Ліквідація кріпацтва у 1861 році була проведена імператором Олександром II внаслідок кризи старої системи та посилення селянських рухів. У 1860-1870-х роках її доповнили реформи у сферах судочинства, місцевого самоврядування, міського управління, фінансів та військової справи, що мали на меті адаптувати імперію до нових умов та модернізувати державу.
Ліквідація кріпацтва (1861)
Причини: Загострення кризи кріпосницької системи, яка гальмувала розвиток ринкових відносин, та зростання селянських протестів. Поразка в Кримській війні (1853–1856) показала неефективність старої системи.
Умови: Селяни отримали особисту свободу, але мали викуповувати землю у поміщиків, які зберегли власні землі.
Наслідки: Відбулося обезземелення та розшарування селянства, зросли суперечності, але водночас формувалася приватна власність на землю, ринок робочої сили та передумови для розвитку ринкових відносин.
Реформи 1860-1870-х років
Судова реформа (1864): Перетворення застарілої станової системи на безстановий суд із змагальністю сторін та участю суду присяжних, що зробило судочинство гласнішим і залежним від суспільства.
Земська реформа: Створення виборних органів місцевого самоврядування (земств) у губерніях, які займалися питаннями місцевої інфраструктури, освіти та охорони здоров'я.
Міська реформа: Створення виборних органів міського самоврядування для управління містами.
Військова реформа: Заміна рекрутської армії на загальну військову повинність, що призвело до створення сучасної армії.
Фінансова реформа (1860-1864): Створення державного банку, єдиних кас для концентрації державних коштів та запровадження єдиного бюджету.
