"Формування пізнавального розвитку дошкільника"
Пізнавальна активність дитини - мобілізація її інтелектуальних, моральних і фізичних сил, спрямована на досягнення конкретної цілі пізнавальної діяльності. Внутрішні передумови, які забезпечують продуктивність пізнавальної діяльності, визначають легкість і швидкість засвоєння дитиною нових знань, можливість їх творчого використання під час розв'язання життєвих завдань, такі: активно-пізнавальне ставлення дитини до навколишнього середовища; уміння успішно орієнтуватися серед предметів та явищ; здатність довільно регулювати свою пізнавальну діяльність. Підґрунтя пізнавального розвитку Продуктивність мисленнєвої діяльності, легкість і швидкість засвоєння дитиною нової інформації, здатність доцільно й ефективно використовувати її в нових проблемних ситуаціях залежить від грамотного розроблення предметного змісту пізнавальної діяльності. Водночас від цього залежить становлення і розвиток наочно-образного мислення дитини. Експериментально доведено, що починаючи з чотирьох років, у дитини слід формувати вміння розглядати конкретні предмети під час їх взаємодії з іншими предметами Однак змістова складова пізнавальної діяльності - це лише один аспект. Другий - це процес пізнання та його організація дорослим. Йдеться про різноманітні способи організації пізнавальної діяльності дошкільника, спрямовані на: стимуляцію пізнавальної активності дитини; закріплення установки щодо отримання нової інформації; підвищення ефективності розумових операцій. Витоки пізнавального розвитку Дошкільне дитинство - період формування в дитини пізнавальної потреби. Виокремлюють такі етапи розвитку пізнавальної потреби: період прояву цікавості (потреба у враженнях на основі рефлексу); період допитливості (потреба в пізнанні зв'язків між внутрішніми і зовнішніми особливостями предметів та явищ навколишньої дійсності); період пізнавальної активності (потреба в пізнанні, цілеспрямованому процесі пізнавальної діяльності). Зміст та характер пізнавальної активності дитини має такі зовнішні прояви: увага й особливий інтерес до предмета; емоційне ставлення до предмета, різноманітність емоцій, спричинена ним (подив, захоплення, радість тощо); дії, спрямовані на ознайомлення, розпізнавання нового предмета, розуміння його функціонального призначення; тривалість інтересу до нового. Показовими щодо характеру та змісту пізнавальної активності дитини є ситуації ознайомлення з новою іграшкою, грою чи новим дидактичним матеріалом. Насамперед варто звернути увагу на зацікавленість дитини новим предметом, на емоції, які відображаються на її обличчі, а також на ефективність пошукових, обстежувальних дій, за допомогою яких дитина вивчає новий об'єкт.
