Матеріал до батьківських зборів майбутніх першокласників «Першокласник іде до школи. Як батькам не нашкодити дитині»

Опис документу:
Хіба є батьки, для яких 1-й клас – буденна справа? Кожна мама і тато хвилюються за дитину, хочуть її підтримати, допомогти. Бо ж початок навчання дуже важливий. Перший позитивний досвід допоможе дитині не розчаруватись у шкільному навчанні.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Матеріал до батьківських зборів майбутніх першокласників

«Першокласник іде до школи. Як батькам не нашкодити дитині»

Хіба є батьки, для яких 1-й клас – буденна справа? Кожна мама і тато хвилюються за дитину, хочуть її підтримати, допомогти. Бо ж початок навчання дуже важливий. Перший позитивний досвід допоможе дитині не розчаруватись у шкільному навчанні.

Проте батьки дуже часто, бажаючи кращого, поводяться так, що дитина ще до 1 вересня не любить школу.

Страх перед школою

Боятися нового – це нормально. І дитина хвилюється, що там буде у школі, як це – бути школярем. А батьки можуть їй «допомогти». «От підеш у школу, тоді побачиш!» - кажуть батьки дитині. Кажуть це для того, щоб дитина розуміла всю серйозність навчання у школі. Що дитина чує у цій фразі? У школі страшно, там щось таке є, що всі покарання до цього – дрібниці.

Несвідомий страх може закріпитись у дитини надовго. А коли дитина піде у школу, зіткнеться з труднощами (а труднощі будуть обов’язково!), підтвердяться слова батьків і почнеться уникання школи. Хто ж хоче ходити туди, де страшно і небезпечно. І спробуйте тоді переконати, що там не страшно! Дитина вам не повірить, бо у неї вже буде негативний досвід.

Вихід – іти до психолога.

Ігнорування проблем дитини

Батьки хочуть, щоб дитина сама вирішувала свої проблеми. Цей підхід не найгірший, бо ж гіперопіка теж шкодить дитині. Дитина може чути щось із подібних фраз. «Нічого страшного!», «Подумаєш, карлючка не вийшла», «Вчителька на всіх може сваритись, чому це плакати?!», «Ну посварився з другом, завтра помиритесь…».

За цими фразами дитина чує певний підтекст.

«Твої переживання неважливі, твої проблеми – це дрібниці, моєї підтримки ти не отримаєш». Як дитина буде реагувати? Кожна по-своєму. Хтось буде своїми силами пробувати вирішити свої проблеми, хтось шукатиме підтримки у інших, а хтось зневіриться в собі або почне хворіти («звичайними» простудами, головним болем, тошнотою). У найгірших випадках (коли вже вимушено йдуть до психолога чи невролога) дитина починає заїкатись, з’являється енурез, кліпання очима, нав’язливі рухи…

Усього разом і побільше для дитини

Дитині потрібно дати найкраще. А деякі батьки вважають, що потрібно дати все.

«Ти вже ходиш у школу, ти дорослий, ось тобі ще кілька нових обов’язків з 1 вересня.

А ще 15 вересня ідеш до двох репетиторів і на 2 нових гуртки». Це ж для дитини! Хай росте, розвивається, вчиться, це ж все може знадобитись у майбутньому житті.

Що відбувається з дитиною у цей час? Дитина починає навчання у школі, у неї проходить нормальний процес адаптації до нових умов (хоч вона ходила в садочок, уміє читати-писати). На звикання, налаштування на нові умови життя потрібно багато сил, енергії. Запас енергії не безмежний, потрібен відпочинок, а відпочити немає коли. Тому що нові обов’язки вдома, нові гуртки, нові репетитори…З часом може накопичитись втома, перевантаження нервової системи і почнуться проблеми, які без психолога та невролога не вирішити.

Ви впізнали себе у цих помилках? Спробуйте змінити хоч одну дію і побачите, як почне змінюватись ваша дитина.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Формування навчальної мотивації в учнів. Теорія і практика»
Черниш Олена Степанівна
72 години
790 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.