Вихованість

0,26

19. Моральні якості

0,25

К19=

20. Уміння спілкуватися з учнями

0,21

К20=

21. Організованість

0,19

К21=

22. Дисциплінованість

0,17

К22=

23. Співробітництво з учителями

0,18

К23=

Ф1 = М1 × (V1К1 + V2К2 + V3К3 + V4К4 + V5К5 + V6К6 + V7К7 + V8К8 + V9К9 )

Ф2 = М2 × (V10К10 + V11К11 + V12К12 + V13К13 + V14К14 + V15К15 + V16К16 + V17К17 + V18К18 )

Ф3 = М3 × (V19К19 + V20К20 + V21К21 + V22К22 + V23К23 )

Ф = Ф1 + Ф2 + Ф3 Ф = ____ + _____ + _____ Ф = ______

0,76 < Ф < 1 – високий рівень

0,51 < Ф < 0,75 – достатній рівень

0,26 < Ф < 0,5 – середній рівень

0 < Ф < 0,25початковий рівень

Механізм здійснення моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів

Для отримання об’єктивного рівня вияву кожного критерію (К1, К2, … К23) слід поєднати зовнішнє оцінювання (в нашому випадку, це оцінка адміністрації школи, вчителя і батьків учня) та само оцінювання. На основі отриманих чотирьох оцінок слід вивести середній коефіцієнт ступеня прояву кожного критерію та занести його до Таблиці 1.

Щоб отримати оцінки критеріїв учитель, адміністрація школи та батьки учня заповнюють Таблицю 2, виставляючи певний бал кожному критерію стосовно кожного учня.

Таблиця 2

Експертна оцінка навчальної діяльності

учня (учениці) ____ класу ( школа )

_______________________________________________

станом на ______________ 20__/20__ н. р.

Експерт ___________________________________

№ з/п

Критерії

Бали

1

Рівень сформованості загально навчальних умінь

2

Володіння теоретичними поняттями

3

Уміння працювати з підручником

4

Уміння самостійно отримувати знання

5

Уміння працювати за алгоритмом

6

Уміння моделювати навчальний матеріал

7

Комунікативні вміння

8

Уміння здійснювати контроль

9

Уміння здійснювати самооцінювання

10

Уміння спостерігати

11

Уміння аналізувати

12

Уміння порівнювати

13

Уміння класифікувати

14

Уміння узагальнювати

15

Уміння зв'язано висловлювати думку

16

Якість ума (допитливість, гнучкість, креативність)

17

Уміння творчо розв’язувати навчальну задачу

18

Рівень розвитку пізнавального інтересу

19

Моральні якості

20

Уміння спілкуватися з учнями

21

Організованість

22

Дисциплінованість

23

Співробітництво з учителями

Примітка: 4 – високий рівень появу критерію

3 – належний рівень

2 – середній рівень

1 – низький рівень

Учні заповнюють анкету під керівництвом учителя, щоб визначити їхню оцінку кожному критерію.

Таблиця 3

Анкета

учня (учениці) ____ класу ( школа )

_______________________________________________

станом на ______________ 20__/20__ н. р.

№ з/п

Питання

Варіанти відповідей

Так

Можливо (так і ні)

Ні

Важко відповісти

1

Як ти вважаєш, ти гарно навчаєшся?

2

Чи багато нових слів, понять ти знаєш?

3

Чи вмієш ти працювати?

4

Чи можеш ти сам (сама) вивчити будь – яку тему?

5

Чи вмієш ти планувати роботу, яку виконуєш?

6

Чи вмієш ти користуватися схемами, таблицями?

7

Чи легко тобі вдається спілкуватися з однокласниками?

8

Чи вмієш ти перевіряти свою роботу та роботу інших?

9

Чи можеш ти самостійно давати оцінку своїй роботі?

10

Чи можеш ти уважно спостерігати за діями на уроках?

11

Чи вмієш ти пізнавати певні явища, поділяючи їх на частини?

12

Чи вмієш ти порівнювати різні предмети та явища між собою?

13

Чи вмієш ти об’єднувати різні предмети або явища в певні групи за спільними ознаками?

14

Чи вмієш ти робити висновки?

15

Чи вмієш ти відповідати так, щоб тебе розуміли інші?

16

Чи любиш ти пізнавати щось нове та цікаве самостійно?

17

Часто буває так, що ти розв’язуєш завдання правильно, але не так, як інші учні?

18

Чи завжди тобі буває цікаво на уроках?

19

Чи можеш ти сказати про себе, що ти добра людина?

20

В тебе багато друзів у класі?

21

Чи вмієш ти заставити себе працювати?

22

Ти гарно ведеш себе на уроках?

23

Чи подобається тобі працювати з учителем на уроці?

Примітка: кожна учнівська відповідь переводиться в бали:

Так – 4 бали; можливо (так і ні) – 3 бали; ні – 2 бали, важко відповісти (не знаю) – 1 бал.

Отримавши оцінки від кожного учасника моніторингового дослідження, бали заносяться до Таблиці 4.

Таблиця 4

Експертна оцінка навчальної діяльності

учня (учениці) ____ класу ( школа )

_______________________________________________

станом на ______________ 20__/20__ н. р.

­­

№ з/п

Критерії

Експерти

Заг. бал, Σ

Оц.

Σ/ 16

Вчитель

Адміністрація

Учні

Батьки

1

Рівень сформованості загально навчальних умінь

2

Володіння теоретичними поняттями

3

Уміння працювати з підручником

4

Уміння самостійно отримувати знання

5

Уміння працювати за алгоритмом

6

Уміння моделювати навчальний матеріал

7

Комунікативні вміння

8

Уміння здійснювати контроль

9

Уміння здійснювати самооцінювання

10

Уміння спостерігати

11

Уміння аналізувати

12

Уміння порівнювати

13

Уміння класифікувати

14

Уміння узагальнювати

15

Уміння зв'язано висловлювати думку

16

Якість ума (допитливість, гнучкість, креативність)

17

Уміння творчо розв’язувати навчальну задачу

18

Рівень розвитку пізнавального інтересу

19

Моральні якості

20

Уміння спілкуватися з учнями

21

Організованість

22

Дисциплінованість

23

Співробітництво з учителями

Для наступного етапу в моніторинговому дослідженні, з метою визначення рівня розвитку навчальної діяльності, вираженого у цифровому значенні, ми розробили наступний алгоритм.

Алгоритм визначення рівня розвитку навчальної діяльності учня

1. Підрахувати по кожному критерію загальну кількість балів, отриману від учителя, адміністрації, учня (учениці), їхніх батьків (Таблиця 4, показник Σ).

2. Поділити отриману суму балів на 16 – максимально можливу кількість балів, яку можна отримати від чотирьох експертів (Таблиця 4, остання графа). Таким чином ми отримаємо цифровий коефіцієнт по кожному критерію (К1, К2, … К23).

3. Занести показники К1, К2, … К23 до Таблиці 1 у графу „Ступінь прояву критерія”.

4. Виконати обчислення ступеня прояву кожного параметра Ф1, Ф2, Ф3 за формулами, визначеними у Таблиці 1.

5. Визначити рівень розвитку навчальної діяльності учня (учениці) – Ф за формулою, визначеною у Таблиці 1.

Такі дослідження слід проводити не менше 3 разів на рік. Ми пропонуємо здійснювати їх на початку навчального року, в кінці І семестру та в кінці навчального року. З метою визначення стану розвитку навчальної діяльності учня (учениці) ми пропонуємо вчителю початкових класів вести порівняльну Таблицю 5, в якій позначати результати всіх трьох замірів та визначати приріст результатів за рік, порівнюючи загальні оцінки кожного заміру.

Таблиця 5

Узагальнені результати розвитку навчальної діяльності

учнів ____ класу ( школа )

у 20__/20__ н. р.

№ з/п

ПІБ учнів

І замір

ІІ замір

ІІІ замір

Приріст за рік

Навч. вміння

Розум. здібн.

Вихованість

Заг. оцінка

Навч. вміння

Розум. здібн.

Вихованість

Заг. оцінка

Навч. вміння

Розум. здібн.

Вихованість

Заг. оцінка

1

2

3

4

5

На основі отриманих результатів методичним об’єднанням учителів початкових класів та заступником директора з навчально – виховної роботи розробляється корекційна програма розвитку навчальної діяльності учнів початкової школи.

Таким чином, на основі результатів моніторингових досліджень можливо створити сприятливі умови для розвитку суб’єктів навчальної діяльності, враховуючи управлінські рішення щодо удосконалення роботи з формування навчальної діяльності учнів. Тобто, здійснення моніторингових досліджень навчальної діяльності учнів надає можливість замінити інформаційне навчання на мотиваційне.

В И С Н О В О К

Унаслідок використання моніторингу в управлінні навчальним процесом у загальноосвітньому навчальному закладі І ступеня відбувається поточне коригування, самокоригування та зовнішня координація всіх учасників цього процесу:

  • всі учасники освітнього процесу забезпечуються зворотнім зв’язком „батьки – учень – учитель – адміністрація – батьки”;

  • підвищується рівень самоорганізації, саморозвитку та самоконтролю всіх учасників навчального процесу;

  • спостерігається динаміка росту навчальної діяльності учнів;

  • підвищується активність та ініціативність батьків та учнів;

  • зростає задоволеність учасників навчального процесу результатами своєї діяльності.

Але, наряду з цим, виникає проблема у додатковому навантаженні на вчителя початкових класів, який безпосередньо керує здійсненням моніторингового дослідження в своєму класі. Для полегшення роботи вчителя нами були розроблені таблиці, запропоновані в основній частині даної роботи.

Ми пропонуємо педагогам ознайомитись з нашою моделлю визначення рівня розвитку навчальної діяльності учнів, внести свої доповнення, зауваження, побажання та застосовувати її в своїй педагогічній практиці з метою підвищення якості освіти в початковій школі.

Список використаних джерел

1. Байназарова О.О., Капустін І.В., Покроєва Л.Д., Ставицький С.Б. Моніторинг якості загальної середньої освіти: досвід Харківського регіону. – Х.: ХОНМІБО, 2006. – С. 3 – 15.

2. Лукіна Т. Моніторинг якості освіти: теорія і практика. – К.: Вид. дім „Шкіл. світ”: Вид. Л.Галіцина, 2006. – 128 с.

3. Моніторинг у ЗНЗ / Упоряд. Голубенко М. – К.: Шк. світ, 2007. – 128 с.

4. Пархомець І. Моніторинг навчання // Завуч. – 2006. – № 26. – С. 6 – 7.

5. Рябова З.В. Моніторинг розвитку навчальної діяльності учнів загальноосвітнього навчального закладу: Науково – методичний посібник. – Х.: Гімназія, 2004. – 72 с.

6. Рябова З.В. Науковий підхід до створення системи моніторингу в загальноосвітньому навчальному закладі // Практика управління закладом освіти. – 2006. – № 4. С. 9 – 13.

7. Сосницька Н.П. Моніторинг у системі розвивального навчання Ельконіна – Давидова. – Харків: ХОНМІБО, 2008. – 72 с.

8. Сучасний тлумачний словник української мови: 100000 слів / За заг. ред. Дубічинського В.В. – Х.: ВД "ШКОЛА", 2008. – С. 489.

9. Чернігова Л., Бухлова Н. Моніторингові дослідження // Завуч. – 2006. – № 32. – С. 10 – 12.

Кулаченко Оксана Володимирівна

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Теоретичні аспекти моніторингу, створення системи моніторингу в початковій школі
Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти