Зараз в ефірі:
онлайн-конференція:
«
Освіта проти насильства: методи профілактики та алгоритми реагування
»
Взяти участь Всі події

Комплексна програма «Профілактика тривожності у дітей з особливими освітніми потребами молодшого шкільного віку»

Психологія

Для кого: 1 Клас, 2 Клас, 3 Клас, 4 Клас, 5 Клас

17.04.2021

258

11

0

Опис документу:
В даній програмі представлені заняття для профілактики та подолання тривожності у учнів молодших класів з особливими освітніми проблемами. Програма розрахована на практичних психологів, соціальних педагогів, вчителів та корекційних педагогів. Метою програми є профілактика і корекція страхів, зниження рівня тривожності у дітей; профілактика рівня самооцінки; закріплення у дітях відчуття впевненості у собі; розвиток емоційно-вольової сфери.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

«На Всеукраїнський конкурс авторських програм

практичних психологів і соціальних педагогів

«Нові технології у новій школі»

Номінація: «Профілактичні програми»

Комплексна програма

«Профілактика тривожності

у дітей з особливими освітніми потребами

молодшого шкільного віку»

Укладач:

Биковська Олена Володимирівна

практичний психолог

КНЗ «Бердичівська спеціальна школа»

тел.:0677009704

електронна адреса: alex_bmw.75@ukr.net

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Учні з особливими освітніми потребами, через властиві їм психічну пасивність, інертність, недостатність розумових процесів, недорозвиток мовлення особливо гостро переживають перехід від ігрової до навчальної діяльності у молодшому шкільному віці. Такі діти частіше відволікаються, можуть бути роздратованими, неуважними, тривожними. Це стає причиною втрати мотивації до навчання, зниження успішності, рівня самооцінки та породжує конфліктні ситуації між однолітками та дорослими. Створення психолого-педагогічних умов, що можуть сприяти не лише профілактиці та подоланню тривожності молодших школярів, а й забезпечать інтелектуальне та особистісне зростання учнів, адекватний розвиток емоційно-вольової, пізнавальної та мотиваційної сфери особистості дитини, потребує сучасних профілактичних програм.

У багатьох ситуаціях діяльності практичного психолога виникають потреби у спеціальній профілактичній роботі зі своїми характерними цілями. У цих випадках є всі підстави розглядати профілактичну роботу як самостійний вид діяльності практичного психолога.

Профілактику можна вважати одним з основних завдань просвітницького напрямку діяльності психологічної служби. Вона виступає аспектом у досягненні специфічних цілей психологічної просвіти. Соціально-психологічна профілактика - це система заходів, спрямованих на охорону психічного здоров'я; попередження неблагополуччя у розвитку людини, групи, суспільства; створення психологічних умов, сприятливих для цього розвитку.

Важливо, що профілактика як психологічна допомога надається вже тоді, коли ще немає особливих труднощів та ускладнень у поведінці, житті та діяльності дитини чи групи дітей. Як правило, на основі моніторингу соціально-психологічних змін у житті школяра, окремих вікових груп, особливостей та умов індивідуального розвитку дитини прогнозують ті чи інші ускладнення і проводять попереджувальну роботу.

Отже, психопрофілактична робота спрямована як на розв'язання актуальних психологічних проблем, так і на перспективу.

Шкільний психолог спрямовує профілактику, в першу чергу, на створення в школі сприятливих умов для розвитку особистості дитини у процесі її навчання і виховання. Це може бути вивчення адаптаційних процесів дітей із вадами психічного розвитку, диференціація та індивідуалізація навчання, рання профілактика соціальної та педагогічної занедбаності дітей, створення сприятливого соціально-психологічного клімату.

Аналіз методичної літератури та досвіду роботи шкільних психологів свідчить, що до основних форм діяльності, які прямо чи опосередковано стосуються психопрофілактики в умовах сучасної школи, переважно відносять:

1) проведення регулярних психологічних обстежень дітей під час вступу до освітнього закладу, переході з початкової школи до школи другого та третього ступеня;

2) моніторинг особливостей педагогічного спілкування в системах “дорослий – дорослий”, “дитина – дитина”, “дорослий – дитина”, налагодження сприятливого соціально-психологічного клімату в школі;

3) проведення заходів, щодо попередження перевантажень, виникнення перевтоми в учнів та емоційного виснаження вчителів.

Основними формами психопрофілактичної роботи є: лекції, бесіди, семінари, тренінгові заняття, "телефон довіри", "пошта довіри", психолого-педагогічні консиліуми, індивідуальне та групове консультування, заняття, анкетування, випуск інформаційних бюлетенів, довідників для молоді тощо.

Для подолання шкільної тривожності молодших школярів з особливими освітніми потребами була розроблена й експериментально апробована система роботи, яка представлена у вигляді комплексної програми. Програма включає психолого-педагогічні умови та заняття з психогімнастичними тренінговими вправами.

Програма буде ефективна при дотриманні і врахуванні ряду загальних психолого-педагогічних умов розвитку і формування особистості учнів початкової школи: врахування індивідуально-типологічних та вікових особливостей молодших школярів, соціального оточення, в якому живе дитина, аналізу історії її розвитку протягом дошкільного періоду; вивчення і складання диференційованої характеристики пізнавальної, емоційно-вольової і мотиваційної сфери молодшого школяра; виявлення особливостей його поведінки і діяльності в сім’ї, школі та при безпосередньому спілкуванні з учителем, однолітками в ході експериментального дослідження; забезпечення взаємодії між сім’єю та школою у питаннях розвитку навчання і виховання дітей та формування їх особистості. 

Суттєвим є дотримання конкретних умов подолання особистісної тривожності молодших школярів, пов’язаних з факторами, які її викликають:

- створення дитині комфортних психофізіологічних умов перебування в спеціальних освітніх закладах та на інклюзивному навчанні у загальноосвітній школі; культивування педагогом доброзичливості, взаємодопомоги, взаємопідтримки у стосунках між учнями класу в процесі навчальної діяльності; підтримання в класі атмосфери прийняття дитини з особливими освітніми потребами, захищеності, незалежно від досягнень у навчанні; розширення взаємної довіри, підтримки між вчителем і учнем, учнем і одноклассниками;

- забезпечення педагогом індивідуального підходу в навчанні і вихованні молодших школярів з особливими освітніми потребами; розвиток їх індивідуальності та самостійності; розробка разом з психологом, а при потребі дефектологом та логопедом необхідної для цього стратегії і тактики по розвитку довільності, оволодінню компонентами навчальної діяльності, розвитку мовлення, формуванню пізнавальної, емоційно-вольової, мотиваційної сфери.

В роботу з подолання особистісної тривожності учнів початкової школи мають бути включені і їх батьки. Результати дослідження дають можливість зробити висновок, що подолання тривожності буде значно ефективнішим за умов забезпечення в сім’ї: поваги до індивідуальності дитини; виховання самостійності, розвитку спрямованості на вільний вибір; подолання ригідності; допомога у визначенні шляхів виходу із складної ситуації; формування гармонійної системи цінностей та збереження емоційного комфорту; рефлексивного аналізу батьками власних методів виховання, системи заборон, покарань та заохочень тощо.

Програма спрямована на зниження високого та середнього рівня тривожності до характеристик, які б не викликали порушень у розвитку особистості дитини і

зокрема, її емоційної сфери, та включає в себе завдання: виховання впевненості в собі; зняття емоційної напруги; допомога у знятті страхів та агресивності.

Поставлені завдання реалізуються в наступних напрямках профілактично-корекційної роботи: формування адекватних форм поведінки; корекція афективної поведінки; розвиток форм спілкування, самостійності і впевненості; формування позитивного ставлення дитини до свого “Я”; навчання прийомам релаксації, психогімнастики. 

Застосування комплексної програми подолання особистісної тривожності у дітей з особливими освітніми потребами молодшого шкільного віку дає можливість успішного вирішення даної проблеми в напрямку попередження виникнення, розвитку і закріплення тривожності або ж зниження її до оптимального рівня, що проявляється в адекватному психічному розвитку молодших школярів і забезпечує сприятливі умови для формування їх особистості.

Актуальність програми

Актуальність даної програми обумовлена ​​тим, що профілактика тривожності у дітей з особливими освітніми потребами необхідна для підвищення результативності шкільної діяльності, формування у школярів необхідних знань, умінь та навичок.

Мета програми:

  • профілактика і корекція страхів, зниження рівня тривожності у дітей;

  • профілактика рівня самооцінки;

  • закріплення у дітях відчуття впевненості у собі;

  • розвиток емоційно-вольової сфери.

Завдання програми:

1. Виробити уміння та навички працювати в колективі.

2.Знизити особистісну тривожність.

3. Посилити "Я-концепцію" дитини.

4. Підвищити психічний тонус дитини.

5. Виробити уміння контролювати свої емоції.

6. Підвищити впевненість у собі;

7. Зняття емоційного та м’язового напруження.

Цільова аудиторія:

Програма розрахована на дітей з особливими освітніми потребами молодшого шкільного віку (7 – 10 років), які мають підвищений рівень тривожності.

Режим занять:

Програма проводиться в груповій формі (наповненість групи 3-6 чоловік). Програма розрахована на 14 занять по 35-45 хвилин (1раз в тиждень).

Структура занять:

  1. Привітання – 5 хв.

  2. Основна частина. Вправи, спрямовані на підвищення самооцінки, саморозкриття, розвиток цілеспрямованості, наполегливості, уміння управляти своїми емоціями та працювати в колективі – 30 - 35 хв.

  3. Прощання – 5 хв.

Методи і прийоми, які використовуються у програмі:

  • словесні та рухливі ігри;

  • релаксаційні комплекси;

  • психогімнастичні тренінгові вправи;

  • жестові етюди;

  • тілесно-орієнтована терапія;

  • арт-терапія;

  • психогімнастика.

Очікуваний результат:

  • Підвищення рівня самооцінки;

  • Зниження рівня шкільної тривожності;

  • Опанування методів і прийомів самоконтролю та саморегуляції;

  • Зміцнення віри в себе;

  • Опанування способів взаємодії з людьми.

  • Емоційна стабільність.

Форми контролю результативності:

Результативність програми визначається по результатам заключної діагностики.

  1. Анкетування за методикою Лусканової;

  2. Тестування за методикою Філіпса.

Психолого-педагогічні умови проведення занять:

1) прийняття дитини такою, яка вона є;

2) достатність необхідного часу для проведення ігор;

3) відсутність будь - яких оціночних коментарів;

4) можливість імпровізації для дитини.

Всі заняття мають гнучку структуру, яка наповнена різним змістом. Під час заняття діти сидять у колі. Коло - це, насамперед, можливість відкритого спілкування. Воно створює відчуття цілісності, завершеності, надає гармонії стосунків дітей, полегшує взаєморозуміння.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

з/п

Тема заняття

Мета заняття

Зміст і форма проведення

1.

Вироблення правил групової взаємодії.

Викликати у дітей бажання взаємодіяти та співпрацювати з психологом, зняти стан тривоги, страху, підвищити впевненість у собі та встановити довіру, взаєморозуміння між членами групи.

1.Традиційне привітання.

2.Вироблення правил групової

взаємодії.

3.Гра «Знайомство»

4.Малювання на тему «Моє ім’я»

5.Вправа «Віночок побажань»

2.

Згуртування дітей, створення позитивних настроїв.

Розвивати вільне вираження школярами своїх емоцій, вчити їх відволікатися від усяких гнітючих переживань, виховувати впевненість у своїх силах.

1.Повторення правил групової взаємодії.

2.Вправа - гра «Вітання»

3. Гра «Збери обличчя»

4.Гра «Два баранчики»

5.Гра «Мішечок для криків»

6.Вправа «Усмішка у подарунок»

3.

Активізація експресив-

ного самовираже-ння учнів, виховання впевненості у своїх силах.

Розвивати вільне вираження школярами своїх емоцій, вчити їх відволікатися від усяких гнітючих переживань, виховувати впевненість у своїх силах.

1.Вправа «Нетрадиційне привітання»

2.Гра «Заборонений рух»

3.Гра «Кричалки-шепотілки-мовчалки»

4.Вправа «Повітряна кулька»

5.Вправа «Усмішка у подарунок»

4.

Виховувати в учнів уміння працювати в колективі, підвищити впевненість в собі й розкутість.

Вчити вихованців стриманості, взаємоповаги, закріпити віру в те, що позитивні зміни в житті можливі і до них треба прагнути.

1.Вправа «Корабель і вітер»

2.Рухлива гра «Жучок»

3.Гра «Протилежні рухи»

4.Гра «Ласкаві лапки»

5.Вправа «Усмішка у подарунок»

5.

Уміння працювати в колективі, віра у свої сили.

Зниження рівня шкільної тривожності; опанування методів і прийомів самоконтролю та саморегуляції; зміцнення віри в себе; опанування способів взаємодії з людьми.

1.Релаксаційний комплекс «Бійка»

2.Вправа «Пальці»

3.Вправа «Розкажи про себе»

4.Гра «Насос і м’яч»

5.Веселі ляпки

6.Вправа «Емоційний ланцюжок»

6.

Вироблення умінь контролював-ти свої емоції

Вчити учнів контролювати свої емоційні стани, уміти створювати позитивний фон, знімати напругу.

1. Вправа «Нетрадиційне привітання»

2.Релаксаційний комплекс «Скафандр»

3.Гра «Спіймай колір»

4.Гра «Полювання на лева»

5.Вправа «Хороші побажання»

7.

Вироблення умінь та навичок працювати в колективі.

Вчити вихованців керувати своїми емоціями, знімати напругу, втому, бути стриманими і терплячими у вирішенні різних складних ситуацій.

1.Релаксаційний комплекс «Скафандр»

2.Жестові етюди

3.Рольове програвання ситуації «Дай мені книжку».

4.Гра «Гусениця»

5.Вправа «Емоційний ланцюжок»

8.

Зняття напруги під час занять.

Вчити підлітків управляти своїм «Я», уміти слухати себе, вірити у свої сили.

1.Релаксаційний комплекс «Сонячні ванни»

2.Вправа «Штанга»

3.Вправа «Слухаємо себе»

4.Гра «Кулька в трубі»

5.Вправа «Усмішка у подарунок»

9.

Закріплення позитивних міжособисті-сних відносин.

Вчити дітей толерантності, терпимості, взаємоповаги.

1.Вправа «Очі в очі»

2.Гра «Хусточка»

3.Гра «Дракон»

4.Вправа «Слухаємо себе».

5.Вправа «Усмішка у подарунок»

10.

Уміння керувати своїм емоційним станом

Вироблення впевненості в собі, підвищення самооцінки.

1.Вправа «Міміка і стан людини»

2.Гра «Паперові м’ячики»

3.Вправа «Скинь утому»

4.Вправа «Слухаємо себе».

5. Вправа «Емоційний ланцюжок»

11.

Створення позитивного емоційного стану, формування почуття емпатії.

Вчити вихованців прийомам розслаблення, концентрації уваги, вмінню слухати один одного.

1.Релаксаційний комплекс «Я сам»

2.Жестово-мімічні етюди «Німе кіно»

3.Вправа «Ваш портрет»

4.Вправа «Слухаємо себе».

5.Вправа «Усмішка у подарунок»

12.

Вироблення впевненості в собі, в своїх силах.

Вчити дітей впевненості у своїх силах, вмінні зняти втому і напругу, створити позитивний емоційний фон.

1.Релаксаційний комплекс «Я сам»

2.Вправа «Мистецтво компліменту»

3.Гра «Сліпий танець»

4.Етюд «Велике деревце»

5.Вправа «Слухаємо себе».

6.Вправа «Емоційний ланцюжок»

13.

Формування у дітей почуття довіри і впевненості у собі.

Зняття емоційного напруження, розвиток упевненості, запобігання появі негативних якостей.

1.Вправа «Привітання»

2.Вправа «Шосте відчуття»

3.Гра «Прискорені рухи»

4.Вправа «Слухаємо себе»

5.Вправа «Емоційний ланцюжок»

14.

Заключне заняття.

Звільнення від негативних емоцій, підвищення впевненості у своїх силах, зняття психоемоційної напруги, підведення підсумків.

1.Вправа «Повітряна кулька»

2.Анкетування за методикою Лусканової.

3.Тестування за методикою Філіпса.

4.Обмін школярів своїми враженнями та думками про минулі заняття.

5.Вправа «Віночок побажань»

Заняття №1

Тема. Вироблення правил групової взаємодії.

Мета: викликати у дітей бажання взаємодіяти та співпрацювати з психологом, зняти стан тривоги, страху, підвищити впевненість у собі та встановити довіру, взаєморозуміння між членами групи.

Матеріал: папір, олівці.

Хід заняття

  1. Традиційне привітання.

  2. Вироблення правил групової взаємодії:

  • спілкування за принципом «тут і тепер»;

  • участь у вправах, іграх та інших видах діяльності – добровільна;

  • повага до того, хто говорить;

  • говорити від свого імені;

  • конфіденційність того, що відбувається в групі;

  • неприпустимість безпосередніх оцінок людини.

  1. Гра «Знайомство»

Мета: можливість вийти з власного «Я».

Інструкція до гри: кожному учаснику групи пропонується назвати себе власним або вигаданим ім’ям, і тільки назване ім’я буде фігурувати у спілкуванні. Вибір імені говорить про те, як школяр сприймає своє «Я».

  1. Малювання на тему : «Моє ім'я»

Мета: невербальне символічне вираження змісту обраного імені.

Інструкція: діти малюють своє ім'я у вигляді образів або символів.

  1. Вправа «Віночок побажань»

Мета: розвивати навички вербального спілкування.

Всі учасники стають в коло один за одним та кладуть праву руку на плече сусіду. Кожен учаник по черзі називає ім’я сусіда і щось йому бажає. Гра закінчується, коли всі учасники обмінялисяч побажаннями.

Заняття №2

Тема. Згуртування дітей, створення позитивних настроїв.

Мета: вчити дітей працювати у групі, підкорятися загальним правилам, вміти розслаблятися.

Матеріал: повітряні кульки, клей, набір з очей, носів, ротів, різних зачісок, капелюхів, бантиків, полотняний мішечок.

Хід заняття

  1. Повторення правил групової взаємодії.

  2. Вправа - гра «Вітання»

Мета: створення позитивних настроїв.

Інструкція: на початку заняття ми вітаємося, кажемо чарівні слова один одному. Сьогодні ми це зробимо без слів – поглядом, усмішкою, долонями, руками, ліктем, плечима.

  1. Гра «Збери обличчя»

Мета: встановлення позитивного емоційного настрою.

Учасникам видають надуті кульки, клей і набір з очей, носів, ротів, різних зачісок, капелюхів, бантиків. Вони повинні склеїти для себе обличчя.

  1. Гра «Два баранчики»

Мета: вчити учнів підкорятися правилам, які організовують, дисциплінують і згуртовують. Учасники гри розбиваються на пари. Психолог читає текст: «Рано – вранці два барани зустрілися на мосту». Школярі, широко розставивши ноги, нахиливши вперед тулуб, упираються долонями і чолами один в одного.

Задача протистояти один одному, не зрушуючи з місця, як можна довше. Можна видавати звуки «Бе-е-е-е».

  1. Гра «Мішечок для криків»

Мета: зняття негативних настроїв і відновлення сил.

Інструкція: за бажання діти підходять до психолога і кричать у спеціальний мішечок.

  1. Вправа «Усмішка у подарунок»

Мета: навчитися знімати скутість обличчя за допомогою усмішки; підтримувати усмішкою, бажати добра навколишнім; створити і підтримувати позитивний емоційний фон; усувати страхи.

Інструкція: психолог пояснює дітям значення усмішки у житті та самопочутті людини. Всі учасники групи беруться за руки і дарують один одному усмішки.

Заняття №3

Тема. Активізація експресивного самовираження учнів, виховання впевненості у своїх силах.

Мета: розвивати вільне вираження школярами своїх емоцій, вчити їх відволікатися від усяких гнітючих переживань, виховувати впевненість у своїх силах.

Матеріал: три силуети долоні: червоний, зелений, жовтий.

Хід заняття

  1. Вправа «Нетрадиційне привітання»

Мета: зняти напругу та створити невимушену атмосферу у групі.

Інструкція: кожен учасник групи повинен привітатися з іншим:

а) двома долонями;

б) коліном;

в) чолом.

  1. Гра «Заборонений рух»

Мета: згуртувати граючих, розвивати швидкість реакції і викликати здоровий емоційний підйом.

Інструкція: діти стоять обличчям до психолога. Під музику з початку кожного такту вони повторюють рухи, що показує ведучий. Потім вибирається один рух, який не можна буде виконувати. Той, хто повторить заборонений рух, виходить із гри.

  1. Гра «Кричалки-шепотілки-мовчалки»

Мета: розвиток спостережливості, вольової регуляції, уміння діяти за правилом.

Інструкція: готуємо сигнали 3 силуети долоні: червоний, зелений, жовтий. Червоний – «кричалка» (можна бігати, кричати, сильно шуміти); жовта долоня «шепотілка» (можна тихо пересуватися і шепотітися); зелена долоня «мовчалка» (діти повинні завмерти на місті і не ворушитися). Закінчувати гру бажано «мовчалками».

  1. Вправа «Повітряна кулька»

Мета: зняти напругу, заспокоїти дітей.

Інструкція: усі граючи сидять у колі. Ведучій дає інструкцію: «Уявіть собі, що ми зараз з вами будемо надувати кульки. Вдихніть повітря, піднесіть уявлювану кульку до губ і, не роздуваючи щоки, повільно, через відкриті губи надуваєте її. Дуйте обережно, щоб кулька не лопнула. А тепер покажіть їх один одному.» Вправу можна повторити 3 рази.

  1. Вправа «Усмішка у подарунок»

Мета: навчитися знімати скутість обличчя за допомогою усмішки; підтримувати усмішкою, бажати добра навколишнім; створити і підтримувати позитивний емоційний фон; усувати страхи.

Інструкція: всі учасники групи беруться за руки і дарують один одному усмішки.

Заняття №4

Тема. Виховувати в учнів уміння працювати в колективі, підвищити впевненість в собі й розкутість.

Мета: вчити вихованців стриманості, взаємоповаги, закріпити віру в те, що позитивні зміни в житті можливі і до них треба прагнути.

Матеріал: 6-7 дрібних предметів різної фактури.

Хід заняття

  1. Вправа «Корабель і вітер»

Мета: настроїти групу на робочий лад, особливо якщо діти втомилися.

Інструкція: «Уявіть собі, що ваш вітрильник пливе по хвилях, але раптом він зупинився. Давайте йому допоможемо і запросимо на допомогу вітер. Вдихніть в себе повітря, сильно втягніть щоки ... А тепер голосно видихніть через рот повітря і нехай вирветься на волю вітер, який підганяє корабель. Давайте спробуємо ще раз. Я хочу почути як шумить вітер!»

Вправу можна повторити три рази.

  1. Рухлива гра «Жучок»

Мета: діагностика ієрархії групових взаємин і рівня самооцінки, розвиток стриманості, самоконтролю.

Інструкція : школярі утворили півколо. У центрі, спиною до інших учасників, стоїть психолог, обхопивши руками свої плечі й виставивши одну руку долонею в бік учасників. Хтось торкається долоні. Психолог повинен відгадати хто торкається його руки. Якщо психолог відгадав, той, хто торкнувся руки стає ведучим.

  1. Гра «Протилежні рухи»

Мета: виховувати сміливість, впевненість, навики долати руховий автоматизм.

Інструкція: діти стають один проти одного. Один виконує рухи, протилежні рухам іншого.

  1. Гра «Ласкаві лапки»

Мета: зняття напруги, м’язових затисків, розвиток чуттєвого сприйняття, гармонізація відносин між дитиною і дорослим.

Інструкція: дорослий підбирає 6-7 дрібних предметів різної фактури. Усе викладається на стіл. Дитині пропонується оголити руку по лікоть; дорослий пояснює, що по руці буде ходити «тваринка» і торкатися ласкавими лапками.

Треба з закритими очима вгадати, яка «тваринка» торкнулася руки,- відгадати предмет. Варіант гри: «тваринка» буде торкатися до щоки, долоні. Можна помінятися з дитиною місцями.

  1. Вправа «Усмішка у подарунок»

Мета: навчитися знімати скутість обличчя за допомогою усмішки; підтримувати усмішкою, бажати добра навколишнім; створити і підтримувати позитивний емоційний фон; усувати страхи.

Інструкція: всі учасники групи беруться за руки і дарують один одному усмішки.

Заняття №5

Тема. Уміння працювати в колективі, віра у свої сили.

Мета: зниження рівня шкільної тривожності; опанування методів і прийомів самоконтролю та саморегуляції; зміцнення віри в себе; опанування способів взаємодії з людьми.

Матеріал: папір, пальчикові фарби.

Хід заняття

  1. Релаксаційний комплекс «Бійка»

Мета: розслабити м’язи нижньої частини обличчя і рук.

Інструкція: «Ви з другом посварилися. От-от почнеться бійка. Глибоко

вдихніть, міцно-преміцно стисніть щелепи. Пальці рук зафіксуйте в кулаках, до болю вдавіть пальці в долоні. Затамуйте подих на кілька секунд. Подумайте: а може не варто битися? Видихніть і розслабтеся. Ура! Неприємності позаду!»

  1. Вправа «Пальці»

Мета: простежити роботу уваги, розвивати вміння зосередитись.

Інструкція: школярі утворюють коло, зручно розташувавшись на стільцях. Переплести пальці розкладених на колінах рук, залишивши великі пальці вільними. На команду «Почали!» повільно обертати великі пальці довкола один одного з постійною швидкістю й в одному напрямку, зосереджуючи увагу на цьому русі. На команду «Стоп!» припинити вправу. Слідкувати за тим, щоб пальці не торкалися один одного. Тривалість зосередження 5-15 хв.

  1. Вправа «Розкажи про себе»

Мета: розвиток комунікативних здібностей, перевірка ступеня згуртованості групи й довіри між дітьми; збагачення знань про товаришів у групі.

  1. Гра «Насос і м’яч»

Мета: розслабити максимальну кількість м’язів тіла.

Інструкція : діти розбиваються на пари. Один з них великий надувний м’яч,інший насосом надуває цей м’яч.

«М’яч» стоїть, розслабившись усім тілом, на напівзігнутих ногах, руки і шия розслаблені. Корпус нахилений трохи вперед, голова опущена (м’яч не наповнений повітрям). Гравець починає надувати м’яч, супроводжуючи рух рук (накачують насосом повітря) звуком «с». з кожним разом м’яч надувається ще більше. Почувши перший звук «с», він вдихає порцію повітря, одночасно випрямляючи ноги в колінах, після другого «с» випрямляється тулуб, після третього випрямляється голова, після четвертого надулися щоки і навіть руки відійшли від боків. М’яч надутий. Насос перестав накачувати. Гравець висмикує з «м’яча» шланг насосу. З м’яча із силою виходить повітря із звуком «ш». Тіло знову обм’якло і повернулося у вихідне положення. Потім гравці міняються ролями.

  1. Гра «Веселі ляпки»

Мета: створення позитивного настрою.

Ведучий роздає аркуші паперу, на яких намальовані ляпки, діти повинні домалювати їх так, щоб вони стали веселими.

  1. Вправа «Емоційний ланцюжок»

Мета: розвивати навички вербального спілкування.

Усі учасники стають у коло, кладуть ліву руку на плече сусіда і по черзі один за одним дякують сусідові зліва за гарну роботу, позитивні емоції, висловлюють побажання тощо. Останнім висловлюється керівник.

Заняття №6

Тема. Вироблення умінь контролювати свої емоції .

Мета: вчити учнів контролювати свої емоційні стани, уміти створювати позитивний фон, знімати напругу.

Матеріал: м’яч.

Хід заняття

  1. Вправа «Нетрадиційне привітання»

Мета: зняти напругу та створити невимушену атмосферу у групі.

Інструкція: кожен учасник групи повинен привітатися з іншим:

а) двома долонями;

б) коліном;

в) чолом.

  1. Релаксаційний комплекс «Скафандр»

Мета: опанування прийомів розслаблення.

1 частина комплексу.

  • Сядьте зручно на стілець (поза нудьгуючих). Заплющить очі. Дихаємо. Зосередьтесь на відчутті розслаблення під час видиху.

  • Уявіть, що ви у зручному скафандрі. З кожним видихом ви наповнюєте його теплим, важким повітрям, як насосом.

  • Увага на ноги. З кожним видихом усе більше теплого повітря йде до ніг і там залишається. Приємна вага тягне вас до землі. .

  • Спочатку теплими і важким стають стопи.

2 частина комплексу.

  • Ваш скафандр наповнений теплим, важким повітрям.

  • Вам приємно відчувати теплу і розслаблюючу вагу.

  • Ви відпочиваєте.

  • Ви спокійні, абсолютно спокійні.

  • Ви упевнені в собі.

  • Ви вмієте володіти собою.

  • Вас оточують друзі.

  • Насолоджуйтеся вашим станом спокою та впевненості.

3 частина комплексу.

  • Настав час знімати скафандр. Дихаємо роблячи акцент на вдиху.

  • З кожним видихом ви звільнятиметеся від скафандру.

  • Я рахую від 10 до 0.

  • Зосередьтеся на ногах. На вдиху звільніть стопи, верхню частину ніг. Свіже прохолодне повітря обвіює ваші ноги й піднімається наверх до тулуба. Один, два… десять.

  1. Гра «Спіймай колір»

Мета: створення позитивного емоційного тла; перевірка уваги.

Інструкція: усі учасники групи стають у ряд обличчям до психолога на певній відстані від неї. Вона кидає м’яч кожному учаснику. Якщо названий предмет відповідає вибраному кольору – учасник ловить його, якщо ж ні відбиває.

  1. Гра «Полювання на лева»

Мета: створити добрий настрій, зняти втому.

Учасники стають у коло один за одним. Психолог промовляє слова, які супроводжуються певними рухами, а всі учасники повторюють за ним:

  • Ми йдемо полювати на лева! (впевнений хід по колу)

  • Не боїмося ми нічого (заперечувальні рухи руками).

  • Ой, а це що? – Це болото! Чав!Чав!Чав!(обережний хід, високо піднімаючи коліна)

  • Ой, а це що? – Це море! Буль! Буль! Буль! (рухи, що імітують плавання)

  • Ой, а це що? – Це поле! Туп, туп, туп! (гучне тупотіння)

  • Ой, а це що! – Це дорога навпростець! (впевнений хід)

  • Ой, а це хто? Такий велики? (показують який). Такий пухнастий! (показують рухами, ніби погладжуючи).

  • Ой, так це ж лев! (показують як злякалися. Далі рухи повторюються)

  • Побігли додому! Через поле! Туп. Туп, туп!

  • Через море! Буль, буль, буль!

  • Через болото! Чав, чав, чав!

  • Прибігли додому! Двері зачинили! Які ми молодці! (показують жестами і мімікою)

  • Які ми хоробрі! (показують мімікою)

  • Похвалимо себе! (погладжують себе по голові).

  1. Вправа «Хороші побажання»

Мета: розвивати навички вербального спілкування.

Заняття №7

Тема. Вироблення умінь та навичок працювати в колективі.

Мета: вчити вихованців керувати своїми емоціями, знімати напругу, втому, бути стриманими і терплячими у вирішенні різних складних ситуацій.

Хід заняття

  1. Релаксаційний комплекс «Скафандр»

  2. Жестові етюди

Мета: навчити кращого розуміння учасників групи передачі своїх думок, почуттів і дій жестами, тренування спостережливості, розвиток фантазії.

Насамперед, керівник групи пояснює дітям, що жест – це важливий знак спілкування. Він допомагає точніше зрозуміти мовця.

Кожен учасник групи одержує завдання передати жестами, без допомоги міміки й мови певну ситуацію.

Так один учасник групи показує жестами закінчену ситуацію, включаючи в неї інших членів групи (наприклад, відкриває кран, миє руки, набирає воду в долоні і передає по колу, закриває кран, отримує залишки води з іншого кінця, струшує руки), інші учасники групи показують свої ситуації.

  1. Рольове програвання ситуації «Дай мені книжку»

Мета: вибір конструктивних форм досягнення результату.

Інструкція: школяр приходить до класу і бачить гарну книжку. Він хоче взяти її й погортати, але її забирає інший учень. Як діяти? Як її отримати? Програються інші варіанти: відібрати силою, заволодіти хитрістю, обманом, покупка або бартер, прохання типу: «дай будь ласка». Після програвання ситуації всі учасники групи обговорюють варіанти її вирішення. Після обговорення – висновок – ввічливе прохання.

  1. Гра «Гусениця»

Мета: вироблення вміння виконувати колективні завдання.

Інструкція: успіх просування усіх залежить від уміння кожного вірно зкоординувати свої зусилля з діями інших учасників. «Діти, зараз ми з вами будемо однією великою гусеницею і будемо усі разом пересуватися по цій кімнаті. Шикуйтеся в ланцюжок, руки покладіть на плечі того, хто стоїть попереду. Між животом одного граючого і спиною іншого затисніть повітряну кулю чи м’яч. Доторкатися руками до повітряної кулі чи м’яча суворо забороняється! Перший у ланцюжку учасник тримає свою кулю на витягнутих руках.

Таким чином, у єдиному ланцюзі, але без допомоги рук, ви повинні пройти по визначеному маршруту.»

  1. Вправа «Емоційний ланцюжок»

Мета: розвивати навички вербального спілкування.

Усі учасники стають у коло, кладуть ліву руку на плече сусіда і по черзі один за одним дякують сусідові зліва за гарну роботу, позитивні емоції, висловлюють побажання тощо. Останнім висловлюється керівник.

Заняття №8

Тема. Зняття напруги під час занять, вміння діяти у колективі.

Мета: вчити підлітків управляти своїм «Я», уміти слухати себе, вірити у свої сили.

Матеріал: папір, маленький м’яч.

Хід заняття

  1. Релаксаційний комплекс «Сонячні ванни»

Мета: опанування прийомів розслаблення із самостійною подачею команд тілу та контролем відчуттів і дихання.

Інструкція: 1 частина комплексу

  • Займіть зручну позу і заплющить очі. Дихання розслаблене. Ви на березі озера. Яскраве сонце виходить через хмари і поступово освітлює ваше тіло. Ось воно торкнулося ваших ніг:

  • Гомілок;

  • Стегон;

  • Нижньої частини тулуба;

  • Грудної клітки;

  • Спини;

  • Пліч, шиї;

  • Обличчя;

  • Всієї голови;

  • Кистей, передпліччя, усіх рук.

2 частина комплексу:

  • Усе ваше тіло освітлене теплими променями сонця. Вимовте подумки: «Я все можу», « У мене все буде добре».

3 частина комплексу:

  • Настає фаза активізації. Дихання - на активізації. Сонце поступово ховається за хмари й залишає ваше тіло. Віє свіжий вітерець.

  1. Вправа «Штанга»

Мета: розслабити м’язи рук та спини, дати можливість дитині відчути себе успішною.

Інструкція:

  • Зараз ми з вами будемо спортсменами – важкоатлетами. Уявіть собі, що на підлозі лежить важка штанга. Зробіть вдих відірвіть штангу від підлоги на витягнутих руках, підніміть її. Дуже важко. Видихніть, штангу на підлогу, відпочиньте.

Варіант 2.

  • А тепер візьмемо штангу легше і будемо її підіймати над головою. Зробили вдих, підняли штангу, зафіксували це положення, щоб судді зарахували вам перемогу. Важко так стояти, киньте штангу, видихніть.

  • Розслабтеся. Ура! Ви всі чемпіони.

Вправу можна виконати декілька раз.

  1. Гра «Кулька в трубі»

Мета: вчити діяти у колективі.

Інструкція: учасникам пропонується по одному великому аркушу паперу, який потрібно згорнути трубочкою, після чого учасники вибудовують трубопровід. Ведучий вкидає м’ячик у нього, учасники повинні не зруйнувати свою лінію й докотити м’ячик до кінця труби.

  1. Вправа «Слухаємо себе»

Мета: розвиток здатності до релаксації, уміння слухати себе і визначати свій настрій.

Інструкція: школярі сідають зручно, заплющують очі, розслабляються і прислухаються до себе. Вони подумки визначають, який у них настрій. Через кілька хвилин усі учасники групи по черзі розповідають, не розплющуючи очей, про те, як вони почуваються і який у них настрій.

  1. Вправа «Усмішка у подарунок»

Мета: навчитися знімати скутість обличчя за допомогою усмішки; підтримувати усмішкою, бажати добра навколишнім; створити і підтримувати позитивний емоційний фон; усувати страхи.

Інструкція: всі учасники групи беруться за руки і дарують один одному усмішки.

Заняття №9

Тема. Закріплення позитивних міжособистісних відносин.

Мета: вчити дітей толерантності, терпимості, взаємоповаги.

Матеріал: хусточка.

Хід заняття

  1. Вправа «Очі в очі»

Мета: розвивати в школярів почуття емпатії, настроїти на спокійний лад.

Інструкція : «сумую», «мені весело, давай грати», «я розсерджений».

  • Діти візьміться за руки зі своїм сусідом праворуч. Дивіться один одному тільки у вічі і, відчуваючи його руки, спробуйте мовчки передавати різні стани: «я не хочу ні з ким розмовляти» і т.д. після гри обговорюється, які стани передавалися, які було легко відгадати, а які важко.

  1. Гра «Хусточка»

Мета: зняття втоми і напруги, створення позитивного емоційного фону.

Інструкція: учасники групи стають у коло обличчям один до одного. Один з учасників тримає за спиною хустку, яку під музику передає сусідньому учасникові, а той далі по колу. Музика зненацька замовкає, й той учасник, у якого в руках опинилася хустка, повинен виконати одне із завдань: загадати чи відгадати загадку, заспівати пісню, розповісти вірша, станцювати танок і т.д. після виконання завдання гра продовжується.

  1. Гра «Дракон»

Мета: допомогти дітям, що відчувають утруднення в спілкуванні, набути впевненості і відчути себе частиною колективу.

Інструкція: гравці стають у лінію, тримаючи за плечі один одного. Перший учасник «голова», а останній «хвіст». «Голова» повинна дотягтися до «хвоста» і доторкнутися до нього. «Тіло» дракона нерозривне. Як тільки «голова» схопила «хвіст», вона стає «хвостом». Гра продовжується доти, поки кожен учасник не побуває в двох ролях.

  1. Вправа «Слухаємо себе»

Мета: розвиток здатності до релаксації, уміння слухати себе і визначати свій настрій.

Інструкція: школярі сідають зручно, заплющують очі, розслабляються і прислухаються до себе. Вони подумки визначають, який у них настрій. Через кілька хвилин усі учасники групи по черзі розповідають, не розплющуючи очей, про те, як вони почуваються і який у них настрій.

  1. Вправа «Усмішка у подарунок»

Мета: навчитися знімати скутість обличчя за допомогою усмішки; підтримувати усмішкою, бажати добра навколишнім; створити і підтримувати позитивний емоційний фон; усувати страхи.

Інструкція: всі учасники групи беруться за руки і дарують один одному усмішки.

Заняття №10

Тема. Уміння керувати своїм емоційним станом.

Мета: вироблення впевненості в собі, підвищення самооцінки.

Матеріал: папір.

Хід заняття

  1. Вправа «Міміка і стан людини»

Мета: навчити виражати свій внутрішній стан мімікою та розуміти її.

Дітям варто розповісти про те , що рухи м’язів обличчя, які виражають внутрішній душевний стан, називаються мімікою. Міміка – важливий елемент спілкування людей.

Далі пропонують зобразити мімікою такі емоції:

- гнів;

- біль;

- страх;

- подив;

- радість.

А тепер вправи у парах. Один із учасників виражає згоду або протест, вимовляючи подумки тільки “так” чи “ні”. А партнер повинен найшвидше визначити, яке саме слово з двох було вимовлено подумки. Виграє той, кого правильно зрозуміли, і той, хто вгадав.

Визначити, що подумки каже партнер (“так” чи “ні”), нескладно.

Коли ми кажемо «так», то «так» говорить усе наше тіло. Воно розслаблюється, що видно з рухів м’язів обличчя і рук.

  1. Гра «Паперові м’ячики»

Мета: дати дітям можливість відчути бадьорість і активність, знизити занепокоєння і напругу.

Інструкція: кожна дитина перед початком гри повинна зім’яти великий аркуш паперу так, щоб вийшов щільний м’ячик. Діти діляться на дві команди. Вишикуються в лінії, щоб відстань між командами була приблизно три метри. Посередині малюється розділова лінія. За командою ведучого: «Приготувалися! Увага! Почали!», діти починають кидати м’ячі на сторону супротивника. Виграє та команда на стороні якої виявиться менше м’ячів на підлозі. Не перебігати через розділову лінію.

  1. Вправа «Скинь утому»

Мета : ауторелаксація.

Інструкція: діти стають у коло, широко розставляючи ноги зігнуті у колінах, тіло зігнуте, руки вільно опущені, голова нахилена до грудей, рот відкритий. Прийнявши вихідне положення, покачатися в боки, уперед, назад, а потім різко струснути головою, руками, ногами, тілом. Ведучий говорить, звертаючись до кожного: «Ти скинув втому. Щось іще залишилося? Тоді повтори ще раз.»

  1. Вправа «Слухаємо себе»

Мета: розвиток здатності до релаксації, уміння слухати себе і визначати свій

настрій.

Інструкція: школярі сідають зручно, заплющують очі, розслабляються і прислухаються до себе. Вони подумки визначають, який у них настрій. Через кілька хвилин усі учасники групи по черзі розповідають, не розплющуючи очей, про те, як вони почуваються і який у них настрій.

  1. Вправа «Емоційний ланцюжок»

Мета: розвивати навички вербального спілкування.

Усі учасники стають у коло, кладуть ліву руку на плече сусіда і по черзі один за одним дякують сусідові зліва за гарну роботу, позитивні емоції, висловлюють побажання тощо. Останнім висловлюється керівник.

Заняття №11

Тема. Створення позитивного емоційного стану, формування почуття емпатії.

Мета: вчити вихованців прийомам розслаблення, концентрації уваги, вмінню слухати один одного.

Хід заняття

  1. Релаксаційний комплекс «Я сам»

Мета : самостійний контроль за процесом релаксації.

Інструкція:

  • Прийміть зручну позу і заплющить очі. Намагайтесь розслабитися, повторюючи: «Моє тіло розслаблене, тепле, важке.»

  • Ви можете. Почали.

  1. Жестово-мімічні етюди «Німе кіно»

Мета: зняття втоми та напруження, підтримка позитивного емоційного фону.

Інструкція: за допомогою міміки і жестів створити фільм на задану тему.

  1. Вправа «Ваш портрет»

Мета: розвиток спостережливості, концентрації уваги.

Інструкція: один з учасників групи стає за спинкою стільця іншого учасника. Той хто сидить, не обертаючись, описує якомога докладніше одяг, колір очей, волосся і т.д. того, хто стоїть позаду.

  1. Вправа «Слухаємо себе»

Мета: розвиток здатності до релаксації, уміння слухати себе і визначати свій настрій.

Інструкція: школярі сідають зручно, заплющують очі, розслабляються і прислухаються до себе. Вони подумки визначають, який у них настрій. Через кілька хвилин усі учасники групи по черзі розповідають, не розплющуючи очей, про те, як вони почуваються і який у них настрій.

  1. Вправа «Усмішка у подарунок»

Мета: навчитися знімати скутість обличчя за допомогою усмішки; підтримувати усмішкою, бажати добра навколишнім; створити і підтримувати позитивний емоційний фон; усувати страхи.

Інструкція: всі учасники групи беруться за руки і дарують один одному усмішки.

Заняття №12

Тема. Вироблення впевненості в собі, в своїх силах.

Мета: вчити дітей впевненості у своїх силах, вмінні зняти втому і напругу, створити позитивний емоційний фон.

Матеріал: пов’язка на очі.

Хід заняття

  1. Релаксаційний комплекс «Я сам»

  2. Вправа «Мистецтво компліменту»

Мета: підвищення самооцінки учасників групи.

— Комплімент — люб'язне зауваження на чиюсь адресу, похвала. Але це не лестощі й не глузування. Найчастіше люди роблять компліменти, зважаючи на зовнішність, ділов іякості, риси характеру тощо. Робіть компліменти щиро, не забувайте про теплу інтонацію та привітний погляд. Говорімо один одному компліменти! Почати можна так:

  • Я раніше не знав, що ти...

  • У тебе ...

  • Видно, що ти...

  • Ти завжди...

  • Де тільки ти навчився...

  • Із задоволенням повчилася б у тебе...

  • Я б хотів так, як ти...

  1. Гра «Сліпий танок»

Мета: розвиток довіри один до одного, зняття зайвої м'язової напруги.

Інструкція: діти розбиваються на пари. Один з них одержує пов'язку на очі, він буде «сліпий». Інший залишиться «зрячим» і зможе водити «сліпого». Беруться за руки і танцюють один з одним під легку музику (1-2 хвилини). Потім міняються ролями. Допомагають партнеру зав'язати пов'язку.

  1. Етюд «Велике дерево»

Мета: створити позитивний емоційний фон, вміння грати разом.

Інструкція: учасники стають у коло, беруться за руки й уявляють себе великим деревом, яке хитається під вітром.

  1. Вправа «Слухаємо себе».

  2. Вправа «Емоційний ланцюжок»

Мета: розвивати навички вербального спілкування.

Усі учасники стають у коло, кладуть ліву руку на плече сусіда і по черзі один за одним дякують сусідові зліва за гарну роботу, позитивні емоції, висловлюють побажання тощо. Останнім висловлюється керівник.

Заняття №13

Тема. Формування у дітей почуття довіри і впевненості у собі.

Мета: зняття емоційного напруження, розвиток упевненості, запобігання появі негативних якостей.

Хід заняття

  1. Вправа «Привітання»

Мета: заняття емоційного напруження, позитивне налаштування на заняття, подолання труднощів висловлюватись перед публікою.

Хід вправи: У тренера в руках «чарівна паличка», яку він зі словами привітання і побажань на сьогодні передає будь-кому з дітей. Той, у кого «чарівна паличка», теж передає її із словами привітання і побажання наступному учаснику. І так продовжується доти, доки всі учасники не привітаються між собою.

  1. Вправа «Шосте відчуття»

Мета: перевірка ступеня єдності та згуртованості групи.

Інструкція: учасникам групи пропонують відповісти на запитання, але не від себе, а ніби від усіх учасників групи. Відповіді школярі повинні мовчки записувати, не називаючи ніяких варіантів уголос. Пропоновані запитання:

  • Який у більшості учасників улюблений день тижня?

  • Яка улюблена пора року?

  • Яке улюблене число?

  • Яку геометричну фігуру вибрала би група?

Відповіді на запитання записуються. Потім керівник знову зачитує запитання, а школярі підносять руку в тому випадку, якщо пролунали їхні відповіді.

  1. Жестово-мімічний етюд «Прискорені рухи»

Мета: зняття втоми й напруги, підтримка позитивного емоційного тону.

У кінематографі є прийом – прискорене прокручування плівки. Спробуйте продемонструвати цей прийом, не користуючись відео чи кінокамерою. Тобто поставте пантоміму, у якій усі рухи у два – три рази швидше, ніж зазвичай. А для прискореної демонстрації візьміть звичайні домашні справи і покажіть як людина:

  • Прасує білизну;

  • Робить млинці;

  • Витирає пил;

  • Миє посуд;

  • Зашиває штани, що порвалися тощо.

  1. Вправа «Слухаємо себе»

Мета: розвиток здатності до релаксації, уміння слухати себе і визначати свій настрій.

Інструкція: школярі сідають зручно, заплющують очі, розслабляються і прислухаються до себе. Вони подумки визначають, який у них настрій. Через кілька хвилин усі учасники групи по черзі розповідають, не розплющуючи очей, про те, як вони почуваються і який у них настрій.

  1. Вправа «Емоційний ланцюжок»

Мета: розвивати навички вербального спілкування.

Усі учасники стають у коло, кладуть ліву руку на плече сусіда і по черзі один за одним дякують сусідові зліва за гарну роботу, позитивні емоції, висловлюють побажання тощо. Останнім висловлюється керівник.

Заняття №14

Тема. Заключне заняття.

Мета: звільнення від негативних емоцій, підвищення впевненості у своїх силах, зняття психоемоційної напруги, підведення підсумків.

Хід заняття

  1. Вправа «Повітряна кулька»

Усі граючі стоять чи сидять у колі. Ведучий дає інструкцію: «Уявіть собі, що зараз ми будемо надувати кульки. Наберіть повітря, піднесіть уявлену кульку до губ і, не роздуваючи щоки, повільно через відкриті губи надувайте її. Стежте очима за тим, як ваша кулька стає все більше і більше, як збільшується, ростуть візерунки на ній. Дуйте обережно, щоб кулька не лопнула. А тепер покажіть їх один одному». Вправу можна повторити 3 рази.

  1. Анкетування за методикою Лусканової.

  2. Тестування за методикою Філіпса.

  3. Обмін школярів своїми враженнями та думками про минулі заняття.

  4. Вправа «Віночок побажань»

Мета: розвивати навички вербального спілкування.

Всі учасники стають в коло один за одним та кладуть праву руку на плече сусіду. Кожен учаник по черзі називає ім’я сусіда і щось йому бажає. Гра закінчується, коли всі учасники обмінялися побажаннями.

Висновок

Після завершення циклу занять бачимо підвищення рівня самооцінки, підвищення рівня самоконтролю, саморегуляції, зміцнення віри в себе і свої сили, покращення міжособистісної взаємодії, підвищення емоційної стабільності, що вкрай важливо для зниження рівня шкільної тривожності дітей з особливими освітніми потребами.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.