Методика викладання природознавства. Екологічне виховання: від ідей О. Я. Герда до ноосферного навчання. Екології душі.

Опис документу:
Наукова стаття може бути використана вчителями і студентами педагогічних навчальних закладів для роботи над творчими проектами, розробками, методичними, курсовими роботами з історії становлення і розвитку методики викладання природознавства, біології та екології у школі.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

УДК 37.033:504

Шаповал О. В.

ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ: ВІД ІДЕЙ О. Я. ГЕРДА ДО НООСФЕРНОГО НАВЧАНЯ. ЕКОЛОГІЯ ДУШІ

Анотація. Стаття представляє матеріал про наступність ідей О. Я. Герда, вченого і педагога, який стверджував, що любов до природи є любов’ю до Батьківщини, і розвиток цих ідей у сучасних наукових дослідженнях.

Ключові слова: екологічне виховання, екологічна культура, екологія душі, ноосферне навчання.

Аннотация. Статья представляет материал о преемственности идей А. Я. Герда, ученого и педагога, который утверждал, что любовь к природе есть любовь к Родине, и развитие этих идей в современных научных исследованиях.

Ключевые слова: экологическое воспитание, экологическая культура, экология души, ноосферное обучение.

Одна із найважливіших проблем сьогодення – екологічна. Особливо гострою стала необхідність підвищення екологічної культури, екологічного мислення дітей і молоді, виховання у них любові та поваги до природи. Звернення до історичного досвіду, вивчення спадщини видатних педагогів та методистів, зокрема О. Я. Герда, дозволить нам творчо використовувати їх досвід у сучасних навчальних закладах. Метою дослідження було проаналізувати педагогічний доробок вченого, дослідити питання екологічного виховання, представлені у його працях і визначити можливість застосування ідей природознавця у процесі формування екологічної свідомості сучасної молоді, проаналізувати сучасні дослідження у сфері екологічного виховання.

Олександр Якович Герд (5 квітня 1841 р. – 13 грудня 1888 р.) – російський педагог, основоположник методики викладання природознавства як наукової дисципліни, а також методів практичних і лабораторних робіт, методу екскурсії.

Педагогічною діяльністю О. Я. Герд цікавився ще у студентські роки, коли на добровільній основі викладав уроки природознавства у безкоштовній недільній Василеостровській школі [4, с. 23].

Працюючи вчителем природничої історії і вихователем у Першій військовій гімназії, він вирізнявся серед своїх соратників моральною авторитетністю серед дітей, сердечним і разом з тим серйозним ставленням до підростаючого покоління, глибоким розумінням справи виховання [4, с. 24].

Період роботи О. Я. Герда в колонії для малолітніх правопорушників із 1871 по 1874 р. був одним з найцікавіших і значущих періодів його життя. Педагог став засновником нової оригінальної системи виховання дітей-правопорушників, в основі якої лежить праця. Застосувавши на практиці ідею К. Д. Ушинського, виховання працею і поєднання розумового розвитку з фізичним, педагог прагне розбудити найкращі сторони особистості дітей, розвивати самостійність і перш за все повагу до праці та знань.

Система виховання, запропонована О. Я. Гердом, виправдала себе. Вихованці щиро поважали свого директора і колонію взагалі. Причиною такого позитивного ставлення вихованців стали уміння встановлювати моральний зв’язок з вихованцями, педагогічна чуйність, притаманна обраним, у поєднанні з глибокою сердечністю, яка ніколи не переходить у фальшивий сентименталізм, із суворою розважливістю, які контролюють і регламентують одна одну [4, с. 25].

У сімдесятих і вісімдесятих роках О. Я. Герд цікавився жіночою освітою, працював у гімназії Оболенської, викладав природознавство і педагогіку, був головою педагогічної ради і зарекомендував себе талановитим педагогом-вихователем [4, с. 26].

Сьогодні педагоги і методисти (Г. Н. Аквилева, З. А. Клепініна) з упевненістю стверджують, що дослідник заклав основи екологічної освіти в початковій школі. Незважаючи на те, що сам термін «екологія» в його роботах не звучить, поняття про середовище проживання і фактори середовища розкривається змістом завдання, цілями навчання. Все це працює в напрямку вдосконалення природознавчої підготовки майбутніх учителів [2, с. 27 ].

На думку сучасних педагогів, екологічне виховання – систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток в учнів екологічної культури. Завдання екологічного виховання полягає у формуванні екологічних знань, вихованні любові до природи, прагненні берегти, примножувати її, формуванні вміння і навичок діяльності в природі [7, с. 282].

О. Я. Герд вважав, що природознавство має «розвинути в дітях живу сприйнятливість і любов до природи, які б зігрівали їх і додавали шляхетності по виході зі школи», розвивати патріотичні почуття. «Природно-історичне викладання має визначити радісну свідомість приналежності до земної Батьківщини. Природа – це наша Батьківщина, в якій бути чужим шкідливо і соромно для кожного. Вивчення прекрасної природи Землі, нашої Батьківщини, є нашим найближчим обов’язоком» [2, с. 28].

Дослідник вважав екскурсію однією з важливих форм навчання, що це така форма, коли учень отримує знання про природу в самій природі, знаходить взаємозв’язки компонентів природи, що на екскурсії чільне місце займає самостійна робота учнів [2, с. 31].

Педагог вважав, що «учителю необхідно пробудити в дітях інтерес до природи, а це можливо лише при їх безпосередній зустрічі з предметами в їх природній обстановці. Викладання природознавства має, якщо це можливо, починатися в саду, в лісі, в полі, на болоті … Коли таким чином діти вивчать навколишнє середовище, можна перейти до рослинного і тваринного світу віддалених місцевостей, визначаючи і оживляючи їх порівняннями з добре відомими картинами Батьківщини» [2, с. 26].

Навчання природничих дисциплін Олександр Якович організовував так, щоб учні розуміли значення теорії в житті людини, вміло застосовували теоретичні знання для виконання практичних завдань. Тому можна вважати, що він намагався реалізувати принцип практичної спрямованості навчання [5, с. 223] – тобто формувати в учнів уміння і навички діяльності в природі.

З наведеного вище можна зробити висновок, що педагог дійсно розумів і постійно підкреслював необхідність виховання в учнів любові та інтересу до природи, формуванню навичок роботи у природі – тобто закликав учителів до роботи в напрямку екологічного виховання дітей.

Усі напрями роботи, запропоновані О. Я. Гердом, залишаються актуальними і доцільними у наш час. Сьогодні так само треба розвивати в учнів інтерес до природи, виховувати повагу до рідного краю, вчити застосовувати отримані знання на практиці. Але час ставить перед освітянами нові вимоги. У XXI столітті необхідно вирішувати не тільки проблеми екології оточуючого середовища, а також формувати екологічну культуру, екологічну свідомість, нарешті, працювати над проблемою духовної екології – екології душі.

Усі ці питання досліджуються у працях педагогів сучасності.

В. А. Ігнатова дає таке визначення поняття екологічної культури: «Екологічна культура – частина загальної людської культури третього тисячоліття, яка проявляється в системі ціннісних орієнтацій, має високу духовну спрямованість і складається з безлічі складових. У структурі її понятійної матриці виявляються органічно вписаними екологічний світогляд, екологічна свідомість, екологічне мислення, гуманістичні ідеї, загальнолюдські цінності та ідеали, переконання і принципи, наукові та ненаукові знання, вміння та навички екологічно обґрунтованої діяльності, способи пізнання, норми і вимоги екологічного та морального імперативів, громадянська та екологічна відповідальність» [6, с. 631].

У той же час В. А. Ясвін зазначає, що формування екологічної культури не зводиться тільки до екологічної освіти. Дослідник зазначає, що виховання гуманного ставлення до природи, якому до теперішнього часу приділялося менше уваги, ніж формуванню екологічних знань, має зайняти найважливіше місце в змісті діяльності з формування екологічної культури населення [8, с. 22]

О. Дідков зазначає, що екологічна свідомість – це індивідуальна і колективна здатність усвідомлювати нерозривний зв’язок кожної окремої людини і всього людства загалом з цілісністю і відносною незмінністю природного середовища існування людини, усвідомлення необхідності використання цього розуміння у практичній діяльності, вміння і звичка діяти стосовно природи, не порушуючи зв’язок і колообіг природного середовища, сприяти їхньому поліпшенню для життя нинішнього і майбутніх поколінь людей [3, с. 1].

Сьогодні людство має прийти від екологічної культури і свідомості до екології душі. Екологія душі – це рівень особистого духовного і морального розвитку кожної людини. Це наші думки і дії. Це – наше майбутнє.

Сучасна цивілізація підійшла до межі, за якою необхідні нова моральність, нові знання, новий менталітет, нова система цінностей. Усе це необхідно виховувати з дитинства. Тому вагомими елементами сучасної освіти є екологічне навчання і виховання екологічної культури особистості [1, с. 27].

Виховання екології душі має починатися зі школи, і в цьому нам може допомогти ноосферна технологія навчання.

Ноосферне навчання є однією з перспективних тенденцій і педагогічних моделей, в якій морально-етичні основи є головними складовими елементами [1, с. 27].

Саме тому ця технологія навчання найкраще підходить для виховання екологічно свідомої особистості, яка своїми думками і вчинками піклуватиметься не тільки про себе, а також про оточуючу природу, про Землю, про Всесвіт, яка буде відповідально ставитися до своїх дій, розуміючи, що вони можуть вплинути не тільки на неї саму і найближче оточення, а на все живе на планеті.

Із наведених матеріалів можна зробити висновок, що ідеї екологічного виховання були закладені ще О. Я. Гердом, видатним педагогом, вихователем і вченим ХІХ століття. Сьогодні актуальними є проблеми формування екологічної культури та екологічної свідомості у підростаючого покоління. Перед педагогами нашого часу постає ще одна важлива задача: виховання екології душі як невід’ємної складової людини майбутнього, людини нового часу. У цьому якнайкраще може допомогти ноосферне навчання, у якому найважливішими складовими є моральність і етика, що є необхідним для педагогіки нового часу.

Бібліографія:

1. Абрамова Н. Л. Тенденции развития экологического образования на основе ноосферных идей [ Электронный ресурс ] / Н. Л. Абрамова // Фундаментальные исследования. — 2006 — № 4. — С. 27 – Режим доступа : http://www.rae.ru/use/?section=content&op=show_article&article_id=4113

2. Аквилева Г. Н. Методика преподавания естествознания в начальной школе : Учеб. пособие для студ. учреж. средн. проф. образования пед. профиля / Г. Н. Аквилева, З. А. Клепинина. – М.: Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 2001. 240 с.

3. Дідков О. Формування екологічної свідомості та культури засобами освіти та виховання особистості [Електронний ресурс] / О. Дідков – Режим доступу : http://www.ird.npu.edu.ua/files/didkov.pdf

4. Малько Н. Учитель за покликанням (Олександр Якович Герд. 1841-1888) / Н. Малько // Історико-педагогічний альманах. 2013. № 1. С. 22-28.

5. Малько Н. М. Дидактичні принципи навчання природничих дисциплін у педагогічній спадщині О. Я. Герда / Н. М. Малько // Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки. 2012. № 1. С. 221-224.

6. Ниязова А. А. Формирование экологической культуры студента как составляющая профессионального образования [ Электронный ресурс ] / А. А. Ниязова // Фундаментальные исследования. — 2012. — № 9 (часть 3) — С. 630-634 – Режим доступа : http://www.rae.ru/fs/?section=content&op=show_article&article_id=9999540

7. Фіцула М. М. Педагогіка : Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти / М. М. Фіцула. – К. : Видавничий центр «Академія», 2000 544 с.

8. Ясвин В. А. Формирование экологической культуры не сводится к экологическому образованию. / В. А. Ясвин // Формирование экологической культуры и развитие молодежного движения / В. А. Ясвин ; под. ред. В. М. Захарова. – М. : Акрополь, Центр экологической политики и культуры, Центр экологической политики России, 2008. — 340 с.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Психологічні особливості навчання вчителів у системі формальної і неформальної освіти»
Швень Ярослава Леонідівна
24 години
490 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.