Сьогодні відбулась
онлайн-конференція:
«
Освіта проти насильства: методи профілактики та алгоритми реагування
»
Взяти участь Всі події

Методи і прийоми рефлексії в початковій школі

Інтерактивні методи навчання

Для кого: 2 Клас, 3 Клас, 4 Клас

20.10.2021

95

11

0

Опис документу:

Важливим фактором, що впливає на ефективність рефлексії в початковій школі, є різноманітність її методів і прийомів, можливість їх використання відповідно до вікових та інших особливостей молодших школярів.

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Освітнім результатом навчання є тільки той, який усвідомлений учнем. Якщо учень не розуміє, що він робив і чого навчився, не спроможний сформулювати способи своєї діяльності, проблеми, що виникли, шляхи їх вирішення та отримані результати, тоді його освітній результат перебуває у прихованому, неявному вигляді, що не дозволяє його використати з метою подальшого навчання.

Конструюючи урок, учитель найчастіше вкрай мало часу відводить етапу підбиття підсумків роботи на уроці. Учні погоджуються з тим, що урок був цікавим, вони довідалися багато нового… Але варто лише попросити конкретизувати, що саме було зроблено, як відразу з’ясовується, що багато хто з учнів не може зробити цього.

Рефлексія – важливий саме етап роботи, що полягає у з’ясуванні змісту виконаного, підведенні своєрідної риски під знаннями, які мали бути засвоєні, і встановленні зв’язку між тим, що вже засвоєно, і тим, що знадобиться в майбутньому.

У педагогіці під рефлексією розуміється готовність та спроможність людини до самооцінки, самопізнання, аналізу своїх дій, мотивів, вчинків, настрою, до зіставлення їх із діями та вчинками інших людей. Мета рефлексії: згадати, з’ясувати й усвідомити основні компоненти діяльності – її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх розв’язування, отримані результати тощо.

Функціями рефлексії, як етапу уроку, є:

  • зясувати зміст опрацьованого матеріалу;

  • порівняти реальні результати з очікуваним;

  • проаналізувати одержаний результат;

  • зробити висновки;

  • закріпити та скоригувати засвоєне;

  • визначити нові теми для обміркування;

  • установити звязки між тим, що вже відомо, і тим, що необхідно засвоїти, чого слід навчитися у майбутньому;

  • скласти план подальших дій.


Виходячи з ключової функції рефлексії – повернення до очікуваних результатів уроку і можливості переконатися, що учні їх досягли, можна виділити наступні стадії рефлексії:

I Встановлення фактів (що відбулося?)

На цій стадії доречно використовувати запитання: Що і навіщо вивчали? Які нові знання отримали? Яких помилок припускалися чи могли б припуститися?

II Аналіз причин (чому це відбулося?)

На цій стадії доречно поставити запитання: Які способи діяльності ми використали? Як ми досягли мети?

III Планування подальших дій (що нам робити далі?)

На цій стадії варто запитати: Яке значення мають отримані знання? Де вони можуть бути використані?

Під час проведення рефлексії розглядається кінцевий результат діяльності: даються відповіді на запитання з вивченого під час розв’язання вправ, складання таблиць тощо. Але не менш важливим є обговорення питань:

  • Яких помилок можна припуститися, якщо забути вивчену теорію чи її частину?

  • Чи виконані ті завдання, що поставлені на початку уроку?

  • Що допомогло досягти мети?

  • Що сподобалося чи ні під час конкретного виду діяльності?

  • Які труднощі виникали протягом уроку? Чому?

  • Що можна порадити іншим учням для подолання таких труднощів?

  • Які рекомендації можна надати зодо запобігання цих труднощів під час виконання домашнього завдання?


Важливим фактором, що впливає на ефективність рефлексії в початковій школі, є різноманітність її методів і прийомів, можливість їх використання відповідно до вікових та інших особливостей молодших школярів.

Розглянемо використання методів «Рюкзак», «Асоціативний кущ», «Обери позицію», «Метод прес», «Есе», «Самооцінка» для проведення етапу рефлексії на прикладі матеріалу різних навчальних предметів .

«Рюкзак»

Метод етапу рефлексії «Рюкзак» дає можливість залучити кожного учня до роботи на цьому етапі. Полягає він в тому, що кожен з учнів стисло записує на папері відповідь на запропоноване учителем запитання. Папірці з відповідями складають у рюкзак (справжній чи уявний). Знайомляться з відповідями вибірково.

Пропонуємо варіанти запитань для підведення підсумку уроку:

  • Які знання, отримані на уроці, знадобляться вам на інших уроках?

  • Які з отриманих знань, способів дій знадобляться вам у житті?

  • Які вправи, виконані на уроці, ви згадаєте при виконанні домашнього завдання?

  • Які моменти уроку вам запамяталися? Чому?

  • Яка інформація на уроці вас вразила? Чому?

  • Які вправи, завдання, виконані на уроці, ви хотіли б виконувати частіше?

  • З яких питань уроку ви хотіли б отримати додаткову інформацію, розширити свої знання?

  • Чиї відповіді (доповіді) на уроці вам сподобалися? Чим?

  • Чи виправдалися ваші сподівання щодо уроку? Чому?

Систематичне використання нами методу «Рюкзак» показало , що він:

  • дає мождивість залучити до роботи всіх учнів;

  • дає можливість виділити головне, визначити важливість уроку;

  • вносить в урок елементи гри, сприяє розвитку зацікавленості до предмета, що вивчається, розвитку позитивних емоцій;

  • надає вчителю інформацію про кожного учня, про методи роботи, що були важливими для учнів, сподобалися їм;

  • створює основу для проведення мотивації на наступних уроках.

«Асоціативний кущ»

Асоціація спонукає до вільного і відкритого мислення. Цей метод пропонуємо використовувати на етапі рефлексії як під час групової роботи, так і індивідуально.

Для складання асоціативного куща слід дотримуватися таких правил:

  1. Записати на дошці чи аркуші в центрі ключове слово чи фразу, виділити її певним чином.

  2. Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку щодо ключового слова (фрази).

  3. Ставити знаки питання біля частин «куща», в яких є невпевненість.

  4. Після заповнення «куща» вказати проблеми чи теми, для розгляду яких є необхідна додаткова інформація.














Приклади «асоціативних кущів»,складених учнями 2 -3 класу на уроках ЯДС

Асоціативний кущ «Цінність тварин для людей»
















Асоціативний кущ «Значення грибів»





«Обери позицію»

Цей метод, який ми використовуємо на етапі рефлексії, допомагає учням навчитися обирати позицію відносно проблемних питань, висувати аргументи на захист свого вибору та прислухатися до аргументів тих, хто обирає іншу позицію.

Організація діяльності із застосування методу

Учням пропонується проблемне питання (ситуація) та шкала, на якій вони можуть позначити свою позицію.


так __________________________0__________________________ні


1. Шкалу, позначену на аркуші паперу, можна передати по рядах (групах) з проханням відмітити свою позицію. Можна проголосувати за обрану позицію та записати кількість голосів біля відповідної позиції на шкалі, що накреслена на дощці.

2. Учням пропонується навести аргументи на підтримку своєї точки зору.

3. Школярі розбирають наведені аргументи, при необхідності виконують обчислення, провадять практичний дослід, які допоможуть розвязати проблему, звертаються до підручника тощо.

4. Після цієй роботи учні можуть обрати іншу позицію, якщо думка змінилася.

Приклади проблемних питань до методу «Обери позицію»,що використовувався на уроках ЯДС, літературного читання.

Мікроби є шкідливими для людини?

Сонце – наш друг?

Без взаємодопомоги людям не обійтись?

Треба вміти відмовляти!

Чи треба читати швидко?

Прислів'я відрізняються від приказок?

«Метод прес»

Метод прес може бути застосовуємона етапі рефлексії з метою навчити учнів знаходити вагомі аргументи і формулювати свою думку; розбиратися у своїх ідеях, а також формулювати свої думки у вигляді чіткої та логічної структури.

Етапи методу

1. Висловлюємо свою думку: «Я вважаю...»

2. Пояснюємо причину такої точки зору: «Тому що...»

3. Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї пропозиції: «Наприклад, ...»

4. Узагальнюємо, формулюємо висновки: «Отже...», «Таким чином...»

Приклад 1 .Українське читання. Колосок. Українська народна казка

  • Чи правильно зробив Півник, коли залишив мишенят голодними?

1. Я вважаю, що Півник залишив мишенят без частування пирогами заслужено.

2. Тому що Круть і верть були ледачими, думали тільки про розваги.

3. Наприклад, про це свідчать рядки з казки:

«А мишенята почали гратися»

«А мишенята тим часом в довгої лози гратися. Одне через одного стрибаюсть, веселяться».

«Мишенята теж часу не гають: пісні співають, танцюють»

І все це – під час роботи Півника.

4. Отже, небажання працювати, допомагати Півнику призвело до того, що мишенята залишилися голодними.

Приклад 2. ЯДС. Безпека пішоходів.

  • За яких погодних умов рухатися дорогами небезпечно?

1. Я вважаю, що небезпека на дорозі посилюється аід час дощу, снігу, туману.

2. Тому що, коли дорога мокра чи підмерзла, водієві важко керувати машиною, під час туману погіршується видимість.

3. Наприклад, навіть вправний водій не зможе відразу зупинити машину, вона буде рухатися і тоді, коли вже спрацювали гальма. А це небезпечно і для водія, і для пішоходів.

4. Отже, в дощову й снігову погоду, в туман слід бути особливо уважним як пішоходам, так і водіям.

«Есе»

Есе – це різновид нарису, в якому головну роль відіграє не відтворення факту, а відображення вражень, роздумів, асоціацій.

Єдиної моделі чи зразку есе не існує. Есе, як метод рефлексії, полягає у написанні тексту в довільному стилі.

Це дозволяє:

  • глибше зануритися у проблему й власний внутрішній світ під час її розв'язання;

  • розширювати й удосконалювати кругозір;

  • розвивати спостережливість;

  • збагатити словниковий запас;

  • удосконалювати усну і писемну мову;

  • «почути» себе, проявити повагу як до своєї думки, так і до думок інших людей.

Есе може бути абсолютно вільним чи аргументованим, може обмежуватись у часі від 5 до 20 хвилин, бути необмеженим.

Есе може використовуватися не тільки для підбиття підсумків на уроках з різних предметів, але і як домашнє завдання.

Написання есе відбувається за таким алгоритмом:

1. Збирання інформації за проблемою

2. Аналіз інформації

3. Виявлення власної точки зору

4. Викладення власної точки зору.

Приклади тем есе:

1. Чи потрібно мені знати про інфекційні хвороби?

2. Вогонь: наш друг чи ворог?

3. Чому на Землі залишається все менше чистої води?

4. Як я бережу свій зір?

5. Навіщо потрібно вчити вірші напам'ять?

6. Чи потрібно писати каліграфічно?

Наприкінці теми, чверті, семестру, року пропонуємо учням за допомогою есе здійснити рефлексію своєї діяльності, відповідаючи на запитання:

  • У чому я змінився?

  • Якого найбільшого успіху я досяг?

  • Чому та як мені це вдалося?

  • У чому полягає моя найбільша проблема?

  • Як я її долав і чи буду це робити надалі?

  • Що мені раніше не вдавалося, а тепер вдається?

  • Що я навчився робити?

  • Які нові види і способи діяльності я застосував і засвоїв? тощо.

«Самооцінка»

Самооцінка учня випливає з підсумкової рефлексії і завершує освітній цикл. Якісна й кількісна самооцінка діяльності учня – його освітній продукт, який зіставляється з аналогами, що даються вчителями, однокласниками, незалежними експертами.

Регулярно застосовуючи цей метод,учитель може дізнатися багато нового та цікавого про дітей, про себе, свої уроки, свій предмет, про методи, які використовуюсть на уроці, про настрій та ставлення своїх учнів до того, що відбувається на уроках.

Особливості методу:

  • дає можливість залучити всіх учнів до роботи на уроці;

  • вчить учнів контролювати та оцінювати свої дії, дії інших школярів;

  • дає можливість учню краще розуміти оцінку, що виставляє йому вчитель;

  • надає вчителю та учням інформацію про необхідність корекції знань;

  • надає можливість диференціації домашнього завдання.

Одним з найважливіших завдань початкової ланки є формування у школярів умінь здійснювати адекватні самооцінні судження, що сприяє розвитку їхньої розумової рефлексії, тобто здатності обмірковувати свої дії, критично оцінювати їх, свідомо ставитися до учня. Цій меті служитиме побудова учнями діаграм і таблиць власних навчальних досягнень, анкетування, заповнення аркушів оцінювання набутих умінь, використання різних оцінювальних форм.

Приклад 1. Таблиця будується за наслідками, наприклад, тематичних контрольних робіт з математики. Учень розфарбовує клітинку, що відповідає виду завдання, олівцем потрібного кольору:

  • червоного – якщо завдання виконано відмінно

  • зеленого – у разі наявності в ньому 1-2 помилок

  • синього – якщо завдання цілком виконано неправильно, або невиконано.

Завдання

1

2

3

4


5

6

7

8

Нумерація чисел









Математичні вирази









Задачі









Іменовані числа









Геометричний матеріал









Самооцінка










Приклад 2. Завдання, що виконуються на уроці, поділено на частини, кожна з яких оцінюється від 1 до 3 балів за допомогою ключових слів


1

2

3

- багато помилок

  • потребую допомоги

  • припускаюся незначних помилок

  • необхідна підтримка

  • виконую всі завдання

  • можу надати допомогу іншим


Бали виставляються на картках; наприкінці уроку сумуються.

Картка самооцінки

Завдання

Бали

1


2


3


4


Сума балів



Приклад 3 . Аркуш оцінювання набутих умінь


Призвище, імя _________________________________________________________


Я це знав


Я частково це знав


Я цього не знав


Я дізнався про


Я б хотів дізнатися про



Приклад 4. Оцінювання за допомогою різних оцінювальних форм (позначок, пелюстків, човників, листочків тощо).


- повне розуміння матеріалу


- часткове розуміння матеріалу


- нерозуміння матеріалу

Вищезазначені підходи до організації самооцінювання учнів забезпечують учителю отримання інформації про вплив його діяльності на тих, для кого вона здійснюється. Фіксація учнем того, що відбувається з ним під час уроку, виступає для вчителя джерелом даних, спираючись на які він може здійснювати рефлексію своєї діяльності.

Отже, основними напрямками, за якими доцільно здійснювати загальну та індивідуальну рефлексію діяльності учнів на уроці є наступні:

  • діяльнісний підсумок уроку: що ми з вами встигли зробити?

  • розвивальний підсумок уроку: чого ви навчилися? на яку сходинку піднялися? у чому стали розумнішими, дорослішими?

  • змістовний підсумок уроку: на які питання, що були поставлені на початку та в процесі уроку, змогли відповісти? що нового дізналися?

  • емоційний підсумок уроку: кому з учнів ви б хотіли подякувати за співпрацю?

чи сподобався вам урок, чим саме?

Всі ці види підсумків не слід одразу використовувати на одному уроці. Доцільно обирати один або два напрямки, змінюючи й урізноманітнюючи їх у системі уроків.


Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.