Міні-посібник з української літератури для підготовки до ЗНО

Опис документу:
У посібнику зібрано і стисло подано основну інформацію про художні твори, що входять до програми ЗНО з української літератури у 2019 році. Це допоможе одинадцятикласникам швидко і якісно відновити в пам'яті і систематизувати вивчений (і навіть невивчений) матеріал.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Памятка з української літератури за програмою ЗНО-2018

Рід

Жанр

Назва твору,

художній напрям (течія)

Автор

(справжнє імя, псевдонім, образна характеристика,

літературне угруповання тощо)

Герої (образи),

ідейно-тематичне спрямування, особливості сюжету та композиції

Епос

Епос

Епос

Новела

(соціально-психологічна з філософським елементом)

«Я (Романтика)»

(заборонена в радянські часи)

Модернізм (імпресіонізм, експресіонізм,

«романтика вітаїзму» )

Микола Хвильовий

(Микола Григорович Фітільов)

ВАПЛІТЕ
Розстріляне відродження

Література ХХ ст.

Присвята цвітові яблуні.

Засідання «чорного трибуналу комуни» в будинку розстріляного шляхтича

(чекісти «Я» (главковерх чорного трибуналу), доктор Тагабат, дегенерат, Андрюша; мати «Я», інші засуджені)

Ідея: розвінчання й засудження революційного фанатизму, що призводить до деградації особистості, знищення людського в людині. Герої постають не переможцями, а жертвами революції.

Новела

«Intermezzo»

Модернізм (імпресіонізм)

Михайло Коцюбинський

«сонцепоклонник»

Література ХХ ст.

Присвята кононівським полям.

Дійові особи: Моя утома, Ниви у червні, Сонце, Три білі вівчарки, Залізна рука города, Людське горе.

Тема: митець і суспільство.

Ідея: людина щаслива й повноцінна лише в гармонії з природою.

Новела

(філософська з елементами автобіографічної)

«Три зозулі з поклоном»

Неореалізм (модернізм та реалізм)

Григір Тютюнник

Шістдесятник

Література ХХ ст.

Любові всевишній присвячується.

Тема любовного трикутника. Образ любові – втілення високої християнської цінності, яка підносить людину над буденністю, очищає її душу. Марфа Яркова, заміжня за нелюбом Карпом, безнадійно кохала сусіда Михайла, який має дружину Софію й маленького сина, навіть відчуває на відстані, коли від нього приходить лист дружині, просить листоношу потримати його в руках. Софія й Михайло співчувають Марфі, розуміючи, як їй важко приховувати почуття. Михайла репресували. Перебуваючи в Сибіру на засланні, Михайло замовляє бандуристочці пісню «Три зозулі» з поклоном для Марфи, щоб її душа заспокоїлась, сподіваючись, що й йому тоді стане легше. Про це він розповів у листі до дружини. Михайло помер, проте Марфа продовжує його любити. Шумить сосна, посаджена Михайлом…

Ідея: возвеличення любові як високої християнської цінності, що підносить над буденністю, очищає душу; сила кохання і прощення (любов дається людині якоюсь вищою силою, тому не може осуджуватися).

Новела-засторога

«Залізний острів»

Роман у новелах «Тронка»

Неореалізм (модернізм та реалізм)

Олесь Гончар

«художник світла, його дослідник, зображувач і поет» (М. Бажан про О. Гончара)

Література ХХ ст.

Закохані Віталик і Тоня в пошуках романтики легковажно вирушають до затонулого крейсера, що служить полігоном для нічних навчальних бомбардувань. Їх човна відносять хвилі у відкрите море. Пара опиняється в небезпеці на залізному острові, шукає порятунку. Фінал новели відкритий.

Ідея: життя людини часто опиняється під загрозою цивілізаційних процесів, тому важливо зберегти здатність сучасної людини до захисту свого єства, своїх почуттів, не впадати у відчай, не втрачати людської гідності.

новела

«Дитинство»

(з роману в новелах «Вершники»)

Юрій Яновський

«поет у прозі» (Юрій Смолич), «поет людської чистоти» (Олесь Гончар)

Література ХХ ст.

Змалювання світу дитинства. Батько Ригор – пяничка, мати Ригориха не має часу за роботою, тому Данилко і мудрий прадід Данило Чабан весь час проводять разом. Хлопчик любить ходити з дідом на похорони (там дають пироги); сонце йому пахне воском. Дід навчає життєвої мудрості. Він помирає серед південного степу, збираючи трави й ніби передаючи життєву естафету малому Данилкові: «Топчи землю, синок».

Ідея духовної єдності, спадкоємності поколінь; вплив природи на розвиток і становлення особистості.

Гумореска

«Моя автобіографія»

Неореалізм (модернізм та реалізм)

Остап Вишня

(Павло Губенко)

«король українського тиражу»

У роки Голодомору 1932-33 рр. за сфабрикованою справою став вязнем сталінських концтаборів. Був реабілітований після 22 років життя в ролі «ворога народу»

Література ХХ ст.

Образи-символи негуманної освіти: лінійка (виробляла літературний стиль Вишні), книги «Катехізис» Філарета (її треба було знати напам’ять)та «Руський паломник» (мати читала його 20 років).

Ідея: утвердження думки, що на формування людини великий вплив має дитинство, освіта, природа, рідна мова, а також , що щастя є невідємною рисою людського існування.

Усмішка

Жанр, створений Остапом Вишнею

«Сом»

Збірка «Мисливські усмішки»

Соціалістичний реалізм

Остап Вишня

(Павло Губенко)

«король українського тиражу»

Література ХХ ст.

Присвята Максиму Рильському.

Тема – розповідь про сомів за царських часів і за радянських. Змальовує красу природи (річка Оскіл на Харківщині), висміює марновірство й обмеженість.

Прихована насмішка над владою.

Повість

(соціально-побутова, сентиментально-реалістична)

«Маруся»

(перший прозовий твір нової української літератури)

Сентименталізм + реалізм

Григорій Квітка-Основ’яненко

(Григорій Основ’яненко)

«батько української прози»

Література кінця ХVІІІ - початку ХХ ст.

Змалювання простих людей, їх моральної і фізичної краси, у гармонії з природою і працею.

Образи: заможний селянин Наум Дрот, дружина Настя, дочка Маруся («чорнява, прямесенька, як стрілочка»), її коханий Василь, подруга Олена.

Маруся покохала наймита Василя (сироту, який призначений у рекрути). Для відкупу від солдатчини хлопець іде на заробітки. За його відсутності Маруся помирає від застуди. Василь з горя йде в монастир, де помирає від туги.

Епос

Епос

Епос

Епос

повість

«Кайдашева сімя»

реалізм

Іван Нечуй-Левицький

(Іван Левицький)

«всевидяче око Правобережної України»

Література кінця ХVІІІ - початку ХХ ст.

Зображення життя українського села в пореформену добу на прикладі однієї родини с. Семигори.

Герої: Омелько та Маруся Кайдаші, їхні сини Карпо, Лаврін, невістки Мотря, Мелашка.

Ідея: засудження егоїзму та норм народної моралі, що призводять до духовної роз’єднаності в родині.

повість

«Земля»

Модернізм (символізм)

Епіграф: «Кругом нас знаходиться якась безодня, що її вирила доля, але тут, у наших серцях, вона найглибша…» -

слова норвезького містика Юнаса Лі

Ольга Кобилянська

«Гірська орлиця»

Література ХХ ст.

Присвята батькові Юліанові.

На Буковині в працьовитій і заможній родині Івоніки та Марійки Федорчуків молодший син Сава таємно убив батькового улюбленця Михайла, який збирався одружитися з бідною дівчиною Анною, що чекала від нього дитину. Сава ж любив Рахіру, що доводиться йому двоюрідною сестрою, не хотів працювати на землі, проте завжди заздрив братові. Івоніка приховує злочин сина, хоча й не наділяє його землею, віддавши півхати. Марійка відмовляється прихистити близнят, яких народила Анна, і їй допомогає, як може, сусідка Федорчуків, на ім’я Докія, дружина Василя Чоп’яка (сценою весілля їх дочки Парасинки з нелюбом Тодорикою починається повість). Та діти невдовзі померли. Анна ледь не збожеволіла, проте її за кошти односельців вилікували, і вона невдовзі вийшла заміж за брата Докії лісника Петра, народивши йому через 5 років хлопчика (на нього Івоніка крадькома переписав найкращий лан Михайла).

Ідея: засудження братовбивства, зясування причин першогріха на землі (фатум (доля), влада землі, спадковість?).

повість

«Тіні забутих предків»

Модернізм (неоромантизм+ імпресіонізм)

Спільність із сюжетом трагедії Шекспіра «Ромео і Джульєтта».

Михайло Коцюбинський

«сонцепоклонник»

Література ХХ ст.

Тема: зображення життя гуцулів у Карпатах на межі ХІХ-ХХ ст. у гармонії з природою, традиціями й звичаями.

Ідея: оспівування високого кохання.

Іван Палійчук і Марічка Гутенюк закохані з дитинства, хоча їхні родини ворогують. Несподівано Марічка гине (її накрила повінь, коли вона переходила річку). Іван спочатку не вірить, довго страждає, десь блукає, через 6 років повертається і ще через рік одружується з Палагною, яка невдовзі зраджує його з сусідом Юрою. Іванові байдуже, бо він і досі кохає Марічку. Хлопець іде в гори, там чує голос нявки-Марічки, ідучи за ним, падає в урвище. Іван помирає.

Кіноповість

Жанр, створений

О. Довженком

«Україна в огні» (1943)

Реалізм з елементами неоромантизму

Твір заборонений Сталіним

Олександр Довженко

Один з основоположників національного кінематографа, його імя носить Київська кіностудія.

Література ХХ ст.

Початок війни з фашистами, відступ радянських військ, відправлення молоді до Німеччини. Село Тополівка, родина Запорожців: мати Тетяна (55 років), батько Лаврін, 5 синів (Роман, Іван, Савка, Григорій, Трохим), дочка Олеся, її коханий Василь Кравчина та подруга Христя Хуторна; італієць Антоніо Пальма, німець Ернест фон Крауз, його син Людвіг, поліцай Максим Заброда.

Ідея - утвердження ідеї невмирущості української нації, високої моралі українців у час воєнного лихоліття.

кіноповість

«Зачарована Десна»(1957)

Твір не має чіткого сюжету

Олександр Довженко

«Словянство поки що дало світові в кінематографії одного великого митця, мислителя, поета – Олександра Довженка» (Чарлі Чаплін)

2 ліричні герої - Сашко (в новелах) і Олександр Довженко (в авторських відступах), Одарка Єрмолаївна (мати), Петро Семенович (батько), баба Марусина, дід Семен, собака Пірат.

Розповідь ведеться від першої особи. Особливість - відсутність чіткого сюжету.

Тема: зображення дитинства й джерел формування митця.

Ідея: оспівування краю дитинства, його людей, природи.

Роман

(перший історичний)

«Чорна рада». Хроніка 1663 року

Романтизм

Події 1663 р. в Ніжині (вибори гетьмана в добу Руїни). Чорна -від слова «чернь» (соціальні низи, які брали участь у виборах).

Пантелеймон Куліш

Література кінця ХVІІІ - початку ХХ ст.

Паволоцький полковник і священик Шрам (Чепурний), його син Петро Шраменко, кохана Петра Олеся (дочка хуторянина, колишнього козака Череваня), хоробрий козак Кирило Тур, претенденти на гетьманську булаву Яким Сомко (гине), Павло Тетеря, Іван Брюховецький (шляхом підкупу та інтриг стає гетьманом).

Композиційний прийом – образ дороги, якою полковник Шрам із сином прямують із Правобережної України на Лівобережну до наказного гетьмана Якима Сомка.

Ідея: необхідність національної злагоди українців, піднесення важливості національної еліти в історії, в долі нації.

Роман

соціально-психологічний

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Реалізм

Чіпка Варениченко – Галя Гудзь («польова царівна», дочка Максима і Явдохи); баба Оришка, мати Мотря, батько Іван Вареник (утік колись із кріпацтва, називався Остапом Хрущем, Хрущовим, Притикою);

Грицько Чупруненко – Христя

Максим Гудзь (Махамет) – Явдоха, дід-пастух Улас; Матня, Лушня, Пацюк – пропаща сила. Експлуататори: поміщики (генеральша, її син Василь Семенович), земські діячі (Шавкун, Кряжов), чиновники.

Панас Мирний та Іван Білик (брати Рудченки)

Література кінця ХVІІІ - початку ХХ ст.

Ще одна авторська назва роману – «Пропаща сила»

Особливості:

  • Складна композиція («будинок з багатьма прибудовами»);

  • Кілька сюжетних ліній, які перетинаються (життя Чіпки та його родини; життя Максима Гудзя та його роду; Грицько і його дружина; пани Польські; історія с. Піски);

  • Зміщення часових площин.

  • Змалювання долі правдошукача-бунтаря, «пропащої сили» Чіпки (прототип – Василь Гнидка)

Ідея: засудження боротьби з несправедливістю через злочин.

Епос

Роман

(перший пригодницький) автобіографічний

«Тигролови» ( перша назва - «Звіролови»)

Заборонений у радянські часи.

Іван Багряний (Лозов’ягін)

Емігрував, очолив МУР у Німеччині (Мистецький український рух) після ІІ світової війни

Еміграційна література ХХ ст.

Далекий Схід, Сіхоте-Алінь, Зелений Клин. Засуджений НКВС Григорій Многогрішний (нащадок запорозького гетьмана) - утікач, родина Сірків (Денис, Сірчиха, Грицько, Наталка, собака Заливай)- «друга Україна» в тайзі, майор Медвин. Експрес, що нагадує дракона, з написами «Йосип Сталін» і «Ф.Д.» (Фелікс Дзержинський).

Тема: трагічна доля особистості в радянському тоталітарному режимі.

Ідея: за будь-яких обставин треба бути Людиною, перемога добра над злом, «сміливі завжди мають щастя» (сл. Сірчихи).

Роман

(перший урбаністичний)

філософський (екзистенціальний), соціально-психологічний

«Місто»

Модернізм, неореалізм

Епіграфи до роману (2):

«Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола…» (Талмуд. Трактат Авот);

«Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?» (Анатоль Франс «Таїс»)

Степан Радченко – герой- маргінал (проміжний стан: вже не селянин і ще не інтелігент).

Валер’ян Підмогильний

Розстріляне Відродження

Література ХХ ст.

Києїв 20-х рр. (період українізації). Герої: Степан Радченко (мріє стати письменником і підкорити місто), його односельці Надійка й Левко; «мусінька» Тамара Василівна – господарка першої квартири і коханка, її чоловік Лука Гнідий - крамар, син Максим - книголюб), Зоська – інепередбачувана й невгамовна міщанка; Рита – балерина з Харкова; Борис Задорожній – обмежений міщанин, який одружився з Надійкою; критик Мих. Світозаров (не відчув таланту Степана).

Тема: підкорення людиною міста.

Ідея: натура людини неоднозначна, в ній сходяться і високі пориви, і низька тваринна сутність. Автор аналізує психологію людини-завойовника і людини-творця. Радченко підкорив місто, але й місто підкорило його.

Лірика

Народні пісні

  • Календарно-обрядові (колядки, щедрівки, веснянки, русальні, купальські, жниварські)

  • Родинно-побутові (весільні, колискові, про кохання)

  • Суспільно-побутові (чумацькі, козацькі, кріпацькі)

Усна народна творчість

Особливості:

  • Колективне творення;

  • Усна форма;

  • Варіантність;

  • Анонімність;

  • Постійні епітети;

  • Зменшувально-пестливі слова;

  • Риторичні звертання і питання;

  • Повтори;

  • Художній паралелізм.

Пісня

«Віють вітри, віють буйні»

Іван Котляревський використав у драмі «Наталка Полтавка»

Маруся Чурай

Пісня передає почуття самотньої дівчини, яка страждає в розлуці з «милим чорнобривим».

Ідея: возвеличення щирого почуття кохання.

Пісня

«Засвіт встали козаченьки»

Маруся Чурай

Діалог матері і сина-козака, який іде у похід і просить прийняти його кохану дівчину Марусю як свою дитину.

Вірш

(громадянсько-патріотична лірика)

De libertate

(За свободу)

Бароко

Григорій Сковорода

«Світ ловив мене, та не впіймав» (слова філософа на його могилі)

Воля – найбільше багатство. Уславлення Богдана Хмельницького, який символізує волю.

Пісня

(стала народною)

Громадянсько-філософська лірика

«Всякому місту – звичай і права»

Збірка «Сад божественних пісень»

Григорій Сковорода

Давня українська література

Гостра сатира на верхівку суспільства. Викриття соціальної несправедливості, системи бюрократії, висміювання хабар-ництва, пияцтва, обману. Смерті не боїться той, «в кого совість як чистий кришталь».

Вірш-послання

Патріотична (громадянська) лірика

«До Основяненка»

Романтизм

Тарас Шевченко

Основоположник сучасної української літератури

Література кінця ХVІІІ - початку ХХ ст.

Називає Основ’яненка батьком, захоплюється історичним минулим України, закликає не забувати уроків історії, вірить в безсмертя народу : «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине…»

Ідея: пробудження національної свідомості.

Вірш

Гомадянська лірика

«Заповіт» (1845)

Період «трьох літ»

Тарас Шевченко

Ідея: заклик до повалення експлуататорського ладу й розбудови нового вільного суспільства.

Вірш

Громадянська лірика

«Гімн»

Збірка «З вершин і низин»

Іван Франко

«Великий Каменяр»

Література кінця ХVІІІ - початку ХХ ст.

Боротьба народних мас за світле майбутнє, несхитна віра в їхню перемогу. Акцент на рушійній силі «науки, думки, волі». Образ «вічного революціонера» - нездоланність народу, прагнення до свободи.

Вірш

Інтимна лірика

«Чого являєшся мені у сні?..»

Збірка «Зівяле листя»

Іван Франко

Література кінця ХVІІІ - початку ХХ ст.

Нерозділене кохання ліричного героя.

Вірш

Особиста (філософська) лірика

«Сontra spem sperо!»

(Без надії сподіваюсь)

Збірка «На крилах пісень»

Це життєве кредо письменниці.

Леся Українка

(Лариса Петрівна Косач)

«дочка Прометея»

Література ХХ ст.

Переосмислено образ міфічного персонажа Сізіфа, який піднімає на гору важкий камінь.

Ідея: заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості; оптимізм ліричного героя за будь-яких життєвих обставин.

Вірш

Пейзажна лірика

«Блакитна панна»

Модернізм (символізм)

Микола Вороний

Актор Театру корифеїв

Література ХХ ст.

Тема -краса природи, єдність її з мистецтвом.

Ідея: возвеличення краси й природи,життя як джерела творчої енергії.

Вірш (романс)

Інтимна лірика

«Чари ночі»

Збірка «З журбою радість обнялась»

Олександр Олесь (Олександр Іванович Кандиба)

«Бард національного відродження»

Краса життя і краса кохання.

Ідея – заклик насолоджуватися красою життя, цінувати кожну його мить.

Гори – життя єдина мить,

Для смерті ж – вічність ціла.

Лірика

Лірика

Лірика

Лірика

Вірш-медитація

Патріотична лірика

«О слово рідне, орле скутий!..»

Модернізм (символізм)

Олександр Олесь (Кандиба)

Література ХХ ст.

Любов до рідної мови, заклик до її збереження. Осмислення ролі рідного слова й митця в долі народу.

Вірш

Інтимна лірика

«О, панно Інно…»

Павло Тичина

Перша половина ХХ ст.

Світлий спогад і нестерпна туга за втраченим коханням.

Вірш

Громадянсько-патріотична лірика

«Памяті тридцяти»

На Аскольдовій могилі

Поховали їх –

Тридцять мучнів українців

Славних, молодих…

Павло Тичина

Література ХХ ст.

Уславлення подвигу студентів та учнів, які прийняли бій під Крутами в січні 1918 р. й полягли за незалежність України. Пробудження совісті й свідомості українців.

Вірш

Інтимна лірика

«Ви знаєте, як липа шелестить…»

Збірка «Сонячні кларнети»

Павло Тичина

Перша половина ХХ ст.

кларнетизм (музикальність)

Світле почуття кохання весняної ночі

Вірш

Філософська лірика

«Молюсь і вірю. Вітер грає…»

Максим Рильський

Неокласик («пятірне гроно»)

Молодечий оптимізм, відчуття польоту.

Сонет

Філософсько-громадянська лірика

«Київ – традиція»

Модернізм (неокласицизм)

Микола Зеров

Неокласик («пятірне гроно»)

Перша половина ХХ ст.

Незнищенність краси, культури й духовності древнього Києва; заклик зосередитись на духовності, творчості, не впадати у відчай.

Вірш

Патріотична лірика

«Любіть Україну!»

У 1951 р. в газеті «Правда» за цей вірш поета звинуватили в буржуазному націоналізмі.

Володимир Сосюра

Перша половина ХХ ст.

Провідний мотив – щира любов до рідної України.

Вірш

Філософська лірика

«Різдво»

Модернізм (символізм, авангардизм, міфологізм – поєднання християнської міфології з нац.фольклорними ідеями й образами)

Богдан-Ігор Антонич

Перша половина ХХ ст.

Провідний мотив – таїнство різдвяного вечора. Поет по-своєму розкриває біблійну легенду про народження Христа:

Народився Бог на санях

В лемківськім містечку Дуклі…

Ідея: уславлення народження життя.

Пісня

(стала народною)

Особиста (інтимна) лірика

«Пісня про рушник»

Модернізм (неоромантизм)

Андрій Малишко

Друга половина ХХ ст.

Материнська любов, відданість своїм дітям.

Вірш

Філософська лірика

«Ти знаєш, що ти – людина…»

Модернізм (неоромантизм)

Василь Симоненко

Шістдесятник

«витязь молодої української поезії» (слова О. Гончара)

Література ХХ ст.

Тема: роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути якомога більше, зробити добрі справи.

Ідея: утвердження думки про неповторність кожної людини; заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити.

Вірш

Патріотична лірика

«Задивляюсь у твої зіниці…»

Модернізм (неоромантизм)

Василь Симоненко

Шістдесятник

«витязь молодої української поезії» (слова О. Гончара)

Друга половина ХХ ст.

Ідея: роздуми над долею рідної землі, її історії; розкриття щирих синівських почуттів поета до своєї Батьківщини.

Художньо-стильові особливості: вірш написано у формі монологу ліричного героя, у якому передається любов до України, ненависть до ворогів, яких він називає «недругами», «чортами». У творі зримо наявний образ України, яку ліричний герой називає «матір’ю», «молитвою», «віковою розпукою».

Вірш-заповіт (послання)

Громадянська лірика

«Як добре те, що смерті не боюсь я»

Неоромантизм, неореалізм, символізм

Василь Стус

Дисидент

Література ХХ ст.

Зображення переживання людиною-патріотом розлуки з рідною землею. Поет не жаліється на особисте життя, проте бажає кращого своєму народові.

Провідний мотив – незламність, здатність залишатися людиною за будь-яких обставин.

Вірш

Патріотична лірика

Невольницька лірика

«О земле втрачена, явися!..»

Неоромантизм, неореалізм, символізм

Василь Стус

дисидент

Провідний мотив – мрія про повернення на рідну землю. Відчутна ідея утвердження думки про плинність і скороминущість життя. Вірш складається з трьох частин, у яких автор (ліричний герой) просить повернути хоч у спогадах минулі щасливі дні дитинства і юності.

Балада (модерна)

Філософська лірика

«Балада про соняшник»

Верлібр (білий вірш)

Вірш має ознаки притчі, медитації, невеликої поеми

Іван Драч

Шістдесятник

Література ХХ ст.

«Балада про соняшник» - розгорнута метафора. Основні мотиви – покликання, рідна земля, джерела творчості, велич поезії.

Образна система: майбутній митець – соняшник, поезія – сонце.

Ідея: поет повинен тягнутися увись у поезії, а корінням своїм сягати рідного грунту національної творчості.

Вірш-роздум

Філософська лірика

«Страшні слова, коли вони мовчать»

Ліна Костенко

Шістдесятниця

Ідея вірша: «поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі», «страшні слова, коли вони мовчать».

Вірш-ідилія

Інтимна лірика з елементами філософської

«Українське альфреско»

Неоромантизм з елементами символізму

Альфреско – це настінний живопис водяними фарбами по сирій штукатурці.

Ліна Костенко

Шістдесятниця

Література ХХ ст.

Тема – вимираюче село, бездітна старість як «осіння казка», яка змальовується доволі ідилічно.

Мотиви у вірші: діти, краса природи, тиха старість, село.

Вірш

Філософсько-громадянська лірика

«Стилет чи стилос?..» (1924)

Символізм

Євген Маланюк

«український Одіссей», «імператор строф залізних»

Еміграційна література.

Представник празької школи, пізніше – МУРу

Перша половина ХХ ст.

Роль слова, митця в житті суспільства.

Символічно осмислює проблему в образах стилоса (палички для письма по вощеній дошці) і стилета (невеликого кинджала).

Ліро-епос

Ліро-епос

Ліро-епос

Народні балади

«Ой летіла стріла»

Балада – жанр ліро-епічної поезії фантастичного, соціально-побутового або історико-героїчного спрямування, сюжет якої позначений драматизмом. За строфічною будовою і розміром схожа на пісню.

Від стріли загинув удовин син. Його прилетіли оплакувати 3 зозулі (мати, сестра й миленька).

Гіперболи, метаморфози, трикратність.

Народні думи

«Дума про Марусю Богуславку»

Думи виконуються речитативом у супроводі бандури, кобзи чи ліри, мають сюжет (козацькі походи,війни, турецька неволя), великі за розміром.

Про звільнення 700 козаків, які 30 років були в турецькій неволі, напередодні Великодня українською бранкою, дочкою попа з Богуслава, яка стала дружиною турецького хана («потурчилась, побусурменилась»)

Історичні пісні

«Ой Морозе, Морозенку»

Історичні пісні, на відміну від ліричних, мають сюжет.

Битва з татарами. Загибель козацького ватажка Морозенка на Савур-могилі.

«Чи не той то хміль…»

Історичні пісні виникли як відгук на історичні події, процеси чи історичних осіб.

Битва під Жовтими Водами (визвольна війна проти панської Польщі). Уславлення Богдана Хмельницького.

Байки

«Бджола та шершень»

Українське бароко

Григорій Сковорода

Давня українська література

Бджола- уособлення мудрої людини-трудівника. Шершень – уособлення паразитів, які звикли жити за рахунок інших.

Ідея «сродної» праці, праця повинна стати природною потребою для кожного. У силі використав слова давньогрецького філософа Епікура.

Поема (героїчна)

«Слово про похід Ігорів»

ІІ половина ХІІ ст., орнаменталізм

Автор не відомий

Про похід новгород-сіверського князя Ігоря та його брата Всеволода на половців 1185 р. Герої: київський князь Святослав, половці Гжек, Кончак, Овлур; дружина Ігоря Ярославна.

Ідея – заклик руських князів обєднатися перед зовнішньою навалою

Поема (бурлескно-травестійна)

«Енеїда»

Класицизм

Перший твір нової української літератури (1798 р.)

Іван Котляревський

Засновник нової української літератури

Література кінця ХVІІІ - початку ХХ ст.

Еней, троянці Низ і Евріал, царі Дідона, Ацест, Цирцея, Латин та його дружина Амата й донька Лавінія, цар рутульців Турн (суперник Енея), цар Аркадії Евандр (союзник) та його син Палант.

Боги: Зевс, Венера, Юнона, Еол…….

Провідниця до пекла Сивілла………

Поема (соціально-побутова)

«Катерина»

романтизм+ реалізм

Тарас Шевченко

Література кінця ХVІІІ - початку ХХ ст.

Присвята В. Жуковському

Катерина, її батьки, син Івась, москаль Іван. Зображення трагічної долі жінки-покритки та дитини-безбатченка.

Поема (історико-героїчна, революційно-романтична, соціальна; перший український роман у віршах)

«Гайдамаки»

Романтизм

Тарас Шевченко

Основоположник сучасної української літератури

Література кінця ХVІІІ - початку ХХ ст.

І Коліївщина 1768р. – боротьба проти польської шляхти на чолі з Максимом Залізняком та Іваном Гонтою (Чигирин, Лисянгка, Лебедин, Умань)

ІІ Кохання сироти Яреми Галайди і дочки титаря з Вільшаної Оксани

Композиція: 2 вступи, 10 розділів, епілог, відсутність розв’язки.

Поема

(сатирична поема з елементами лірики та героїки)

«Кавказ»

Критичний реалізм

За словами Франка, «огниста інвектива проти темного царства…»

Тарас Шевченко

Основоположник сучасної української літератури

Присвята Якову де Бальмену

Зображення загарбницької політики царського самодержавства.

Монолог російського колонізатора, звернений до горця (образ Прометея)

Поема

(політична сатира)

«Сон (У всякого своя доля…)»

Авторський підзаголовок - комедія

Критичний реалізм

Тарас Шевченко

Основоположник сучасної української літератури

Література кінця ХVІІІ - початку ХХ ст.

Зображення справжньої суті рос. імперського режиму (закріпачена Україна, каторжні роботи декабристів у Сибіру, Петербург - сцена «генерального мордобитія» в царському палаці.

Ідея: викриття нелюдської за своєю підступністю сутності царської Росії, засудження втрати історичної пам’яті й запроданства українців.

Ліро-епічне послання

Громадянсько-патріотична лірика

«І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Епіграф: « А ще кто речетъ, яко люблю Бога , а а брата свого ненавидитъ, лож есть» (Соборное послание Іоанна. Глава 4, с. 20)

Критичний реалізм

Тарас Шевченко

Основоположник сучасної української літератури

Література кінця ХVІІІ - початку ХХ ст.

Критика української еліти, байдужої до своєї історії, мови, Батьківщини; піднесення ролі матері й оспівування Батьківщини; заклик до самостійного осмислення історичного минулого України та соціального примирення заради відродження нації.

«І чужого научайтесь, й свого не цурайтесь…»

Образи людей: мати, діти, братопродавці, німець, Брут, Коклес, Коллар, Шафарик, Ґанка, славянофіли.

Поема (філософська)

«Мойсей»

неоромантизм

Іван Франко

Література кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.

Тема - зображення смерті Мойсея як пророка, не признаного своїм народом.

Образи: ліричний герой, Мойсей, князь конюхів Єгошуа, Єгова (Бог), єврейський народ; супротивники Мойсея Датан і Авірон, демон пустелі Азазель.

Ідея: необхідність для нації сильного вождя, заклик вірити у свій народ, у своє майбутнє, позбутися рабської психології й будувати нове життя.

Ліро-епос

Роман у віршах

«Маруся Чурай»

Роман написано за мотивами народної пісні-балади «Ой, не ходи Грицю…»

Неоромантизм

Ліна Костенко

Шістдесятниця

Література ХХ ст.

Полтава 1658 р. Любовний трикутник: Маруся Чурай - Гриць Бобренко - Галя Вишняківна; полковий обозний Іван Іскра (любить Марусю, рятує, стає їй за брата), полковник Мартин Пушкар (захищають Марусю), війт Семен Горбань. Марусю засуджують до страти за те, що нібито отруїла Гриця, але сам гетьман Хмельницький помилував її, знаючи її батька, славного Гордія Чурая, та її славні пісні

Тема – зображення нещасливого кохання на тлі життя України ХVІІ ст.

Ідея: возвеличення кохання, услав-лення патріотизму, осуд здрібнілих людей, незнищенність українського народу й української пісні.

Проблематика: роль митця в суспільстві, вірність і зрада, провина і спокута, індивідуальна свобода людини, драма нерівності душ:

Моя любов чолом сягала неба,

А Гриць ходив ногами по землі…

Драма

Соціально-побутова драма (малоросійська опера, за словами автора)

«Наталка Полтавка»

класицизм+сентименталізм

Іван Котляревський

«Батько нової української літератури»

Література кінця ХVІІІ - початку ХХ ст.

Возний Тетерваковський пропонує Наталці вийти заміж, а вона кохає наймита Петра – завязка.

Виборний Макогоненко допомагає возному, а бурлака Микола – Петрові. Мати Горпина Терпилиха переконує Наталку погодитись на шлюб.

Кульмінація: Наталка категорично відмовляє возному, але Петро радить підкоритися матері й пропонує зароблені гроші. Розвязка: акт самопожертви розчулює возного і він відмовляється від одруження на користь Петра.

Трагікомедія

«Мартин Боруля»

Реалізм

Образи: селянин Мартин, дружина Палажка, діти Степан і Марися; наймити Омелько й Трохим, сусід і товариш Гервасій Гуляницький і його син Микола; багатий шляхтич Кра-совський, повірений Трандалєв, реєстратор з ратуші Націєвський

Іван Карпенко-Карий

(Іван Карпович Тобілевич)

Театр корифеїв

Література кінця ХVІІІ - початку ХХ ст.

Дворянство як міф про краще життя. Прагнення Мартина «вийти на дворянську лінію» є спробою «маленької людини» захиститися у несправедливому суспільстві.

Ідея: викриття бюрократизму й хабарництва в судовій системі; засудження підміни особистісних цінностей становою приналежністю.

Комедія (сатирична)

Може бути визначена і як «філологічна», оскільки її практично неможливо перекласти іншою мовою через гру слів і значень.

«Мина Мазайло»

Мина Мазайло – службовець із Харкова, типовий обиватель, його дружина Килина, діти Мокій (свідомий українець) та Рина, тьотя Мотя (сестра Килини з Курська), дядько Тарас (брат Мини з Києва), Уля (подруга Рини), Баронова-Козино (учителька «правильних проізношеній»)

Микола Куліш

Розстріляне Відродження

Література ХХ ст.

Харків у 20-ті рр. ХХ ст (українізація й міщанство). У комедії імя розглядається як носій сутності й памяті роду та людини.

Ідея: засудження міщанства, національної упередженості й зверхності, національного нігілізму та великодержавницького шовінізму.

Драма-феєрія

(філософська драматична поема)

«Лісова пісня»

неоромантизм

Леся Українка

(Лариса Петрівна Косач)

Називають дочкою Прометея

Література ХХ ст.

Волинь (Полісся). Зображення світу людини й світу природи в їх гармонійних і суперечливих взаєминах. Сюжет твору становить історія кохання Мавки і Лукаша.

Людські образи – Лукаш, його мати, дядько Лев і Килина з дітьми, усі решта – фантастичні (Мавка, Лісовик, Русалка Польова, Перелесник – позитивні; Куць, Потерчата, Злидні та ін.. – негативні)

Ідея: Оспівування краси людських взаємин, пориву до щастя, незбагненної сили великого кохання.

Я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає!

26

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ залишилося:
0
1
міс.
2
6
дн.
0
5
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!