Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Гостра травма та посттравматичні стресові розлади: особливості роботи з дітьми
»
Взяти участь Всі події

К.Д. Ушинський про вивчення природи в початковій школі

Початкова освіта

Для кого: Дорослі

15.05.2022

24

2

0

Опис документу:

Доповідь

З дисципліни

«Теорія та методика навчання громадянської та історичної освітньої галузі»

На тему:

«К.Д. Ушинський про вивчення природи в початковій школі»

План

1. Природа як один із вихователів за К.Д. Ушинським

2. Внесок К.Д. Ушинського в методику вивчення природи здобувачами початкової освіти

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Перегляд
матеріалу
Отримати код

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО

Факультет педагогічної та соціальної освіти

Кафедра початкової освіти













Доповідь

З дисципліни

«Теорія та методика навчання громадянської та історичної освітньої галузі»

На тему:

«К.Д. Ушинський про вивчення природи в початковій школі»






Виконала:
Студентка 348 групи
денної форми навчання,
Спеціальності 013 «Початкова освіта»
Неведомова Тетяна Сергіївна

Викладач:
докт. філос., доц.
Філімонова Т.В.





Миколаїв – 2022

План


1. Природа як один із вихователів за К.Д. Ушинським 3

2. Внесок К.Д. Ушинського в методику вивчення природи здобувачами початкової освіти 5

ВИСНОВКИ 9

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 10































ПРИРОДА ЯК ОДИН ІЗ ВИХОВАТЕЛІВ ЗА К.Д. УШИНСЬКИМ

Любов до природи як невід’ємна риса світогляду великого педагога бере свій початок з дитячих років та періоду навчання в Новгород-Сіверській гімназії. Глибоке відчуття необхідності бути серед природи втілилося пізніше і в педагогічній концепції К.Д. Ушинського. Вчений писав з цього приводу: «... Свобода, простір, природа, чудові околиці містечка, а ці запашні яруги і поля, що колишуться, а рожева весна і золотава осінь хіба не були нашими вихователями?»

Аналіз педагогічної спадщини К.Д. Ушинського дає підстави розглядати навколишню природу як один з могутніх факторів, що спричиняє значний вплив на особистість дитини в процесі навчально-виховної діяльності. Звертаючи увагу на педагогічні явища народного життя, пов’язані з природою, Ушинський прийшов до висновку, що особливості природи рідного краю не можуть не впливати на характер життя і діяльності населення і відповідно на характер педагогічних явищ.

Коли К.Д. Ушинський розмірковує про важливість вражень від природи для особистості, що розвивається, то наголошує на обов’язковій необхідності таких вражень саме для дитячої природи: «Після вже буде запізно користуватися ними (враженнями), коли серце втратить свою дитячу м’якість, а розум постане між людиною і природою. Дивно, що виховний вплив природи, який кожний більш-менш випробував на собі, так мало оцінений в педагогіці...».

Таким чином, учений акцентує увагу на сенситивному періоді розвитку дитини, коли об’єкти навколишньої природи матимуть найбільший вплив на духовну сферу особистості, що розвивається. Далі К.Д. Ушинський висловлює, на наше переконання, дуже цікаву, цінну і актуальну думку: «... Якби люди, які володіють долею дитячих поколінь, ясніше пригадували своє власне дитинство, то, можливо, столичні учбові заклади, замість того, щоб все більше і більше скупчуватися в столицях і великих містах, помалу переводилися б у кращі місцевості країни».

Практичне залучення предметів навколишньої природи до навчальновиховного процесу та гармонійного розвитку особистості дитини К.Д. Ушинський здійснив у «Дитячому світі» та «Рідному слові».

Основне завдання «Дитячого світу», як зазначає В.Я. Струмінський, Ушинський вбачав у тому, щоб дати учням початкових класів школи в якості матеріалу для читання той цикл елементарних знань про природу, географію і вітчизняну історію, яким повинна володіти кожна грамотна людина і який повинен скласти основу загальноосвітнього курсу школи. Такою спрямованістю матеріалу логічно формувався науковий висновок про природне походження людини і її повне підкорення закономірностям природи.

Аналізуючи методичні статті і матеріали до «Дитячого світу», ми знаходимо пояснення самого автора стосовно добору змісту статей, розповідей та віршів: «Причина мого вибору для «Дитячого світу» переважно предметів природної історії, полягає у тому, що вважаю ці предмети найбільш зручними для того, щоб привчити дитячий розум до логічності, що і становить головну мету читань». Тобто наочна логіка природи в даному випадку слугувала необхідним підґрунтям з подальшим поступовим переходом до логіки абстрактної. Логіка природи є найбільш доступною для дітей логікою, – наочна і незаперечна. Будь-який новий предмет дає можливість вправляти розум порівняннями, вводити нові поняття у сферу вже набутих, підводить вивчені види під один рід ... Тут дитина наочно і практично засвоює логічні поняття: причини, наслідку, мети, призначення, висновку тощо .

В «Рідному слові. Книга для вчителів» К.Д. Ушинський, пояснюючи логіку розміщення віршів та їх змістовне наповнення у другому розділі «Пори року», зазначає, що маючи на увазі педагогічну мету, я дозволив собі розривати вірші і поєднувати з різних віршів одного поета вірші, що змальовують один певний відтінок періодичного життя природи, яке перш за все пробуджує поетичні відчуття в душі людини. Тобто, книга Ушинського фактично виступає уособленням єдності внутрішньої природи людини і навколишньої природи як взаємопов’язаних і взаємозалежних систем.

У посібнику до викладання «Рідного слова» К.Д. Ушинський, аналізуючи важливість бесід під час вивчення рідної мови, зауважує, що усі бесіди повинні бути пов’язані між собою так, щоб нова бесіда доповнювала попередню. А предмети бесід необхідно усвідомлювати якомога ближче до істини, тобто відповідно до спостережень.

Тобто є цілком очевидним, що К.Д. Ушинський виводить логіку мови зі спостережень над предметами і явищами природи, що, на наше глибоке переконання, є важливим аспектом ідеї єдності Людини і Природи в контексті навчально-виховної діяльності.

Отже, К.Д. Ушинський одним з перших вчених-педагогів повністю відійшов від класичної системи виховання і навчання з сухими абстрактними знаннями, побудувавши натомість власну педагогічну концепцію на реальних знаннях, дуже близьких дитячому розумінню, і розкрив тим самим величезний виховний потенціал природи рідного краю. Саме таке природне спрямування педагогічних поглядів вченого, на нашу думку, є абсолютно логічним наслідком глибокого і ґрунтовного дослідження внутрішньої природи людини взагалі та дитини зокрема, що має міцну психологофізіологічну основу.

ВНЕСОК К.Д. УШИНСЬКОГО В МЕТОДИКУ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДИ ЗДОБУВАЧАМИ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

Великий внесок у розробку питання про використання природи у початковому вихованні і навчанні дітей зробив К. Д. Ушинський (1824— 1871). К. Д. Ушинський вважав неможливим здійснення початкового навчання без природи. Природа, вказував він, є одним з наймогутніших агентів у вихованні людини, і навіть найретельніше виховання без участі цього агента завжди віддаватиме сухістю, однобічністю, неприємною штучністю. К. Д. Ушинський називав природу «всерозвиваючою» і у своїх працях розкривав можливості використання її для розумового, морального, естетичного і фізичного виховання дітей.

Підкреслюючи значення природи для розумового розвитку дітей під час початкового навчання, К. Д. Ушинський вказував, що природа є першоджерелом реальних вражень, вона близька дитині і вихователь не знайде більш багатого, доступного, різноманітного матеріалу, ніж матеріал навколишньої природи. Логіка природи — найдоступніша для дітей логіка — наочна і неспростовна. Ознайомлення з природою дає змогу наочно і практично засвоювати причини і наслідки, робити висновки, розвивати мову, тому початкове навчання потрібно будувати на природному матеріалі.

Основою розумового виховання К. Д. Ушинський вважав розвиток мислення і мови. Тому, складаючи книги для початкового навчання «Рідне слово» і «Дитячий світ», він широко використовував природознавчий матеріал рідної природи, зауважуючи, що дітей не слід знайомити з курйозами, а привчати знаходити цікаве в тому, що їх повсякденно оточує. Книги містили відомості про неживу ' природу, рослини, тварин. Знання діти повинні отримувати відповідно до пір року, що має забезпечити нагромадження чуттєвого досвіду і формування системи знань. Щоб навчання не було сухим, далеким від дійсності і однобічним, вказував К. Д. Ушинський, щоб дитина розвивалася у всій своїй живій, гармонійній природній цілісності, треба завжди зважати на місце і час.

Традиції, закладені К. Д. Ушинським, живі і сьогодні. Вивченню природи приділяється важливе значення в дитячих садках. Аналіз підручників для перших класів свідчить, що вони містять багато текстів природознавчого змісту.

Високо оцінюючи навколишню природу як фактор розумового розвитку дітей, К.Д. Ушинський в окремих своїх творах розкрив методи, користуючись якими педагог ознайомлює дітей з природою. Важливу роль при цьому він відводив наочним методам. Серед наочних методів важливу роль К. Д. Ушинський відводив спостереженням. Предмети природничих наук, зазначав він, вже наполовину знайомі дитині, якщо тільки вона на них подивилася.

З метою більш повного ознайомлення з предметами навколишнього світу К. Д. Ушинський рекомендував широко використовувати під час спостережень порівняння, вважаючи, що тільки процес порівняння робить зовнішній світ надбанням розуму.

Серед наочних методів, на думку К. Д. Ушинського, важливе місце в ознайомленні з навколишньою природою повинні займати картини.

Цікавими є думки К. Д. Ушинського стосовно праці дітей у природі для пізнання її. Лише та праця сприяє розвитку дітей, в процесі якої вихователь пояснює всі явища і процеси, доступні дітям. Із словесних методів ознайомлення дітей з навколишньою природою К. Д. Ушинський рекомендував широко використовувати художню літературу, особливо усну народну творчість — казки, загадки, приказки, прислів’я.

Загадки і прислів’я, побудовані на природознавчому матеріалі, К. Д. Ушинський радив використовувати для того, щоб пов’язати їх з цікавими поясненнями. Наприклад: «Зоря-зоряниця, красна дівиця, по лісу ходила, кцючі загубила; місяць бачив — не сказав, сонце побачило — підняло».

Читання статей (так називав К. Д. Ушинський маленькі оповідання) має супроводжуватися бесідою, порівняннями, в яких використовуються знання, набуті дітьми в процесі спостережень.

Дуже широко у початковому навчанні, на думку К. Д. Ушинського, слід використовувати розповідьд Вона доповнює інші методи і подобається дітям більше, ніж читання.

Вплив природи на формування моральних якостей особистості К. Д. Ушинський вбачав не тільки у вихованні патріотичних почуттів. Високо цінив він спілкування з природою, пізнання її через літературу, через працю в природі для виховання інших моральних рис.

Засобом морального виховання є художня література, зокрема і твори природознавчого змісту. Сила справжніх художніх творів, на думку К. Д. Ушинського, полягає в тому, щоб пробуджувати у дітей почуття, викликати певне ставлення до моральних вчинків. Той літературний твір є повчальним, який примушує дитину полюбити моральний вчинок, моральне почуття, моральну думку, висловлену у творі.

Вважаючи природу найважливішим засобом гармонійного розвитку особистості, до якого обов’язково входить і правильне фізичне виховання, К. Д. Ушинський висловлювався за перенесення навчальних закладів у сільську місцевість, щоб наблизити дітей до природи. Він вказував, що сучасна педагогіка недооцінює виховний вплив природи на дитину. Треба сказати, що це закид стосується педагогіки і сьогодні. Педагогічна спадщина К. Д. Ушинського, його думки про роль природи у вихованні дітей розроблялися його послідовниками і не втратили актуальності і в наш час.

















ВИСНОВКИ

К.Д. Ушинський одним з перших вчених-педагогів повністю відійшов від класичної системи виховання і навчання з сухими абстрактними знаннями, побудувавши натомість власну педагогічну концепцію на реальних знаннях, дуже близьких дитячому розумінню, і розкрив тим самим величезний виховний потенціал природи рідного краю. Саме таке природне спрямування педагогічних поглядів вченого, на нашу думку, є абсолютно логічним наслідком глибокого і ґрунтовного дослідження внутрішньої природи людини взагалі та дитини зокрема, що має міцну психологофізіологічну основу.

Пiдкреслюючи значення природи для розумового розвитку дітей пiд час початкового навчання, К. Д. Ушинський вказував, що природа є першоджерелом реальних вражень, вона близька дитинi i вихователь не знайде бiльш багатого, доступного, рiзноманiтного матерiалу, нiж матерiал навколишньої природи. Логiка природи найдоступнiша для дiтей логiка - наочна i неспростовна Ознайомлення з природою дає змогу наочно i практично засвоювати причини i наслiдки, робити висновки, розвивати мову, тому початкове навчання потрiбно будувати на природному матерiалi.

Високо оцiнюючи навколишню природу як фактор розумового розвитку дiтей, К. Д. Ушинський в окремих своїх творах розкрив методи, користуючись якими педагог ознайомлює дiтей з природою. Важливу роль при цьому вiн вiдводив наочним методам. Рекомендуючи широко користуватися ними, К.Д.Ушинський обгрунтовував свої рекомендацiї особливостями формування уявлень i понять у маленьких дiтей. Дитина, писав вiн, мислить формами, барвами, звуками, вiдчуттями взагалi, i той даремно i шкiдливо насилував би дитячу природу, хто захотiв би примусити її мислити iнакше. Таким чином, робить висновок К. Д. Ушинський, надаючи початковому навчанню форм, барв, звукiв, ми робимо його доступним дитинi і самi входимо у свiт дитячого мислення.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Егоров С.Ф. К.Д. Ушинский. Книга для уч-ся. – М.: Просвещение, 1977. – С. 11.

  1. 2.Терлецький В.В. Роде наш красний. Ушинський крізь призму століть. Науковопопулярне видання. – Суми: «Собор», 2001. – С. 4.

  2. 3.Ушинский К.Д. Собрание сочинений. Т. 11. – М-Л.: Издательство АПН РСФСР, 1952. – 727 с.

  3. 4.Ушинский К.Д. Собрание сочинений. Т. 2. – М-Л.: Издательство АПН РСФСР, 1948. – 739 с.

  4. 5.Ушинский К.Д. Собрание сочинений. Т. 6. – М-Л.: Издательство АПН РСФСР, 1949. – 394 с




10


Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Нещодавно завантажили