Між неліберальною демократією і популізмом: мажоритарний авторитаризм у європейському політичному контексті

У статті досліджуються особливості функціонування сучасних європейських політичних систем, ліберальної та неліберальної демократії, розкривається поняття популізму та обґрунтовується практична взаємодія цих термінів.
Саме в піддані сумніву претензії націонал-популістів щодо їхньої ексклюзивної власності над представництвом загальної волі "національного народу" та їхньої здатності визначати якість "демократії" полягає мета статті. Їй відповідають такі завдання: роз’яснити поняття демократії, лібералізму та популізму для забезпечення міцної теоретичної основи для подальшої дискусії; провести аналіз складного та взаємопов’язаного характеру сучасної демократії та політичного лібералізму з метою показати, що ці поняття не можуть бути легко розділені;обґрунтувати, чому вжиття терміну "неліберальна демократія" є оманливим та небезпечним та запропонувати використання категорії "мажоритарний авторитаризм" для кращого розуміння та аналізу європейського популізму.
Було застосовано такі методи дослідження, як системний метод, бібліографічний та метод теоретичного узагальнення.
Вже кілька років поспіль ліберальна демократія в Європі зазнає серйозних випробувань під тиском націонал-популістських політичних сил, які називають себе "неліберальними демократіями", як це зараз відбувається в Угорщині з режимом, встановленим Віктором Орбаном. Однією з фундаментальних проблем сучасної політичної ситуації в Європі є те, що зростання популізму супроводжується дисоціацією між двома складовими конституційної та ліберальної демократії, які були основою європейських демократій після закінчення Другої світової війни.
Проаналізовано три основні компоненти сучасного розуміння демократії: суверенітет народу, представницьке правління та політичний лібералізм як механізм обмеження політичної влади та гарантія індивідуальних прав і свобод.
Розглянуто декілька інтерпритацій лібералізму: відзначену акцентом на політичному аналізі інституційного балансу влади та базованої на ідеї, що "ринок" – це сукупність індивідуальних взаємодій у громадянському суспільстві, яка повинна створити міцні зв’язки взаємозалежності між членами соціально-економічної сфери.
Акцентовано увагу на відзнаках популізму як політичного інструменту, а саме, суперечності між принципом народного суверенітету та ліберальним принципом. Ці протилежності є важливими та завжди нестабільними аспектами демократії.
Запропоновано уникати використання етикетки "неліберальної демократії", яка часто неправильно використовується для опису націонал-популізму, і перейти до розгляду актуальної політичної ситуації Європи через призму "мажоритарного авторитаризму". Визначено, що ця тематика відкриває можливості для наукових досліджень політичної, соціальної чи психологічної тематики.