Актуальність теми. Довгі роки система освіти чітко ділила дітей на звичайних та інвалідів, які практично не мали можливості здобути освіту і реалізувати свої можливості, їх не брали до установ, де навчаються нормальні діти. Несправедливість такої ситуації очевидна. Діти з особливостями розвитку повинні мати рівні можливості з іншими дітьми. Ось і виникла потреба у впровадженні такої форми навчання, яка створить їм оптимальні умови навчання - інклюзивна освіта. Інклюзивний підхід передбачає розуміння різних освітніх потреб дітей та надання послуг відповідно до цих потреб через більш повну участь в освітньому процесі, залучення громадськості та усунення дискримінації в освіті. Інклюзивна освіта розуміє під собою створення умов для спільного навчання дітей з обмеженими можливостями та їх здорових однолітків. Сьогодні, питання інклюзивної освіти набуває не аби якої значущості у процесі реформування й модернізації сфери освіти в Україні. У всьому світі, інклюзивна освіта є важливим елементом сучасного навчання, соціального розвитку та соціалізації осіб з особливими освітніми потребами, як загального прагненням до соціальної справедливості [1].



