• Всеосвіта
  • Бібліотека
  • Педагогіка
  • Матеріали до виступу на МО учителі естетично – оздоровчого напрямку «Формування ціннісного ставлення до образотворчого мистецтва шляхом проведення предметних тижнів»

Матеріали до виступу на МО учителі естетично – оздоровчого напрямку «Формування ціннісного ставлення до образотворчого мистецтва шляхом проведення предметних тижнів»

Опис документу:
Найбільше форм і видів позакласної діяльності можна побачити під час проведення предметних тижнів. Щоб предметний тиждень досяг поставленої мети, насамперед, спробуємо дещо більше дізнатися, як він має проводитися та з чого може складатися.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Формування ціннісного ставлення до образотворчого мистецтва шляхом проведення предметних тижнів

Світ мистецтва кольоровий,

барвистий і чудовий.

Пізнавай його завжди,

цінуй і бережи!

Мистецтво формує духовний світ кожної людини. З-поміж усіх видів мистецтва образотворче є унікальним, бо завдяки своїй універсальності плідно розвиває емоційно-чуттєву сферу, поглиблює знання, формує загальну та естетичну культуру. За його допомогою ми вчимо школярів сприймати, аналізувати та відображати побачене, почуте засобами мистецтва. Дитина, вихована красою, буде не простим виконавцем, а людиною, яка вміє цінувати красу в природі, суспільстві, людських стосунках, зможе творчо підійти до того чи іншого виду діяльності.

Ціннісне ставлення до мистецтва формується у процесі есте­тичного виховання і виявляється у відповідній ерудиції, широкому спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках, пов'язаних з мистецт­вом. Особистість, якій властиве це ставлення, володіє системою елементарних мистецьких знань, адекватно сприймає художні твори, здатна збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва, прагне та вміє здійснювати творчу діяльність у мистецькій сфері.

Естетичне виховання спрямоване на розвиток у зростаючої особистості широкого спектра почуттів — здатності збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва. Важливим є сприймання об'єктів довкілля як естетичної цінності, ерудиція у галузі мистецтва (володіння системою елементарних мистецьких знань, понять, термінів, адекватне сприйняття художніх творів, творча діяльність в мистецькій сфері), власний погляд на світ, здатність радіти за інших як ознака духовної зрілості.

Ні для кого не секрет, що запорукою успішного навчання є глибока зацікавленість учнів у вивченні того чи іншого предмета. Тому кожен вчитель і намагається всіма доступними способами зацікавити учнів предметом, який він викладає. Хоча на більшості уроків вчителі школи використовують багато різноманітних активних форм, методів і прийомів, реалізувати їх не завжди вдається через брак часу й інші причини. Одним з найбільш дієвих засобів в досягненні цієї мети є добре продумана і організована позакласна робота, адже вона сприяє виявленню і розвитку здібностей учнів, вимагає від учителів великого творчого потенціалу.

Найбільше форм і видів позакласної діяльності можна побачити під час проведення предметних тижнів.

Щоб предметний тиждень досяг поставленої мети, насамперед, спробуємо дещо більше дізнатися, як він має проводитися та з чого може складатися.

Предметний тиждень – це комплекс навчально-виховних заходів, спрямованих на розвиток творчості учнів, поглиблення та поширення знань з предметів, збагачення фахового досвіду вчителів.

До участі в них запрошують колег по роботі, творчі колективи школи, батьків, громадськість.

Завдання тижнів

  • Забезпечити найсприятливіші умови для виявлення та розвитку творчості учнів, пошуку обдарованих дітей.

  • Стимулювати активну творчу працю учнів у процесі навчання.

  • Підвищити інтерес до профільних та інших предметів, поглибити знання школярів.

  • Сприяти навчальній, громадсько-організаційній, культурно-мистецькій діяльності учнів.

Функції предметних тижнів

Організаційна. Тижні дають можливість внести цікаві заходи та прийоми у навчально-пізнавальний процес, удосконалити організаційні здібності вчителів та учнів.

Діагностична. Під час предметних тижнів є можливість отримати динамічну інформацію про розвиток професійного рівня вчителів та особистісний розвиток учнів.

Моделювання. Під час планування тижнів розробляються принципово нові форми навчально-виховної діяльності учнів.

Пропагандистська. Зміст тижнів спрямований на інформування учнів про досягнення науки й техніки.

Предметні тижні є традиційними методичними заходами в школі. Вони дають можливість педагогам, підвищувати рівень кваліфікації, професійної компетентності, а учням показати свої знання, вміння, навички, розвивати організаційні здібності поглибити та розширити знання з предметів. Тиждень стає своєрідним творчим звітом, формуванню творчих відносин між учнями, вчителями та батьками, які взаємодіють в процесі підготовки і проведення тижня.

Основне завдання предметних тижнів полягає в тому, щоб у ньому взяло участь якомога більше школярів. Тому про підготовку до кожного тижня знає вся школа. Творча група під керівництвом вчителя розробляє план заходів та назначає відповідальних учнів або класи по підготовці конкретної справи. Яскраві оголошення, про початок проведення тижнів й план заходів, які відбуватимуться протягом всього часу вивішуються заздалегідь на видному місці. На кожен день плануються конкретні заходи: виховні заходи, виставки, вікторини, змагання, інтелектуальні ігри, свята, вечори, індивідуальні та групові конкурси дитячої творчості, дні відкритих дверей. Інколи в рамках тижня проводять відкриті заняття гуртків, рекомендують проводити відкриті уроки та виховні години. Кожен тиждень повинен мати інформаційне забезпечення. Готуючи завдання для проведення вікторин, командних змагань, треба враховувати, щоб ними зацікавити не тільки учасників, але й глядачів, учні повинні дізнаватися щось нове.

З метою формування естетичної культури, переконань та ідеалів естетичного сприймання та емоційного ставлення до прекрасного, духовного збагачення учнів, виховання художнього смаку, бажання вносити прекрасне у життя, примножувати культурно-мистецькі надбання народу, формування ціннісного ставлення до мистецтва, підтримки талановитих школярів, розвиток їх мистецьких здібностей, активізації творчої діяльності вчителів проводяться мистецькі тижні.

Вивчення основ образотворчого мистецтва посідає одне з важливих місць у загальній системі навчання і виховання. Залучення дитини до образотворчого мистецтва створює основу естетичного виховання. А формування та розвиток естетичних здібностей, тобто здібності сприймати світ і творити за законами красоти, - це дуже важлива складова формування людських якостей.

Переглянемо методичні засади виховних заходів, що включені до тижня образотворчого мистецтва:

Тематичні газети, альбоми. Створення тематичних альбомів та газет є ефективним засобом привернення уваги учнів до певних явищ культури, залучення до роздумів над ними, розвитку навичок роботи з енциклопедичною та іншою літературою, спонукання до самостійного отримання знань. Воно спрямоване на розвиток світогляду та набуття навичок художньо-графічної культури. Тематичні газети та альбоми починають створювати за два тижні до головного заходу. Суттєвим при створені альбомів є те, що кожен клас повинен розкрити одну з запропонованих тем на окремому аркуші. Потім ці аркуші стають сторінками великого альбому. Участь у даному виді оцінюється на творчому рівні.

Виставки - це найцікавіша і дуже корисна форма фіксації робіт дітей. Виставка повинна мати чітко поставлену мету, визначену тему. До кожного експонату потрібно додати стислу анотацію, щоб кожний відвідувач міг самостійно ознайомитись з експонатом.

Бесіда. Для надання учням естетичних знань бесіда ґрунтується на методі вербального спілкування (учитель, старшокласник, батьки). У бесіді основним спілкуванням, окрім розповіді, є діалог. Тож визначальна роль в бесіді належить запитанням. Цим зосереджується увага на найбільш виразних конкретно-чуттєвих ознаках предмета чи явища; спрямовується думка учнів на виявлення різниці у відображенні одних і тих самих явищ різними засобами, різними видами мистецтва.

Результат бесіди може бути спрямований не тільки на передачу знань, але й всіляко активізувати мислення школярів, залучати до самостійного пошуку і формування істини. Бесіду необхідно супро­воджувати ілюстративним матеріалом. Вона повинна проводитися у атмосфері відвертості і довір'я.

Лекція. Відрізняється від попередньої форми тим, що основним методом є логічний, який включає у себе систематично-послідовне викладання матеріалу. Цей метод спрямований допомогти слухачам усвідомити й узагальнити чуттєві знання, підвищити загальну культуру, розширити світогляд, отримати нові знання. Лекційна форма буде дієвою в роботі зі старшокласниками. До проведення лекцій можна запрошувати музейних працівників, вчителів інших предметів, залучати батьків, митців та аматорів.

Вікторина – це нетрадиційна, своєрідна форма перевірки набутих знань, інколи не тільки на уроках образотворчого мистецтва, а й на інших уроках. Специфічним у вікторині є наявність елемента гри та змагання. Вікторина може бути усною або письмовою. Форма проведення - очною або заочною. Для проведення заочної форми на стенді розміщують виставки картин. Поруч вивішують питання та скриньку для відповідей. Запитання до вікторин можна розміщувати у стіннівці. З метою розвитку уваги учнів явно про вікторину можна не сповіщати, але над виставкою картин (репродукцій) закріпити таке гасло, яке б привертало їхню увагу до творів мистецтва. Значення вікторини у освітній роботі - велике, бо є одним з ненав'язливих стимулів до навчання.

Ігри. Гра - один із найвпливовіших виховних заходів. Гра є головним видом діяльності дитини, саме у грі виявляються та розвиваються різні сторони особистості, задовольняються інтелек­туальні та емоційні потреби. Впливовими на розвиток учнів є інтелек­туальні ігри. Вони побуджають школярів до посильної розумової діяльності, створюють мікроклімат, який дає можливість для розвитку творчої сторони інтелекту. Ігри, які проводяться у вигляді змагань, показують вміння з даного предмета, загальну розвиненість дитини, формують потреби виконувати все як найкраще. Ігрова форма має неабияке значення у вихованні культури поведінки, у формуванні навичок шкільного спілкування з одно­літками, дозволяє залучати до діяльності звичайно пасивних дітей, викликає ріст самосвідомості, вчить співвідносити свої інтереси з інтересами групи, класу. Показом всебічної розвиненості дитини може стати гра-пантоміма. Тут відповідь на завдання дається у дійстві, інсценівці, імпровізації, примушує включати багато здібностей, що й слугуватиме їхньому розвиткові.

Конкурси допомагають залучати якомога більше учнів. Ця форма підвищує естетичні смаки учнів, вчить їх творити, підпорядковувати фантазію та набуті вміння. Під час конкурсу визначається результат діяльності як окремих учнів, так і колективу, групи. Ігри та конкурси можна назвати турнірами ерудитів і проводити під загальними назвами, запозиченими з інтелектуальних ігор на телебаченні: «Що, де, коли?»; «Щасливий випадок»; «Показуха». Програму турнірів можна різноманітити включенням до програми завдань на розв'язування та складання ребусів і кросвордів. Такі види діяльності не тільки дають можливість підліткам показати свої знання та ерудицію, але й проявити та розвинути кмітливість та гостроту реакції. А це надалі допоможе вирішувати повсякденні проблеми, швидко реагувати у будь-якій ситуації.

Свята, вечори належать до масової форми виховання. Вплив вчителя здійснюється на велику кількість учнів одночасно. Якщо свято добре організоване, воно підвищує культурний рівень учнів, дає можливість виявити індивідуальні художні здібності. Надовго залишаються у пам'яті святкові заходи. До програми свята, вечора можна включати вікторини, інтелек­туальні ігри, презентацію, на якій знайомлять учнів школи або паралелі з визначною подією культурного життя школи. Наприклад, презентувати можна книги, які створені учнями на уроках образотворчого мистецтва при опануванні знань з книжкової графіки. Презентувати - означає подарувати. Учні дарують свої творіння шкільній бібліотеці. Передусім розповідають, читають, розігрують театральні дійства за мотивами своїх оповідань. Це привертає увагу всіх присутніх до культурного явища, зумовлює бажання глибше вивчати та набувати вміння з образотворчого мистецтва та літератури. Щоб досягти естетичної мети цих заходів, необхідно у розповідь чи дійство включати найбільш яскраве, цікаве. Щоб свята та вечори були веселими, радісними, їх необхідно яскраво оздоблювати та включати музичний супровід.

Майстерні. Незабутньою подією в житті дитини може стати демонстрація особистої діяльності, яка сприятиме розвитку активності, ініціативності у подальшому оволодінні знаннями. У організації та проведенні тижня образотворчого мистецтва робота майстерень займає майже провідне місце. Адже учень повинен показувати свою майстерність перед очима глядачів, навчити інших якомусь ремеслу, передати свої вміння та навички, стати на цей час митцем, вчителем та вихователем. Результат його діяльності стає об'єктом споглядання, публічно оцінюється. Робота майстерень сприяє самоствердженню, самовдосконаленню, розвитку впевненості в собі.

Екскурсії, культпоходи. Важливою метою екскурсії є пробудження інтересів до вивчення художніх творів. Бо інтерес, за висловленням К.Гельвеція (французький філософ 1715-1771), «це всесильний чарівник, який змінює в очах усіх істот вигляд будь-якого предмета». Готуючись до екскурсії, вихователь повинен чітко визначити об'єкт, встановити головні напрямки, поспілкуватися з екскурсо­водом, ознайомити його з особливостями учнів, з рівнем їх художнього розвитку. Культпоходи - колективні відвідування театрів, кінотеатрів для огляду вистав, кінофільмів - є одним з напрямків формування культури поведінки, бо вона не може бути другорядною умовою для естетичного сприйняття. Перед вчителем постає не менш значне завдання підготувати психологічно дітей до відвідання театру, збудити бажання подивитися виставу. Для цього необхідно ознайомити учнів зі змістом опери чи балету, з головними героями, з правилами поведінки в театрі. Варто дати питання, за якими учні зможуть написати відгук. Таке поєднання споглядання та висловлення враження від побаченого та почутого має важливе значення для розвитку логічного мислення, вміння оцінювати та міркувати, робити висновки. Культпоходи розвивають у дітей уміння дивитись, слухати

Розглянуті заходи несуть чітко визначене інформаційно-пізнавальне навантаження, поглиблюють, закріпляють і розширюють знання учнів за рахунок нових, невідомих їм матеріалів, використання інтегрованості в розгляданні теми, чим сприяють розв'язанню широкого кола питань не тільки з предметно-пізнавальних, а й завдань естетичної освіти та естетичної творчості учнів. Ці заходи зумов­люють певні зрушення в естетичному розвитку дитини, у пробуд­женні творчих здібностей, у вихованні естетичного ставлення до навколишнього світу, до творів мистецтва. Вони стають джерелом натхнення до діяльності у будь-якому напрямку.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Цифрові практики Нової української школи: створення освітнього відеопроєкту»
Ілляхова Марина Володимирівна
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.