Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: сатирична поема (політична сатира). Авторський підзаголовок — "комедія" — указує не стільки на жанр твору, скільки на спосіб відображення дійсності.
Напрям, течія: реалізм.
Провідний мотив, мотиви: "кожному своє", "у всякого своя доля" (перегук зі Сковородою); "світ навспак"; "влада"; "свобода"; "манкуртство українців"; "руйнація моралі"; "історична несправедливість"; "тоталітаризм"; "сон-одкровення"; "подорожі в потойбіччя".
Тема: російський тоталітарний імперський режим; життя народу в умовах самодержавної Росії; доля України та її дітей.
Ідея: викриття диявольської сутності світу царської Росії, де все людське, моральне, духовне спотворене до своєї протилежності; засудження історичного безпам'ятства й запроданства українців.
Композиція: сюжетно-композиційна основа поеми — фантастичний політ оповідача над просторами Росії у пошуках "раю" в імперії Миколи I.
Поет малює викривальні картини покріпаченої України ("опухла дитина, голоднеє мре, а мати пшеницю на панщині жне"), сибірської каторги (перший в українській літературі образ покараного революціонера — "царя волі"), Петербурга. "Раю" для людей він не знаходить, існує той "рай" тільки для царя і його вельмож.
Композиція твору спрямована на показ широкої панорами царської Росії. Після вступу, який має характер філософських роздумів ("У всякого своя доля..."), подано три картини: Україна, Сибір, Петербург.
Поет використовує для викладу змісту прийом сну, що допомагає йому миттєво переміщатися в просторі, а також показувати пригоди ліричного героя в "городі на болотах". Прийом сну надає поемі та зображуваним у ній подіям умовності, фантастичності, проте саме такий прийом дозволяє відобразити моральне звиродніння суспільства.
Назва поеми має певне ідейне навантаження, адже сон стає сатиричним прийомом, який дає поетові волю в сатиричному, гіперболізованому та символічному змалюванні суспільних вад.
Поетика твору: іронія щодо тих, хто "отечество так любить", сатира переходять у гротеск у змалюванні пригод ліричного героя в Петербурзі, в описах вельмож, царя, цариці. А чого варта картина "генерального мордобитія"! Ця частина поеми є гротескною карикатурою на вище чиновництво й царизм.
