Методичні рекомендації студентам з теми «Дидактичні ігри математичного змісту для дітей дошкільного віку»

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Навчально-науковий інститут педагогічної освіти, соціальної роботи і

мистецтва

Кафедра дошкільної освіти

Реферат на тему:

Методичні рекомендації студентам з теми «Дидактичні ігри математичного змісту для дітей дошкільного віку»

Виконала:

студентка V курсу

ОС «магістр»

Луценко Ірина

Черкаси – 2017

Зміст:

Вступ…………………………………………………………………………….

3

1. Значення дидактичних ігор і вправ у математичному розвитку дошкільників…………………………………………………………….

4

2. Класифікація та структура дидактичних ігор…………………………..

7

3. Методика організації та проведення дидактичних ігор та вправ……..

11

Висновки……………………………………………………………………….

15

Список використаної літератури……………………………………………...

16

Додатки…………………………………………………………………………

17

Вступ

Сьогодні, в епоху комп’ютеризації, життя у всіх її проявах стає різноманітніше, складніше. Все частіше від людини потрібні не шаблонні, звичні дії, освітлені багатовіковими традиціями, а рухливість мислення, швидкість орієнтування, творчий підхід до вирішення великих і дрібних завдань.

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні ставить вимоги до оновлення змісту дошкільної освіти, окреслює ряд вимог до пізнавального розвитку дошкільників, частиною якого є математичний розвиток.

Методика формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку пройшла тривалий шлях свого розвитку. У XVII - XIX ст. питання змісту і методів навчання дітей дошкільного віку арифметиці і формування уявлень про розміри, заходи вимірювання, часу і просторі знайшли відображення в педагогічних системах виховання, розроблених Я. А. Коменським, І. Г. ГІесталоцці, К. Д. Ушинського, Л. M. Толстим та ін.. Сучасниками методики математичного розвитку є такі вчені як Р. Л. Березіна, З. А. Михайлова, Р. Л. Ріхтерман, A. A. Столяр, A. C. Метліна, К Й. Щербакова [6, с. 13].

Одним з найбільш важливих і актуальних завдань підготовки дітей до школи є розвиток логічного мислення та пізнавальних здібностей дошкільників, формування у них елементарних математичних уявлень, умінь і навичок [7, с. 4].

Сучасні умови характеризуються гуманізацією пізнавального процесу, зверненням до особистості дитини, розвитку кращих її якостей, формуванню різнобічної і повноцінної особистості. Реалізація цього завдання об'єктивно вимагає якісно нового підходу до навчання і виховання дітей, організації всього освітнього процесу. У зв'язку з цим особливого значення набувають ігрові форми навчання та виховання дітей, зокрема, дидактичні ігри.

Наявність дидактичної задачі або декількох задач підкреслює навчальний характер гри, спрямованість повчального змісту на процеси пізнавальної діяльності дітей. Дидактична задача визначається вихователем і відображає його повчальну діяльність.

1. Значення дидактичних ігор і вправ у математичному розвитку дошкільників

Для розумового розвитку дітей істотне значення має набуття ними математичних уявлень, які активно впливають на формування розумових дій, таких необхідних для пізнання навколишнього світу.

Джерелом пізнання дошкільника є чуттєвий та інтелектуальний досвід. Але слід зазначити, що такий досвід може бути об'ємним, але не впорядкованим, неорганізованим. Направити його в потрібне русло покликаний педагог, який не тільки знає, чому вчити дитину, але і як навчати, щоб навчання було розвиваючим. Тому потреби нинішнього часу вимагають від вихователя перебудови в змісті і формах роботи з дітьми, творчих зусиль, пошуку нових підходів до кожної дитини з урахуванням її розвитку, особливостей нервової системи та здібностей до засвоєння знань, активного використання наукових досягнень у галузі педагогіки і психології [2, с. 3].

У математичній підготовці дошкільників поряд з навчанням дітей рахунку, розвитком уявлень про кількість і число в межах першого десятка, поділу предметів на рівні частини, велика увага приділяється операціям з наочно представленими множинами, проведенню вимірювань за допомогою умовних мірок, визначення обсягу сипучих і рідких речовин, розвитку окоміру дітей, їх уявлень про геометричні фігури, про час, формування розуміння просторових відносин.

На заняттях з математики вихователі використовують методи (словесний, наочний, ігровий) та прийоми (розповідь, бесіда, опис, вказівку і пояснення, питання дітям, відповіді дітей, зразок, показ реальних предметів, картин, дії з числовими картками, цифрами, дидактичні ігри і вправи, рухливі ігри та ін.) [5, с. 6]. Комплексне використання всіх методів і прийомів, форм навчання допоможе вирішити одне з головних завдань – здійснити математичну підготовку дошкільників та вивести розвиток їх мислення на рівень, достатній для успішного засвоєння математики в школі. При організації та проведенні занять з математики необхідно завжди пам'ятати про вік дітей та індивідуальні особливості кожної дитини.

Навчання найбільш продуктивне, якщо воно йде в контексті практичної та ігрової діяльності, коли створені умови, за яких знання, отримані дітьми раніше, стають необхідними їм, тому що допомагають вирішити практичну задачу, а тому засвоюються легше і швидше. Навчання дошкільників приводить багатьох фахівців до висновку про необхідність навчання в іграх.

Гра є провідним видом діяльності для дітей дошкільного віку. Навчання математики дошкільників не можливо без використання цікавих ігор, дидактичних ситуацій, тематичних розминок та ігрових прийомів, так як дитяча пам'ять вибіркова і дитина засвоює лише те, що її зацікавило. Основне завдання педагогів і батьків зробити так, щоб дитині було цікаво займатися математикою.

Необхідність використання дидактичної гри як засобу навчання дітей у дошкільний період визначається рядом причин:

1. Ігрова діяльність як провідна в дошкільному дитинстві ще не втратила свого значення;

2. Освоєння навчальною діяльністю, включення до неї дітей йде повільно (багато дітей взагалі не знають що таке «навчатися»);

3. Є вікові особливості дітей, пов'язані з недостатньою стійкістю і довільністю уваги, переважно мимовільним розвитком пам'яті, переважанням наочно-образного типу мислення. Дидактична гра – сприяє розвитку у дітей психічних процесів.

4. Недостатньо сформована пізнавальна мотивація. Дидактична гра багато в чому сприяє подоланню труднощів [3, с. 191].

На нашу думку однією з умов якісного засвоєння математичних уявлень є увага, зосередженість, пізнавальна активність дітей на занятті. А розвиток довільності процесів обумовлено інтересом дитини до діяльності, тому дуже важливо викликати і підтримувати протягом усього заняття у дошкільника інтерес до оволодіння знаннями. На відміну від інших стимулів, інтерес в дуже високій мірі підвищує ефективність занять, також дитина займається в силу свого внутрішнього потягу за власним бажанням, а значить, вчиться засвоювати матеріал. Як зазначає Л. А. Гордон інтерес – це своєрідний сплав емоційно-вольових та інтелектуальних процесів, що підвищують активність свідомості та діяльності людини.

У роботі з дітьми потрібно використовувати, ігрові персонажі знайомі дітям – це улюблені герої книг, коміксів, мультфільмів, оскільки вони є елементом субкультури дітей. Допомагаючи героям виконувати завдання (які вони приносять з собою дітям у вигляді невеликих сувенірів, картинок-розмальовок, геометричних фігур, різноманітних емблем, медалей), діти задовольняють потребу в особистісній зацікавленості та усвідомленні власної значущості. Присутність ігрових персонажів на занятті спонукає дітей до математичної діяльності, подолання інтелектуальних труднощів. Також на занятті потрібно використовувати барвисто оформлений матеріал, який залучає дітей і мотивує їх на роботу. Використовуються цікаві дидактичні ігри з метою формування уявлень, ознайомлення з новими відомостями. При цьому неодмінною умовою є застосування системи ігор і вправ. Незвичайна ігрова ситуація з елементами проблемності, завжди викликає інтерес у дітей. Це сприяє розвитку в дитини вміння швидко сприймати пізнавальні завдання і знаходити для них вірні рішення.

Таким чином, використання ігрових методів і прийомів як засобу розвитку елементарних математичних уявлень дає позитивний результат:

  • діти впевнено висувають свої ідеї, пропозиції щодо вирішення проблемних ситуацій, доводять їх;

  • розширюється активний словник, що можна було спостерігається в самостійній промові дітей;

  • діти знають прямий і зворотний рахунок;

  • у дітей розвиваються розумові операції, сприйняття, пам’ять, увага, мислення.

  • фрази і умовиводи стають більш розгорнутими і поширеними [4, с. 24].

2. Класифікація та структура дидактичних ігор

У дошкільній педагогіці дидактичні ігри розрізняють за навчальним змістом, ігровими діями і правилами, організацією і стосунками дітей, роллю вихователя тощо. Ці класифікації співвідносяться зі змістом навчання і виховання: ігри для сенсорного виховання, ігри, спрямовані на ознайомлення дітей з об'єктами і явищами навколишньої дійсності, на формування елементарних математичних уявлень, на мовленнєвий розвиток та ін.

Поширеною є класифікація дидактичних ігор за характером матеріалу, згідно з якою виокремлюють:

1. Ігри з предметами. У таких іграх використовують дидактичні іграшки (мозаїку, кубики), реальні предмети, різноманітний природний матеріал (листя, плоди, насіння). Поширені вони в народній педагогіці, яка, враховуючи потребу дитини у пізнанні предметів, створила сюжетні (ляльки, предмети побуту, овочі тощо) і безсюжетні (кулі, циліндри, пірамідки та ін.) дидактичні матеріали. Використання сюжетних дидактичних іграшок має багато спільного із сюжетно-рольовими іграми. Безсюжетні іграшки використовують для закріплення знань про властивості та якості предметів (розмір, кількість, колір, форму). У народних дидактичних іграшках закладено принцип самоконтролю. Це означає, що матрьошка, пірамідка, грибок не закриються, якщо їх частини підібрані неправильно. У процесі ігрових дій (роз'єднання, з'єднання, зняття, нанизування та ін.) за певними правилами дитина освоює спосіб розв'язання дидактичного завдання.

Під час ігор із предметами та іграшками діти ознайомлюються з їх властивостями та ознаками, порівнюють, класифікують їх. Поступово їхня ігрова діяльність ускладнюється, вони починають вирізняти, об'єднувати предмети за однією ознакою (кольором, формою, призначенням), що сприяє розвитку логічного мислення. Дітей усе більше ваблять завдання, що вимагають усвідомленого запам'ятовування кількості та розташування предметів, зобов'язують до пошуку відсутньої іграшки тощо. У цьому процесі дошкільники збагачують знання про матеріал, з якого виготовляють іграшки, про необхідні людям у різних видах діяльності предмети. Ігри з природним матеріалом організовують під час прогулянок. Вони сприяють закріпленню знань про природу, формуванню і розвитку мислительних процесів (аналізу, синтезу, класифікації), вихованню бережливого ставлення до природи.

2. Настільно-друковані ігри. Вони передбачають дії не з предметами, а з їх зображеннями. Найчастіше вони зорієнтовані на розв'язання таких ігрових завдань: добір картинок за схожістю (деякі види лото, парні картинки), карток-картинок під час чергового ходу (доміно), складання цілого з частин (розрізні картинки, кубики) тощо. Завдяки таким діям діти уточнюють свої уявлення, систематизують знання про навколишній світ, розвивають розумові процеси та операції, просторові орієнтації, кмітливість, увагу, формують організаторські вміння.

3. Словесні ігри. Вони є найскладнішими, оскільки змушують дітей оперувати уявленнями, мислити про речі, з якими на той час вони не діють, використовувати набуті знання у нових ситуаціях і зв'язках. У молодшому дошкільному віці ці ігри спрямовані на розвиток мовлення, уточнення і закріплення словникового запасу, формування вміння рахувати, орієнтуватися у просторі. У старшому дошкільному віці словесні ігри розвивають самостійність мислення, активізують розумову діяльність дітей. Як правило, дошкільникам доводиться описувати предмети, відгадувати їх за описом, за ознаками схожості та відмінності, групувати за властивостями, знаходити алогізми в судженнях, вигадувати власні розповіді [1, с. 160].

Класифікація ігор за матеріалом наголошує на їх спрямованості на навчання, пізнавальну діяльність, але вона лише поверхово розкриває основи дидактичної гри: особливості ігрової діяльності дітей, ігрових завдань, ігрових дій і правил, організацію життя дітей, керівництво вихователя. Цій меті підпорядкована класифікація дидактичних ігор, запропонована О. Сорокіною, за якою виокремлюють:

1) ігри-подорожі. Відображають реальні факти і події через незвичайне: просте – через загадкове, складне – через переборне, необхідне – через цікаве. Вони покликані посилити враження, надати пізнавального змісту, казкової незвичайності, звернути увагу дітей на те, що існує поряд, але вони цього не помічають. Це може бути подорож у намічене місце, подолання простору і часу, подорож думки, уяви тощо;

2) ігри-доручення. Ігрове завдання та ігрові дії в них ґрунтуються на пропозиції що-небудь зробити: «Збери у кошик усі іграшки червоного кольору», «Дістань із мішечка предмети круглої форми» та ін.;

3) ігри-припущення. їх ігрове завдання виражене в назвах: «Що було б...?», «Що б я зробив, якби...?» та ін. Вони спонукають дітей до осмислення наступної дії, що потребує вміння зіставляти знання з обставинами або запропонованими умовами, встановлювати причинні зв'язки, активної роботи уяви;

4) ігри-загадки. Розвивають здатність до аналізу, узагальнення, формують уміння розмірковувати, робити висновки;

5) ігри-бесіди. Основою їх є спілкування вихователя з дітьми, дітей між собою, яке постає як ігрове навчання та ігрова діяльність. Цінність таких ігор полягає в активізації емоційно-розумових процесів (єдності слова, дії, думки, уяви дітей), у вихованні вміння слухати і чути питання вихователя, питання і відповіді дітей, уміння зосереджувати увагу на змісті розмови, висловлювати судження [1, с. 160].

Відповідно до характеру ігрових дій дидактичні ігри поділяють на (В. Аванесова):

  • ігри-доручення. Ґрунтуються на інтересі дітей до дій з іграшками і предметами: підбирати, складати, роз'єднувати, з'єднувати, нанизувати тощо;

  • ігри з відшукуванням предметів. їх особливістю є несподівана поява і зникнення предметів;

  • ігри з відгадуванням загадок. Вибудовуються вони на з'ясуванні невідомого: «Впізнай», «Відгадай», «Що змінилось?»;

  • сюжетно-рольові дидактичні ігри. Ігрові дії, передбачені у них, полягають у відображенні різних життєвих ситуацій, у виконанні ролей (покупця, продавця, вовка, гусей та ін.);

  • ігри у фанти або в заборонений «штрафний» предмет (картинку). Вони пов'язані з цікавими для дітей ігровими моментами: скинути картку, утриматися, не сказати забороненого слова тощо.

Функціонально всі види дидактичних ігор зорієнтовані на те, щоб навчати і розвивати дітей через ігровий задум. Ця їх автодидактична властивість зумовлює особливості роботи педагога щодо використання ігрових прийомів у розвитку дитини [1, с. 160].

Д. В. Менджеріцкая виділила наступні вимоги до дидактичних ігор:

  1. Кожна дидактична гра повинна давати вправи, корисні дя розумового розвитку дітей та їх виховання.

  2. Обов'язкова наявність у дидактичній грі захоплюючого завдання, вирішення якого потребує розумового зусилля, подолання деяких труднощів. До дидактичної гри, як і до всякої іншої, відносяться слова А. С. Макаренко: «Гра без зусиль, гра без активної діяльності – завжди погана гра».

  3. Дидактизм в грі повинен поєднуватися з цікавістю, жартом, гумором. Захоплення грою мобілізує розумову діяльність, полегшує виконання завдання [4, с. 118].

Дидактична гра – явище складне, але в ній чітко виявляється структура, тобто основні елементи, що характеризують гру як форму навчання і ігрову діяльність одночасно.

Структура дидактичних ігор:

  1. Дидактична

  2. Ігрова

  3. Правила гри

  4. Результат завдання дії

Структурним елементом гри – є ігрова задача, здійснювана дітьми в ігровій діяльності. На відміну від прямої постановки дидактичної задачі на заняттях в дидактичній грі вона здійснюється через ігрове завдання, визначає ігрові дії, стає завданням самої дитини.

Ігрова задача і пізнавальна спрямованість майбутньої ігрової дії іноді закладена в назві гри: «Дізнаємося, що в чудовому мішечку», «Хто в якому будиночку живе?», «Хто швидше назве предмети з паперу, дерева, металу?» і т. д.

Дидактична задача реалізується протягом всієї гри через здійснення ігрової задачі, ігрових дій, а підсумок її вирішення виявляється у фіналі. Тільки за цієї умови дидактична гра може виконати функцію навчання і, разом з тим, буде розвиватися як ігрова діяльність.

Ігрові дії становлять основу дидактичної гри: без них неможлива сама гра. Вони є як би малюнком сюжету гри. Чим різноманітніше і змістовніше для дітей сама гра, тим успішніше вирішуються пізнавальні і ігрові завдання. Ігрові дії іноді і не є тотожними, реальним: вони розкривають лише їх зовнішню сторону навіть при відображенні реальних явищ і реальних дій [1, с. 160].

3. Методика організації та проведення дидактичних ігор та вправ

Дидактичні ігри організовуються за планом у години занять. Крім того, в години, відведені для гри; в розпорядження дітей дається різноманітний матеріал, з яким вони можуть грати за своїм бажанням. Якщо дидактична гра проводиться всі заняття, то вона повинна бути пов'язана за змістом з попереднім заняттям.

У дидактичних іграх застосовуються різні прийоми навчання: наочні, словесні, практичні. Дидактичні ігри короткочасні (10 - 20 хвилин), тому важливо, щоб весь цей час не знижувалася розумова активність та не втрачався інтерес до поставленого завдання.

Основні вимоги до планування дидактичних ігор: вибираючи гру, педагог повинен враховувати і зміст і ступінь складності та новизни для дітей. Облік вікових можливостей вимагає більш широкого використання в молодшому віці дидактичних ігор з іграшками та предметами для розвитку у дітей сенсорних і розумових здібностей, в старшому віці збільшується значення настільно-друкованих та словесних ігор [3, с. 191].

Щоб уникнути одноманітності, в плані вказують зміни, які вносяться в різні варіанти однієї і тієї ж гри.

У грі проявляються особливості характеру дитини, виявляється рівень його розвитку, тому гра вимагає індивідуального підходу до дітей. Вихователь повинен зважати при виборі завдання, постановки питання на індивідуальні особливості кожної дитини. Особливої ​​уваги потребують діти боязкі, сором’язливі: іноді така дитина знає, як відгадати загадку, але від боязкості не вирішується відповісти, зніяковіло мовчить. Вихователь допомагає подолати йому сором'язливість, підбадьорює його, хвалить за найменшу удачу, намагається його частіше викликати, щоб виступати перед колективом.

Організація дидактичних ігор педагогом здійснюється в трьох основних напрямках: підготовка до проведення дидактичної гри, її проведення і аналіз.

У підготовку до проведення дидактичної гри входять:

  • відбір ігор відповідно до завдань виховання і навчання: поглиблення і узагальнення знань, розвиток сенсорних здібностей, активізації психічних процесів (пам'ять, увага, мислення, мова);

  • встановлення відповідності відібраної гри програмним вимогам виховання і навчання дітей певної вікової групи;

  • визначення найбільш зручного часу проведення дидактичної гри;

  • вибір місця для гри, де діти можуть спокійно грати, не заважати іншим;

  • визначення кількості граючих;

  • підготовка необхідного дидактичного матеріалу для вибраної гри;

  • підготовка до гри самого вихователя: він повинен вивчити і осмислити весь хід гри, своє місце в грі, методи керівництва грою;

  • підготовка до гри дітей: збагачення їх знаннями, уявленнями про предмети, необхідними для вирішення ігрової задачі.

Проведення дидактичних ігор включає:

  • ознайомлення дітей з змістом гри, з дидактичним матеріалом, який буде використаний в грі;

  • пояснення ходу і правил гри;

  • показ ігрових дій, у процесі якого вихователь вчить дітей правильно виконувати дію, доводячи, що в іншому випадку гра не призведе до потрібного результату;

  • визначення ролі вихователя в грі, його участь в якості граючого, вболівальника чи арбітра (визначається віком дітей, рівень їх підготовки, ігрових правил);

  • проведення підсумків гри - це відповідальний момент в керівництві нею, за результатами, яких діти домагаються в грі можна судити про її ефективність, про те, чи буде вона з інтересом використовуватися в самостійній ігровій діяльності дітей.

Аналіз проведеної гри спрямований на виявлення прийомів її підготовки та проведення: які прийоми виявилися ефективними в досягненні поставленої мети, що не спрацювало і чому. Крім того, аналіз дозволить виявити індивідуальні особливості в поведінці та характері дітей, а значить, правильно організувати індивідуальну роботу з ними.

Керуючи грою вихователь здійснює дидактичні завдання через привабливі для дітей ігрові завдання, ігрові дії, ігрові правила. Одночасно він є учасником гри, причому процес навчання для самих дітей непомітний, так як вони вчаться грати [3, с. 191].

Дидактична гра представляє поєднання наочності, слова, вихователя та дії самих дітей з іграшками, ігровими посібниками, предметами і т.д. Наочність у вигляді гри перш за все і представлена ​​в предметах, якими грають діти, які складають матеріал центр гри. Початковий показ ігрових дій вихователем, «пробний хід» в грі, використання заохочувально-контрольних значків, жетончиків, фішок – все це становить наочний матеріал, які використовує вихователь, організовуючи гру і керуючи нею. Іграшки і предмети вихователь демонструє в наочній дії, в русі. При поясненні гри, ігрових дій і правил педагог наочно, на прикладі, показує дітям, особливо молодшого віку, як потрібно виконувати ту чи іншу ігрову дію.

Величезне значення в керівництві іграми має слово вихователя. Звернення до дітей, пояснення, короткі сюжетні розповіді, які розкривають зміст гри і поведінку персонажів, образні пояснення ігрових дій, питання до дітей - все це розкриває зміст гри та участь дітей у ній, сприяє розумінню дітьми включених у гру завдань.

За допомогою словесних пояснень, вказівок, створення образних уявлень вихователь спрямовує увагу дітей, впорядковує, уточнює їх подання, розширює досвід [6, с. 91].

Висновки

Виконання дидактичних ігор викликає у дітей живий природний інтерес, сприяє розвитку самостійності мислення, а головне – освоєння способів пізнання.

Для розумового розвитку дітей істотне значення має набуття ними математичних уявлень, які активно впливають на формування розумових дій, необхідних для пізнання навколишнього світу і вирішення різного роду практичних завдань.

Дидактичні ігри математичного характеру дозволяють не лише розширювати знання дошкільнят, а й закріплювати уявлення дітей про кількість, величини, геометричні фігури та цінну вказівку орієнтування у просторі й часі.

Зміст гри сприяє прояву і становленню інтересу до пізнання, виявлення закономірностей, зв'язків і залежностей предметів і явищ навколишнього світу.

Через війну освоєння практичних дій діти пізнають властивості й стосунки об’єктів, чисел, арифметичні дії, величини, їхні характерні риси, просторово-часові відносини та розмаїття геометричних форм.

У результаті освоєння практичних дій діти пізнають властивості і відношення об’єктів, чисел, арифметичні дії, величини і їх характерні особливості, просторово-часові відносини, різноманіття геометричних форм.

Отже, виконання дидактичних ігор викликає в дітей живий природний інтерес, сприяє розвитку самостійності мислення, а головне – освоєння способів пізнання та математичного змісту.

Список використаної літератури:

  1. Бондаренко А. К. Дидактичні ігри в дитячому садку / А. К.  Бондаренко – Москва, – «Просвещение», 1991. – 160 с.

  2. Дьяченко О. М., Агаєва C. JI. Чого на світі не буває? / О. М. Дьяченко, C. JI.  Агаєва – Mосква, – «Просвещение», 1991. – 97 с.

  3. Єрофєєва Т.І. та ін Математика для дошкільнят / І. Т. Єрофєєва – Mосква, – «Просвещение», 1992. – 191 с.

  4. Менджерицкая Д. В. Воспитателю о детской игре / Д. В. Менджерицкая – Mосква, – «Просвещение», 1982. – 128 с.

  5. Носова Е. А. Формування вміння вирішувати логічні завдання у старшому дошкільному віці, з СБ «Удосконалення процесу формування елементарних математичних уявлень в дитячому садку". - JI., 1990. – 92 с.

  6. Смоленцева A. A. Сюжетно - дидактичні ігри з математичним змістом / A. A. Смоленцева – Mосква, – «Просвещение», 1987. – 97 с.

  7. Столяр А. А. Давайте пограємо. Математичні ігри для дітей 5-6 років / Під ред. А. А. Столяра. – Mосква, – «Просвещение», 1991. – 80 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Дидактичні ігри для дітей другої молодшої групи

(орієнтування в часі)

«Дитячий садок»

Мета: закріпити знання про частини доби.

Матеріал: М'яч.

Зміст: Ведучий починає відразу і кидає м'яч одному з гравців:

Вранці я прийшла в дитячий садок, а повернулася додому . . .

Ми робимо зарядку...

Ми займаємося...

Аналогічно можна проводити гру про пори року.

Дидактичні ігри для дітей старшої групи

(кількість і рахунок)

«Порахуй правильно»

Мета: вправляти в рахунку предметів за доторку.

Матеріал: Картки з нашитими на них в ряд ґудзиками від 2 до 10.

Зміст: Діти, стають ряд, руки тримають за спиною. Ведучий роздає всім по одній картці. За сигналом: «Пішли, пішли» - діти передає один одному зліва направо картки. За сигналом «Стоп!» - перестають передавати картки. Потім ведучий називає числа «2 і 3», а діти, в руках яких картка з такою ж кількістю ґудзиків показують її.

Правила гри: Вважати ґудзики можна тільки за спиною. Якщо дитина помилився, він виходить з гри, її місце займає інша дитина. Гра триває.

Дидактичні ігри для дітей підготовчої до школи групи

(геометрична форма)

«Майструємо геометричні фігури»

Мета: Розвивати вміння конструювати геометричні фігури за словесним описом і перерахуванню характерних властивостей.

Матеріали: набори рахункових паличок, мотузочки (шнурки)

Хід: Вихователь читає вірші, а діти роблять геометричні фігури з мотузочок і рахункових паличок.

Жили-були два брати:

Трикутник з квадратом.

Старший - квадратний,

Добродушний, приємний.

Молодший - трикутний,

Вічно незадоволений.

Той кричить йому:

- Дивись,

Ти повніше мене і ширше,

У мене кутів лише три,

У тебе ж їх чотири.

Діти з рахункових паличок моделюють квадрати і трикутники, потім називають фігури.

Але настала ніч, і до брата,

Натикаючись на кути,

Молодший лізе злодійкувато

Зрізати старшому кути.

Йдучи, сказав:

- Приємних

Я бажаю тобі снів!

Спати лягав ти квадратом,

А прокинешся без кутів!

Вихователь уточнює у дітей, яка фігура вийде, якщо у квадрата зрізати кути. (Коло). Діти роблять круги з мотузків.

Але молодший брат ранок

Страшної помсти був не радий.

Подивився - ні квадрата.

Занімів... Стоїть без слів..

Оце так помста. Тепер у брата

Вісім новеньких кутів!

Діти складають восьмикутник. Потім називають всі зроблені геометричні фігури.

Додаток Б

19

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
4
міс.
1
4
дн.
0
3
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!