Казкова п'єса «Лісові пісеньки та загадки»
Дійові особи:
Ведуча (дорослий) – лагідна та привітна.
Вередливий Реп'ях (негативний персонаж, грає дорослий або старша дитина) – кудлатий, незадоволений, завжди буркоче.
Діти в ролях: Пташечка, Зайчик, Ведмедик, Лисичка, Білочка (та інші діти-глядачі, які допомагають гуртом).
Реквізит: Екран для презентації, великий і яскравий подарунок (у якому лежать медалі «Лісовий експерт»).
(На екрані Слайд 1. Звучить легка, таємнича музика)
Ведуча: Привіт, мої любі малята! Сьогодні наша звивиста стежинка, немов золота стрічечка, привела нас до смарагдового, дрімучого лісу. Тут кожне старезне деревце шепоче свої дивовижні таємниці, а лагідний вітерець лоскоче щічки. Ви готові до справжньої мандрівки?
(Зненацька вискакує Вередливий Реп'ях, сердито тупаючи ногами).
Вередливий Реп'ях: Які ще мандрівки?! Я — Вередливий Реп'ях! Терпіти не можу ваші солодкі пісеньки та дзвінкий сміх! Я заплутаю всі ваші лісові загадки, немов старе, липке павутиння, і ви ніколи не знайдете дороги додому! У лісі має бути тихо, сіро і сумно!
Ведуча: Ой, лишенько! Але ми тебе не боїмося, колючий Реп'яше. Наші дітки дружні, як мурашки в одному великому мурашнику. Ми неодмінно розгадаємо всі твої пастки!
(На екрані Слайд 2)
Ведуча: Щоб зняти перші злі чари, нам треба розбудити наші голосочки. Зробимо веселу зарядку для наших неслухняних язичків та рожевих губок! Повторюйте за дітками на екрані.
Відкриваємо ротик широко-широко, наче хочемо проковтнути велике, соковите яблуко: А-а-а!
А тепер витягуємо губки, мов тоненьку соломинку: У-у-у!
Губки кружечком, як маленьке блюдечко: О-о-о!
І розтягуємо ротик у найширшій, найтеплішій усмішці: І-і-і!
(На екрані Слайд 3)
Вередливий Реп'ях: Подумаєш, ротиками вони крутять! А співати ви точно не вмієте, як скрипучі старі двері!
Пташечка (дитина): (Вибігає, махаючи «крильцями») А от і вміємо! Я — Пташечка-щебетушечка, зараз усіх навчу лісових пісеньок!
Коли ми заблукали у височезних, густих хащах, ми складаємо долоньки човником і гукаємо голосно-голосно: АУ! АУ!
А коли маленьке дитинча плаче у теплій колисочці, воно виводить: УА! УА!
(Всі діти в залі хором повторюють лісові пісеньки).
(На екрані Слайди 4 та 5)
Вередливий Реп'ях: Гррр! Ваші дзвінкі пісні дратують мої колючки! Тоді я вкраду у вас найкрасивіший звук — звук [А]! Ви його ніколи не спіймаєте!
Ведуча: Малята, нагострімо наші вушка, немов у чуйного, обережного оленя! Зараз ми пограємо у гру «Упіймай звук». Я називатиму слова, і якщо ви почуєте там хитрий звук [А] — плескайте в долоньки гучно, мов літній грім!
МММ-ААА-К! (Діти радісно плескають).
ЛЛЛ-ІІІ-С! (Діти ховають ручки за спинку).
ВВВ-ООО-ВВВ-К! (Знову ховають ручки, адже звуку [А] там немає).
Ведуча: Бачиш, Реп'яше? Наші вушка ловлять звуки прудко, як зелена жабка ловить необережного комарика!
(На екрані Слайди 6 та 7)
Вередливий Реп'ях: Добре-добре, вухасті ви мої! А як щодо слідів? Я затоптав усі стежки! Тепер ніхто не дізнається, хто як пересувається по пухкому, іскристому снігу та в'язкій, мокрій грязюці!
Зайчик (дитина): (Вистрибує на середину, тримаючи лапки біля грудей). Я — Зайчик-вуханчик! Я полохливий, але дуже-дуже прудкий. Я стрибаю швидко, мов натягнута металева пружинка! (Стрибає, показуючи, як залишає сліди-крапочки).
Ведмедик (дитина): (Виходить повільно, перевалюючись із ноги на ногу). А я — Ведмідь-набрід! Я вайлуватий і неспішний, немов велика пухка гора. Я ступаю важко, залишаючи величезні, глибокі сліди! (Голосно тупає ніжками).
(На екрані Слайди 8, 9, 10)
Вередливий Реп'ях: Ох і злять вони мене! Але найголовнішу, Велику Лісову Загадку вам нізащо не розгадати! Що спільного між хитрою Лисицею та Білкою, і чим вони відрізняються? Це занадто складно!
Лисичка (дитина): (Виходить, грайливо крутячи хвостиком). Я — Лисичка-сестричка. Я живу у глибокій, темній норі під землею. Моя улюблена їжа — це маленькі, сірі мишки!
Білочка (дитина): (Вибігає жваво, тримаючи уявний горішок). А я — спритна Білочка! Мій дім — це затишне, тепле дупло високо на гілках. Я хрускаю тверді горішки та сушу пахучі лісові грибочки!
Ведуча: Ось бачиш, колючий, вони зовсім різні! Але подивіться уважно на екран... Що ж у них спільного?
Лисичка та Білочка (говорять разом): Ми обидві маємо пухнасті, розкішні хвостики! Наші шубки яскраві, руді, наче маленькі лісові вогники! І ми обидві дуже любимо наш рідний ліс!
(Діти-глядачі гучно плескають у долоні).
(На екрані Слайд 11)
Вередливий Реп'ях: (Хапається за голову і крутиться на місці). Ой-ой-ой! Ваша дружба і ваші знання такі світлі й міцні, що мої колючки в'януть і відпадають! Мені тут не місце, де всі такі розумні й веселі! Рятуйтеся, хто може!
(Вередливий Реп'ях зіщулюється і швидко тікає геть).
Ведуча: Ура! Подивіться на екран — весь ліс ожив і заграв чарівну, багату симфонію! Звірята вийшли на сонячну, залиту теплим світлом галявину. Ви розігнали всі сірі чари своєю дивовижною кмітливістю.
(На екрані Слайд 12)
Ведуча: Наша казкова мандрівка щасливо завершена. Ви — наймудріші знавці лісу! Лісові мешканці передали для вас цей неймовірно красивий подарунок (Ведуча виносить яскравий подарунок і повільно його відкриває). Погляньте, як він сяє зсередини! Тут лежать справжні відзнаки «Лісовий Експерт» для кожного з вас. Ви сьогодні були просто неперевершені, сміливі та кмітливі, немов справжнісінькі казкові герої!
(Актори вклоняються, Ведуча з усмішкою роздає дітям відзнаки з подарунка).