Ігри-вправи на звуконаслідування.
Зозуля.
Виставляється невелика картонна хатинка. Тут живе зозуля. Крізь зачинене вікно чути її спів: «ку-ку» (до1 –ля1). Дітям пропонується проспівати разом з зозулею. Зозуля визирає у віконце тільки тоді, коли діти правильно інтонують. Дехто з дутей може підійти до хатинки і покликати зозулю. Дітям дуже хочеться, щоб вона визирнула і тому вони намагаються співати правильно.
Пастушок.
За тином показується хлопчик-пастушок. В руках у нього сопілочка, імітує гру на ній «ду-ду» (до2). Пастушок показує дітям сопілочку і каже: « Хто з вас заграє на сопілочці як я, тому я заграю гопачок, а він затанцює». Діти по черзі «грають», а потім всі разом танцюють гопачок.
Лялька Тетянка.
Музичний керівник виносить невеличку хатинку, ляльку і каже дітям, що до них у гості прийшла Тетянка. Вона живе в цій хатинці. Хто її покличе дзвінким голосочком. Тому вона відкриє віконце і вигляне. Діти по черзі підходять до віконця і кличуть ляльку промовляючи її ім`я на високих інтонаціях.
У лісі.
З вікна будиночка виглядає Наталя (лялька), вітається з дітьми і запитує, чи не бачили її подружок. Вони давно пішли до лісу і, мабуть заблукали. Двоє дітей , яку правильно інтонують йдуть у куток зали, ховаючись ніби за дерева. Лялька просить когось із дітей покликати подружок, яку заховалися , погуком «ау» і показує, як це зробити. Обрана дитина ходить по залу, шукає подружок і кличе «ау» (сі-бемоль1- мі-бемоль2). Якщо вона кличе правильно інтонуючи, лялька хвалить її, а подружки відповідають: «ау». Якщо дитина інтонує неправильно, лялька засмучується і каже, що так подружки не почують – їх треба звати правильно.
