Лекція "Національне законодавство у сфері інклюзивної освіти"

Опис документу:
Лекція "Національне законодавство у сфері інклюзивної освіти" розкриває етапи становлення інклюзивної освіти в України та характеризує чинні нормативно-правові документи з зазначеного питання. Лектор зосереджується на вимогах постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання в загальноосвітньому навчальному закладі".

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема: Національне законодавство у сфері інклюзивної освіти

Лекційне заняття: 2 години (форма проведення – лекція).

Мета: підвищення теоретичного, методичного та практичного рівнів професійної компетентності педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти та їх знань щодо чинної нормативно-правової бази України у сфері інклюзивної освіти.

Завдання:

  1. Систематизувати знання щодо чинної нормативно-правової бази України у сфері інклюзивної освіти.

  2. Ознайомити з основними термінами, важливими для розуміння інклюзивного навчання в контексті українського законодавства.

  3. Сформувати понятійно-термінологічний апарат: «інклюзивне навчання», «особа з особливими освітніми потребами», «інклюзивне освітнє середовище», «індивідуальна програма розвитку» в контексті, викладеному в Законі України «Про освіту».

  4. Визначити основні кроки та механізм щодо організації інклюзивної форми навчання в закладах загальної середньої освіти відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах.

  5. Сформувати уміння та навички використовувати вимоги національного законодавства у сфері управління інклюзивною освітою; при плануванні, організації, координації інклюзивної форми навчання в закладі освіти.

Навчально-методичне забезпечення: картки, мультимедійна презентація, інтернет ресурси.

Слухачі повинні знати:

  1. Чинну нормативно-правову базу України у сфері інклюзивної освіти.

  2. Вимоги чинної нормативно-правової бази України щодо впровадження інклюзивної освіти в навчальних закладах та організації освітнього процесу в класах/групах з інклюзивною формою навчання.

  3. Поняття «інклюзивне навчання», «особа з особливими освітніми потребами», «інклюзивне освітнє середовище», «індивідуальна програма розвитку» в контексті, викладеному в Законі України «Про освіту».

Слухачі повинні вміти:

  1. Застосовувати вимоги чинного національного законодавства у сфері управління інклюзивною освітою.

  2. Діяти на основі соціальної відповідальності та громадянської свідомості, застосовувати процедури й технології захисту прав і свобод осіб з особливими освітніми потребами відповідно до чинного законодавства України.

  3. Здійснювати порівняльну характеристику міжнародного та національного законодавства у сфері інклюзивної освіти.

План лекції

  1. Законодавство України щодо забезпечення прав дітей з особливими освітніми потребами на інклюзивну освіту.

  2. Укази Президента України у сфері інклюзивної освіти.

  3. Основні положення Постанов Кабінету Міністрів України, що регламентують надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами.

  4. Накази Міністерства освіти і науки України щодо організації інклюзивного навчання.

І. Основний Закон України – Конституція України, прийнята 1996 року, вперше наголосила на рівності прав громадян України незалежно від раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак. Розділ «Права людини» містить декларацію основних демократичних і гуманістичних положень, які відповідають міжнародним угодам і домовленостям та мають забезпечити захист прав усіх громадян.

Реалізація зазначених у Конституції України прав людини, зокрема права на освіту (ст.53), забезпечується шляхом прийняття та виконання відповідних законів та підзаконних актів у сфері освіти: Закону про освіту, Закону про професійну освіту, Закону про загальну середню освіту, Закону про позашкільну освіту, Закону про дошкільну освіту, Закону про вищу освіту.

Надзвичайно важливим з огляду на формування освітньої політики в країні можна вважати базовий Закон «Про освіту. Вперше за історію країни у цьому законі введено основні визначення таких термінів, як «особа з особливими освітніми потребами», «інклюзивне навчання», «інклюзивне освітнє середовище» з позиції соціальної моделі розуміння інвалідності, що узгоджує його з Конвенцією ООН про права осіб з інвалідністю. Закон також містить дві окремі статті, присвячені питанням освіти осіб з особливими освітніми потребами – статтю 18 «Освіта осіб з особливими освітніми потребами» та статтю 19 «Інклюзивне навчання». Серед багатьох позитивних характеристик зазначених статей, в них йдеться про єдині державні стандарти, відповідно до яких надається освіта особам з особливими освітніми потребами, необхідність забезпечення належного фінансового, кадрового, матеріально – технічного забезпечення тощо. Можна вважати, що цей базовий закон став основою для подальших змін в усіх діючих законах України, бо він найповніше враховує основні сучасні тенденції розуміння інклюзивної освіти, а відтак буде важливим чинником для подальшого розвитку інклюзивної освіти.

Як було зазначено вище, основні зміни у законодавстві України в напрямі інклюзивної освіти почали здійснюватися після ратифікації Україною Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, що сприяло активізації діяльності багатьох громадських організацій та їх співпраці з державними органами управління освітою, науковими установами тощо.

Так, у грудні 2009 року було прийнято важливий для розвитку інклюзивної освіти документ – Розпорядження Кабінету Міністрів України №1482-р. «Про затвердження плану заходів щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012 року». Відповідно до цього розпорядження Міністерством освіти і науки України було видано наказ, яким затверджено низку заходів, що мають сприяти розвитку інклюзивної освіти. Серед них: розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань освіти» щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах»; розроблення і затвердження положення про клас з інклюзивним навчанням; забезпечення підготовки і підвищення кваліфікації педагогічних працівників з питань інклюзивного та інтегрованого навчання, зокрема шляхом створення в інститутах післядипломної педагогічної освіти відповідних кафедр (лабораторій); забезпечення умов для безперешкодного доступу дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, до будівель і приміщень загальноосвітніх навчальних закладів з інклюзивним та інтегрованим навчанням та інші.

Наступними кроками стало затвердження Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти» (щодо організації навчально-виховного процесу) № 2442 – VI від 6 липня 2010 року, що дало можливість організовувати діяльність інклюзивних і спеціальних класів на базі загальноосвітніх навчальних закладів. Іншим важливим документом на шляху до розвитку інклюзивної освіти стало затвердження у жовтні 2010 році Концепції розвитку інклюзивної освіти. Як зазначено у Пояснювальній записці до Концепції, її розроблення та прийняття викликане «необхідністю вирішення важливих питань щодо забезпечення права на якісну освіту дітей з особливим освітніми потребами», а також зобов`язаннями держави, пов`язаними з ратифікацією таких міжнародних документів як Загальна Декларація прав людини, Конвенція ООН про права дитини та Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю. Концепція розвитку інклюзивної освіти вперше ввела до законодавчого поля України визначення інклюзивного навчання як «комплексного процесу забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно-орієнтованих методів навчання з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей». Для забезпечення особистісно-орієнтованого підходу у процесі навчання Концепція передбачила також введення додаткової посади асистента учителя шляхом доповнення Класифікатора професій новою кваліфікацією.

У червні 2014 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо організації інклюзивного навчання», який затвердив довгоочікувані зміни щодо можливості відкривати інклюзивні та спеціальні групи на базі дошкільних навчальних закладів. Згадані зміни дали можливість ввести до штатних нормативів дошкільних навчальних закладів посаду «асистент вихователя» в інклюзивних групах.

Для подальшого вдосконалення законодавства у сфері спеціальної освіти (закони «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту») щодо забезпечення прав осіб з особливими освітніми потребами та приведення їх у відповідність з нормами актів міжнародного права і базового Закону України «Про освіту» 06.09.2018 р. був ухвалений Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг».

ІІ. Про активізацію роботи із запровадження інклюзивного навчання в дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладах йшлося і в Указі Президента України № 926/2010 «Про заходи щодо пріоритетного розвитку освіти в Україні», виданого 30 вересня 2010 року. У наступному указі «Про заходи щодо розв`язання актуальних проблем осіб з обмеженими фізичними можливостями», виданому Президентом України 19 травня 2011 року, визначено цілу низку завдань щодо вирішення проблем людей з інвалідністю у різних сферах життя суспільства: освіти, охорони здоров`я, регіонального розвитку та будівництва та інших. Зокрема, у сфері освіти цим указом передбачено здійснення додаткових заходів щодо впровадження інклюзивного та інтегрованого навчання дітей з особливими потребами в дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладах; створення у вищих навчальних закладах післядипломної педагогічної освіти структурних підрозділів для забезпечення науково-методичного забезпечення інклюзивного та інтегрованого навчання осіб з особливими потребами тощо.

ІІІ. У серпні 2011 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 872 про «Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», у якій було визначено умови, необхідні для успішного впровадження інклюзивної освіти, а саме: застосування особистісно-орієнтованих методів навчання (індивідуалізація, диференціація); забезпечення безперешкодного доступу до будівель і приміщень навчального закладу для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату та дітей з порушеннями зору; забезпечення необхідними навчально-методичними та індивідуальними технічними засобами навчання тощо.

Окрім зазначених вище особливостей організації освітнього середовища у загальноосвітніх навчальних закладах, важливе значення цього документу полягало в тому, що у ньому була прописана можливість навчання дітей з особливими освітніми потребами за типовими навчальними програмами і навчальними планами, до яких вносяться зміни відповідно до особливостей розвитку таких дітей та їхніх додаткових потреб у навчанні. Крім цього, у Порядку організації інклюзивного навчання наголошувалось на корекційній спрямованості навчального процесу дітей з особливими потребами, а також на необхідності психолого-педагогічного супроводу. Незважаючи на недосконалість цього документа з точки зору невизначеності чи відсутності механізмів його впровадження, затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах стало прогресивним кроком на шляху до запровадження інклюзивної освіти в Україні, оскільки забезпечувало відповіді на багато запитань керівників навчальних закладів у процесі організації інклюзивних класів.

09 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України внесено зміни до Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти, згідно з якими на кожного учня з особливими освітніми потребами складається індивідуальна програма розвитку, де зазначаються конкретні навчальні стратегії та підходи, кількість годин і напрями проведення психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових занять.

18 липня 2012 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 635 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346 і від 14 червня 2000 р. № 963», де було передбачено введення посади асистента вчителя загальноосвітнього навчального закладу з інклюзивним та інтегрованим навчанням. На виконання цієї постанови Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України видало у вересні 2012 року наказ «Щодо посадових обов`язків асистента вчителя» та наказ «Щодо введення посади вихователя (асистента вчителя) у загальноосвітніх навчальних закладах з інклюзивним навчанням», у яких були визначені посадові обов`язки та необхідні компетентності асистента вчителя, умови та розміри оплати праці, педагогічне навантаження тощо.

Важливо відмітити: постанову Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2017 року № 88 «Про порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами», що вперше закріпила забезпечення додаткової підтримки дітям з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних і спеціальних навчальних закладах (окрім спеціальних шкіл-інтернатів), відповідно до переліку послуг, зазначених в індивідуальній програмі розвитку.

Нині в Україні створюється нова мережа служби системної підтримки і супроводу дітей з особливими освітніми потребами – Інклюзивно-ресурсні центри (ІРЦ), основним завданням яких є здійснення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дітей, надання їм психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг і супровід таких дітей від 2-х до 18 років. З метою методичного й аналітичного забезпечення діяльності ІРЦ постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 р. № 617 затверджено Положення про ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти.

IV. Важливим у контексті забезпечення додаткових ресурсів для інклюзивних навчальних закладів став лист Міністерства освіти і науки України №1/9-539 від 8 серпня 2013 року «Про організаційно-методичні засади забезпечення права на освіту дітям з особливими освітніми потребами», в якому було зазначено такі важливі положення: 1) створення у кожному регіоні банку даних про кількість дітей з особливими потребами, у тому числі й дітей з інвалідністю, який необхідно щорічно оновлювати; 2) наголошення на важливості співпраці інклюзивних навчальних закладів із психолого-медико-педагогічними консультаціями в процесі створення індивідуальних програм розвитку дітей з особливими освітніми потребами; 3) організація Навчально-реабілітаційних центрів (НРЦ), які мають забезпечити комплексну реабілітаційну допомогу дітям із складними порушеннями психофізичного розвитку; 4) підкреслення важливості співпраці інклюзивних навчальних закладів із спеціальними навчальними закладами та навчально-реабілітаційними центрами для забезпечення додаткової підтримки дітей з особливими освітніми потребами.

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 609 «Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої та дошкільної освіти» у кожному інклюзивному закладі освіти має працювати команда психолого-педагогічного супроводу (КППС), до складу якої входять директор або заступник директора з навчально-виховної роботи, вчителі/вихователі, асистент вчителя/ асистент вихователя, практичний психолог, соціальний педагог, вчитель-дефектолог, вчитель-логопед, вчитель-реабілітолог, медична сестра, працівник ІРЦ та батьки або законні представники.

Наказом МОН України від 25.06.2018 № 677 «Про затвердження Порядку створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти» були визначені умови створення інклюзивних спеціальних груп подовженого дня в державних і комунальних навчальних закаладах.

Важливо зазначити, що саме в період 2014 – 2018 років було надано новий поштовх змінам у розвитку інклюзивної освіти, як на рівні законодавчих змін, так і на рівні практики.

Сучасний стан законодавства у сфері інклюзивної освіти в Україні характеризується такими ознаками:

  • гарантування рівного доступу до якісної освіти дітей з особливими освітніми потребами, права вибору різних типів закладів освіти і форм навчання;

  • розширення практики інклюзивної освіти у закладах дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної) і вищої освіти;

  • реформування системи шкіл-інтернатів і забезпечення навчання дітей за місцем їх проживання;

  • зростання уваги до своєчасної комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини і надання їй психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг;

  • індивідуалізація освітнього процесу шляхом розробки індивідуальної програми розвитку;

  • міжвідомча інтеграція та соціальне партнерство.

Отже, можна зазначити, що перші зміни, які створюють підґрунтя для розвитку інклюзивної освіти в умовах дошкільних, загальноосвітніх і вищих навчальних закладах України, вже відбулися. Брак практичного досвіду реалізації інклюзивної освіти, його вивчення та аналізу, брак розуміння інклюзії в суспільстві загалом все ще зумовлюють досить великий вплив медичної моделі розуміння інвалідності, у тому числі в законодавстві. З іншого боку, це забезпечує можливості для надання додаткової підтримки дітям з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю, необхідними фахівцями.

Принагідно також зазначити, що процес розроблення основних змін у законодавстві України характеризувався спільною роботою Міністерства освіти і науки України, Інституту спеціальної педагогіки НАПН України та громадських організацій, що досить позитивно вплинуло на якість означених змін, які мають велике значення для подальшого розвитку інклюзивної освіти в Україні.

Питання для самодіагностики:

  1. Назвіть основні державні нормативно-правові документи у сфері інклюзивної освіти.

  2. Дайте визначення понять: «інклюзивне навчання», «особа з особливими освітніми потребами», «інклюзивне освітнє середовище», «індивідуальна програма розвитку» у контексті Закону України «Про освіту».

  3. Назвіть основні кроки та механізм щодо організації інклюзивної форми навчання в закладах загальної середньої освіти відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах.

Список літератури

1. Закон України «Про освіту» (від 05.09.2017, № 2145-VIII) - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19

2. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», від 15 серпня 2011 р. № 872. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/872-2011-%D0%BF/paran8#n8

3. Наказ Міністерства освіти і науки України «Пpo затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти». № 609 від 08 червня 2018 року - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-primirnogo-polozhennya-pro-komandu-psihologo-pedagogichnogo-suprovodu-ditini-z-osoblivimi-osvitnimi-potrebami-v-zakladi-zagalnoyi-serednoyi-ta-doshkilnoyi-osviti

4. Інклюзивна освіта: навчальний посібник. – Київ: ТОВ «Агентство «Україна», 2019. – 300 с.

5. Організаційно-методичні засади діяльності інклюзивно-ресурсних центрів: навчально-методичний посібник. – Київ : 2018. – 252 с.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
3
міс.
1
4
дн.
1
6
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!