Мета заняття:
допомогти учням зрозуміти, що таке психологічна безпека в класі;
сформувати навички підтримки, ввічливого спілкування та конструктивного вирішення конфліктів;
показати, що кожен учень має вплив на атмосферу в класі;
створити спільні правила безпечного середовища.
Завдання:
провести самооцінку учасниками рівня своїх знань про безпечне середовище;
стимулювати творчу й соціальну активність та ініціативність дітей;
формувати навички правомірної поведінки, вчити діяти в різноманітних життєвих ситуаціях у відповідності з нормами права;
Очікувані результати
Після заняття учні:
знатимуть ознаки безпечного та небезпечного середовища;
розуміють свою роль у підтримці позитивної атмосфери;
оволодівають базовими інструментами комунікації (Я-повідомлення, прохання замість звинувачень);
матимуть спільно створений перелік правил класу.
Час: 45 хв
Вік учнів: 12+
Форма проведення: Година психолога
Матеріали: стікери (зелені й червоні), фліпчарт/дошка аркуші А4, маркери, картки з прикладами ситуацій, фото відкритої валізи.
Хід заняття
Вступне слово
Психолог: психологічна безпека, булінг, конфлікт, агресія, медіація. Наводяться приклади здорових та нездорових моделей взаємодії.
Безпечне освітнє середовище – це стан освітнього середовища, в якому: наявні безпечні умови навчання та праці, комфортна міжособистісна взаємодія, що сприяє емоційному благополуччю учнів, педагогів і батьків, відсутні будь-які прояви насильства та є достатні ресурси для їх запобігання, а також дотримано прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного учасника освітнього процесу .
Основними характеристиками процесу взаємодії всіх учасників освітнього середовища є особистісно-довірливе спілкування, а його відсутність спричиняє досить негативні наслідки (емоційний дискомфорт, небажання висловлювати свою точку зору, думку, негативне ставлення до себе, втрата особистої гідності, небажання звертатися по допомогу, ігнорування особистих проблем і труднощів оточуючих дітей.
Правила роботи на уроці:
Бути активним;
Говорити по черзі, неперебивати інших;
Говоримо “Я-повідомленнями”.
Привітання (5 хв)
Вправа “Настрій у жесті”
Кожен учень показує жестом, який у нього зараз настрій (великий палець вгору, знак окей, серце тощо).
Мета — створити дружню атмосферу.
Очікування:
Мета: визначити очікування від заняття.
Учасникам пропонується написати на стікерах свої очікування від сьогоднішнього заняття. Потім кожен учасник прикріплює його на дошці біля валізки.
Учасники заняття озвучують свої очікування по колу: «Я очікую від заняття...»
Міні-обговорення: що таке психологічна безпека? (5 хв)
Запитання:
Коли вам у школі комфортно?
Що допомагає відчувати себе у безпеці?
Чи бувають моменти, коли стає некомфортно? Чому?
Після відповідей коротке пояснення:
Психологічно безпечне середовище — це коли тебе поважають, не принижують, не сміються з твоїх помилок, ти можеш висловлюватися, не боїшся задати запитання або сказати, що щось не знаєш.
Вправа “Світлофор безпеки” (10 хв)
Завдання:
Зелені стікери: що робить клас безпечним? (доброта, підтримка, гумор без образ, чіткі правила, чесність, справедливість).
Червоні стікери: що руйнує безпеку? (булінг, насмішки, крики, ігнорування, поширення пліток, токсичні жарти).
Учні наклеюють стікери на два плакати: “Безпека” та “Небезпека”.
Проводиться коротке обговорення:
— Які наслідки мають дії з “червоного списку”?
— Чому важливо звертати увагу навіть на дрібні прояви неповаги?
Вправа “Слова, які лікують / слова, які ранять” (10 хв)
На дошці дві колонки.
Учні називають фрази, які:
підтримують (“Можеш ще раз пояснити?”, “У тебе вийде!”, “Я з тобою”, “Помилятись нормально”);
рани (“Ти нічого не розумієш”, “Замовкни”, “Ти якийсь дивний/дивна”).
Міні-навчання:
Вводиться поняття Я-повідомлень
“Мені неприємно, коли мене перебивають” замість
“Ти завжди перебиваєш!”
Учні пробують перефразувати 2–3 звинувачення у Я-повідомлення.
Рольові ситуації: “Як діяти безпечно?” (10–12 хв)
Групи отримують картки з ситуаціями:
хтось сміється з відповіді однокласника;
новий учень сидить сам, і його уникають;
у чаті класу пишуть образливі повідомлення;
на перерві старші учні тиснуть на молодших;
учень засмутився через невдачу і каже “у мене нічого не виходить”.
Завдання групи:
1. визначити, що тут порушує психологічну безпеку;
2.придумати “правильну модель поведінки”, яку може застосувати учень, група чи клас;
3. коротко програти або презентувати рішення.
Створення “Маніфесту безпечного класу” (7 хв)
На великому аркуші клас разом формує правила, наприклад:
ми не сміємося з чужих помилок;
поважаємо кордони одне одного;
говоримо без образ;
допомагаємо, якщо хтось у біді або засмутився;
не поширюємо плітки;
конфлікти вирішуємо словами, а не агресією.
Маніфест може бути оформлений як плакат і залишитися в класі.
Рефлексія “Мій крок до безпечного класу” (3 хв)
Кожен учень дописує на стікері одну власну обіцянку/крок:
“Я завтра постараюся…” (підтримати однокласника, не перебивати, допомогти новачку тощо).
Завершення
Коротке підсумкове коло:
— Що сьогодні було найкориснішим?
— Які зміни у класі ми можемо зробити вже зараз?
Що зі своїх очікувань я покладу у валізку(переклеїти стікер з очікуванями до валізки).
