• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Психологія
  • Методичні матеріали з досвіду роботи практичного психолога«Використання елементів арт-терапії в роботі з дітьми з особливими потребами»

Методичні матеріали з досвіду роботи практичного психолога«Використання елементів арт-терапії в роботі з дітьми з особливими потребами»

Опис документу:
Кожна дитина – особлива. Але все ж є діти, про яких говорять «особливі» не для того, щоб підкреслити унікальність здібностей, а задля того, щоб відмітити ті потреби, які відрізняють їх від інших дітей. Незалежно від стану здоров’я, наявності фізичного чи інтелектуального порушення, кожна людина має право на повноцінне життя, освіту, якість якої не відрізняється від якості освіти решти людей. Саме цей принцип є основним в організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

31

«Використання елементів арт-терапії в роботі з дітьми з особливими потребами»

(методичні матеріали з досвіду роботи практичного психолога)

Автор:

Практичний психолог

закладу загально- освітньої школи № 76

м. Запоріжжя

Ніколаєнко Світлана Вадимівна

Запоріжжя

2019

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………………4

РОЗДІЛ 1. Що таке арт-терапія…………………………………………………6

1.1. Використання індивідуальної і групової форми арт-терапії ……………6

1.2. Педагогічні завдання, які вирішують арт-терапевтичні заняття…………7

РОЗДІЛ 2. Структура проведення арт-терапевтичного заняття з дітьми з особливими потребами…………………………………………………………...9

РОЗДІЛ 3. Переваги арт-терапії порівняно з іншими формами психотера-певтичної роботи…………………………………………………………………...12

РОЗДІЛ 4. Корисні поради для занять арт – терапією…………………………..….14

РОЗДІЛ 5.Особливості застосування метафоричних асоціативних карт в

роботі з дітьми з особливими потребами……………………………………….15

5.1 Особливості застосування метафоричних асоціативних карт в роботі

з дітьми з особливими потребами………………………………………………16

5.2. Вправи з метафоричних асоціативних карт в роботі з дітьми з особливими потребами ………………………………………………………………………..16

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………... 18

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….........19

ДОДАТКИ…………………………………………………………………….….20

ВСТУП

Духовне життя дитини повноцінне
лише тоді, коли вона живе у світі
гри, казки, фантазії, творчості.

В. Сухомлинський

Актуальність вибраної теми.

Кожна дитина – особлива. Але все ж є діти, про яких говорять «особливі» не для того, щоб підкреслити унікальність здібностей, а задля того, щоб відмітити ті потреби, які відрізняють їх від інших дітей. Незалежно від стану здоров’я, наявності фізичного чи інтелектуального порушення, кожна людина має право на повноцінне життя, освіту, якість якої не відрізняється від якості освіти решти людей. Саме цей принцип є основним в організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами.

Суспільство зацікавлене в тому, щоб люди, що в ньому виховуються, мали змогу активно і цілеспрямовано пізнавати закони дійсності, знаходити нові форми задоволення своїх потреб, що постійно змінюються. Але ж підлаштуватися під мінливий світ в умовах сучасності зможе лише креативна, творча особистість. Багато вчених розглядають творчість як вроджену властивість людини, що може проявитися за наявності "сприятливих умов" у дитини вже в 6-7 років. І якщо почати вчасно і ефективно її розвивати, людина в майбутньому обов’язково досягне успіху. Але, нажаль, є діти, яким матінка природа цих "сприятливих умов" не надала. До них належать діти із затримкою психічного розвитку. Що ж робити з такими малюками? Невже опустити руки? Ні в якому разі!

Діти з особливими потребами - це діти, яка мають освітні, комунікативні, медичні, психологічні, побутові, соціальні потреби, пов'язані зі стійким розладом здоров'я, які відрізняються від потреб більшості її однолітків. Це особлива соціальна група, яка має свої соціокультурні особливості й потребує особливих умов організації життєдіяльності й інтеграції в суспільство.

Мистецтво - невидимий місток, що поєднує два протилежні світи: світ фантазії та реальності. Часто таємні бажання, підсвідомі почуття та емоції легше викласти у творчості, ніж виразити у словесній формі. Тому останнім часом великої популярності набуває метод лікування за допомогою художньої творчості, або арт-терапія,що зумовило актуальність даної теми.

Арт–терапія – один із най м’якших і в той же час глибоких методів в арсеналі психологів. Малюючи, займаючись ліпленням, ви ніби отримуєте закодоване послання від самого себе. Форма, колір та інші характеристики продуктів творчості можуть не лише розкрити істинні, глибинні бажання, страхи, відношення до когось або чогось, настрій в даний момент, але й вплинути на свій психологічно емоційний та фізичний стан. Адже відомо, що кожна форма, колір та звук випромінюють певну енергію, яку можна і потрібно використовувати для покращення життя та зміцнення здоров`я. Цей термін з'явився ще в 40-і рр.. ХХ ст. Його почав використовувати британський лікар і художник Адріан Хілл.

Арт – терапія відкриває простір для творчих пошуків психолога, адже сприйняття і переробка образної інформації мають рівнозначну цінність і доповнюють одна одну. Кращого інструменту, ніж казка, малюнок, гра, розповідь, людство ще не вигадало. Методи арт – терапії допомагають формувати особистість, її світогляд, життєві стратегії та сценарії, навчаючи людину бути творцем власного життя.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасні дослідження арт-терапії охоплюють різні її аспекти. Так, зміст технології, історію її розвитку та сучасні особливості розглянуто в працях О. Вознесенської, О. Копитіна, Л. Терлецької та ін. Можливості використання різних форм і методик арт-терапії у психологічній практиці досліджували О. Копитін, К. Рудестам, В. Соловйова та ін. Педагогічні аспекти застосування арт-терапії (артпедагогіка, педагогіка творчості) проаналізовано в працях О. Деркач, Л. Лебедевої та ін. Особливості практичного застосування арт-терапії у роботі з дітьми з обмеженими можливостями висвітлені в дослідженні Л. Нікішиної, Л. Федоткіної, Л. Вадрус, Н. Некряч, О. Образцової та ін. Аналіз останніх досліджень дозволяє розглядати арт-терапію як синтез кількох галузей наукового знання: мистецтва, психології та медицини. Переважно вона використовується у терапевтичній і корекційній практиці у вигляді сукупності методик, що побудовані на застосуванні різноманітних видів мистецтва та сприяють стимулюванню творчого потенціалу дитини, корекції психосоматичних, психоемоційних порушень і відхилень в особистісному розвитку. І хоча окремі аспекти застосування методів арт-терапії неодноразово були предметом досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців, проблема використання технології арт-терапії в роботі з дітьми з особливими потребами поки ще не набула свого системного розв’язання.

Мета дослідження. Вивчення впливу при використання елементів арт-терапії в роботі - на соціалізацію дітей, які мають особливі потреби.

У процесі соціалізації дітей з особливими потребами виникає ряд проблем, серед яких чільне місце займають відношення суспільства і держави, виховання й навчання таких дітей у закритих школах-інтернатах, усунення родини від виховання дитини. До таких дітей у сім'ях, як правило, пред'являються занижені вимоги, санкції, запити, дитині не надається можливість проявити власну активність, що сприяє закріпленню інфантильності, невпевненості у собі, труднощам у спілкуванні, у встановленні міжособистісних контактів. Ефективним методом у цьому процесі є арт-терапія.

Зцілення за допомогою різних видів мистецтва ще не всіма психологами, педагогами, батьками взято на озброєння. І дуже даремно . Дивно , коли занурюючись у світ творення і творіння краси , діти не тільки емоційно радіють , але й стимулюють захисні і відновлюють функції організму. Це їх гормон радості , поле діяльності , що проносяться видимі результати.

Зазвичай в якості найбільш ефективного методу при соціалізації дитини з особливими потребами рекомендують:

Схвалюйте дитини у всіх її творчих починаннях , які допомагають цілісному і красивому сприйняттю цього світу. Для них він яскравий , добрий і прекрасний !

РОЗДІЛ 1. Що таке арт-терапія

Арт-терапія - це терапія образотворчою діяльністю з метою вираження свого психоемоційного стану, що володіє широкими можливостями і сприяє швидкій соціалізації дитини з особливими потребами.

Практично кожна дитина з особливими потребами може брати участь в арт-терапевтичній роботі. Арт-терапія як невербальний засіб спілкування особливо цінна для тих, хто недостатньо добре володіє мовою, відчуває труднощі в словесному описі своїх переживань, у міжособистісній взаємодії . Образотворча діяльність є могутнім засобом зближення людей, є засобом вільного самовираження і самопізнання. Результати образотворчої діяльності мистецтва є об'єктивним свідоцтвом настроїв і думок особистості з особливими потребами, що дозволяє використовувати їх для соціальної інтеграції дитини.

Арт-терапевтична робота допомагає подолати апатію і безініціативність, сформувати більш активну життєву позицію, впевненість у своїх силах, автономність і особисті межі. У процесі арт-терапії дитина з особливими потребами отримує можливість пережити больові для неї ситуації та почати звільнятися від стереотипної поведінки та відношень до оточуючих, які заважають соціальній адаптації.

    1. Використання індивідуальної і групової форми арт-терапії

У процесі соціалізації дітей з особливими потребами у більшості випадків використовують індивідуальну і групову форми арт-терапії. Більшість психологів надає перевагу груповій арт-терапії, адже саме групова робота з дітьми з особливими потребами дозволяє розвивати ціннісні соціальні навички, дозволяє опановувати нові ролі, а також спостерігати, як рольова поведінка впливає на взаємини з навколишніми, підвищує самооцінку і призводить до зміцнення особистої ідентичності.

Терапія засобами зображуваної дійсності спрямована на розв'язанням у символічній формі конфліктної травмуючої ситуації у міжособистісних взаєминах, підвищення самооцінки дитини з обмеженнями у розвитку, усунення тривожності та страхів тощо.

Позитивний ефект у процесі соціальної інтеграції дитини з обмеженими функціональними можливостями мають різні види музичної терапії (рецептивний, активний, інтегративний), метою яких є моделювання позитивного емоційного стану, катарсис, вихід з психотравмуючої дитину ситуації шляхом сприймання музики, звільнення дитини від негативних переживань.

Активна музична терапія з дітьми з вадами психо-фізичного розвитку використовується у варіантах вокалотерапії, танцювальної терапії, хореотерапії, психогімнастики. Заняття з вокалу спрямовані на формування оптимістичного настрою, гармонізацію внутрішнього світу за допомогою вокальної діяльності дитини з функціональними обмеженнями. Використання танцювальної терапії зумовлює усунення емоційного напруження дітей з різними порушеннями у розвитку, сприяє зниженню психоемоційного напруження, релаксації, регуляції емоційних станів, корекції моторної сфери тощо. Метою психогімнастики є корекція психоемоційних та моторних порушень у дітей з вадами розвитку.

Особливе місце серед видів арттерапії з дітьми, які мають вади психофізичного розвитку посідає імаготерапія. Так, складання історій, розповідей використовується для пожвавлення почуттів дитини з вадами розвитку, вербалізації образів, асоціацій, символів, що є в доробку дитини, для того щоб перетворити внутрішнє занепокоєння в конкретний образ і надихнути на творчість. Лялькотерапія широко використовується для розв'язання інтра - та інтерперсональних конфліктів, поліпшення соціальної адаптації, у корекційній роботі зі страхами, заїкуватістю, порушеннями поведінки, а також для роботи з дітьми, що мають емоційну травму. Казкотерапія використовує казкову форму для інтеграції особистості дитини, розвитку творчих здібностей, розширення свідомості, удосконалювання взаємодій з навколишнім світом.

    1. Педагогічні завдання, які вирішують арт-терапевтичні заняття

Дослідження, проведені під керівництвом Л.Д. Лебедєвої, показали, що арт-терапевтичні заняття дозволяють вирішувати такі важливі педагогічні завдання:

1

Виховні

Взаємодія будується таким чином, щоб діти вчилися коректному спілкуванню, співпереживанню, дбайливим взаєминам з однолітками і дорослими. Це сприяє моральному розвитку особистості, забезпечує орієнтацію в системі моральних норм, засвоєння етики поведінки. Відбувається глибше розуміння себе, свого внутрішнього світу (думок, почуттів, бажань). Складаються відкриті, довірчі, доброзичливі відносини з педагогом.

2

Корекційні

Досить успішно коригується образ "Я", який раніше міг бути деформованим, поліпшується самооцінка, зникають неадекватні форми поведінки, налагоджуються способи взаємодії з іншими людьми. Хороші результати досягнуті в роботі з деякими відхиленнями в розвитку емоційно-вольової сфери особистості.

3

Психотерапевтичні

"Лікувальний" ефект досягається завдяки тому, що в процесі творчої діяльності створюється атмосфера емоційної теплоти, доброзичливості, емпатійного спілкування, визнання цінності особистості іншої людини, турбота про неї, її почуття, переживання. Виникають відчуття психологічного комфорту, захищеності, радості, успіху. У результаті мобілізується цілющий потенціал емоцій.

4

Діагностичні

Арт-терапія дозволяє отримати відомості про розвиток та індивідуальні особливості дитини. Це коректний спосіб поспостерігати за нею у самостійній діяльності, краще дізнатися про її інтереси, цінності, побачити внутрішній світ, неповторність, особистісну своєрідність, а також виявити проблеми, що підлягають спеціальній корекції. У процесі занять легко виявляються характер міжособистісних відносин і реальне становище кожного в колективі, а також особливості сімейної ситуації. Арт-терапія виявляє і внутрішні, глибинні проблеми особистості. Володіючи багатосторонніми діагностичними можливостями, вона може бути віднесена до проективних тестів.

5

Розвиваючі

Завдяки використанню різних форм художньої експресії складаються умови, при яких кожна дитина переживає успіх у тій чи іншій діяльності, самостійно справляється з важкою ситуацією. Діти навчаються вербалізації емоційних переживань, відкритості у спілкуванні, спонтанності. В цілому відбувається особистісний ріст людини, знаходиться досвід нових форм діяльності, розвиваються здібності до творчості, саморегуляції почуттів і поведінки.

РОЗДІЛ 2. Структура проведення арт-терапевтичного заняття з дітьми особливими потребами

Заняття з арт-терапії з дітьми з особливими потребами проводиться у декілька етапів, кожен з яких має свої особливості.

1

Налаштування

Початок заняття - це «налаштування на творчість». Завдання цього етапу - підготовка учасників до спонтанної художньої діяльності і внутрішньогрупової комунікації. При цьому можна використовувати ігри, рухові і танцювальні вправи, нескладні образотворчі прийоми. При виконанні цих вправ відбувається зниження контролю з боку свідомості і настає релаксація.

2

Актуалізація візуальних, аудіальних, кінестетичних відчуттів.

На цьому етапі можна використовувати малюнок у сполученні з елементами музичної і танцювальної терапії. Як було зазначено вище, музика як терапевтичний засіб, на думку багатьох вітчизняних і закордонних учених впливає на настрій дитини, поліпшує її самопочуття, стимулює її волю до соціальної адаптації, допомагає активно брати участь у процесі реабілітації. Для занять краще підбирати мелодійні композиції без тексту, які не викликають протесту в учасників. Голосність звучання також установлюється з загальної згоди. Необхідно змінити чи виключити музику, якщо цього бажає хоча б один із присутніх. Можна сполучати арт- і танцювально-рухову терапію.

3

Індивідуальна образотворча діяльність

Цей етап припускає індивідуальну творчість для дослідження власних проблем і переживань. Прийнято вважати, що всі види підсвідомих процесів, у тому числі страхи, сновидіння, внутрішні конфлікти, ранні дитячі спогади, відбиваються в образотворчій продукції при спонтанній творчості. Більше того, заняття візуальним мистецтвом, на думку англійського арт-терапевта

С. Скейфі, сприяють розкриттю внутрішніх сил дитини. Таким чином, дитина з особливими потребами невербальною мовою повідомляє про свої проблеми та почуття, вчиться розуміти й аналізувати свої емоції. За твердженням Е. Крамер, продукт образотворчої діяльності сублімує руйнівні, агресивні тенденції автора і попереджає тим самим їхній безпосередній прояв у вчинках.

Учасники занять, як правило, розрізняються за ступенем готовності до експресії, до контакту з арт-терапевтом, до відкритості у вербалізації своїх переживань. Важливий процес спонтанної творчості, емоційний стан «малювальника», його внутрішній світ, пошук адекватних засобів самовираження

Даний етап заняття передбачає непряму діагностику. Так, деякі додаткові відомості про автора можна одержати при інтерпретації малюнків відповідно до критеріїв відомих проективних методик. Однак варто уникати прямолінійних аналогій і поспішних висновків. При виборі образотворчих засобів потрібно враховувати стан особистості дитини, її потребу в приховуванні травматичних переживань, бажання контролювати емоції. На перших заняттях учасники прагнуть працювати знайомими і звичними засобами, і тільки в міру подолання психологічного захисту починають експериментувати, стають більш експресивними. Як правило, діти з обмеженими можливостями спочатку малюють простим олівцем, багаторазово виправляючи зображення, а тільки потім розфарбовують його. Коли переборені захисні тенденції, фарби здатні викликати сильний емоційний відгук, стимулювати уяву і прагнення творчості. Поліфонія кольорів і відтінків дозволяє більш точно відобразити настрій і психічний стан.

Прийнято вважати, що пластичні матеріали (глина, пластилін, тісто) найбільшою мірою підходять для вираження сильних переживань, агресивних почуттів, страхів.

Використання техніки колажу нерідко допомагає перебороти невпевненість, ситуативну тривожність, пов'язану з відсутністю художнього таланту. Колективна робота над створенням колажу сприяє проясненню взаємин в групі.

4

Активізація вербальної і невербальної комунікації.

Головне завдання цього етапу полягає у створенні умов для внутрішньогрупової комунікації. Кожному учаснику пропонується показати свою роботу і розповісти про неї. Ступінь відкритості і відвертості самопрезентації залежить від рівня довіри до групи, до арт-терапевта, від особистісних особливостей дитини. Якщо вона з якихось причин відмовляється від висловлювань, не слід наполягати. Можна запропонувати учасникам скласти історію про свій малюнок і придумати для нього назву. Починати розповідь можна словами «Жила собі людина, схожа на мене…». Такий початок полегшує вербалізацію внутрішнього стану і підсилює ефект проекції та ідентифікації. По розповіді учасника можна зрозуміти, кого він засуджує, кому співчуває, ким захоплюється. Тому неважко скласти уявлення про нього самого, його цінності та інтереси, відносини з навколишніми

5

Колективна робота в малих групах

Учасники придумують сюжет і програють невеликі спектаклі. Переклад травмуючих переживань у комічну форму призводить до катарсису, звільненню від неприємних відчуттів, емоцій.

6

Рефлексивний аналіз

Заключний етап припускає рефлексивний аналіз у безпечній обстановці. Необхідна присутність елементів спонтанної «взаїмотерапії» у вигляді доброзичливих висловлювань, позитивного програмування, підтримки. Атмосфера емоційної теплоти, емпатії, турботи дозволяє кожному учаснику арт-терапевтичної сесії пережити ситуацію успіху в тій чи іншій діяльності. Діти з особливими потребами здобувають позитивний досвід самоповаги і самосприйняття, у них зміцнюється почуття власної гідності, поступово коректується образ «Я». На завершення необхідно підкреслити успіхи всіх.

РОЗДІЛ 3. Переваги арт-терапії порівняно з іншими формами психотера-певтичної роботи

РОЗДІЛ 4. Корисні поради для занять арт–терапією

Корисні поради для занять арт–терапією:

1

У міру дорослішання хлопчаки все менше проявляють інтерес до малювання і вже в школі займаються цим неохоче і абияк.

2

Пік інтересу і бажання освоїти різні техніки малювання спостерігається у дітей 5 - 6 років. А до 10 років він поволі стихає .

3

Малюнки дівчаток дуже яскраві , детальні та скрупульозні . Хлопчики ж воліють рух , тому часто їх сюжети розмиті і виконані не до кінця.

4

До 12 років не можна втручатися в розвиток творчого потенціалу юного художника. Тільки обережно спрямовувати. Ця точка зору вже визнана багатьма світовими майстрами мистецтв .

5

До 12 років не можна втручатися в розвиток творчого потенціалу юного художника. Тільки обережно спрямовувати. Ця точка зору вже визнана багатьма світовими майстрами мистецтв .

6

До 12 років не можна втручатися в розвиток творчого потенціалу юного художника. Тільки обережно спрямовувати. Ця точка зору вже визнана багатьма світовими майстрами мистецтв .

7

До 12 років не можна втручатися в розвиток творчого потенціалу юного художника. Тільки обережно спрямовувати. Ця точка зору вже визнана багатьма світовими майстрами мистецтв.

8

Заняття малюванням, на думку психологів, гармонійно розвиває особистість навіть послідовників природничих наук . Таке хобі допомагає краще опановувати не тільки технічними дисциплінами, але й спонукає на інженерні винаходи.

9

Перші уроки мальовничого майстерності дитині можна давати у ванній кімнаті. Там його і все навколо легше буде відмити. Тільки пам'ятайте , що не можна залишати його одного на слизькій підлозі і краще підстелити м'які килимки.

10

Привчати дитину до найпростішого виду малювання - пальцями , долоньками або пензликом - можна вже з 7 місяців. Поступово вчіть малюка правилам , які зроблять цей процес зручним і приємним. Якщо дитина не хоче малювати , то спочатку покажіть йому , як а це робиться. Тоді він зрозуміє і засвоїть , що фарби потрібні не для пустощів , а для захоплюючого справи .

11

Палітра , пензлик , стакан- непроливайка , альбом для малювання - це не всі інструменти для малювання. Можна ще користуватися штампового печаткою , саморобними фігурками або звичайними поролоновими губками .

12

Розвиток дитячого образотворчого мистецтва проходить етапами : ручна техніка , малювання пензликом і змішування фарб , розфарбовування , сюжетні малюнки і свобода творчості .

РОЗДІЛ 5.Особливості застосування метафоричних асоціативних карт в

роботі з дітьми з особливими потребами

Кожен, хто займається асоціативними картами, рано чи пізно прийде до дивовижного висновку: багато карт, що були витягнуті наосліп, вражаючим чином потрапляють в точку і відображають життєву ситуацію гравця (настільки точно, що думаєш:« Це не може бути випадковістю! ») Це призвело до того, що в деяких колах метафоричним картам стали приписувати міфічну силу ».

Однак магічної сили в картах немає, не варто на них накладати таку відповідальність і питати поради. Мудрість міститься в нас самих, ми - найкращі експерти у своєму житті, а всі ці слова і картинки лише допомагають нам пробудити інтуїцію, побачити нові повороти, подивитися з іншої позиції. А витягнена карта стає зримим втіленням потаєних знань про самого себе.

Асоціативні метафоричні карти , як інструмент психолога:

1

Дозволяють обійти внутрішній опір і раціональне мислення шляхом зниження свідомої цензури.

2

Забирають внутрішнє напруження і опір.

3

Створюють атмосферу безпеки і довіри.

4

Дозволяють швидко і наочно отримати необхідний обсяг інформації для якісної роботи з клієнтом і глибоко діагностувати його проблему.

5

Дозволяють наочно побачити картину будь-яких міжособистісних відносин.

6

Показують картину взаємин людини з будь-якими ідеями і образами з його зовнішньої або внутрішньої реальності, створюючи діалог між його зовнішнім і внутрішнім світом.

7

Дозволяють прояснити і усвідомити актуальні переживання і потреби клієнта, його незавершені внутрішні процеси

8

 Дозволяють моделювати процеси минулого і майбутнього, працювати з лінією часу.

9

 Дозволяють звернутися до психотравмуючої ситуації клієнта через метафору, і тим самим уникнути його додаткової ретравматізаціі.

10

Дозволяють клієнту проговорити і усвідомити свої почуття і переживання, що саме по собі має терапевтичний ефект (вербалізація проблеми).

11

Збентежують швидкістю і ефективністю терапії.

12

Створюють безпечний для клієнта контекст пошуку і моделювання рішення.

13

Запускають внутрішні процеси самозцілення клієнта.

14

Запускають процеси пошуку свого унікального шляху виходу з кризи.

15

 Дозволяють використовувати нескінченну кількість комбінацій при роботі з одним і тим же клієнтом в різні періоди психотерапії.

5.1. Особливості застосування метафоричних асоціативних карт в роботі з дітьми з особливими потребами

В роботі з дітьми кардинально інших способів застосування і вправ з метафоричними картами не існує. Особливості виникають лише у зв'язку з віковими особливостями (тобто рівнем свідомості, рефлексії, здатністю до вербалізації). Починаючи з 3-х років карти можуть використовуватися в терапії, розвитку і навчанні. Репертуар їх застосування досить вузький - створення історій, малювання, класифікація. Нам як фахівцям спосіб гри з картинками може розповісти про внутрішні переживання дитини. Але не варто відкидати і терапевтично самої гри. На доінтерпретаціонному рівні дитина через символи привносить у свідомість відображення своїх глибинних переживань і тим самим зрушує їх з «мертвої точки», запускаючи процес зміни. Знаючи побічно про події в житті дитини (спілкуючись з батьками), ми можемо точково формулювати інструкцію для гри. Вільна гра так само буде корисна тому дитина, як і дорослий, буде проектувати свої актуальні переживання.

До 7 років можливості використання карт в терапії збільшуються - дитина вже частково готова сприймати інтерпретації психолога. Тобто розповідаючи казку вона ще не може чітко сказати: «це схоже на те як я живу». Але з розшифровками типу: «Чи схожа сварка цих двох істот на твої сварки з сестрою?» готова погоджуватися. Звичайно багато в чому історії поверхневі, позбавлені характерів, але рефлексія вже формується. Підлітковий вік зі своїми яскравими і полярними переживаннями - благодатне поле для повноцінного застосування метафоричних карт (тобто з наданням можливості підліткові самому проінтерпретувати отримані комбінації і розклади). Відомо, що ресурс дитячої психіки - в її самолікуванні. Ігрова терапія - як один з основних напрямків психологічної допомоги дітям - гармонійно інтегрувала, взяла в арсенал метафоричні карти. Діти часто не просто розповідають історії, а намагаються оживити їх, програти.

5.2. Вправи з метафоричних асоціативних карт в роботі з дітьми з особливими потребами

 

Вправи з картами

  • Безпосередньо з картами (вправи)

  • Розмальовування карт, домальовування (малювання навколо карти, разом з картою, додавання карті кольору)

  • Ігри з картами (ігри-маніпуляції, ігри-ходилки, створення казки)

Напрямки роботи з метафорічними картами

  • Діагностика

  • Психокорекція

  • Розвиток

Використання колод карт у грі чи вправі

- одна колода карт

- декілька колод карт

Вибір карт

- у відкриту (УВ) – вибір карти, коли видно зображення ,

- в закриту (ВЗ) – коли карти перевернуті зображенням вниз(рубашкою).

 Колоди карт для роботи:

Казкові колоди для дітей від 3 років

Колода карт «Казка», «Чарівний сундучок» Для дітей від 2 р

Колоди «Казкові герої», «Чарівні істоти», «Чудові предмети» - це карти із зображеннями героїв казок, їхніх друзів-помічників у «звіриному» облич і предметів, наділених чарівними властивостями (чарівна паличка, золотий ключик, меч-кладенець ).

 

Для дітей від 7 років

«Mythos» (Міфи), «Із скриньки минулого», «Роботи», «Ключі і Двері», «Ксенобіологія», «Почути один одного», «Сага», «1001», «Не/дитячі історії», «Вона», «Я та всі-всі-всі», «Мама», «Дитина та Звір», «Персоніта», «Світ казкових історій», «Сови».

ВИСНОВКИ

Настав час уваги до дітей з особливими потребами, чиє існування робить наше суспільство добрішим, толерантнішим, зрештою, просто нормальним людським суспільством. Арт-терапія, використовує можливості мистецтва для досягнення позитивних змін в інтелектуальному, соціальному, емоційному й особистісному розвиткові дитини. Творчий характер занять допомагає дитині відкривати в собі щось нове, краще розуміти себе, розвивати свої відносини з людьми та світом.

Арт-терапію доцільно застосовувати в комплексі реабілітації та соціалізації дітей з особливими потребами. Використання цього напряму дозволяє здійснювати більш ефективний вплив на формування емоційної сфери, спонукає до подальшого розвитку компенсаторних властивостей збережених функціональних систем, покращує соціальну адаптацію дитини. Це дає можливість здійснення одночасного корекційного впливу як на первинні, так і вторинні та третинні дефекти.

Велике значення має виявлення й розвиток у дітей здібностей: у одних –

фізичної спритності, у інших – музичності, у третіх – схильності до малювання. Саме тому логічним буде рекомендувати звернути увагу на важливість того факту, що тільки творчий та системний характер, здійснення допомоги дітям в Україні дозволить підняти рівень та ефективність життя дітей з особливими потребами. Це власне і є новий підхід.

Можна зробити висновок, що використання методів арт - терапії у роботі з дітьми з особливими потребами є позитивним елементом у структурі психолого-педагогічного супроводу інклюзивного навчання, який забезпечує психологічний комфорт та сприяє гармонійному розвитку учня.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Арт-терапия – новые горизонты / под ред. А.И. Копытина. Москва : Когито-Центр, 2006. 336 с.

2. Арт – терапевтичні техніки у роботі практичного психолога: рекомендації щодо використання арт-терапевтичних технік у роботі практичного психолога закладів освіти. URL: static.klasnaocinka.com. ua/.../ art_terapiya_u_roboti_psiholo.

3. Вознесенська О. Особливості арт-терапії як методу. Психолог. 2005. № 39. С. 5.

4. Деркач О. Педагогіка творчості: Казкотерапія на допомогу вчителю, вихователю, практичному психологу. Вінниця : ВДПУ, 2008. 48 с.

5. Колупаєва А.А., Савчук Л.О. Діти з особливими освітніми потребами та організація їх навчання : науково-методичний посібник. Київ : Видавнича група «АТОПОЛ», 2011. 274 с.

6. Лебедева Л.Д. Арт-терапия в педагогике. Педагогика, 2000. № 9. С. 27. 7. Адаптована програма з арт-терапії для дітей з обмеженими можливостями / Л.Т. Нікішина та ін. URL: http://corr.ks.ua.

8. Рудестам К. Групповая психотерапия. СанктПетербург : Питер, 2000. 384 с.

9. Савінова Н.В., Середа І.В., Борулько Д.М. Технології корекційно-виховного процесу : навчальнометодичний посібник. Миколаїв : Іліон, 2018. 172 с.

ДОДАТОК А

Тема: Композиція «Кольори осіні».

Відбитки готових природних форм (листя, трава).

Мета:

  • вчити дітей робити відбитки готових природних матеріалів (листя, трави);

  • досягти врівноваженості композиції шляхом співрозмірного розташування елементів на площині;

  • розвивати кольоровідчуття ока, образне мислення, уміння бачити красу й гармонію довколишнього світу;

  • формувати естетичні почуття;

  • виховувати акуратність під час роботи з фарбами.

Обладнання:

Зразок із зображенням відбитків готових природних форм, листочки різних порід дерев, фарби, пензлики.

Підготувати заздалегідь всі матеріали.

I.Організаційна частина.

Підготувати заздалегідь всі матеріали.

II. Повідомлення теми.

Діти, яка зараз пора року за вікнами? (Осінь.)

Вправа «Асоціація» до слова «осінь»

Які ви знаєте осінні місяці? Назвіть ознаки осені? Якого кольору небо влітку, якого   восени? ( Перегляд слайдів з осінніми пейзажами)

Вкажіть особливу ознаку осені? (Листя на деревах жовтіє і від легенького подиху вітру опадає на землю.) Як опадає листя? Підкиньте вгору декілька листочків і поспостерігайте за їх падінням. (Учні виконують запропоноване психологом.)

А чи подобається вам кольорове листячко? Чи любите ви його збирати? Чому? Що з ним можна зробити? (Скласти букет, сплести віночок.)

ІІІ. Основна частина

Ось і прийшла красуня-осінь. Вона перетворила ліси, сади, парки у казковий барвистий букет.

Клен подарував до букета оранжеві зорі своїх листочків. Горобина прикрасила його червоними гронами ягід і золотавими листочками-рибками. Немов золоті монетки, засяяли сліпучі багряні ліхтарики зі свого тремтливого листочка.

Гра »З якого дерева листок»

Хід роботи:

Листя яких дерев ви бачите перед собою?

(Берези, клена, вишні, каштана, дуба, лиш, верби тощо.)

Як ви визначили з якого дерева ці листочки? (За формою листка.)

Правильно, адже листочки різних дерев не схожі один на одного.

Як ви гадаєте, чи схожа права сторона, листка на ліву? (Так.)

Це — симетрія, таке розгадування двох частин фігури щодо осі, при якому одна є дзеркальним відбитком іншої.

А що спільного у листя всіх дерев?

Що має кожен листочок, незважаючи на розмаїття форм? (Черешок, великі і дрібні прожилки, тканина листка).

Практична діяльність психолога і учнів (колективна робота).

Послідовність виконання композиції.

Найпростіша робота, яка імітує гравюру, — друкування з готових природних матеріалів (листя, трави).

Підберіть листочки з чіткими прожилками.

  • Нижній бік листка покрийте фарбами теплих кольорів (жовтим, червоним, оранжевим).

  • Прикладіть до чистого аркуша паперу, злегка притискуючи рукою. На папері залишиться відбиток.

У такий спосіб можна створити візерунки, орнаменти, пейзажі чи, навіть, якийсь образ. Окремі дрібні деталі, якщо потрібно, домалюйте.

Практична діяльність учнів.

Підсумок.

Перегляд дитячих робіт

Тема: Сюжетна аплікація. Акваріум

Мета:

  • навчити виготовляти сюжетну аплікацію;

  • розвивати творчу уяву, фантазію;

  • виховувати почуття відповідальності, любов до природи.

Обладнання:

  • демонстраційний матеріал;

  • зразки сюжетної аплікації;

  • малюнки риб;

  • для індивідуального користування — аркуші блакитного картону, ножиці, олівець, клей, газетні аркуші.

І. Організація роботи.

ІІ . Повідомлення теми:

Сьогодні ми познайомимося із сюжетною аплікацією. Виготовимо композицію «Акваріум».

ІІІ. Основна частина

А що таке сюжетна аплікація? Згадайте літо. Ви пішли на річку, взяли вудки. Ви сидите на березі та ловите… (що?). (Учні продовжують: рибу!)

Уявили картину? Кого б ви на ній зобразили? Це і буде сюжетна аплікація.

Малюнковий кросворд «Я ка рибка»

Відгадайте, які риби водяться у річці? (На дошці — малюнки риб: сом, щука, лящ, короп, йорж, окунь.)

Учні називають риб, заповнюють клітинки відгаданими назвами.

Послухайте смішинки.

• Батько приніс із риболовлі живу щуку. Рибина часто і широко роззявляла рот.

— Мамо!— покликав Михайлик.— Поклади щуку спати, бо вона вже позіхає.

• — Ти давно сидиш з вудками на Дніпрі?

— Та не дуже — від ранкової зорі.

— А чому немає улову у рибака?

— Не ловив я, вчив я плавать черв’яка.

— Сьогодні ми будемо робити сюжетну аплікацію «Акваріум».

У кого вдома є акваріум? Якого кольору рибки в акваріумі?

Психолог показує малюнки акваріумних риб.

Подивіться на сюжетну композицію на дошці. Що на ній зображено? Який матеріал використаний для її виготовлення? Який колір потрібно обрати для фону? Беремо для аплікації блакитний аркуш паперу для зображення води. А рибок ви зробите з кольорового паперу.

Інструктаж

1. Доберіть картон відповідного кольору та виріжте контур рибки.

2. Розкладіть їх на аркуші, створіть композицію.

3. Знімаючи по черзі, змажте клеєм їх зворотній бік, наклейте.

4. Накладіть на аплікацію аркуш газетного паперу та обережно погладьте.

Практична робота

Учні працюють в парах. Вони створюють композицію. Психолог стежить за їх роботою.

Фізкультхвилинка

Рибки плавають, пірнають,

Потім знову виринають,

Хвостиками хлюпають

І плавцями ступають.

Раз, два — всі пірнаєм.

Три, чотири — виринаєм.

П’ять, шість, сім —Працювати треба всім.

ІV. Підсумок

— Яку аплікацію виготовляли? Чому вона називається сюжетною? Психолог звертає увагу на помилки, що були допущені під час виконання аплікації, влаштовує виставку учнівських робіт. Прибирання робочих місць.

Тема: казка «Колобок» ( орігамі)

Мета:

  • Ознайомити з технікою орігамі, продовжувати формувати уявлення про будову тіл різних тварин, вправляти у вмінні правильно добирати колір для виконання роботи;

  • навчити виготовляти прості фігурки тварин у техніці орігамі;

  • формувати образне мислення, зорову пам'ять, уміння сприймати поданий матеріал, відтворювати дії у зазначеній послідовності,працювати за зразком; розвивати дрібну моторику руки, увагу творчу уяву, творчі здібності;

  • виховувати дбайливе ставлення до тварин, зацікавленість казковими творами.

Матеріали та обладнання: альбоми, аркуші кольорового паперу квадратної форми, прості та кольорові олівці, резинки,клей ПВА, ножиці, ілюстрації з теми «Колобок», загадки про казкових героїв, додаткова література про орігамі.

І. Організаційний момент

Сьогодні у поштовій скриньці я знайшла запрошення у цікаву подорож до

країни Орігамі. Для того щоб дізнатися, що це за країна, прочитаймо це запрошення (психолог дістає та читає листа):

« Любі діти! Запрошуємо вас до чарівної країни Орігамі, де високі гори, глибокі озера та квітучі сади зроблені… із паперу. Країна орігамі розташована у далекій Японії, де вперше з’явилися паперові фігурки. Сподіваємося, що і вам сподобається перетворювати звичайний аркуш паперу на чарівну фігурку звіра або птаха, дерева або квітки, корабля чи літака.

Ваш друг – казковий зайчик».

ІІ. Основна частина

Ну що, приймаємо запрошення? Тож вирушаймо! Кого ми сьогодні робитимемо, дізнаємося із віршика.

Я по коробу метений,

На яйцях спечений, -

Я від баби втік,

Я від діда втік

То й від тебе втечу!(Колобок)

Так, це казка «Колобок» і ми помандруємо в нею.

Робота з картками

Розгляньте на ваших картках різноманітні паперові фігурки, зроблені майстрами орігамі. Скільки різних фігурок можна створити за допомогою працьовитих пальчиків та фантазії! Назвіть тварин, яких побачив колобок на своєму шляху? Спробуймо створити таку красу власноруч!

IІІ. Практична робота

Нам знадобляться аркуші паперу квадратної форми.

Якого кольору папір потрібно взяти,щоб зробити вовка, ведмедя, лисичку?

  • Візьміть аркушу паперу.

  • Загніть їх послідовно так, як зображено на ваших картках.

  • Носик, оченята, вусики та ротик домалюйте фломастером або кольоровими олівцями.

Самостійна діяльність дітей

Діти під керівництвом психолога виготовляють паперових тварин.

ІУ. Підсумок заняття

Як добре ви всі попрацювали! Від кого ми сьогодні отримали листа? В яку казку ми помандрували? Кого ми зустріли? Як називається техніка складання фігурок із паперу?

Яких гарних звірят ви зробили! Давайте тепер ми з вами створимо свою казку, і покажемо, які пригоди відбудуться з нашими героями.

Тема: Білосніжна овечка (поробка з вати)

Мета:

  • Ознайомити дітей з новою технікою – поробка з штучного матеріалу. Викликати емоційний настрій, розвивати світогляд, дрібну моторику рук, увагу, творчу уяву, творчі здібності.

  • Виховувати інтерес до повсякденних речей і нахил до творчої діяльності, уміння малюків слухати й розуміти інших, керувати своїми діями та вчинками; прищеплювати любов до тварин, друзів .

Матеріал та обладнання: аркуші білого картону, простий олівець, резинка, ватні палички, ножиці, прищіпки, клей ПВА, пензлик для клею двостороння клейка стрічка, чорний фломастер, серветки, загадки та казки про тварин.

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми

Доброго дня, діти! Ішла я сьогодні до вас і зустріла дорогою маленьке козеня. Воно було таким гарним, таким кумедним! Мені дуже захотілося його погладити, але козенятко пострибало в іншу сторону. І там я помітила ще одну дуже красиву маленьку тваринку – це була овечка!

ІІІ. Основна частина

Своїми враженнями від зустрічі я захотіла поділитися з вами.

- А ви знаєте хто мешкає в наших оселях?

- Як виглядають свійські та домашні тварини?

Спочатку пригадайте домашніх тварин, які мешкають у будинку або квартирі. Хто вони?

(Кішки, собаки, хом’ячки, рибки, канарки, папуги)

Назвіть свійських тварин, яких можна побачити на сільському подвір’ї.

(Овечки, корови, кози, кролі, кури, індики,гуси)

Пригадайте лісових тварин.

(Ведмеді, вовки, лисиці, білки, зайці, лосі, олені, зозулі, сови)

Гра «Свійські та дикі тварини»

Відгадайте загадки та скажіть, про домашню чи лісову тваринку в ній ідеться.

I мала, і кучерява,

I тихенька, і ласкава.

Песик її стереже,

Баба доїть і стриже.

Має брата баранця,

Називається ...

(Вівця)

Робота з картками

Дітки, розглянемо уважно картинки із зображенням свійських тваринок. Покажіть мені будь-ласка картинку із овечкою. Зараз ми прослухаємо казку про цю тваринку .

Овечка

( Українська народна казка )

Йшла овечка дорогою і зустрілася з вовком.

— Здоров будь, овечка!

— Здоров, вовче! — каже овечка.

— Куди ти, — каже вовк, — ідеш?

— У поле, пастись.

— Я тебе, — каже вовк, — хочу з’їсти.

— Е, — каже овечка, — коли ти хочеш мене з’їсти, то піди ж перш та висповідайся.

— Куди ж я, — питає вовк, — піду сповідаться?

— Я тебе заведу.

Ото овечка повела вовка в западню і каже йому:

— Застроми сюди лапу!

Вовк застромив туди лапу, куди сказала йому овечка, западня — хлоп — і застукнулась.

Сіпався вовк, сіпався — не може ніяк, бідний, вирватись.

Так він стояв, аж поки чоловік не прийшов з батогом уранці, та не висповідав того вовка.

Практична робота

Дітки давайте ми зробимо свою овечку

1. З білого картону виріжте два овали для тулуба овечки, з того ж картону виріжте заготівку для мордочки.

2. Розприділіть вату на шматочки

3. Охайно рядами наклейте вату на тулуб овечки.

4. Намалюйте мордочку овечки чорним фломастером.

5. Заготівки для овечки готові.

6. Приклейте голову овечки до її тулуба.

7. Овечка готова.

Самостійна діяльність дітей

Діти під керівництвом психолога виготовляють композицію з ватних паличок, прищіпок, клею.

ІУ. Підсумок заняття

Психолог пропонує дітям розглянути поробки, відзначає, що кожна передає особливий настрій.

· Чим ми займалися сьогодні?

· Із яких матеріалів ми робили овечку?

Розглядаємо роботи одне одного.

Тема: Квітка-семицвітка ( Аплікація із зрізів гілок дерева)

Мета:

  • Ознайомити дітей з технікою послідовного викладання.

  • Формувати практичні вміння та навички, визначати розміщення даної композиції , розвивати дрібну моторику рук, розвивати вміння підбирати необхідні розміри для виробу, охайність у роботі, розвивати творчу уяву і фантазію, виховувати естетичні смаки, працелюбність, почуття прекрасного.

Матеріал та обладнання: попередньо заготовленні заготовки, аркуш кольорового паперу прямокутної форми, морилка, клей ПВА, пензлик для клею, простий олівець, пінцет, казка «Квітка-семицвітка», вірші про квіти.

І. Організаційний момент

ІІ. Психогімнастика « Квіти»

Психолог пропонує дітям заплющити очі і уявити, що вони потрапили в чарівний сад.

Діти складають долоні разом, зображаючи стеблинку, потім розводять центральні частини долонь, формуючи «бутон», і, нарешті, розкривають пальці віялом:«квітка» розпускається.

Певний час потрібно потримати розкритою «квітку», відчути напругу в пальцях рук, потім потрясти кистями й розслабити руки. Вправа виконується три-чотири рази.

- Ой, на які красиві квіти ви перетворилися! Пелюстки ніжні, стеблинки тонкі, гнучкі, листи різьблені! Похитайте своїми голівками… Покажіть, як гнеться ваша стеблинка… Поворушіть пальчиками-пелюстками… Квіточки посміхаються сонечку. Тягнуть до нього голівки, листочки-долоньки… Як добре, як приємно!

- Тепер ви знову хлопчики й дівчатка. Скажіть , що ви почували, коли були квітами? (Діти обмінюються враженнями).

ІІІ. Основна частина

Словникова робота

Діти, люди якої професії доглядають за квітами

- Хто такий квітникар, чим він займається?

Квітникар – це людина, яка вирощує декоративні рослини для висадження їх у садках, скверах, парках. Він розводить квіти на розсаду, для букетів, також вирощує рослини у квіткових горщиках для прикрашання приміщень. Квітникаря ще називають флористом або садівником.

Фізкультхвилинка

З батьком яблуні садили,

Трохи руки натрудили.

Я люблю наш тихий сад

І осінній листопад.

Садівник я, садівник.

Завтра з татком будем зранку

У саду копати ямки,

Бо лишились яблуні

Вчора не посаджені.

Садівник я, садівник.

Діти погляньте, яка в мене є чарівна квітка : квітка - семицвітка. Який вона має вигляд? Кожна пелюстка іншого розміру і зберігає таємницю, про яку ви довідаєтеся, якщо виконаєте аплікацію цієї квітки.

Практична робота

1. Простим олівцем на кольоровому картоні малюємо нашу композицію.

Овальними будуть пелюстки і листочки, а стебло зробимо з палички.

3. Змащуємо кожну детальку композиції клеєм.

4. Коли клей остаточно висохне, композиція готова.

5. При бажанні композицію можна прикрасити метеликом.

Самостійна діяльність дітей

ІУ. Підсумок заняття

Які ви всі молодці! Які красиві композиції у вас утворилися.

· Про що сьогодні ми з вами розмовляли?

· Які квіти ви запам’ятали?

· Як називається професія людини, яка доглядає за квітами?

· Як ми назвали нашу квітку?

· Чи сподобалося вам наше заняття?

Нехай виготовлена нами квітка-симицвітка потішить вас і прикрасить вашу оселю.

Тема: Сніжинка (Витинанка)

Мета:

  • Навчити правильно складати витинанку і вирізати її.

  • Вчити передавати характерну форму снігової сніжинки, композиційно правильно розміщувати зображення сніжинки на папері.

  • Вчити дітей спостерігати за природними явищами.

  • Закріплювати знання дітей про безпечне користування ножицями.

  • Виховувати охайність та наполегливість у роботі, любов до природи.

Матеріал: білий папір, простий олівець, ножиці , зразки готових виробів, фонограма «Візерунки королеви зими», збірка віршів про зиму, сніжинки,загадки про сніжинки.

І.Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми

Доброго дня діти! Коли я йшла до вас, то потрапила під справжній снігопад! А що таке снігопад? Що взимку сиплеться на нас із неба?

Наче срібні зірочки,білосніжні квіточки,

із зимової хмаринки до землі летять…(сніжинки)

Так, сніжинки! А ось які вірші про сніжинки складають поети.

СНІЖИНКИ

Ми в небі народилися,

Сніжиночки малі,

А нині ми спустилися

До рідної землі.

Веселими, грайливими

Літаєм навкруги

І стелим білі килими

На поле, на луги.

Хай живиться водицею

Вся матінка-земля,

Щоб буйною пшеницею

Прослалися поля.

М.Познанська

ІІІ. Основна частина

Чи придивлялися ви коли-небудь до сніжинок? Як вони виглядають?

(Відповіді дітей). Сьогодні ми також розглянемо сніжинки, які падають на дворі

Спостерігайте дуже уважно, і ви зможете переконатися, що однакових сніжинок не існує.

Робота з картинками.

Розгляньте різноманітні сніжинки на своєму столику. Що вони вам нагадують?(Зірочки). Яка з них вам подобається найбільше? (Відповіді дітей) .

Практична робота

Перетворімося на зимових чарівників і створімо власні сніжинки! Наші

сніжинки також не будуть схожі між собою, адже в кожного буде своя сніжинка, з особливим візерунком. Для роботи нам знадобляться папір білого кольору, простий олівець та ножиці.

  • Спочатку ми складемо наш папір так, як це показано на наших картинках.

  • Потім олівцем намалюємо ті частинки сніжинки, які хочемо вирізати. (Під час малювання візерунка вихователь подає дітям індивідуальну допомогу, щоб після вирізування сніжинки не розпалися.)

  • А після цього візьмемо до рук ножиці.Із ножицями потрібно бути дуже обережними, адже можна завдати собі та іншим шкоди. Передавайте одне одному ножиці тільки кільцями вперед. На стіл кладіть ножиці закритими. Коли ріжете папір, не відволікайтеся, дивіться на свою роботу. Будьте уважними!

Самостійна діяльність дітей

Діти під керівництвом вихователя вирізають сніжинки.

ІУ. Підсумок заняття

Які гарні сніжинки у вас вийшли! Цими сніжинками ми прикрасимо нашу

кімнату. Паперові сніжинки не розтануть і прикрашатимуть класну кімнату аж до весни.

ДОДАТОК Б

Вправа 1. «Одного разу в казці»

Набір метафоричних карт «Сага».

Мета — розвиток творчого начала.

Психолог роздає карти. Вони мають лежати зображенням донизу. Перший учень перевертає карту, дивиться на неї, каже «Одного разу…» і починає розповідати історію (казку). Домовтеся, щоб кожне висловлювання займало не більше 1–3–5 речень (залежно від кількості учнів у групі). Наступний учень відкриває карту і продовжує розповідь попередника. Так продовжують доти, доки останній гравець не закінчить історію.

Вправа 2. «Життя у племені»

Набір метафоричних карт «Морена»

Викласти карти на столі. Запропонуйте дітям уявити, що вони потрапили на острів без цивілізації. Що б вони там робили? Хай кожен підійде до столу і обере карту, яка нагадує те, що йому б хотілося там робити. Діти по черзі показують карти та пояснюють вибір. Тепер повідомте нову умову: на острові опинилися лише однокласники, більше нікого. Харчуватися, захищатися від негоди, облаштовувати місце для сну мають самотужки. Що тепер можуть означати їхні карти (міняти їх не треба)?

Можна зробити припущення щодо мотивації дитини (гра, пізнання, праця, комунікація) та підпорядкування власних інтересів цілям групи. Скажімо, якщо спочатку (коли акцент іде на бажання) дитина каже, що вона їстиме фрукти, то після зміни завдання ту саму картку можна трактувати як «Збиратиму фрукти для всіх нас» або «Вирощуватиму овочі та фрукти». Є діти, які щоразу обирають «Гратимусь», «Гулятиму», «Дивитимуся на зорі». Тож можна припустити, хто бере на себе лідерську роль у колективі, хто прагне виконувати доручення, хто відсторонюється.

Вправа 3. «Гість із майбутнього»

Набір метафоричних карт «Persona».

Карти розкладені на столі. Психолог пропонує дітям уявити, що вони побачили себе в майбутньому — якими вони стануть через 20 років. Треба обрати відповідний портрет. Кожен учень розповідає, за що обрав карту, ким він став, що можна сказати про цю людину.

Психолог обов’язково уточнює, як почувається цей дорослий, які в нього емоції.

Розповідь учня багато розкаже про його цілі, цінності, вподобання, а почуття «людини з майбутнього» — по те, боїться дитина чи прагне дорослішання, як собі його уявляє.

Вправа 4. «Мій страх» (або інше почуття)

Колоди карт «ксенобіологія» та «тваринні відносини»

Знайти дві карти – себе і того що нападає, загрожує.

  • Розказати про нападаючого – звідки він (вона,воно), як живе, чим харчується, як звати, для чого нападає, як та куди ховається?

  • Чи можна помітити ознаки його наближення?

  • Як та коли можна його задовольнити, як відігнати?

Створити історію про те як будуть співіснувати ці тваринки.

Вправа 5.«Хто де живе» за мотивами діагностичної методики «Два будиночки»

Колоди карт «ксенобіологія» та «тваринні відносини»

Дитина вибирає свою тварину та тваринки, які є один з одним в родинних чи дружніх стосунках, знайомі один з одним. Розказує хто кому ким приходиться. Потім на листочку А4 дитина малює червоний будинок для своєї тварини (психолог хвалить , постійно підкреслюючи про його красу, комфорт), потім пропонує заселити свою тваринку в будинок. Також можна поселити інших тваринок в свій будинок, яких захоче дитина. Коли 2-3 тварини вже поселені, то малюється будинок чорного кольору(не коментується який він) в нього також заселяються тварини і в цей будинок можуть переїжджати тварини з червоного, або навпаки. Рух тварин фіксується психологом та проводиться не символічна розшифровка. Висновки робляться безпосередньо, в червоному будиночку живуть ті, яким дитина симпатизує, «мешканців чорного будиночка» дитина цурається і психологічно відмежовується. При переселенні «мешканців» з одного будинку в інший потрібно враховувати пояснення дитини або формулювання питання (чиє бажання вплинуло на переселення). Найважливіше значення має те, куди дитина «поселила» тварин-батьків, -братів і -сестер. В якому будиночку перебувають тварина-вчитель. А також, чи присутні в червоному будиночку однолітки дитини тварини-друзі.

Вправа 6. «Моя сім’я»

Колоди карт «ксенобіологія» та «тваринні відносини»

У відкриту дитина вибирає 1-3 карти сімейство тварин, розміщує їх на стандартному листку паперу та розказує про кожного члена родини окремо та разом. Хто як себе почуває. Додатковий листок з простором для дій дозволяє персонажам рухатись, на них малюються будиночки та тварини можна заселяти як в один так і в різні будинки (нори,водойми,…), ставати один біля одного так як зручно. Від головного ( Я дитини) героя дитина малює доріжки до інших членів родини – хто до кого ходить в гості.

Вправа 7. «Вхід і вихід»

Вправу можна використовувати, як для групової та індивідуальної роботи.

Інструкція.

1. Виберіть одну карту у відкриту, та яка сподобалася. Опишіть її. Яка вона? Куди веде?

2. Подумайте ви зараз з якого боку дверей? Ви де зараз перед дверима або за дверима?

3. Спробуйте в неї увійти. Як вам її відкривати? Легко? Важко? Опишіть свої відчуття.

4. Озирніться, що навколо? Опишіть.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»