Дитина з особливими освітніми потребами передусім залишається дитиною – з її почуттями, бажаннями, страхами, інтересами й мріями. Вона не «винна» в тому, що має певні порушення розвитку чи труднощі в навчанні. Її особливості зумовлені комплексом причин: перебігом вагітності та пологів, особливостями нервової системи, можливими органічними ураженнями, психосоціальними чинниками, стилем виховання в сім’ї. Важливо пам’ятати: мова йде не про «погану поведінку» чи «упертість», а про інший спосіб реагування на світ, інший темп розвитку, інший обсяг потрібної підтримки. Прийняття цієї думки – перший крок до конструктивного партнерства з власною дитиною.
