Сьогодні відбувся
Вебінар:
«
Особливості адаптації та модифікації освітнього процесу в контексті інклюзивного навчання
»

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЗАНЯТТЯ № 23 Тема: «Розпізнавання природи волокон».

Педагогіка

25.05.2020

398

0

0

Опис документу:
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЗАНЯТТЯ № 23 Тема: «Розпізнавання природи волокон». Волокно є одним із основних чинників формування споживчих показників якості текстильних товарів, тому, дуже важливо знати основні властивості волокон та їх характеристику.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ТЕХНІКУМ

ЦИКЛ ТОВАРОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ ВІДКРИТОГО

ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

НА ТЕМУ:

«РОЗПІЗНАВАННЯ ПРИРОДИ ТЕКСТИЛЬНИХ ВОЛОКОН»

Полтава

2019

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЗАНЯТТЯ № 23

Тема: «Розпізнавання природи волокон».

Курс : ІІ

Тип заняття: практичне заняття.

Кількість навчальних годин: 2

1. Актуальність теми:

Волокно є одним із основних чинників формування споживчих показників якості текстильних товарів, тому, дуже важливо знати основні властивості волокон та їх характеристику.

2.Мета заняття:

а) навчальна - допомогти студентам систематизувати, сформувати,

поглибити та узагальнити знання теоретичного

характеру; набути вміння і практичні навики з

дослідження властивостей та розпізнавання природи

текстильних волокон.

б) виховна - стимулювати пізнавальну активність студентів;

мотивувати необхідність знань з теми «Текстильні

волокна »; стимулювати пізнавальну активність студентів;

виховувати почуття зацікавленості до вивчення

дисципліни.

в) розвивальна – розвивати інтелектуальні здібності, вміння аналізувати

та робити висновки; зацікавленість до майбутньої

професії.

3. МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ.

ДИСЦИПЛІНА

ЗНАТИ

ВМІТИ

1.Попередні дисципліни.

Організація і технологія торговельних процесів.

Основи екології та безпеки товарів

народного споживання.

Основи стандартизації, метрології та управління

якістю.

Основи маркетингу.

Організація продажу та обслуговування покупців. Приймання товарів за якістю.

Безпечність непродо-

вольчих товарів.

Методи і принципи стандартизації; категорії та види стандартів.

Класифікацію марке- тингової інформації.

Використовувати

нормативні документи,

регулюючі приймання

товарів за якістю.

Визначати безпечність непродовольчих товарів.

Користуватися стандар- тами для визначення контролю якості продукції.

Використовувати інформацію в практичній

діяльності.

Наступні дисципліни

Технологічна практика.

Торговельна реклама.

Комерційна діяльність.

Класифікацію, асорти- мент, вимоги до якості, маркіровку текстильних волокон.

Механізм технологіч- ного впливу реклами.

Класифікацію товарів широкого вжитку.

Характеризувати види текстильних волокон.

Привернути увагу покупця до товару, дати

достовірну інформацію про товар.

Розробити внутрішньо-

видовий асортимент товарів.

4.ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЛЕКЦІЇ. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ.

пп

Основні етапи

практичного заняття та їх зміст

Методи, контролю

та навчання

Методи та засоби активізації студентів, обладнання, література

Роз

по

діл

часу

хв

1.1.

1.2.

1.3.

І.Підготовчий етап.

Організація студентів групи на проведення практичного заняття.

Визначення навчальних цілей, мотивація, актуалізація пізнавальної діяльності.

Обгрунтовується актуальність теми, навчальні цілі і мотивація. Підвести до висновку про важливість знань даної теми, які необхідні для реалізації їх у практичній роботі. Одна з найдавніших галузей господарської діяльності людства - це текстильна галузь. У сучасному світі текстильні матеріали та вироби з них дуже різноманітні. Людство не може обійтися без комфортного сучасного одягу, основним компонентом якого є текстильне волокно.

Найширше використовуються такі текстильні волокна: бавовна, льон та різноманітні хімічні волокна.

Контроль вихідного рівня знань, умінь, навичок.

Використання уза- гальнених знань з теми «Текстильні волокна»; набли-зити студентів до самостійних висновків про важливість даної теми та до виконання практичних завдань.

Виявити у студентів потребу до поповнення, розширення, та оновлення своїх знань через з’ясування проблемних запитань, експрес-контроль, презентації, експрес-інформації.

1.Експрес-контроль.

  • Перша текстильна мануфактура на Україні.

  • Основна характеристика товщини тексти- льних волокон.

  • Поняття сорбційної здатності текстиль- них волокон.

  • Що визначає зносостійкість текстильних волокон ?

  • Які види волокон вовни найчастіше зустрічаються в текстильному виробництві.

  • Що впливає на естетичні власти- вості льняного волокна ?

  • Основні недоліки натурального шовку.

  • Переваги віскозного волокна.

  • Найважливіша в гігієнічному відношенні власти- вість тканини.

  • Недоліки синтетич- ного волокна.

2.Експрес-інформація.

Кожен метр кожного матеріалу виготовле-

ного в наші дні несе у собі пам’ять…. (накопичену тисячоліттями).

3.Інформаційні повідомлення.

  • Компанія «Демітекс» та якість її продукції.

  • Тексперно -лідер виробництва в Європі.

4.Домашнє завдання.

Есе на тему: «Якісне волокно - добротний, комфортний, краси- вий, оригінальний та сучасний одяг».

5.Презентація на тему: «Необхідність та цінність текстиль- ного волокна».

6. Тестова перевірка.

2 хв.

5. Зміст теми заняття.

Класифікація, якість, асортимент волокон, пряжі та ниток.

Текстильними товарами називаються вироби, що виробляються з волокон і ниток.

До факторів, що формують споживчі властивості і якість текстильних товарів, належать властивості, будова і якість текстильних волокон, пряжі й ниток, спосіб виробництва, структура матеріалу й вид обробки.

Текстильні волокна - це протяжні гнучкі й міцні тіла з малими поперечними розмірами, обмеженої довжини, які використовуються для виробництва пряжі й деяких текстильних виробів (бавовна, вовна, льон, тощо).

Текстильні нитки - це волокна, довжина яких становить десятки й сотні метрів, придатні для виробництва текстильних товарів (нитки натурального шовку, штучні й синтетичні нитки).

Волокна й нитки є основними структурними елементами текстильних виробів. Від хімічного складу, геометричних, фізичних, механічних і хімічних властивостей волокон і ниток залежать зовнішній вигляд, експлуатаційні властивості, якість і довговічність текстильних виробів.

Класифікація волокон.В основу класифікації волокон покладене їх походження (одержання) і хімічний склад.

Усі волокна діляться на два класи: натуральні (природні) і хімічні. Натуральні волокна існують у природі, а хімічні виготовляються в умовах промислового виробництва. До натуральних належать волокна рослинного походження (бавовна, льон, прядиво, джут, тощо) і тваринного погодження (вовна, натуральний шовк).

Хімічні волокна діляться на штучні, синтетичні й мінеральні. Штучні волокна одержують із природних високомолекулярних сполук (наприклад, целюлози), а синтетичні (шляхом -синтезу із природних низькомолекулярних сполук (продуктів переробки нафти й кам’яного вугілля).

Структура й властивості волокон і ниток. До основних властивостей волокон належать товщина, довжина, міцність, подовження, чіпкість, гнучкість, гігієнічні властивості, стійкість до впливів зовнішнього середовища (до дії світла, нагрівання, вологи, кислот, лугів, окислювачів, органічних розчинників, тощо.) Для виготовлення текстильних виробів використовуються волокна, діаметр поперечного перетину яких коливається від 2 до 60 мкм. Безпосередній вимір товщини волокон приладами (мікрометрами) украй важко, тому основною характеристикою товщини волокон і ниток є лінійна щільність. Одиницею виміру лінійної щільності є текс (скорочення від «текстиль»).

Довжина волокон вимірюється в міліметрах, сантиметрах, ниток - у метрах і кілометрах. Найбільш короткі волокна - бавовняний пух і підпушок, довжина яких близько 20 мм. Коконні шовкові ниті мають довжину від 100 до 1500 м. Довжина штучних і синтетичних ниток довільна.

Від довжини волокон залежать вибір способу прядіння, товщина, пушистість і міцність отриманої пряжі. З довгих волокон виробляють тонку й гладку пряжу, з коротких - більш товсту й пухнату.

До гігієнічних властивостей волокон належать: сорбційна здатність волокон поглинати пар й гази; гігроскопічність - здатність поглинати вологу з повітря; паро - і повітропроникність, намокання, водонепроникність (для плащових і курткових матеріалів); теплозахисні властивості, тощо. Гігієнічні властивості виробів білизняного й літнього асортиментів найбільшою мірою визначаються показниками гігроскопічності, повітря - і паро проникності волокон. Натуральні волокна мають високі показники гігієнічних властивостей, чим хімічні.

Опірність волокон впливам зовнішнього середовища (світла, вологи, поту, тертя, прання, хімічного чищення й волого-теплової обробки) визначає зносостійкість текстильних виробів.

У процесі експлуатації текстильні матеріали в готових виробах залежно від їх сировинного складу й призначення зазнають прання, відбілювання (білизняні), хімічного чищення (багато верхніх виробів), прасування. Для правильної експлуатації виробів на маркірувальну стрічку, ярлик наносять символ по догляду за цим виробом.

Асортимент натуральних волокон представлений такими волокнами як: бавовна, льон, вовна й шовк; асортимент штучних волокон представлені наступними типами волокон: віскозні, ацетатні й триацетатні; до асортименту синтетичних волокон належать: поліамідні, поліефірні, поліакрілонітрильні, полівінілспиртові, поліуретанові, полівінілхлоридні, поліолефінові волокна; асортимент неорганічних ниток і волокон містить у собі скляні й металеві волокна.

Натуральні волокна.

Бавовну одержують із коробочок бавовнику. Він являє собою тонкі, короткі, м’які пухнаті волокна, що покривають насіння однолітніх рослин бавовнику Він є основним видом сировини текстильної промисловості. Бавовняне волокно являє собою тонкостінну трубочку з каналом усередині. Для бавовни характерні відносно висока міцність, теплостійкість (130-140 С), середня гігроскопічність (18-20 %) і мала частка пружної деформації, внаслідок чого вироби з бавовни сильно мнуться. Бавовна відрізняється високою стійкістю до дії лугів і незначної - до стирання. Останні відкриття в генній інженерії дозволили виростити кольорову бавовну.

Льон - луб’яні волокна, довжина яких становить 20-30 мм і більше, що складаються з подовжених циліндричних кліток з досить гладкими поверхнями. Елементарні волокна з’єднані між собою пектиновими речовинами в пучки по 10-15 шт. Гігроскопічність становить від 12 до 30 %. Лляне волокно погано фарбується через значний вміст жиро воскових речовин. За стійкістю до світла, високих температур і мікробними руйнуваннями, а також за теплопровідностю перевершує бавовну. Лляне волокно використовують для виготовлення технічних (брезент,парусина, приводні паси, тощо), побутових (білизняне полотно, костюмні й платтяні тканини) і тарних тканин.вовна являє собою волосяний покрив овець, кіз, верблюдів і інших тварин. Волокно вовни складається з лускатого (зовнішнього), коркового й серцевинного шарів. На частку білка кератину в хімічному складі волокна доводиться 90 %. Основну масу вовни для підприємств текстильної промисловості поставляє вівчарство. Овеча вовна буває чотирьох типів: пух, перехідне волосся, ость і мертве волосся. Пух - це дуже тонке, звите, м’яке й міцне волокно, без серцевинного шару. Використовується гагачий, гусячий, козячий і кролячий пух. Перехідне волосся - більш товсте й грубе волокно, чим пух. Ость - це волокно більш тверде, чим перехідне волосся. Мертве волосся - дуже товсте в поперечнику й грубе незвите волокно, покрите великими пластинчастими лусочками. Волокно «могер» (ангора) одержують від ангорських кіз.Від кашмірських кіз одержують волокно (кашмір», що відрізняється м’якістю, ніжністю на дотик і переважно білого кольору. Особливістю вовни є її здатність до згортання й висока теплозахисність. Завдяки цим властивостям з вовни виробляють тканини й трикотажні вироби зимового асортименту, а також сукно, драп, фетр, повстяні й валяні вироби.

Вовна може бути однорідною (з волокон переважно одного виду, наприклад, пуху) і неоднорідною (з волокон різних видів - пуху, перехідного волосся, тощо). Залежно від товщини волокон і однорідності їх складу вовну підрозділяють на тонку, напівтонку, напівгрубу й грубу. Тонка вовна складається з тонких волокон пуху напівтонка складається з більш товстого пуху або перехідного волосся; напівгруба може бути однорідної й неоднорідної й складається з пуху, перехідного волосся й невеликої кількості ості; груба - неоднорідна й містить у собі всі види волокон, у тому числі ость і мертве волосся.

Вовняне волокно має високу пружність, а отже, малу властивість м’ятися. Вовна- досить міцне волокно, подовження при розриві високе. У мокрому стані волокно на 30 % втрачає міцність. Блиск вовни визначається формою й розміром покриваючих її лусочок: великі плоскі лусочки надають вовні максимальний блиск; дрібні лусочки, що сильно відстають, роблять її матовою.

За гігроскопічністю вовна перевершує всі волокна. Вона повільно усмоктує й випаровує вологу й тому не охолоджується, залишаючись на дотик сухою. На здатності вовни міняти свою розтяжність і усадку при волого-тепловій обробці засноване проведення ряду операцій: відтягування й декатирування. При висиханні вовна дає максимальну усадку, тому вироби з неї рекомендується піддавати хімічному чищенню.

До дії світла вовняне волокно більш стійке, чим бавовняне й лляне. Але при тривалім опроміненні воно руйнується.

Луги на вовну діють руйнівно, до кислот вона стійка. Тому, якщо вовняні волокна, що містять рослинні домішки, обробити розчином кислоти, то ці домішки, що складаються із целюлози, розчиняться, і вовняні волокна залишаються в чистому виді. Такий процес очищення вовни називають карбонізацією.

У полум’ї волокна вовни спікаються, але при винесенні з полум’ не горять, утворюючи на кінці волокон спечену чорну кульку, яка легко розтирається, при цьому відчувається запах паленого пера. Недоліком вовни є мала термостійкість -при температурі 100-110 С волокна стають ламкими й твердими, знижується їх міцність.

Шовк - це тонкі довгі нитки, що виробляються шовкопрядом за допомогою залоз, і намотувані їх на кокон. Довжина такої нитки може становити 500- 1 500 м. Із усіх природних волокон натуральний шовк найлегше волокно й поряд з гарним зовнішнім виглядом має високу гігроскопічністю (11%), м’якість, шовковистість, володіє малою здатністю до зминання, є незамінною сировиною для виготовлення літнього одягу (суконь, блузок).

Хімічні властивості натурального шовку аналогічні до вовни, тобто до кислот стійкий, до лугів - ні.

До недоліків натурального шовку відносять низьку термостійкість (така ж, як у вовни) і високе збігання, особливо кручених ниток.

Самим високоякісним ґатунком шовку вважається кручений шовк із довгих ниток, що добуваються із середини кокона. Натуральний шовк широко використовується при виробленні швейних ниток, платтяних тканин і штучних виробів (головних хусток, косинок і шарфів). Особливо чутливий шовк до дії ультрафіолетових променів, тому термін служби виробів з натурального шовку при сонячнім висвітленні різко зменшується.

Штучні волокна

Віскозне волокно - саме натуральне із усіх хімічних волокон, одержана із природної целюлози. Залежно від призначення віскозні волокна роблять у вигляді ниток, а також штапельного (короткого) волокна із блискучою або матовою поверхнею. Волокно має гарну гігроскопічність (35-40 %), світлостійкість й м’якість. Віскозне молоко має високу термостійкість, середню міцність і подовження, стосовно кислот і лугів - аналогічно бавовні й льону. Недоліками віскозних волокон є: велика втрата міцності в мокрому стані,легка здатність до зминання, недостатня стійкість до тертя й значна усадка при зволоженні. Ці недоліки усунуті в модифікованих віскозних волокнах (полінозне, сіблон, мтілон), яким властиві значно більш висока міцність у сухому й мокрому стані, більша зносостійкість менше зсідання й підвищена здатність до зминання. Сіблон, у порівнянні зі звичайним віскозним волокном, має менший ступінь усадки, підвищені показники здатності до зминання, міцності в мокрому стані й стійкості до лугів. Мтілан має антимікробні властивості й використовується в медицині в якості ниток для тимчасового скріплення хірургічних швів. Віскозні волокна застосовуються при виробництві тканин для одягу, білизни й верхнього трикотажу як у чистому виді, так і в суміші з іншими волокнами й нитками.

Ацетатні й триацетатні волокна одержують із бавовняної целюлози. Тканини з ацетатних волокон зовні дуже схожі на натуральний шовк, мають високу пружність, м’якість, гарне драпірування, малу здатність до зминання, здатність пропускати ультрафіолетові промені. Гігроскопічність менша, ніж у віскози, тому електризуються.Тканини із триацетатного волокна мають малу здатність до зминання та зсідання, але втрачають міцність у мокрому стані. Завдяки високій пружності тканини добре зберігають форму й обробки (гофре й плісе).Висока термостійкість дозволяє прасувати тканини з ацетатних і триацетатних волокон при Т 50-160° С.

Синтетичні волокна

Синтетичні волокна виробляють із полімерних матеріалів. Загальними якостями синтетичних волокон є висока міцність,стійкість до стирання й мікроорганізмів, здатність до не зминання. Основний недолік -низька гігроскопічність і електризація.

Поліамідні волокна -капрон, анід, енант, нейлон - відрізняються високою міцністю при розтягуванні, стійкістю до стирання й багаторазовому вигині, мають високу хімічну стійкість, морозовитривалість, стійкість до дії мікроорганізмів.Основними їх недоліками є низька гігроскопічність, термостійкість і світлостійкість, висока електризація. У результаті швидкого «старіння» вони жовтіють, стають ламкими й твердими. Поліамідні волокна й нитки широко використовуються при виробленні побутових і технічних виробів.

Поліефірні волокна - «лавсан» -руйнуються під дією кислот і лугів, гігроскопічність становить 0,4 %, тому для вироблення тканин побутового призначення в чистому виді не застосовується. Характеризуються високою термостійкістю, малою усадкою, низькою теплопровідністю й великою пружністю. Недоліками волокна є його підвищена твердість, здатність до утворення пілінгу на поверхні виробів, низька гігроскопічність і велика електризація. Лавсан широко застосовується при виробленні тканин, трикотажних і нетканих полотен побутового призначення в суміші з вовною, льоном і віскозним волокном, що надає виробам підвищену стійкість до стирання пружність і формостійкість. Крім того, волокно використовується в медицині для виготовлення хірургічних ниток і кровоносних судин.

Поліакрілонітрильні волокна - нітрон, дралон, долан, орлон, - за зовнішнім виглядом нагадують вовну. Вироби з нього навіть після прання мають високу формостійкість і здатність до не зминання. Стійкі до впливів молі й мікроорганізмів, мають високу стійкість до ядерних випромінювань. За стійкістю до стирання нітрон уступає поліамідним і поліефірним волокнам. Застосовується у виробництві верхнього трикотажу, тканин, а також штучного хутра,килимових виробів, ковдр і тканин.

Полівінілспиртові волокна - вінол, ралон - мають високу міцність і стійкість до стирання й вигину, дії світла, мікроорганізмів, поту різних реагентів (кислот, лугів, окиснювачів, нафтопродуктів). Вінол відрізняється від усіх синтетичних волокон підвищеної гігроскопічністю, що дає можливість використовувати його при виробленні тканин для білизни й верхнього одягу. Штапельні (короткі) полівінілспиртові волокна застосовують у чистому виді або в суміші з бавовною, вовною, льоном або хімічними волокнами для одержання тканин, трикотажу, фетру, повсті, парусини, брезентів, фільтрувальних матеріалів.

Поліуретанові волокна - спандекс, лайкра -мають високу еластичність; можуть багаторазово розтягуватися й збільшуватися за довжиною в 5-8 раз. Мають високу пружність, міцність, здатність до не зминання, стійкість до стирання (в 20 раз більше, ніж у гумової нитки), до хімічних реагентів, але низьку гігроскопічність і термостійкість: при температурі більш 150°С жовтіють і стають твердими. З використанням цих волокон виробляють еластичні тканини й трикотажні полотна для верхнього одягу, і предметів жіночого туалету, спортивного одягу, а також панчішно-шкарпеткові вироби.

Полівінілхлоридні волокна - хлорин відрізняються стійкістю до зношування й дії хімічних реагентів, але в той же час мало поглинають вологу, недостатньо стійкі до світла й високих температур: при 90-100 С волокна «сідають» і розм’якшуються. Використовують у виробництві фільтрувальних тканин рибальських сіток, трикотажної лікувальної білизни.

Поліолефінові волокна одержують із поліетилену й поліпропілену. Вони дешевші й легші інших синтетичних волокон, мають високі показники міцності, стійкості до хімічних реагентів, мікроорганізмів, зношування й багаторазових вигинів.

Недоліки: низька гігроскопічність (0,02 %), значна електризація, нестійкість до високих температур (при 50-60°С - значне зсідання). В основному використовують для виготовлення технічних матеріалів, килимових виробів, плащових тканин, тощо.

Неорганічні нитки й волокна

Скляні волокна одержують із силікатного скла методом плавлення й витягування. Вони мають негорючість, стійкість до корозії, лугів і кислот, володіють високою міцністю, атмосферо - і звукоізоляційними властивостями. Використовуються для виробництва фільтрів, вогнестійкої внутрішньої обшивки літаків і судів, театральних завіс.

Металеві волокна одержують із алюмінію, міді, нікелю, золота, срібла, платини, латуні, бронзи шляхом волочіння, різання, стругання й лиття. Виробляють алюніт, люрекс і мішуру. У суміші з іншими волокнами й нитками застосовують для вироблення й обробки тканин для одягу, меблево-декоративних тканин і текстильної галантереї.

Текстильні волокна є основою й для виробництва пряжі. Вони можуть складатися з коротких волокон (пряжа), однієї нитки (мононитки) і декількох елементарних ниток (комплексна нитка). Матеріали, одержані з пряжі, є більш теплозахисними, а також пухкими й пухнатими за рахунок кінчиків волокон. Мононитки й комплексні нитки використовують для одержання гладких матеріалів. Класифікують текстильні нитки й пряжу в такий спосіб:

- за волокнистим складом: однорідні ( з одного виду волокон) і неоднорідні

(із суміші різних волокон);

- за видом волокон: бавовняні, лляні, вовняні, шовкові й хімічні;

- за способом виробництва: одержані в процесі прядіння (пряжа), і непрядові

(мононитки й комплексні нитки);

- за обробкою: суворі, вибілені, гладкофарбовані (з волокон одного кольору),

меланжеві (із суміші різних за кольором або сировинному складі

волокон), муліне (з ниток різного кольору);

- а структурою: прості, фасонні (з місцевими ефектами за рахунок зміни

структури пряжі й нитки на окремих ділянках), трощені, текстуровані,

армовані;

- за призначенням розрізняють пряжу для ткацького, трикотажного,

килимового, ниткового й галантерейного (для виготовлення гардин, тюлю,

мережив) виробництв; для технічних виробів.

Пряжу одержують у процесі прядіння, яке складається з розпушення, очищення, змішування волокон і формування волокнистої стрічки, її стоншення й скручування в пряжу. Виробляють пряжу з бавовни, льону, вовни й коротких шовкових і хімічних волокон. При розкручуванні пряжа розпадається на окремі волокна. Існують наступні способи прядіння: гребінний, кардний і апаратний.

Бавовняну пряжу виробляють гребінним (найбільш тонку й рівну), кардним (більш товсту, пухнату й менш рівну) і апаратним (найбільш пухку й товсту) способами. Лляну пряжу одержують мокрим (перед прядінням волокна замочують) і сухим способами прядіння. Вовняна пряжа підрозділяється на гребінну або камвольну (гладку, рівну, міцну, тонку) і апаратну (пухку, більш пухнату й менш рівну).

Нитки одержують шляхом скручування пряжі або одиночних ниток, тому поверхня ниток гладка й рівна, без кінчиків волокон. Мононитка являє собою елементарну нитку, придатну для безпосереднього використання у виробах: комплексна нитка складається із двох і більш елементарних ниток.

Мононитки різняться за хімічним складом, товщиною й видом поперечного перетину. Для вироблення тонких тканин і трикотажних виробів в основному застосовують мононитки лінійною щільністю (товщиною) 1,7- 6,6 текса. Поліуретанові мононитки - спандекс і лайкра - використовують для виготовлення панчішно-шкарпеткових виробів, еластичних тканин і трикотажних виробів різного призначення.

Комплексні нитки можуть бути різного кручення: слабкого (пологого), середнього (муслінового) і сильного (крепового). Зі збільшенням ступеня кручення ниток, зростають твердість, пружність і розтяжність тканин, а поверхня стає більш жорсткуватою.

Комплексні нитки виробляють трощеними, армованими й текстурованими.

Трощені нитки одержують із декількох складених разом, але не скручених ниток.

Армовані складаються із сердечника (нитки капрону, лавсану, тощо), який обплітають шаром іншого волокна або обвивають ниткою.

Текстуровані нитки створюють шляхом додавання елементарним синтетичним ниткам вигинів різної величини, які стабілізуються шляхом нагрівання. Це дозволяє збільшити об’ємність, розтяжність, пушистість, а отже, і гігієнічні властивості матеріалів з текстурованих ниток. За ступенем розтяжності текстуровані нитки підрозділяються на мало-, середньо- і висорозтягнуті.

6.Матеріали активізації діяльності студентів.

  1. Творчо-пошукові роботи.

  2. Натуральні взірці волокон, пряжі та ниток.

  3. Комп’ютерні презентації.

  4. Ілюстративні та інформаційні матеріали.

  5. ТЗН.

ІІ.Основний етап.

Формування практичних умінь та навичок.

Інструкція до проведення практичного заняття № 13.

Розділ І. ТЕКСТИЛЬНІ ТОВАРИ.

Тема: Розпізнавання природи волокон.

Мета: навчитися розпізнавати природу волокон.

Література та матеріальне забезпечення:

  1. ДСТУ 4057 Матеріали текстильні. Метод ідентифікації волокон.

  2. Колекція волокон.

  3. Набір зразків текстильних ниток.

  4. Паспортизовані набори тканин різного волокнистого складу.

  5. Склянки з водою, пінцет.

  6. Відеоурок.

Конкретні цілі: ІУ

знати: поняття та класифікацію волокон, особливості будови натуральних

та хімічних волокон, властивості текстильних волокон;

вміти:вміти визначити особливості будови текстильних волокон, дослідити

властивості волокон, розпізнати вид волокон.

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

Завдання 1. Ознайомитися з будовою волокон.

ХІД ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ

1.1.За колекцією волокон ознайомтеся із зовнішнім видом волокон.

Визначте їх довжину, товщину, блискучість, колір, характер звивистості.

Для проведення дослідження необхідно волокна розмістити на темному аркуші паперу.

Результати спостережень запишіть у таблицю. Таблиця 1

з/п

Зразок волокна

Довжина,

мм

Товщина

Блиск

Колір

Звивистість (висока, норма -

льна, полога)

Вид волокна

1

2

3

4

5

6

7

8

Завдання 2. Дослідити властивості волокон.

ХІД ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ

2.1.Визначте пружність волокон за ступенем зминання їх при натисканні

пальцями. Порівняйте ступінь пружності волокон:

  • Вовна:_____________________________________________________

  • Лляне волокно:______________________________________________

  • Капрон:____________________________________________________

  • Віскоза:____________________________________________________

  • Натуральний шовк:___________________________________________

2.2.Визначте зміну міцності волокон у мокрому стані.

Для цього в склянку з водою покладіть різні волокна та зазначте швидкість їх змочування. Визначте зміни міцності волокон у мокрому стані, для чого розірвіть пучки одного виду волокон у сухому та мокрому стані. Результати спостережень запишіть у таблицю.

Таблиця 2.

Зміна міцності

на розрив

Види волокон

Капрон

Віскоза

Бавовна

Льон

Сухий стан

Змочування

Задання 3. Визначити види текстильних волокон.

Користуючись підручником або довідником товарознавця, запишіть у таблицю характеристику основних видів волокон.

Таблиця 3.Характеристика основних видів волокон.

пп

Вид волокна

Гігроскопічність, %

Міц

ність

Відношення до

Світло

стій -

кість

Термо -

стій-

кість

При -мітка

лу-

гів

кис

лот

аце

тону

1

Бавовна

2

Льон

3

Вовна

4

Натуральий шовк

5

Віскоза

6

Ацетатне
волокно

7

Капрон

8

Лавсан

9

Нітрон

Методичні вказівки

В ході практичного заняття студенти повинні застосовуючи органолептичні методи дослідження текстильних волокон оволодіти: навичками з визначення будови та властивостей текстильних волокон, навчитися розпізнавати види текстильних волокон, застосовуючи відмінні особливості волокон.

Контрольні запитання:

1.Дати визначення:

  • текстильне волокно__________________________________________

  • текстильна нитка____________________________________________

  • текстильна пряжа ___________________________________________

2. Властивості волокон, які впливають на властивості

тканин?____________________________________________________

_____________________________________________________________

Висновки:

ІІІ.Заключний етап.

1.Резюме практичного заняття.

При проведенні практичного заняття студенти ознайомилися з будовою текстильних волокон; навчилися досліджувати властивості та види текстильних волокон.

2. Підведення підсумків практичного заняття. (3 хв.)

Викладач проводить підсумки ходу проведення заняття.

В кінці заняття звертається увага на правильність відповідей, оголошуються оцінки.

3. Матеріали самопідготовки студентів:

а) підготувати комп’ютерні публікації з теми «Текстильні волокна».

б) Л-1. стор. 328-336.

Викладач В.М. Слюсаренко

Список літератури.

Л-1 Л.О.Радченко «Товарознавство непродовольчих товарів».Харків.Світ

книг, 2013.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.