Конспект заняття з розвитку мовлення
(Молодша група, 3–4 роки)
Тема: Переказ вірша М. Познанської «Сніг іде».
Мета: Формувати вміння уважно слухати віршований твір та розуміти його зміст; розвивати пам’ять, інтонаційну виразність мовлення.
Завдання:
Навчати дітей відповідати на запитання вихователя, використовуючи слова і фрази з тексту вірша.
Активізувати словник словами: лапатий, ганок, прокидати.
Спонукати до спроб колективного та індивідуального переказу вірша (з допомогою вихователя).
Виховувати бажання допомагати дорослим.
Обладнання: Картинка із зображенням снігу, що тихо падає, та дітей з лопатами; велика штучна сніжинка.
Хід заняття
I. Організаційний момент. Мотивація (5 хв)
Вихователь (В): Доброго ранку, мої маленькі помічники! Подивіться, що я сьогодні принесла. (Показує велику сніжинку). Що це?
Діти (Д): Сніжинка!
В: Так! Яка вона? (Холодна, біла, гарна). А звідки вона прилетіла?
Д: З неба, з хмаринки.
В: Правильно! А коли до нас прилітають сніжинки?
Д: Взимку.
В: Ось і до нас завітала зима. А коли сніжок іде, як ми кажемо?
Д: Сніг іде!
В: Молодці! Сьогодні ми послухаємо гарний вірш про те, як іде сніг, і про те, як діти допомагали мамі.
II. Основна частина (10 хв)
1. Читання вірша М. Познанської «Сніг іде»
В: Послухайте віршик уважно і запам’ятайте, що робили діти.
Тихо-тихо сніг іде,
Білий сніг, лапатий;
Ми у двір скоріш підем,
Візьмемо лопати.
Ми прокинем зранку
Стежку біля ганку.
Вийде мама з хати
I почне питати:
— Хто ж це так доріжку
Вміє прокидати?
2. Бесіда за змістом. Діалог та запитання
В: Вам сподобався вірш? Давайте разом згадаємо, про що він.
Запитання вихователя Очікувана відповідь дітей
Як іде сніг? Тихо-тихо сніг іде.
Який сніг? Білий, лапатий.
Що означає слово «лапатий»? (Пояснення, якщо діти не знають) Великий, пухнастий.
Куди підуть діти? У двір скоріш підем.
Що діти візьмуть з собою? Візьмемо лопати.
Що діти будуть робити у дворі? Ми прокинем зранку стежку біля ганку.
Що таке ганок? (Пояснення: сходинки біля дверей). Сходинки біля дверей.
Що запитала мама в дітей, коли вийшла з хати? Хто ж це так доріжку вміє прокидати?
Як вчинили діти? Вони допомогли мамі, прокинули доріжку! (Молодці!)
3. Дидактична вправа «Доскажи віршик» (Перевірка пам’яті)
В: А тепер давайте пограємося: я почну розповідати вірш, а ви мені допоможете, добре? Уважно слухайте останнє слово!
Вихователь: Тихо-тихо...
Д: (сніг іде),
В: Білий сніг...
Д: (лапатий);
В: Ми у двір скоріш...
Д: (підем),
В: Візьмемо...
Д: (лопати).
В: Ми прокинем зранку Стежку біля...
Д: (ганку).
В: Вийде мама з хати I почне...
Д: (питати):
В: — Хто ж це так...
Д: (доріжку)
В: Вміє...
Д: (прокидати)?
(Повторне, виразне читання вірша вихователем для закріплення.)
4. Спроба переказу вірша (Колективний та індивідуальний)
В: Давайте спробуємо розповісти віршик разом, про те, як тихо йшов сніг і як діти взяли лопати.
(Діти разом із вихователем промовляють текст, вихователь допомагає, підказує, починає речення.)
В: (Індивідуальна робота): А хто хоче сам спробувати розповісти? (Заохочення 1–2 дітей, допомога у разі потреби.)
III. Підсумок заняття (3 хв)
В: Які ж ви молодці! Ви сьогодні дуже гарно слухали віршик про сніг. Про який сніг ми говорили?
Д: Білий, лапатий.
В: Що взяли діти, щоб допомогти мамі?
Д: Лопати.
В: Ви запам’ятали, що допомагати дорослим – це дуже добре і важливо! Тепер, коли ви побачите, як падає сніг, ви зможете згадати цей віршик!
(Похвала і завершення заняття)
