• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Музика
  • Методичні рекомендації вчителя музики Сидоренко Л.О на тему: "Підвищення ефективності уроків музичного мистецтва через упровадження інтерактивних технологій навчання".

Методичні рекомендації вчителя музики Сидоренко Л.О на тему: "Підвищення ефективності уроків музичного мистецтва через упровадження інтерактивних технологій навчання".

Опис документу:
Звертаючись на уроках музичного мистецтва до методів інтерактивного навчання, вчитель має залучити дітей до активної творчої діяльності, забезпечити можливість перенесення акценту з вивчення самого предмета на його використання. Їх застосування залежить як від теми, так і від навчальної інформації конкретних уроків, термінів та понять, які необхідно засвоїти.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

1.1 Інтерактивні методи та прийоми

Перетворити учня на співавтора уроку дозволяють інтерактивні технології навчання. Звертаючись на уроках музичного мистецтва до методів інтерактивного навчання, вчитель має залучити дітей до активної творчої діяльності, забезпечити можливість перенесення акценту з вивчення самого предмета на його використання. Їх застосування залежить як від теми, так і від навчальної інформації конкретних уроків, термінів та понять, які необхідно засвоїти. За допомогою методів інтерактивного навчання вчитель може швидко й якісно перевірити знання дітей, цікаво розпочати нову тему, використовуючи гру підвести підсумок уроку.

Ось деякі з них, які можна застосувати на уроках музичного мистецтва.

1. Слово-речення-запитання-відповідь.

Учитель (або учень), звертаючись до одного з учнів, показує портрет композитора і каже: «Слово». Учень відповідає. Іншому учню пропонується продовжити гру, називаючи нове слово (це може бути час, коли жив композитор, країна, де він народився, або його музичний твір тощо). Третій учень, до якого звертаються з завданням – «Речення»,складає речення з названими словами. Четвертий – ставить запитання до цього речення. П’ятий – дає відповідь.

Цю гру можна урізноманітнити, починаючи, наприклад, з уривка одного з музичних творів тощо.

Приклад. «Портрет».

а) Лисенко. – Композитор. – М.В.Лисенко - видатний український композитор ХІХ-ХХ ст. – Де народився Микола Лисенко? – Видатний український композитор М.В.Лисенко народився на Полтавщині.

б) Лисенко. – Опера. – М.Лисенко написав оперу «Тарас Бульба» - Яку пісню М.Лисенко неодноразово використав в опері «Тарас Бульба»? – В інтродукції до опери М.Лисенка «Тарас Бульба» використана пісня «Засвіт встали козаченьки».

в) Лисенко. – Кантата. – М.Лисенко створив кантату «Радуйся, ниво неполитая» - На чиї вірші написана кантата «Радуйся, ниво неполитая»? - Кантата М.Лисенка «Радуйся, ниво неполитая» написана на вірші Т.Шевченка.

Варіантів цієї гри може бути дуже багато. Цю гру можна використати як підсумок уроку, як повторення перед уроком, на підсумковому уроці. Вона допомагає перевірити знання з попередніх тем, а також стимулює розвиток мови і мислення.

2. Вірю - не вірю.

Таку гру можна використати в будь-якій темі. Її можуть проводити як учитель, так і діти, об’єднанні в групи між собою.

Складаються питання і зачитуються в класі. Кожне запитання починається словами: «Чи вірите ви, що…?». Учні погоджуються, або ні.

Кожну відповідь треба обґрунтувати, або виправити помилку.

Приклад.

  • Чи вірите ви, що у Бетховена є симфонія№2 «Богатирська»?

  • Чи вірите ви, що лібрето – це літературний текст опери?

  1. Митці та їх твори.

Гру можна проводити ланцюжком по кожному з рядів. Кожний ряд є командою.

Один учень називає прізвище композитора, художника, скульптора тощо, інший має швидко назвати його твір. Якщо відповідь вірна, естафета гри передається наступному. Якщо учень відповідає невірно, або затримується з відповіддю, він вибуває з гри і його замінює інший. Перемагає той ряд (або команда, якщо діти об’єдналися у групи) де залишилося більше гравців.

  1. Музичне доміно.

Учні об’єднані в групи. Кожній з груп пропонують аркуші, на яких записано 12 фраз, які не мають закінчення. На інших аркушах – їх закінчення. Необхідно підібрати правильні закінчення до цих фраз.

Приклад.

  1. Вокаліз – це музичний твір для виконання…(голосом без слів).

  2. Лібрето – літературний текст …(опери).

  3. Оркестровий вступ до опери, балету тощо називається…(увертюрою).

  4. В фіналі Другої симфонії П.І.Чайковського використана українська народна пісня…(«Журавель»).

  5. Славетний український композитор С.С.Гулак-Артемовський був ще й чудовим… (актором, співаком).

  6. Квартет – це музичний твір для… (4-х виконавців).

  7. Йохим, один з героїв повісті «Сліпий музикант», співав пісню… («Ой, там на горі та й женці жнуть»).

  8. В оповіданні «Старий кухар» згадується музичний інструмент під назвою… (клавесин).

  9. Німа гра акторів в балеті, яка складається з виразних жестів і міміки називається…(пантомімою).

  10. В інтродукції до опери М.Лисенка «Тарас Бульба» використана пісня… («Засвіт встали козаченьки»).

  11. Пісню «Засвіт встали козаченьки» склала відома українська піснярка… (М.Чурай).

  12. Великий музичний твір, що складається з кількох частин і створений для виконання хором, солістами та симфонічним оркестром називається…(кантатою).

  1. Запитання – відповідь.

Цю гру застосовують під час опитування, повторення, підсумку уроку. До дошки виходять двоє учнів (або у грі приймають участь дві команди) і по черзі ставлять один одному запитання. Оцінка (перемога команди) залежить від кількості правильних відповідей.

  1. М’яч із термінами.

Гра дозволяє засвоїти, повторити музичні терміни. Її можна використовувати, як повторення матеріалу, підсумок уроку, теми.

Кидаючи м’яч, учень називає термін. Той, хто його спіймав, розкриває зміст терміна так, щоб утворилося речення. Кидає м’яч наступному, називаючи новий термін.

Приклад.

Варіації – музична форма, в якій музична тема повторюється з деякими змінами.

Романс – одноголосий вокальний твір із інструментальним супроводом.

  1. Ланцюжок.

Допомагає засвоїти нові терміни, прізвища, назви творів, а також пригадати терміни, вивчені на попередніх уроках. Можна використовувати, як один із багатьох варіантів підсумку уроку. Наприкінці уроку дітям дається завдання: згадати всі нові слова, терміни, прізвища, з якими вони ознайомились. Перший учень називає одне слово (термін, прізвище тощо), другий – попередній і свій, третій – обидва попередніх і свої тощо. Гра розвиває увагу і пам'ять учнів.

  1. Змагання.

На підсумковому уроці учням пропонують об’єднатися в групи і записати на аркушах паперу терміни, прізвища композиторів, художників, скульпторів, назви творів, з якими ознайомились у даній навчальній темі. Коли завдання виконано, учень однієї з груп зачитує записані слова. Інші групи викреслюють назви, що повторюються. Група, в якій залишилось найбільше не закреслених термінів, перемагає.

  1. Асоціації.

Після прослухування музичного твору, або після перегляду репродукцій картин тощо, учитель пропонує учням проасоціювати і змалювати ці твори з точки зору іншого виду мистецтва. Це буде підтвердженням того, що сприймати й зображати той чи інший твір мистецтва можна по різному.

  • Якого кольору «Зима» А.Вівальді?

  • А які краски можна використати, змальовуючи зиму в кантаті Г.Свиридова?

  • Який характер у картини Й.Бокшая «Зима»?

  • А про що співає «Лютнева блакить» І.Грабаря?

  1. Знайди пару.

За допомогою цієї гри можна закріплювати або перевіряти знання учнів з вивченої теми.

І варіант.

Клас поділено на 2-3 групи. Кожна група отримує однакові комплекти листівок. На них прізвища композиторів (скульпторів, художників) і назви їх творів. Завдання: знайти листівку-пару.

ІІ варіант.

Клас поділено на 2-3 групи. Кожна група отримує листівки із запитаннями і відповідями на них. Перемагає та група, яка швидше добере відповіді до запитань.

  1. Знавці мистецтва.

Учням надається можливість знайти відповідності між музичними творами та відомими їм творами живопису або скульптури.

  1. Текст з помилками.

Учитель пропонує текст з вивченого матеріалу, в якому навмисно допущено помилки. Діти на слух повинні їх помітити і виправити, обґрунтовуючи свою думку.

Приклад.

«М.Лисенко – український композитор, засновник української музичної класики, диригент, піаніст, живописець і музичний педагог ХІХ-ХХ ст.

В своїх творах М.Лисенко з високою майстерністю відображав героїчну боротьбу українського народу проти поневолювачів. Так за оповіданням К.Паустовського він написав історичну оперу «Тарас Бульба», де використав багато українських народних пісень. В інтродукції до цієї опери ми чуємо українську народну пісню «Їхав козак за Дунай». Вона своїм героїчним, піднесеним характером готує нас до сприймання опери. В сцені «Запорізька Січ» теж звучить багато українських пісень, серед них: «Засвіт встали козаченьки», «Ой на горі та й женці жнуть» та інші. Вони вдало завершують народну масову сцену на Запорізькій Січі.

Таке завдання (скласти музичну казку, невеличкий текст з помилками тощо) можна також запропонувати учням, об’єднавши їх в групи.

  1. Виправ помилку.

На дошці записується ритм вивченої пісні з пропущеними тривалостями звуків або з помилками. Учні повинні виправити помилки і записати правильно.

  1. Музичне змагання.

Учитель визиває до дошки двох учнів. Дає завдання розставити визначення темпу (динаміки, регістру, тривалостей звуків) по порядку

(в сторону збільшення або зменшення). Виграє той учень, який першим впорається з завданням.

Приклад.

Динаміка: дуже тиха, помірно тиха, помірно голосна, голосна, дуже голосна.

  1. Знайди зайвого.

І варіант.

Учитель надає три-чотири поняття (терміни, назви творів, прізвища композиторів, художників тощо). Діти мають визначити, яке з поданих понять зайве.

Приклад.

Пісня – мелодія – лібрето – вірш.

Кантата – оповідання – хор.

Лисенко – Ревуцький – Гоголь – Гулак-Артемовський.

Таку ж роботу можна проводити, використовуючи портрети композиторів, репродукції тощо.

ІІ варіант.

Діти, об’єднані в групи, самі готують це завдання. І потім пропонують його по черзі. Перемагає та група, яка складе більше варіантів понять.

В арсеналі методичних прийомів кожного учителя є багато цікавих форм роботи на уроці.

Для логічного, поступового введення школярів до світу музичних образів ефективно використовувати метод образно-ігрового входження в музику, що містить образно-ігрові ситуації, які потребують перевтілень, посилення фантазії, уяви. Тут доречними є інсценування, імпровізації, інакше кажучи – учимося «зіграти пісню», «уявити звук», «намалювати музику». Часто школярі приховують враження прослуханого, замикаючись і не виводячи враження назовні, в площину словесних характеристик, тому ефективним педагог вважає прийом «пластичне інтонування» у можливих його інтерпретаціях: «Малюємо музику». Саме цей прийом сприяє натхненному включенню дітей в образний зміст музичного твору, є природнішою і вільнішою формою вираження емоцій. Діти отримують можливість «проживання» образу в жестах, рухах, пластиці. Зникає потреба в надокучливих бесідах з приводу характеру музики. Неможливо переоцінити також роль погляду, усмішки, зміни виразу обличчя вчителя. Усе це є своєрідним пластичним інтонуванням – чуттєво наповненим, реально прожитим внутрішньою інтонацією.

Цікавим і продуктивним є метод порівняння:

  • порівняння творів одного автора з метою усвідомлення

особливостей стилю композитора, його духовних цінностей. Для цього учням пропонуються для прослуховування декілька творів (фрагментів творів) із найбільш характерними рисами, притаманними творчості того чи іншого композитора. Після аналізу учням для контролю пропонується прослухати фрагменти ще не знайомих творів і самостійно виявити серед них той твір,

який належить даному композитору; (Моцарт, Бах, Чайковський, Прокоф’єв)

  • порівняння творів різних композиторів однієї епохи з метою узагальнення характерних рис тієї чи іншої епохи (наприклад, композиторів-

романтиків, класиків, імпресіоністів тощо); (Шуберт, Бетховен)

  • порівняння творів на одну тему у творчості різних композиторів з метою виявлення загальних характерних рис того чи іншого художнього образу. Наприклад, тема любові, героїки, страждання у творчості С.Прокоф'єва, М.Глінки, Л.Бетховена, С.Гулака-Артемовського та ін.;

(вальси: Прокоф’єв «Війна і мир», Штраус, Хачатурян «Маскарад»,

Чайковський)

  • порівняння контрастних творів: за жанром (вальс, марш, колискова), за настроєм (веселі -сумні, урочисті - жалібні), за формою (двочастинна - тричастинна, рондо, сонатна та ін.) (пісні).

  • порівняння однотипних за тією чи іншою ознакою творів з метою усвідомлення їх характерних особливостей (наприклад,

танцювальність, пісенність або комічність, трагічність тощо);

  • порівняльний аналіз музичних образів (за настроєм, емоційним станом, характером, структурою, розвитком, художніми цінностями) у творчості різних композиторів. Наприклад, арія Сусаніна з опери М.Глінки «Іван Сусанін» та арія Кутузова з опери С.Прокоф'єва «Війна і мир». Мета - показати схожість їх мужнього, героїчного характеру і водночас різницю в почуттях (скорбота і трагічність інтонацій в арії Сусаніна, впевненість і величність інтонацій в арії Кутузова).

ВИСНОВКИ

Упродовж тривалої історії педагогіки й освіти було сформовано та з успіхом реалізовано чимало форм і методів інтерактивного навчання, деякі з них саме сьогодні одержали визнання, інші лише зараз почали відносити до групи інтерактивного навчання, а раніше вони вважалися традиційними. Можна вважати, що деякі підходи до навчання оформилися лише наприкінці XX століття (колективний спосіб навчання, проблемне навчання, авторські школи). З усього цього різноманіття, для якого різними авторами пропонуються різні класифікації, необхідно виокремити поняття інтерактивного навчання. Інтерактивна взаємодія сприяє інтелектуальній активності навчання, створенню умов для конкуренції (суперництва) і кооперації їхніх зусиль; крім цього, діє такий психологічний феномен, як зараження, коли будь-яка висловлена партнером думка здатна мимоволі викликати власну реакцію з певного питання.

Використання інтерактивного навчання має включати дії, які допомагають учням розвивати оцінне і критичне мислення, практикуватися на реальних завданнях і виробленні рішень, набувати навички, необхідні для подальшої ефективної роботи над аналогічними проблемами.

При вивченні музичного мистецтва застосовують такі інтерактивні методи: рольові ігри, дискусії, диспути, аналіз конкретних ситуацій, бесіди, лекції з елементами дискусій, проблемного викладу матеріалу, дослідження, практикуми, робота в малих групах і парах змінного складу, різні форми взаємонавчання і взаємоконтролю, проекти, евристичне навчання, проблемно-пошукове навчання, елементи дистанційного навчання тощо.

Виокремлюють такі обов'язкові умови організації інтерактивного навчання на уроках музики:

  1. Довірчі, принаймні позитивні, відносини між учителем і учнями.

  2. Демократичний стиль викладання.

  3. Співробітництво в процесі уроку вчителя й учнів і учнів між собою.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ГЕОГРАФІЇ залишилося:
0
3
міс.
2
5
дн.
0
6
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!