Консультація для батьків "ТОРКАЮЧИСЬ СТРУН ДИТЯЧОЇ ДУШІ"

Педагогіка

Для кого: Дошкільнята (5-6 років)

20.03.2020

377

13

0

Опис документу:
Чому такі важливі враження дитинства? Чому так важливо сповнити серце і розум дитини світлом і добром ще з раннього дитинства? У дитинстві - сила довіри, простота, мякість, здатність співчувати, сила уяви, відсутність жорстокості.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Коли має починатися робота батьків над душею дитини?

     Чому такі важливі враження дитинства? Чому так важливо сповнити серце і розум дитини світлом і добром ще з раннього дитинства? У дитинстві - сила довіри, простота, мякість, здатність співчувати, сила уяви, відсутність жорстокості. Потім, коли людина скамяніє, зачерствіє душа, сприйняте в дит инстві може знову очистити, врятувати людину.

          Дитина йде у цей світ зі здатністю пізнавати його емоційно. Дитина така сприйнятлива до почуттів матері! Дивовижне видовище: немовля, яке вперше принесли до матері (якщо, звичайно, мати щиро хоче його бачити), притискається до тіла матері - і його щастя очевидне для всіх. Але якщо мати не радіє дитині, ми спостерігаємо зовсім іншу картину. Така дитина незадоволена, погано ссе молоко, лякається і, очевидно, нещаслива. Від народження діти надзвичайно чутливі до емоцій. Оскільки їхні знання про світ надто малі, їхнє спілкування зі світом відбувається на відчутті. Це є вирішальним фактом. Перші враження дитини про світ народжуються з її відчуттів.

          Дитина постійно ставить запитання до батьків: "Ти мене любиш?" Якщо ми любимо дитину безумовно, вона відчуває, що наша відповідь "так". Якщо ми любимо її із застереженнями, вона не почувається в безпеці і непокоїться. Відповідь, яку ми даємо дитині на це найважливіше запитання "Чи любиш ти мене?", - формує її розуміння життя і є вирішальною. Дитина зазвичай ставить нам це запитання своєю поведінкою, і відповідь ми їй даємо теж своєю поведінкою. Не тільки тим, що ми говоримо, а й тим, що робимо. Своєю поведінкою дитина підказує нам, що їй необхідно: чи їй недостатньо любові, дисципліни, схвалення або розуміння. Своєю поведінкою ми задовольняємо ці потреби. Ми можемо це зробити тільки тоді, якщо наші взаємини формуються на безумовній любові.

          Почуття любові до дитини в нашому серці може бути досить сильним. Але цього недостатньо. Чи бачить дитина з нашої поведінки, що ми її любимо? Любов до дитини ми розкриваємо через свої дії, те, що ми говоримо і що робимо. Але те, що ми робимо, означає більше. На дитину набагато більше враження справляють наші дії, ніж слова.

          У кожної дитини є емоційні потреби, і дуже багато залежить від того, чи задоволені її потреби. По-перше, від цього залежить, як почувається дитина: задоволена чи розсерджена тощо. По-друге, це впливає на її поведінку: слухняна вона чи ні, грайлива чи похмура тощо.

          Нині багато дітей не відчувають до себе щирої любові з боку родини. Та, мабуть, не буває батьків, які б не любили свою дитину. 

ТОРКАЮЧИСЬ СТРУН ДИТЯЧОЇ ДУШІ

Є люди,перед світлою пам’яттю яких ми в глибокій пошані схиляємо голову. Таким залишився для нас Василь Олександрович Сухомлинський. Його педагогічна спадщина різнопланова,багатоаспектна і втілює в собі перевірені практикою педагогічні ідеї,знахідки та рекомендації,що не втрачають актуальності й сьогодні. Нинішні реалії потребують від працівників освіти переосмислення сенсу життя,змісту освіти дитини,методів та форм її виховання і навчання. Життя потребує нових ідей, зорієнтованих на прогресивний розвиток дитини дошкільного віку. Саме тому в наш час,коли перед педагогічною наукою і всіма освітянами стоять складні відповідальні завдання,в педагогічній спадщині В.Сухомлинського можна знайти джерела і наснагу для їх розв’язання. Педагогіка В. Сухомлинського несе радість і світло,духовну висоту і творчий пошук,зігріта безкінечною вірою у Дитину. Це педагогіка,що не знає кордонів,безкінечна у часі,невичерпна у своєму розвитку. Його педагогіка – це і наука,і мудрість,якої так потребує людство. Літературна спадщина В. Сухомлинського є незаперечною універсальною скарбницею для використання у роботі з дітьми. Вона пронизана ідеєю гуманізму,людяності,доброчинності. За допомогою його художнього слова можна доторкнутися до найтонших струн дитячої душі,зародити в ній любов до прекрасного. В. Сухомлинський створив цілісну,оригінальну педагогічну систему,де виховання і навчання дітей проводилося на основі народних традицій. Він намагався заронити в душу кожної дитини любов до рідного краю,ознайомити з його історією,культурою,побутом,природою. В. Сухомлинський вважав, що добрі почуття мають своє коріння у дитинстві,а людяність,доброта,ласка,доброзичливість народжуються у праці, турботах, хвилюваннях про красу довкілля. Ми віримо у кожну дитину, адже Дитина – безмежність Всесвіту і Природи, віримо в свою «іскорку» творчості і любові до дітей, до своєї професії, віримо в силу гуманної педагогіки В.Сухомлинського. Дитинство – яскрава, неповторна сторінка в житті кожної людини, а дитячий садок – це той світ, в якому дитина проживає найважливіший період свого розвитку, і від того, хто буде поряд із нею, залежить не лише майбутнє дитини, а й майбутнє родини і всієї країни.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.