Казка про садок «Веселка»:
Жив собі маленький хлопчик, на ім'я Іванко. Він дуже любив гратися на вулиці, але найбільше йому подобалося спостерігати за веселкою після дощу. Якось, коли веселка була особливо яскравою, Іванко вирішив побігти до неї, щоб дізнатися, де вона починається і де закінчується.
Він біг, біг і нарешті опинився біля дивовижного дитячого садкка ,який був оточений високим парканом, а над воротами висіла табличка з написом «Веселка». Іванко був дуже здивований, але водночас зацікавлений. Він відчинив ворота і зайшов усередину.
Дитячий садок був напрочуд красивим. Там росли квіти всіх кольорів веселки, а між ними літали різнокольорові метелики. Іванко побачив, що там граються діти, які були одягнені в одяг усіх кольорів веселки. Вони радісно сміялися і гралися в різні ігри.
Іванко познайомився з дітьми і дізнався, що вони живуть у цьому садочку. Вони розповіли йому, що садок «Веселка» — це чарівне місце, де живуть діти, які люблять веселку. Вони також розповіли, що веселка — це міст між світом людей і світом чарівництва.
Іванко провів у дитячому садочку «Веселка» цілий день. Він грався з дітьми, милувався квітами і метеликами, а також дізнався багато цікавого про веселку. Настав час повертатися додому, і Іванко попрощався з новими друзями.
Коли Іванко повернувся додому, він розповів батькам про свою пригоду. Вони спочатку не повірили йому, але коли Іванко показав їм квітку з садочку «Веселка», вони зрозуміли, що він говорить правду.
З того часу Іванко часто відвідував дитячий садок «Веселка». Він грався з дітьми, допомагав їм доглядати за квітами і метеликами, а також дізнавався все більше і більше про веселку.
Іванко зрозумів, що веселка — це не просто красиве явище природи, а символ радості, надії і дружби.
