Ліна Костенко. Поезії «Дзвенять у відрах крижані кружальця…», «Ще назва є, а річки вже немає…». Глибина й оригінальність авторського світобачення та солодкий спомин про дитинство у вірші «Дзвенять у відрах крижані кружальця...». Уявний образ самотньої оселі, не зігрітої людським теплом. Мотив відповідальності людини за свої вчинки у вірші «Ще назва є, а річки вже немає…». Глибина почуттів ліричної героїні та поетичних асоціацій.
Презентацію можна редагувати.
біографія письменниці
творчість
особисте життя
поезії
аналіз поезій, питання та орієнтовні відповіді до них
