Сьогодні відбулась
онлайн-конференція:
«
Освіта проти насильства: методи профілактики та алгоритми реагування
»
Взяти участь Всі події

Лекція "Методика Л. Шелестової навчання дітей читання"

Дошкілля

Для кого: Дошкільнята (5-6 років)

25.01.2020

3047

173

0

Опис документу:
Серед різноманітних інноваційних підходів з навчання дітей читання вирізняється авторська методика Людмили Шелестової. В роботу з дітьми дошкільного віку вона впроваджується з 1998 року, має гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Мета методики: розвиток дітей (інтелектуальний, мовленнєвий, чуттєвої сфери, мотивації, дрібної моторики тощо), задоволення вікових потреб; навчання малюків читати, але не з метою підготовки до школи та набуття високої техніки цього виду діяльності,
Перегляд
матеріалу
Отримати код

18

Вступ

Шелестова Людмила Володимирівна – кандидат педагогічних наук, старший вчений співробітник Інституту проблем виховання НАПН України, стипендіат Кабінету Міністрів України для молодих учених (2001-2003 рр.), автор близько 100 публікацій з проблем теорії навчання і виховання, головний редактор газети «Шкільний світ», член Національного Союзу журналістів України, методист по навчанню читання ШДС «Євроленд» м. Києва, автор методики навчання читання дошкільників, яка протягом 12 років апробовується в дошкільних навчальних закладах.

Проблема навчання дітей дошкільного віку читання є предметом постійного обговорення серед батьків. З різних об’єктивних та суб’єктивних причин дітей здебільшого навчають читати ще до вступу до школи. Відбувається це в різні способи: хтось використовує усталені методики, в результаті чого вивчення дитиною літер та навчання читання перетворюється на одноманітний тренаж; хтось шукає нові способи, аби зробити процес привабливим.

Серед різноманітних інноваційних підходів з навчання дітей читання вирізняється авторська методика Людмили Шелестової. В роботу з дітьми дошкільного віку вона впроваджується з 1998 року, має гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України».

Мета методики: розвиток дітей (інтелектуальний, мовленнєвий, чуттєвої сфери, мотивації, дрібної моторики тощо), задоволення вікових потреб; навчання малюків читати, але не з метою підготовки до школи та набуття високої техніки цього виду діяльності, а задля позитивної мотивації, отримання задоволення від процесу діяльності, прищеплення любові до читання.

Основні засади методики:

  1. Відповідність змісту завдань вимогам Базового компоненту дошкільної освіти.

  2. Навчання читання по складам.

  3. Проведення занять у ігровій формі.

  4. Використання наочного матеріалу (малюнків, природного матеріалу, карток, іграшок, схем, різних предметів тощо).

  5. Залучення малюків до різних видів діяльності (малювання, розфарбовування, вирізання, співів, танців, конструювання, виготовлення аплікацій, відшукування предметів у приміщенні, переміщення у просторі, рольового перевтілення тощо).

  6. Індивідуальний підхід до кожної дитини.

  7. Логічно визначений і науково обґрунтований алгоритм засвоєння дитиною літер та навчання читання складів, слів, словосполучень, речень і текстів.

Зміст та структура навчально-розвивального посібника «Вчимося читати»

Навчально-розвивальний посібник «Вчимося читати» – це практичний посібник, за допомогою якого можна цікаво, легко та без перевантаження навчити дитину читати. Ефективне використання даної методики потребує від батьків знання змісту, структури навчально-розвивального посібника «Вчимося читати» та особливостей роботи з ним. Ознайомлюючись з посібником, потрібно звернути уваги на наступні питання:

  1. Ознайомитися зі змістом книги, яка включає наступні розділи:

  • розпочинаємо з упізнавання голосних;

  • знайомимося з відкритими складами;

  • опановуємо склади, що містять йотовані букви. М’який знак. Апостроф;

  • переходимо до закритих складів;

  • вивчаємо відкриті склади з кількома приголосними;

  • читаємо слова.

  1. Ознайомитися з умовними позначками, які використовуються на кожній сторінці книги. Умовні позначки у вигляді символу позначають той вид діяльності, який використовується у певному ігровому завданні. Знання умовних позначок створює певні зручності в роботі:

Завдання з використанням олівця або ручки.

Завдання з використанням голосу.

Завдання, що передбачають маніпулювання предметами.

Завдання, що передбачають пересування у просторі.

Завдання з використанням ножиць.

Завдання, що передбачають поєднання різних видів роботи.

  1. З кожним завданням батькам слід ознайомитися заздалегідь, щоб був час підготувати необхідне обладнання (папір, ножиці, клей, олівець, пластилін тощо).

У багатьох випадках після формулювання завдання дрібнішим шрифтом подаються методичні рекомендації та поради, які допоможуть підготуватися до заняття.

Розфарбуй у коричневий і зелений кольори ананаси, на яких є склади з буквою а.

І Поясніть дітям, що склад утворюють дві або кілька букв, що стоять поруч.

  1. На кожній сторінці вказано завдання для дитини. Бажано його формулювати так, як воно записано. Але, якщо батьки хочуть забезпечити повноцінний розвиток дитини, а не лише навчити її читати, то доцільно використати будь-яке завдання в книзі з максимальною користю для неї. Тому завдання, запропоновані у посібнику, потрібно розширити: назвати, що зображено, якого кольору, якої форми, скільки предметів знаходиться, чого більше, а чого менше. Наприклад, у книзі є наступне завдання:

Допоможи білочці назбирати горішків на зиму. Виріж і поклади в дупло горішки з буквою Іі.

Орієнтовні запитання для дітей за змістом малюнка: Де живе білочка? Що вона їсть? Чому білочка повинна готуватися до зими? Як вона готується до зими? Що білочка уже підготувала? Скільки горішків у кошику? Скільки грибочків сушиться? Що у дуплі стоїть на верхній поличці? А що стоїть на середній, а на нижній? Хто спостерігає за білочкою? А скільки пташенят сидить на гілці дерева? Як ти думаєш, яка пора року зображена на малюнку? Що любить їсти білочка? Скільки горішків зображено на малюнку? Скільки горішків з буквою Іі? Скільки горішків з іншими буквами? Що можна сказати про їх кількість? Так, їх порівну.

І лише потім запропонуйте дитині допомогти білочці підготуватися до зими: «Уважно розглянь малюнок і виріж горішки, на яких зображена буква Іі, бо вони найсмачніші. А потім поклади їх у дупло».

  1. Виконуючи завдання, потрібно звертати увагу дитини на малюнки й пропонувати їй називати зображені предмети. Якщо вона відчуває труднощі, необхідно допомогти їй і пояснити значення незрозумілих слів. Необхідною умовою правильного виконання дитиною завдань є їх пояснення. Наприклад, завдання:

Виріж листочки, на яких є склади з буквою е, наклей їх на дерево.

Спочатку зверніть увагу дитини на малюнок. Що намальовано на аркуші? Якого кольору листочки? Скільки листочків? Запропонуйте дитині знайти й показати той листочок, який вона буде вирізувати. Якщо дитина помиляється, ще раз покажіть їй букву, а потім знову запропонуйте знайти листочок, на якому є склад з такою буквою.

Для формування у дитини стійких навичок читання потрібно звертати її увагу на букви та склади. В процесі виконання завдання і після закінчення нехай дитина назве букву, яку вивчали, склади, що зображені на малюнку. Варто пам’ятати про те, що зазвичай дитині молодшого віку легше запам’ятати будь-який матеріал, якщо вона промовляє його кілька разів у голос.

  1. Тривалість заняття не повинна перевищувати 10 хвилин для 3-4-річної дитини і 15-30 хвилин – для 5-6-річної, якщо дитина виявляє бажання. Такі заняття можна проводити й щодня, і двічі-тричі на тиждень. Як правило, ігрові завдання подобаються малюкам, і вони охоче їх виконують.

  2. Навчаючи дитину читати, треба враховувати її індивідуальні особливості, фізичний і психічний стан, уподобання, інтереси, бажання. На заняттях із читання дитина повинна почуватися комфортно. Так, залежно від індивідуальних особливостей дитини, варіюється кількість завдань, місце та темп їх виконання:

  • якщо дитина не посидюча, варто збільшити для неї кількість рухливих завдань;

  • якщо дитина повільна, не слід форсувати виконання завдань – це тільки зашкодить справі. Нехай просувається властивим їй темпом;

  • не варто докоряти дитині, якщо вона чогось не зрозуміла чи виконала завдання неправильно. Нехай виконає завдання ще раз або виконає іншу подібну вправу.

Такий підхід зумовлений метою діяльності: сприяти загальному розвиткові дитині, дати їй позитивні емоції та прищепити інтерес до читання.

9. Результативність занять буде вищою, якщо дитина охоче братиме у них участь.

Методика навчання дітей читання

Ознайомлювати дитину з літерами, що позначають голосні звуки, потрібно послідовно, по черзі. Для вивчення кожної літери у посібнику пропонується 5-6 завдань: спочатку – на ознайомлення з літерою, потім – на її знаходження у складах і словах (дитина показує пальчиком, розфарбовує, підкреслює, обводить, вирізає тощо).

Саме тому, вивчаючи кожну літеру, бажано пройти наступні етапи роботи:

  1. Ознайомлення з літерою.

Познайомся з буквою Аа, що прилетіла до тебе на парашуті. Розфарбуй її.

Виліпи з пластиліну букву А

Стань так, щоб ти був схожий на букву А

Разом з улюбленою іграшкою пошукай букву Аа, що заховалася у кімнаті

Поклади ведмедика (ляльку, зайчика) спати і заспівай колискову, вимовляючи: – А-а-а…

  1. Знайди літеру серед уже відомих.

Знайди і виріж квадрати з буквою А.

  1. Ознайомлення зі складами, що утворюються за допомогою цієї літери.

Розфарбуй у коричневий і зелений кольори ананаси, на яких є склади з буквою а.

І Поясніть дітям, що склад утворюють дві або кілька букв, що стоять поруч.

  1. Знаходження складу з новою літерою серед інших складів.

Допоможи алігатору відшукати букву А у складах. Розфарбуй її.

  1. Знаходження складу з новою літерою у словах.

Знайди букву а у словах. Обведи або підкресли їх.

  1. Повторення раніше вивчених складів, складання з них слів; конструювання слів з нових складів.

Якщо дитина вивчила букви, що позначають голосні звуки, можна переходити до вивчення літер, що позначають приголосні.

Вивчаючи букви, які позначають приголосні звуки, використовуємо назви звуків, а не букв: [б], а не [бе], [в], а не [ве], [г], а не [ге] тощо. Правильні назви літер дитина вже без проблем вивчить у школі, коли ознайомлюватимуться з абеткою.

Водночас потрібно вчити дітей помічати й утворювати з літерою, що вивчається, відкриті склади (приголосний + голосний) і знаходити ці склади в словах. Потрібно пояснити дитині, як треба читати дві букви, що стоять поруч, наприклад: Б + А = БА. Батькам варто звернути увагу на артикуляцію, показуючи дитині, як читати всі склади з буквою Б.

Читати їх потрібно разом з дитиною. Бажано це повторити кілька разів.

Під час виконання завдання потрібно стежити, щоб дитина відразу читала вголос склади (а не літери, з яких вони складаються). У разі потреби можна запропонувати виконати вправу кілька разів – головне, щоб вона навчилися читати склади правильно та швидко.

Якщо дитина може вже вільно утворювати відкриті склади й упевнено їх читати, варто дати їй можливість читати одно- та двоскладові слова. Це посилить інтерес до читання, адже мати справу зі слова набагато цікавіше, аніж зі складами. Якщо виникають труднощі, треба допомогти дитині прочитати слово. Наприклад, дорослий читає перший склад, а дитина нехай прочитає другий.

Коли дитина вивчить усі букви, що позначають приголосні звуки, навчиться читати склади, що утворюються з ними, опанує одно- та двоскладові слова, можна переходити до вивчення складів із йотованими літерами. Опанування цих складів становить для дитини певні труднощі, оскільки потрібно злито вимовляти два звуки в складі однієї літери: Я = [й] + [а], Ю = [й] + [у] тощо. Все це треба пояснити малюкові, потренуватися разом з ним у вимові нових звуків, а потім пройти ті самі етапи, що й з іншими літерами.

Після цього знайомимо дитину із м’яким знаком, апострофом та особливостями читання складів з ними.

Наступний етап – ознайомлення із закритими складами. Закриті склади (голосний + приголосний) діти часто читають навпаки. Щоб виправити цю помилку можна запропонувати такі ігрові завдання:

  • домалюй метеликам крильця, з’єднавши крапки. Прочитай склади, що написані на крильцях;

  • з’єднай лінією ялинки, на яких є склади з однаковими буквами;

  • виклади з паличок склади: ША – АШ, НУ – УН, ТІ – ІТ.

Виконуючи ці завдання, дитина вчиться помічати відмінність між закритими та відкритими складами, правильно їх читати.

Потім слід перейти до вивчення відкритих складів із кількома приголосними (приголосний + приголосний + голосний), читання який викликає у дітей певні труднощі, подолати які допоможуть спеціальні завдання:

  • допоможи курці знайти своїх курчат (з’єднай їх лінією);

  • знайти ключик до кожного замка (з’єднай їх лінією);

  • виріж і розклади цеглини на вантажівки;

  • виріж склади, які біжать до книжки.

Після того, як дитина навчиться читати одно-, дво- та трискладові склади, переходьте до читання слів. Зробити цей перехід плавним і цікавим для дитини знову ж таки допоможуть ігрові завдання.

Важливо, щоб процес навчання читання супроводжували позитивні емоції. В іншому випадку дитина швидко стомлюватиметься, відчуватиме дискомфорт, труднощі тощо. Не забувайте хвалити дитину за її успіхи, висловлювати радість, захоплення, підтримку з цього приводу: «Ти молодець!», «Як добре ти впорався із завданням!», «Наступного разу вийде краще!». Ні в якому разі не треба примушувати дитину читати, тому що примус викликатиме спротив і обурення. Не варто казати: «Треба вчитися читати», «Ти не хочеш читати, але це потрібно», «Сьогодні вчитимемо літери» тощо.

Висновки

Отже, під час навчання дітей дошкільного віку читанню за авторською ме­тодикою Л. Ше­­лестової «Розвивальне читання» розвиток малят (інтелек­туальний, мовленнєвий, чут­тєвої сфери, сенсорики, моторики тощо) по­єднується із задоволенням їхніх потреб та інте­ресів, викликає по­зитивні емоції. Перед дітьми не ставиться завдання якнай­шви­дше ово­лодіти технікою читання, а завдання вихователя – викликати позитив­ні емоції, ра­діс­ний настрій, бажання виконувати ігрові вправи та завдан­ня. Діти виконують пі­зна­вал­ь­ні завдання, використовуючи різні види ді­яльності (малювання, ліплення, конструювання, аплікація, співи, танці).

За допомогою навчально-розвивального посібника Л. Шелестової «Вчимося чита­ти» діти легко та із задо­воленням навчаються читати. Ігрові впра­ви зацікавлюють дітей яскравими малюнками, на яких зображені при­вабливі та кумедні тваринки, метушливі птахи, усміхнені діти та без­ліч різних кольорових предметів, які захоплюють веселими барвами й каз­ковими сюже­тами.

Запропоновані завдання діти виконують природно, невимушено, з цікавістю та ба­жа­нням досягти результату. Ігрові ситуації, загадковість сюжету спонукають дитину до дії, уселяють оптимізм, позитивні емоції, упевненість у собі. Вдало підібрані завдання роз­ширюють знання дітей про навколишній світ, розвивають логічне мислення, зба­га­чують актив­ний і пасивний словник малят, розвивають фонематичний слух, мов­леннєве ди­хання, дрібну моторику, пам’ять, увагу. Граючись, діти за­кріплюють знання про ко­льори та їх відтінки, предмети побуту, учать­ся класифікувати предмети, система­тизувати й аналізувати, робити про­сті узагальнення.

Список використаних джерел

  1. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція) // Дошкільне виховання, 2012. – № 7. – С. 3-14.

  2. Богуш А. М. Дошкільна лінгводидактика : Теорія і методика навчання дітей рідної мови в дошкільних навчальних закладах : підруч. / А. М. Богуш, Н. В. Гавриш. – 2-ге вид., доп. – К.: Видавничий дім «Слово», 2011. – 704 с.

  3. Богуш А. М. Оптимізація мовленнєвої роботи з дітьми в розвивальному середовищі дошкільного навчального закладу. Реалізація завдань освтньої лінії «Мовлення дитини» / А. М. Богуш, Н. В. Гавриш // Дошкільне виховання. – 2012. – № 10. – С. 5-10.

  4. Бондар Л. Пізнаємо літери через казку й ліплення / Л. Бондар // Дошкільне виховання. – 2012. – № 11. – С. 12-14.

  5. Дошкільна лінгводидактика. Хрестоматія : навч. посіб. для студ. вищ. пед. навч. закл. / Упоряд. А. М. Богуш Ч. I та II. – К. : Видавничий дім «Слово», 2005. – 720 с.

  6. Кулачківська С. Я – дошкільник : вікові та індивідуальні аспекти психічного розвитку / C. Кулачківська, С. О. Ладивір. – К. : Нора-Принт, 1996. – 154 с.

  7. Піроженко Т. О. Особистісний потенціал дошкільника: умови розвитку в сучасному суспільстві / Т. О. Піроженко // Дошкільне виховання. – 2012. – № 1. – С. 4-8.

  8. Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт». – Тернопіль : Мандрівець, 2012. – 104 с.

  9. Проскура Е. В. Развитие познавательных способностей дошкольника / под. ред. проф. Л. А. Венгера. – К. : Рад. шк., 1985. – 128 с.

  10. Товкач I. Iнтегрований вплив ігрової та мовленнєвої діяльності на формування особистості дитини дошкільного та молодшого шкільного віку / I. Товкач / / Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Iнституту психології ім. Г. С. Костюка нац. акад. пед. Наук Украни. – К. : «Срібна хвиля», 2012. – Т. IV. Психологія розвитку дошкільника. – Вип. 8.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.