«Подивимося на карту розколотої України на слайді. Леся Українка переносить дію в Добу Руїни після смерти Богдана Хмельницького, коли держава розколюється. Це час катастроф, який викриває справжню суть кожного громадянського вибору. Слайд ілюструє два шляхи: Шлях Меча — збройна боротьба разом із гетьманом Петром Дорошенком («сонцем Руїни»), та Шлях Покори — пристосуванство й компроміс із московським царем ради ілюзії спокою».
«Перед нами порівняльна діагностика двох абсолютно несумісних культурних і суспільних світоглядів. В українському світі родини Перебійних панує рівноправність жінки, свобода, щирість, відкритість та почуття власної гідності. У московському світі царату ми бачимо «теремне самітництво» жінок, атмосферу постійного страху, шпигунства, катівню-«дибу» та рабську психологію плазування».
: «П'єса «Бояриня» — це драма ідей, де кожен герой обирає свій варіант існування в тоталітарній системі. Іван обирає символ Меча і безкомпромісний опір. Степан обирає символ Іржі — пристосування та ілюзію збереження себе через мовчання. А Оксана стає Згаслим сонцем: вона намагається поєднати любов і волю, але усвідомлення зради нищить її».
«Доля п'єси на сцені дивовижна! У 1919 році її поставив Микола Садовський у театрі УНР, і вона мала фантастичний успіх серед вояків української армії — виставу відвідував навіть Симон Петлюра. У незалежній Україні п'єса переживає відродження, а композитор Віталій Кирейко у 2008 році створив за нею оперу. Цей твір живе, бо його нерв б'є у сьогодення».
«Зверніть увагу на палаючу кулю свободи та зламаний щит. Леся Українка залишає нам два пророчі застереження: вільна людина не зможе бути щасливою в системі рабства, а спроба бути "хорошим і нейтральним" перетворює людину на співучасника зла. Запам'ятайте цей афоризм: Мир без свободи — це не мир. Це руїна».
