Критерії оцінювання тестових завдань з історії
У методиці виокремлюють сім основних форм тестових завдань з історії:
1) альтернативні;
2) встановлення послідовності;
3) встановлення відповідності;
4) завдання з декількома варіантами вибору;
5) завдання з пропусками;
6) завдання, що вимагають стислої короткої відповіді;
7) завдання, що вимагають вільної відповіді.
Альтернативні завдання. Призначення цієї форми тестових завдань – вимірювання дихотомічних елементів знань, що поділяють світ на дві частини: визначають правильність чи неправильність фактів, методів, процесів тощо; що можна робити, а що не можна за будь-яких умов.
Завдання на встановлення послідовності. Завдання цієї форми спрямовані на встановлення хронологічної або логічної послідовності (у перебігу певних процесів або встановлення відповідності графіків, зображень певним історичним процесам). Такі завдання дають змогу виявити рівень засвоєння, запам’ятовування матеріалу, здатність ним оперувати та логічно мислити. Учням пропонуємо певний набір фактів, які вони мають розташувати в належному порядку відповідно до інструкції.
Завдання на встановлення відповідності. Завдання такого типу демонструють уміння орієнтуватися у фактичному матеріалі на основі засвоєних знань. За допомогою їх також можна визначити рівень знань причиново-наслідкових зв’язків в історичних процесах.
Завдання з декількома варіантами відповіді. Це найпоширеніший тип завдань, його використовують для перевірки різноманітних знань, умінь та навичок учнів з історії. Такі завдання складаються з двох частин:
І – основна частина, яка містить твердження або запитання, може бути доповнена ілюстраціями, графіками, діаграмами тощо;
ІІ – варіанти відповідей, з-поміж яких є правильні варіанти – райтери (rightors) – та неправильні – дистрактори (distractors). Оптимальна кількість варіантів відповідей 4–5, що зводить до мінімуму можливість випадкового вгадування.
Завдання з пропусками. Використовують з метою встановлення обізнаності учня з навчальною інформацією: учень повинен не обирати варіант відповіді, а знати історичний матеріал і бути впевненим у результаті розв’язання тесту. У таких завданнях пропонуємо вислів, одне або кілька логічно сформульованих речень, уривок з тексту тощо, які учні мають доповнити за логічним змістом, апелюючи до засвоєних знань.
Завдання зі стислою формою відповіді. У цьому різновиді тестів реалізуємо спробу встановити здатність учня відтворювати та використовувати знання у знайомій ситуації, узагальнювати об’ємний матеріал, коректно виражати свої думки. Відповідь має бути надана у вигляді лаконічних змістовних тез, що дають уявлення про здатність учнів до логічних операцій (аналізу, синтезу, зіставлення тощо).
Завдання з вільною формою відповіді. Цей вид тестових завдань дає змогу виявити вміння аналізувати, зіставляти, характеризувати, обґрунтовувати, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, застосовувати набуті знання, систематизувати історичний матеріал, пропонувати власну інтерпретацію тощо. Здебільшого, відповідь не обмежується (іноді ставиться умова викладати факти без зайвих деталей). Якщо формулювання тестового завдання старанно продумане, воно передбачає лише одну правильну відповідь. Це найбільш суб’єктивне завдання.
