Критерії оцінювання результатів навчання учнів з громадянської та історичної освітньої галузі розроблено з метою конкретизації загальних критеріїв оцінювання відповідно до змісту та очікуваних результатів навчання, визначених для громадянської та історичної освітньої галузі.
Критерії структуровано відповідно до трьох груп результатів навчання, кожна з яких об’єднує взаємопов’язані результати, визначені Державним стандартом базової середньої освіти:
«Орієнтується в історичному часі й просторі» — охоплює історико-хронологічне та геопросторове мислення, орієнтацію в історичному часі й соціально-історичному просторі, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, виявлення змін і тяглості, а також взаємозалежності розвитку суспільства, господарства, культури й довкілля.
«Працює з інформацією історичного та суспільно значущого змісту» — охоплює критичне й системне мислення, роботу з різними джерелами, формулювання історично обґрунтованих питань, виявлення взаємопов’язаності історичних подій, явищ, процесів і постатей, а також розуміння та зіставлення різних інтерпретацій минулого і сучасного.
«Виявляє здатність до співпраці, толерантність, громадянську позицію» — охоплює усвідомлення власної гідності, реалізацію прав і свобод, повагу до прав і гідності інших, толерантність, протидію дискримінації, дотримання демократичних принципів, конструктивну взаємодію та залучення до розв’язання проблем різного масштабу.
Принцип побудови критеріїв
Для кожної групи результатів розроблено п’ять взаємопов’язаних вимірів оцінювання:
за когнітивними процесами — що учень знає, розуміє, застосовує, аналізує, оцінює, узагальнює, створює;
за навчальною діяльністю — які конкретні навчальні, практичні, дослідницькі, творчі або громадянські дії він виконує;
за рівнем самостійності — наскільки учень потребує допомоги, працює за алгоритмом, самостійно планує та організовує діяльність;
за рівнем комунікації та взаємодії — як учень бере участь у діалозі, співпрацює, аргументує, враховує позиції інших та організовує взаємодію;
за частотою вияву вмінь — наскільки стабільно та системно відповідне вміння проявляється у типових і нетипових ситуаціях.
Такий підхід дає змогу не зводити оцінювання до правильності відповіді чи обсягу відтворених знань, а враховувати реальний рівень сформованості компетентностей учня.
Логіка переходу між рівнями
Опис кожного бала побудовано як динаміку розвитку вміння, а не як ізольований набір характеристик.
На початковому рівні учень переважно розпізнає, відтворює та виконує прості дії за зразком, потребуючи значної допомоги вчителя.
На середньому рівні він застосовує знання у типових ситуаціях, виконує завдання за алгоритмом, починає встановлювати зв’язки та взаємодіяти з іншими.
На достатньому рівні учень аналізує, порівнює, пояснює взаємозв’язки, виконує дослідницькі завдання, бере відповідальність за визначену частину діяльності та активно взаємодіє.
На високому рівні учень критично оцінює, синтезує, аргументує, самостійно обирає способи діяльності, ініціює взаємодію, організовує співпрацю та переносить сформовані вміння у нетипові ситуації.
Таким чином, 12-бальна шкала відображає не лише кількість засвоєного змісту, а якісне ускладнення способу діяльності учня:
від розпізнавання і виконання за зразком — до самостійного аналізу, оцінювання, створення, ініціювання та відповідального застосування набутих умінь у нових ситуаціях.
