Слово «кроссенс» англійського походження. Його значення легко пояснити, виходячи з добре відомого поняття «кросворд»: крос (англ. cross) – пересічення, ворд (англ. word) – слово; тож кросворд – пересічення слів. Спробуймо за аналогією пояснити поняття «кроссенс»: крос (англ. cross) – пересічення, сенс (англ. sens) – смисл, тож кроссенс – пересічення смислів. Кроссенс – це стандартне поле з 9 квадратів, кожному з яких відповідає певне зображення (мал. 1). Він був придуманий у 2002 році педагогом, письменником й математиком Сергієм Федіним і філософом та художником Володимиром Бусленком.
Щоб розв'язати кроссенс, треба встановити будь-які асоціативні зв'язки (від поверхових до глибинних) між сусідніми картинками спочатку по периметру (1-2, 2-3, 3-6, 6-9, 9-8, 8-7, 7-4, 4-1), а потім по хресту (5-2, 5-6, 5-8, 5-4). Центральне зображення № 5 – тема кроссенса.
Кроссенс можна використовувати на будь-якому етапі уроку.
Кроссенс – асоціативна головоломка нового покоління
Використання кроссенсів на уроках музичного мистецтва сприяє:
– розвитку логічного, образного і асоціативного мислення, уяви;
– прояву нестандартного мислення і креативності;
Застосування кроссенса на уроці різноманітне, його можна використати:
– при формулюванні теми і мети уроку;
– при вивченні нового матеріалу, в якості постановки проблемної ситуації;
– при закріпленні і узагальненні вивченого матеріалу;
Кроссенс, як метод, виконує такі функції:
• мотиваційну (формує інтерес і бажання зрозуміти на перший погляд,незрозуміле і навіть абсурдне);
• інформативну;
• дослідницьку (допомагає відповісти на питання: що? де? коли?….);
• комунікативну(організовує діалог між учнями та вчителем, учнями та підручником тощо);
• розвиваючу;
• пізнавально-пошукову;
• виховну.
