Люди твої, Мурованокуриловеччино Фізики

Опис документу:
Запропоновані матеріали сприятимуть зростанню пізнавального інтересу учнів, вихованню патріотичних почуттів. Вони можуть бути використані в позакласній роботі з учнями.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Люди твої, Мурованокуриловеччино

Фізики

Кац Марк Львович

(1906-1990)

Цей вчений працював в області оптики, люмінесценції, спектроскопії, лазерної фізики і фізики твердого тіла. Наш земляк є засновником кафедри оптики Саратовського державного університету.

Народився 12 серпня 1906 року в селі Снітків. Закінчив вище-початкове училище в Могилів-Подільському. В 1930 році закінчив фізико-математичний факультет Одеського інституту народної освіти.

Помер вчений 17 травня 1990 року.

Дудко Данило Андрійович

(1921-2009)

Вчений в галузі електрозварювання і матеріалознавства, заслужений діяч науки і техніки України, академік НАН України.

Народився 28 липня 1921 року в селі Попелюхи.

Перші наукові роботи присвячені дослідженню процесів зварювання під флюсом, проблемам механізації зварювального виробництва.

В 60-х роках цей вчений проводив розробку методів плазмово-дугового зварювання. Брав активну участь у впровадженні зварювання в ракетобудування та енергетику, електроніку та інші галузі промисловості. За його участю були розроблені технологія та обладнання плазмового зварювання, що використовувалися при виготовленні конструкцій з високоміцних алюмінієвих сплавів. Дослідження плазмово-дугових процесів у вакуумі привели до створення нових технологій зварювання та напилення, що вперше в світі були випробувані в космосі на установці «Вулкан» космонавтом Валерієм Кубасовим у 1969 році.

В 70-90-х роках під його керівництвом були виконані актуальні для електроніки роботи з напилення покриттів на метали та органічні матеріали. В ті ж роки він керував дослідженнями з магнітно-імпульсного зварювання, холодного зварювання, плазмової обробки.

З 2000 року вчений продовжував керувати дослідженнями в галузі імпульсної обробки матеріалів, розробляв йонно-плазмові методи нанодиспергування та напилення матеріалів.

Все наведене вище характеризує нашого земляка як видатного вченого та інженера, організатора науки і техніки.

Насамкінець повідомлю, що народився всесвітньовідомий вчений в селі Попелюхи 28 липня 1921 року в учительській сім’ї. Помер 2 лютого 2009 року.

Грицюк Степан Ісакович

(1932)

Кандидат технічних наук.

Народився 4 вересня 1932 року в селі Млинівка (тепер - село Плоске). Навчався у Млинівській початковій школі, закінчив Лучинецьку середню школу і Львівський політехнічний інститут з дипломом інженера – механіка. У 1956 році був направлений працювати до міста Коломиї Івано-Франківської області, спочатку був механіком, а потім – головним інженером автопарку.

У 1961 році перейшов працювати на завод «Коломиясільмаш» у щойно організоване Спеціалізоване конструкторське бюро проектування сільськогосподарських навантажувачів. Був інженером-конструктором, провідним інженером-конструктором, брав участь у проектуванні всіх моделей навантажувачів, що їх виробляли на заводах СРСР, зокрема, відомих екскаваторів «Карпатець».

Дзигівський Іван Іванович

(1941)

Народився в 1941 році в селі Вінож.

Головний конструктор — начальник відділу артилерійських систем ЗАТ «Спеціальне конструкторське бюро» ОАО «Мотовіліхінскіе заводи», м. Перм. Орден «Знак пошани» — 1982р. Почесний машинобудівник. При його безпосередній участі розроблені і прийняті на озброєння системи «Гіацинт», «Нона», комплекси «Ураган» і «Смерч». Розроблена пускова установка для запуску протиградових ракет «Алан-2». Автор 22 винаходів, підтверджених 8 авторськими свідоцтвами і 14 патентами РФ.

Савуляк Валерій Іванович

(1947)

Професор, доктор технічних наук, декан Факультету технології машинобудування Вінницького національно технічного університету.

Цей вчений народився 8 вересня 1947 року в селі Михайлівці. Із золотою медаллю закінчив Михайловецьку середню школу. За фахом інженер-механік, доктор технічних наук. Професор (2005 р.) зав кафедрою технології підвищення зносостійкості Вінницького національного технічного університету.

Його наукові інтереси:

- Матеріалознавство матеріалів та покриттів.

- Матеріалознавство в процесах зварювання та споріднених технологій.

- Тертя та зношування в машинах.

- Проектування технологій відновлення та зміцнення деталей і конструкцій.

Мізерний Віктор Миколайович

(1959)

Кандидат технічних наук.

Народився в 1958 році в с. Обухів. У 1980 році закінчив Вінницький політехнічний інститут за спеціальністю «Автоматика та телемеханіка». Працює в університеті з 1982 року. Закінчив аспірантуру, захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю «Інформаційно-вимірювальні системи».

Боднар Павло Степанович

(1971)

Кандидат технічних наук. Має 14 наукових праць. Працює у Вінницькому національному технічному університеті.

У 1988 році закінчив СЗШ с. Михайлівці.

Покалюк Віктор Миколайович

(1980)

Кандидат педагогічних наук, підполковник служби цивільного захисту, начальник кафедри фізико-хімічних основ розвитку та гасіння пожеж Черкаський інститут пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля.

Народився 4 квітня 1980 року в селі Роздолівка.

Сфера наукових інтересів – процес адаптації курсантів у закладі пожежно-технічного профілю.

Є автором понад 60 наукових праць.

Добранюк Юрій Володимирович

(1986)

Кандидат технічних наук.

Народився 28 травня 1986 року в селі Снітків. Старший викладач кафедри вищої математики.

Наукові інтереси:

- моделювання напружено-деформованого та граничного станів зразків під час деформування;

- скінчено-елементне моделювання процесів деформування;

- математичне моделювання механіки формоутворення при процесах пластичного деформування.

Покляцький Анатолій Григорович

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона.

Народився в селі Вищеольчедаїв.

Хіміки

Меджибожський Мирон Якович

(1912-1993)

Вчений в галузі металургії сталі, доктор технічних наук, професор.

Народився в смт. Муровані Курилівці Вінницької області. У 1978 році закінчив Донецький індустріальний (тепер політехнічний) інститут, працював на металургійних заводах Макіївки, Донецька, Златоуста. Основні дослідження в галузі кінетики, фізико-хімічних, теплообмінних процесів в металоплавильних ваннах, інтенсифікації металоплавильних процесів в масштабних агрегатах. За наукові відкриття в 1978 році удостоєний Державної премії УРСР.

Біологи

Крупко Стефан Антоні

(1890-1976)

Видатний польський вчений ботанік.

Народився 27 травня 1890 року в Мурованих Курилівцях. Його батько, Никодим Крупко, був урядовцем у акцизному управлінні. Освіту здобув у Першій Київській реальній гімназії, яку закінчив із срібною медаллю у 1909 році. Далі вступив на математично-природничий факультет університету святого Володимира у Києві, де обрав своєю спеціальністю ботаніку.

З 1921 року розпочав свою наукову діяльність. Працював у Варшавському університеті. 20 травня 1927 року отримав ступінь доктора філософії. На початку Другої світової війни потрапив до німецького полону, з якого зумів втекти. В 1940 році виїхав з сім’єю до Румунії, а в 1941 році оселився в Єрусалимі. Тут він продовжував свої наукові дослідження у місцевому університеті.

Помер від нещасного випадку 3 листопада 1976 року.

Молотковський Георгій Хрисанфович

(1899-?)

Відомий український вчений-фізіолог рослин і педагог. Доктор біологічних наук, професор.

Народився в 26 травня 1899 році у селі Лучинець в сім’ї селянина.

У 1920—1924 рр. навчався в учительській семінарії, деякий час працював учителем у школі. Закінчив Інститут народної освіти і аспірантуру при Кам'янець-Подільському сільськогосподарському інституті під науковим керівництвом знаного українського ботаніка й фізіолога рослин, доктора біологічних наук професора Н.Т. Гаморака, який був учнем директора Інституту фізіології рослин Віденського університету Ганса Моліша. Георгій Хрисанфович захистив кандидатську дисертацію і отримав вчене звання доцента. В цей період він одночасно обіймав посади асистента кафедри мікробіології Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту і виконуючого обов'язки доцента кафедри ботаніки Інституту народної освіти. Наукову діяльність Г.Х. Молотковський розпочав у 30-ті роки ХХ століття в Кам'янець-Подільському сільськогосподарському інституті, де під керівництвом Н.Т. Гаморака вивчав особливості водного режиму деревних видів рослин. Коло його наукових інтересів охоплювало фізіологію росту і розвитку, водний режим, екологію рослин, ботаніку та грунтову мікробіологію. В 1933—1941 рр. Георгій Хрисанфович обіймав посади доцента, завідувача кафедри фізіології рослин і мікробіології Інституту народної освіти та Житомирського сільськогосподарського інституту. У роки війни 1941—1945 рр. працював науковим співробітником Казахського науково-дослідного інституту землеробства. У 1951 р. Георгій Хрисанфович успішно захистив дисертацію і отримав наукову ступінь доктора біологічних наук та вчене звання професора зі спеціальності «Фізіологія рослин». З 1945 по 1970 р. він працював доцентом, професором і завідувачем кафедри фізіології рослин біологічного факультету Чернівецького державного університету. Професор Г.Х. Молотковський вперше сформулював закон полярності рослин. З 1944 р. очолював колектив співробітників Ботанічного Саду Чернівецького університету.

Завірюха Яків Семенович

(?)

Кандидат біологічних наук сільськогосподарського факультету Кам’янець-Подільського державного українського університету.

Народився в селі Степанки.

В 1956-1957 навчальному році завідував кафедрою фізіології рослин і ботаніки.

Юрчишен Володимир Васильович

(1925)

Професор, доктор економічних наук, академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач відділу інституту аграрної економіки.

Народився 9 березня 1925 року в с. Заячівка Шаргородського району Вінницької області. Після закінчення Михайловецької семирічної школи (1939) навчався (1939—1941, 1945—1947) у плодоовочевому Михайловецькому технікумі.

Працював агрономом навчального господарства, у роки війни – на підприємствах оборонної промисловості. У 1948—1953 роках продовжив навчання на плодоовочевому факультеті Уманського сільськогосподарського інституту (нині — Уманський національний університет садівництва), який закінчив з відзнакою. Як науковець-економіст сформувався в Українській сільськогосподарській академії (нині — Національний університет біоресурсів і природокористування України), пройшовши у ній у 1954—1976 рр. сходинки аспіранта (кафедра організації сільського господарства), асистента, доцента, старшого наукового співробітника, професора, завідувача кафедри, проректора з наукової роботи, ректора. У 1976—2006 рр. в Науково-дослідному інституті економіки та організації сільського господарства (нині — Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки») очолював відділи управління сільським господарством, теорії та методології відносин власності, аграрної і соціальної політики.

Позур Володимир Костянтинович

(1948)

Відомий учений-мікробіолог, імунолог. Доктор біологічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2001 р.

Народився 26 липня 1948 року у селі Морозівка. На кафедрі мікробіології та загальної імунології пройшов шлях від студента до професора, завідувача. Протягом 1989–1998 рр. працював заступником декана біологічного ф-ту з навчальної роботи. У 1984 р. захистив кандидатську, а в 1996 р. – докторську дисертації. У 2001 р. призначено завідувачем кафедри мікробіології та загальної імунології біологічного ф-ту Київського національного ун-ту ім. Т. Шевченка.

Наукові інтереси: особливості імунобіологічних активностей компонентів стафілокока та псевдомонад (глікопептид, тейхоєві кислоти, ліпополісахарид, пластівцевоутворюючий фактор). Розшифрував один із механізмів імуномодулюючої дії стафілококового пептидоглікану, запропонував синтетичні речовини для корегування імунної відповіді на антигени стафілокока у низьковідповідаючих генотипів; разом із ученими-медиками вдосконалив діагностику захворювань стафілококової етіології у дітей; запропонував синтетичні речовини для корегування імунної відповіді на глікопептид стафілокока у низьковідповідаючих генотипів.

Кращий викладач року (1997). Міністерством освіти і науки України визнаний переможцем Всеукраїнського конкурсу «Винахід – 2004» за досягнення в галузі сучасної імунології. Лауреат премії ім. Д.К. Заболотного НАН України (2007).

Власенко Володимир Васильович

(1949)

Доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри технології переробки м’яса, молока та мікробіології Вінницького національного аграрного університету.

Народився 18 січня 1949 року в с. Виноградне Муровано-Куриловецького району Вінницької області. Після успішного закінчення Тульчинського технікуму в 1963 році Володимир Васильович вступає на перший курс Української сільськогосподарської академії за фахом ветеринарна медицина. Під час проходження військової служби Володимир Васильович удосконалював свої знання в галузі медицини і у 1980 році закінчив військово-медичний факультет при Куйбишевському медичному інституті за фахом військовий лікар загальної практики.

Війна в Афганістані змусила вчених-медиків звернути увагу на проблеми мікробіологічної діагностики інфекційних раневих процесів. Розроблений В. Власенком метод диференціального виділення патогенних стафілококів на запропонованому середовищі і правильне визначення чутливості збудника до лікарських препаратів допомогли врятувати життя великої кількості поранених військовослужбовців.

У 1983 році захистив кандидатську дисертацію. Новизна вищезгаданих наукових розробок підтверджена авторськими свідоцтвами на винахід. Подальші наукові розробки Володимира Васильовича були пов'язані із діагностикою сибірської язви. Експрес-діагностиці та біофізіологічним особливостям розвитку збудника сибірської язви була присвячена докторська дисертація, яку він захистив в 1992 році. Закінчивши в 1993 році військову службу в чині полковника медичної служби, Володимир Васильович в цьому ж році був обраний за конкурсом на посаду завідувача кафедри мікробіології та технології переробки Вінницького державного аграрного університету.

У зв'язку з поширенням епідемії туберкульозу в Україні при кафедрі мікробіології за рішенням Кабінету Міністрів була створена «Проблемна науково-дослідна лабораторія з вивчення туберкульозу», яку В. В. Власенко очолює з 1994 року по даний час.

Найвизначніший винахід Володимира Васильовича та вчених його лабораторії – високоспецифічний метод експрес-діагностики туберкульозу на основі виявлення в крові агентів (стадій) розвитку мікобактерії туберкульозу.

За наукові досягнення Володимир Васильович неодноразово нагороджувався Міністерством освіти та науки України, у 2002 році він став Міжнародним Лауреатом фонду ООН "Дружба". Наукові розробки дозволили бути членом Нью-Йоркської академії наук США та академіком Медико-технічної академії України.

З 2002 року в Україні спільно з інститутом фтизіатрії була розроблена програма-інструкція впроваджувати цей винахід в усіх областях України. Найактивніше цим займаються в головному тубдиспансері м. Києва та у Першій лікарні столиці. Тут завдяки новому підходу багатьом хворим діагноз був поставлений своєчасно, а коли ще немає патології, то й лікувальний ефект настає на 2-3 місяці раніше.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) високо оцінила наукові напрацювання Володимира Васильовича, рекомендувавши їх усім країнам світу до використання в своїх національних програмах боротьби з туберкульозом.

Семенюк Ліна Авер’янівна

(1910-?)

Доктор біологічних наук, професор Одеського університету.

Народилася в 1910 році у селі Вищеольчедаїв.

Екологи

Мудрак Олександр Васильович

(?)

Завідувач кафедри екології, природничих та математичних наук, доктор сільськогосподарських наук, професор.

Народився в селі Вищеольчедаїв.

Автор більше 260 наукових праць у галузі екології, созології, екологічної безпеки, екологічної освіти, збалансованого розвитку, зокрема 7 монографій на екологічну і природоохоронну тематику, 20 навчально-методичних посібників, у т.ч. трьох з грифом Міністерства освіти і науки України.

У 2006 році був обраний членом-кореспондентом Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності, у 2009 році – членом Міжнародної академії культури безпеки, екології та здоров’я.

Олександр Васильович – голова Вінницького обласного осередку Всеукраїнської екологічної ліги та голова комітету з аграрної політики, екології та охорони навколишнього середовища Громадської ради при Вінницькій ОДА, голова комісії охорони довкілля і раціонального використання надр Громадської ради при Вінницькій обласній раді.

Географ-гідролог

Паланичко Ольга Вікторівна

(1984)

Кандидат географічних наук, доцент кафедри гідрометеорології та водних ресурсів Чернівецького ДНУ.

Народилася 27 травня 1984 року в селі Житники.

З 1991 по 1999 р навчалася у Дерешівській ЗОШ І-ІІ ступенів, яку закінчила із відзнакою. З 1999 по 2001 р. навчалася у Мурованокуриловецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1, яку закінчила із золотою медаллю.

У 2001 році поступила на географічний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за спеціальністю «Екологія та охорона навколишнього середовища» (спеціалізація «Гідроекологія»). У 2005 році отримала диплом бакалавра з екології (з відзнакою). Протягом 2005-2006 навчального року навчалася в магістратурі на географічному факультеті. В червні 2006 р. отримала диплом магістра з екології (з відзнакою).

З 1 вересня 2006 року – асистент кафедри гідроекології, водопостачання та водовідведення географічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. З 1 листопада 2006 р. по 31 жовтня 2009 року – аспірант кафедри гідроекології, водопостачання та водовідведення географічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за спеціальністю 11.00.07 – Гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія.

26 травня 2010 року – присуджено науковий ступінь кандидата географічних наук зі спеціальності гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія.

З 1 вересня 2010 року по 31 серпня 2011р. – суміщала посаду асистента кафедри з посадою заступника декана географічного факультету. З 1 грудня 2011 року доцент кафедри гідроекології, водопостачання та водовідведення географічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

25 січня 2013 року присвоєно вчене звання доцент.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ФІЗИКИ залишилося:
0
4
міс.
0
5
дн.
0
6
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!