Опис дослідження по розділу І
Організація діяльності педагогічного наставника має ґрунтуватися на принципах активності і творчості, що передбачає організацію творчої діяльності, яка активізує розвиток творчих здібностей особистості майбутніх фахівців, стає гарантом формування потреби в постійному пошуку, накопиченні знань, розумінні їх смислу та значення, самостійному використанні, що необхідно для постійного особистісного і професійного самовдосконалення.
Вищий навчальний заклад відрізняється від школи не лише змістом навчання і виховання, модифікацією їх форм, що само по собі надзвичайно важливо, але й тим, що його основне завдання - формування особистості спеціаліста - зумовлює взаємодію педагогів і студентів. Тому система вузівського педагогічного спілкування в ланці "викладач - студент" якісно відрізняється від взаємин у ході шкільного навчання. У вищому навчальному закладі сам факт прилучення викладача і студента до загальної професії значною мірою сприяє усуненню вікового бар'єра, котрий заважає плідній спільній діяльності.
Найбільш плідний процес виховання і навчання у вищому навчальному закладі забезпечується саме надійно побудованою на вузівському рівні системою взаємин. Основні вимоги до неї: формування у студентів почуття професійної спільності з педагогами вищого навчального закладу; орієнтація системи педагогічного спілкування на дорослу людину з розвиненою самосвідомістю, що допомагає подолати рецидиви авторитарного виховного впливу; використання як фактора управління вихованням і навчанням професійного інтересу студентів і здійснення на його підставі педагогічного спілкування та всієї системи виховної роботи; включення студентів у різноманітні форми початкової науково-дослідної роботи спільно з викладачами; участь з викладачами у наукових конференціях, спільні публікації; реалізація різноманітної системи неофіційних, нерегламентованих контактів викладачів і студентів; участь професорсько-викладацького складу в студентському дозвіллі (огляди, конкурси, вечори, КВК, спортивні заходи тощо).