Урок історії України у 9 класі на тему: "Розбудова національного життя українців у складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст. "
Урок складено відповідно до модельної навчальної програми «Історія України. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Гісем О. В., Бойко В. І., Василенко Я. Л., Даниленко В. М., Мартинюк О. О., Охредько О. Е., Сирцова О. М., Тарасюк Т. Д.), рекомендованої Міністерством освіти і науки України (наказ МОН України від 27 листопада 2023 року № 1449).
Урок має презентацію та матеріал із завданнями
Методика проведення уроку спрямована на формування в учнів розуміння особливостей розвитку українського національного руху на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст. Під час опрацювання теми учні ознайомлюються з діяльністю товариства «Просвіта», його внеском у поширення освіти, української мови та національної культури. Розглядають налагодження контактів Київської громади з галицькими народовцями, визначають значення співпраці українських діячів Наддніпрянщини та Галичини для зміцнення національної єдності.
Особлива увага приділяється участі українців у роботі Галицького сейму та австрійського парламенту у Відні, їхній діяльності щодо захисту національних, культурних і політичних прав. Учні також досліджують становлення українського жіночого руху, роль жінок у громадському, культурному й освітньому житті, знайомляться з діяльністю перших жіночих організацій. Окремо характеризують особливості польського та єврейського національних рухів, їхні цілі, форми діяльності та взаємодію з українським суспільством.
Для закріплення знань використовуються історичні вправи «Встанови відповідність», «Правда чи міф?» та порівняння національних рухів. Практичні й творчі завдання передбачають створення інформаційного плаката про діяльність «Просвіти», підготовку уявного інтерв'ю з представником національного руху.
Під час уроку розвиваються вміння аналізувати історичні події, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, порівнювати діяльність громадських організацій, висловлювати власну думку та аргументувати судження. Особлива увага приділяється вихованню національної свідомості, поваги до культурного розмаїття, толерантності, громадянської активності та розуміння значення громадської самоорганізації у становленні національної ідентичності.







