Корекційно-педагогічна робота вчителя початкових класів з дітьми із загальним недорозвитком мовлення в умовах спеціального загальноосвітнього закладу

Інклюзивна освіта

Для кого: 1 Клас, 2 Клас

25.11.2019

1245

79

0

Опис документу:
У документі висвітлюється особистий досвід роботи вчителя початкових класів з дітьми, що потребують логопедичної допомоги, в умовах спеціального загальноосвітнього закладу. Зокрема, особливості та корекційна спрямованість роботи.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Корекційно-педагогічна робота вчителя початкових класів з дітьми із загальним недорозвитком мовлення в умовах спеціального загальноосвітнього закладу

І. Мета та завдання корекційно-педагогічної роботи з дітьми.

Діти з порушенням мовлення, а серед них і діти із ЗНМ, належать до неоднорідної та чисельної групи, для якої оволодіння усним мовленням – основний шлях особистісного розвитку.

Від рівня сформованості мовлення дитини, зокрема, фонетико-фонематичної й лексико-граматичної сторін, залежить рівень опанування навчальною діяльністю, шкільними знаннями, уміннями і навичками відповідно програмових вимог. Оскільки мовлення щільно пов’язане із мисленням, то дитина із ЗНМ яка має порушення процесу формулювання виразу чи вислову не виконує повноцінно мисленнєво-пізнавальну функцію, що негативно позначається на оволодінні читанням і письмом. У зв’язку з цим, формування усного мовлення дітей є одним з найважливіших завдань.

Метою корекційно-педагогічного супроводу є подолання мовленнєвих порушень, сприяння підвищенню якості знань, корекція психічних функцій та емоційно-вольової сфери.

У вчителя початкових класів основним завданням є забезпечення навчання і виховання учнів з урахуванням їх мовленнєвого і психічного розвитку, організація комунікативно-мовленнєвого середовища.

ІІ. Особливості роботи вчителя з дітьми, що потребують логопедичної допомоги, в умовах спеціального загальноосвітнього закладу.

Я працюю у класі, де навчаються діти із загальним недорозвитком мовлення.

Успішність навчання цих дітей залежить не лише від виправлення в них вад мовлення, а й від правильного ставлення вчителя, урахування у навчальному процесі наявних проблем дітей.

Насамперед ці діти потребують сприятливого режиму навчання, що виявляється у моєму доброзичливому ставленні до них, розумінні та урахуванні мною особливостей особистості кожної дитини (особливо при таких складних діагнозах як дизартрія, заїкання), психологічній підтримці з мого боку – підбадьорювання, заохочення до успіхів.

Важливим завданням є стимулювання пізнавальної й мовленнєвої активності дітей, адже у багатьох з них через порушення мовлення комунікативна діяльність є зниженою, вони невпевнені в собі, є пізнавально пасивними. Тому спочатку я залучаю дітей до таких видів діяльності (як на уроках, так і у позакласній роботі), де можна сформувати ситуацію успіху, віру в себе, організувати позитивне спілкування з однокласниками.

В учнів-логопатів є проблеми у розумінні мовлення, тому перед виконанням завдань я даю детальний інструктаж і переконуюсь, що дитина його зрозуміла. Моя мова чітка, емоційно виразна, складається із коротких зрозумілих речень.

Велику увагу я приділяю формуванню прийомів розумової роботи, необхідних для оволодіння граматикою; з метою розвитку зв’язного мовлення вчу дітей міркувати, робити розгорнуті висновки.

Я допомагаю дітям планувати свої висловлювання, контролювати їх, слідкувати за використанням у самостійному мовленні навичок, набутих на логопедичних заняттях.

У багатьох дітей є недорозвиненими такі важливі для шкільного навчання функції, як: просторове сприймання і аналіз, просторові уявлення; зорове сприймання, аналіз і синтез; координація системи «око-рука»; координація рухів пальців і кисті рук; фонематичне сприймання, фонематичний аналіз і синтез. Ці функції є об’єктом моєї корекційної роботи, яку я здійснюю як на навчальному, так і позанавчальному матеріалі. При суттєвому порушенні цих функцій дитина потребує підвищеної психологічної допомоги. Тому я тісно співпрацюю з шкільним психологом, узгоджую з ним зміст і прийоми роботи.

Індивідуальний підхід до дітей, конкретний зміст і прийоми корекційної роботи залежать від клінічного діагнозу дитини, її психологічних особливостей і ретельно узгоджуються мною із логопедом та психологом. Наприклад: форма опитування дитини із заїканням (усна чи письмова відповідь, з місця чи біля дошки, на уроці чи після уроку) залежить від етапу корекційного впливу; при грубих і стійких помилках дитини у письмі й читанні я узгоджую із логопедом спеціальні завдання, що враховують специфіку цих помилок; у дітей, що мають фонетико-фонематичний недорозвиток, розвиваю фонематичне сприймання, фонематичний аналіз і синтез.

У класі є діти з I рівнем ЗНМ. Вагомого значення для включення цих дітей у навчальний процес має позитивне сприймання учнівським колективом таких однокласників. Я пояснюю учням, що в класі є діти, які невиразно говорять, що такі учні потребують підтримки й допомоги однокласників, що для подолання мовленнєвих проблем потрібен час. Також я залучаю цих дітей до колективних форм діяльності, у яких їм буде комфортно й порушення мовлення не висуватимуться на перше місце.

Особливу роботу я проводжу з батьками учнів, адже співпраця батьків із вчителем є запорукою успішності корекційно-виховної роботи.

ІІІ. Корекційна робота вчителя початкових класів над усуненням в учнів недоліків вимови й мовлення.

Для попередження мовних розладів, а також дисграфій, дислексій, я використовую на уроках фізкультхвилинки з елементами пальчикової гімнастики. Це насамперед необхідне тому, що в кінчиках пальців сконцентровані рецептори, імпульси від яких поступають у мовні моторні зони кори головного мозку.

На уроках під час вивчення букв я проводжу логопедичні хвилинки. Застосування логопедичних заходів у моїй роботі дає подвійну користь: не тільки усуває недоліки вимови й мовлення в учнів, але й сприяє правильному формуванню мови і мислення учнів. Крім того, позитивно впливає на настрій дітей з певними мовленнєвими вадами, позбавляє їх невпевненості в собі, розчарування. Роботу над усуненням таких недоліків я проводжу поступово і послідовно, починаючи з перших днів навчання і здійснюю на всіх уроках.

Наприклад.

На уроці ознайомлення із звуком та буквою “С” проводжу логопедичну хвилинку. Показую дітям правильну артикуляцію звука “С”: губи розтягнуті, зуби наближені на відстані близько 1 мм, кінчик язика притискується до нижніх різців, спинка язика вигнута та посередині її утворюється жолобок, по якому видихається струмінь повітря. Бокові краї язика притиснуті до внутрішньої поверхні верхніх кутніх зубів, м’яке піднебіння підняте та притиснуте до задньої стінки глотки і спрямовує струмінь. Голосові зв’язки розімкнуті і не вібрують.

Тобто: усмішка як у клоуна, язик впирається в нижні зуби, ніби кішка на сонечку прогинається і видуваємо повітря. Пропоную подути на руку і діти повинні відчути холодне повітря.

На уроці ознайомлення із звуком та буквою “З” – артикуляція аналогічна. Пропоную дітям поставити руку на горло і вимовити спочатку звук “С”, де голосові зв’язки будуть в стані спокою, а на “З” вони працюють (дрижить горло).

Найчастіше зустрічаються недоліки звуковимови шиплячих звуків (“Ш”, “Ж”). Для правильної вимови звуків “Ш” і “Ж” слідкую за правильним положенням органів артикуляції.

А) губи округлені та злегка висунуті вперед.

Б) зуби зближені.

В) широкий кінчик язика піднятий до переднього краю піднебіння, але не притиснутий.

Г) теплий струмінь повітря.

Тобто: губи витягнути вперед, язик підняти вверх і утворити чашечку. Для закріплення звука “Ш” використовую гру: “Лопнула кулька”.

Діти піднімають руки і роблять коло, ніби надувають кульку. По сигналу “кулька тріснула” – діти опускають руки і вимовляють звук “Ш”.

Для звук “Ж” гру “Жуки”.

Діти зображують жуків. Жуки сидять в своїх хатках (за партами) і говорять: Я жук, я жук, я тут живу.

Жужжу, жужжу. За сигналом “Жуки полетіли” – діти встають, махають руками, ніби літають і жужжать: “ЖЖЖЖ”. По сигналу – “Дощ” – сідають на місця.

На уроках я користуюсь такими ефективними методами виправлення вимови як вивчення скоромовок та чистомовок, які допомагають формувати мовний апарат дитини, привчають до складних поєднань звуків. Чистомовки я використовую на початку уроку як мовленнєву гімнастику. Роботу над скоромовками і чистомовками я проводжу наступним чином:

1. пропоную чистомовку чітко артикулюючи.

2. учні хором повторюють, намагаючись відтворити те, що почули.

3. 2-3 учні самостійно промовляють наведений текст.

Наприклад:

Са-са-са – ось летить оса.

Со-со-со – у Соні колесо.

Су-су-су – яблуко несу.

Або діти доповнюють чистомовку: „Жа-жа-жа, ми побачили ву... (жа)”

На уроках я використовую такий ефективний засіб навчання учнів правильної звуковимови як мовна зарядка. Вона спрямована на зміцнення звукоізоляційного апарату, на чіткість вимови ізольованих звуків. Це система вправ, спрямованих на правильне відтворення складових структур і слів. Вона встановлює чіткий зв’язок між зоровим і мовно-рушійними образами складів і слів, диференціацію подібних одиниць читання.

Наприклад.

1. диференціація схожих складів і слів:

Са – за, злива – слива,

Со – зо, казка – каска,

Су - зу, газ – гас.

2. Читання складів за схожістю звучання.

Ас – са, Са – ша,

Ос – со, со – шо,

Ус – су, су – шу

3. Читання слів за схожістю

Сом, лапка,

Лом, папка,

Ром, сапка.

Отже, ЗНМ, дислексія, дисграфія, алалія – це не просто логопедичний діагноз, а хвороба, яка коригується спеціальними логопедичними методами, вправами і прийомами, і не в кожному випадку ці вади можна повністю скоригувати. Але за умови систематичної послідовної організованої роботи можна домогтися гарних результатів і наші діти будуть успішно навчатися в школі.

IV. Підсумок

Подолання порушень мовлення забезпечується з одного боку раціональним поєднанням фронтальних, підгрупових та індивідуальних логопедичних занять, а з другого – логопедизацією усього навчально-виховного процесу.

Успішність навчальної та корекційно-виховної роботи у спеціальній загальноосвітній школі (школі-інтернаті) для дітей із тяжкими порушеннями мовлення забезпечується узгодженими діями логопедів, вчителів, вихователів, психологічного та медичного персоналу, співпрацею з родинами учнів.

5

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.