Інноваційні підходи до виховання студентської молоді у закладах фахової передвищої освіти
Коваленко І.О
Викладач дисципліни «Предмет спецпідготовки. Виробництво борошняних та кондитерських виробів».
З входженням України до європейського освітнього простору, відбулись кардинальні зміни й у вищих навчальних закладах. Інновації у вищій школі призвели до змін суб’єктів освітнього процесу та до відповідних перетворень у виховному процесі. Наповнення змісту освіти гуманітарно-виховними компонентами, а не тільки професійними елементами, нині стає дедалі більш актуальним завданням.
Актуальним стає й дослідження процесів цілісного формування особистості в системі вищої школи, теоретико-методологічних проблем організації виховної діяльності у ВНЗ; інноваційних підходів до виховної роботи зі студентською молоддю; системи взаємодії «викладач – студент» як базового елемента виховного процесу в соціокультурному середовищі вишу. У сучасній освітянській практиці необхідно враховувати той факт, що швидкий розвиток суспільства кардинально впливає на процес виховання, його цілі, зміст і форми. Це означає, що стратегії самого навчального закладу мають змінюватися, бути спрямованими на формування у студентів тих рис, які допоможуть їм бути успішними в суспільстві.
Бізнес-структури, котрі впроваджують в свою діяльність інноваційні розробки, активно використовують досягнення науки, що є рушійною силою для просування інноваційного розвитку та необхідних сутнісних перетворень в системі професійної освіти.
Мета будь-якої освітньої системи – навчання, виховання і розвиток особистості, а її показником є позитивний результат, який сьогодні в професійній освіті розглядається через якісну підготовку фахівця. Система фахової передвищої освіти не є винятком, а інновації є невід’ємною її частиною.
Інноваційна діяльність у сфері фахової передвищої освіти – це діяльність закладу фахової передвищої освіти, спрямована на створення або вдосконалення конкурентоздатних технологій, у тому числі й інформаційних, продукції або послуг; трансформація наукових досліджень і розробок у практичну діяльність, новий підхід до надання освітніх послуг, їх адаптація до потреб ринку праці та суспільства; застосування рішень організаційно-технічного, виробничого, адміністративного або іншого характеру, що істотно поліпшують якість виробництва та/або якість соціальної сфери . Поняття «інноваційна діяльність» стосовно освітньої системи – це розробка нового змісту і нових методів навчання. Інноваційна діяльність в Україні передбачена Законом України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні», Державною програмою прогнозування науковотехнологічного та інноваційного розвитку. Інновації в освіті є закономірним явищем, динамічним за характером і розвивальним за результатами, їх запровадження дозволяє вирішити суперечності між традиційною системою і потребою в якісно новій освіті .
Інновацію в освіті розглядають як реалізоване нововведення у змісті, методах, прийомах і формах навчальної діяльності та виховання особистості (як методики, технології), у змісті і формах організації управління освітньою системою, а також в організаційній структурі закладів освіти, у засобах навчання та виховання і в підходах до соціальних послуг в освіті. Це суттєво підвищує якість, ефективність та результативність навчально-виховного процесу . Тому педагогічна інноватика відповідно до особливостей інноваційних процесів в освіті повинна охоплювати такі теоретичні блоки понять і принципів: створення нового в системі освіти та педагогічної науки, сприйняття нового соціально-педагогічним співтовариством, застосування педагогічних новацій, система рекомендацій для теоретиків і практиків щодо пізнання інноваційних освітніх процесів в освіті та керування ними. Активні методи навчання спонукають студентів до практичної і розумової діяльності, без яких немає руху вперед в оволодінні сучасними знаннями. Система фахової передвищої освіти повинна сьогодні сприяти реалізації основних задач соціально-економічного та культурного розвитку суспільства, готувати людину до активної діяльності в різних сферах економічного, культурного, політичного життя. Інноваційні підходи потребують постійної діагностики досягнень та пошуку ефективних методів і форм діяльності майбутнього фахівця. Для досягнення високого професійного рівня і якості випускників коледжів інновації мають активно впроваджуватися на різних етапах підготовки фахівців, зокрема і в змісті освіти, технологіях, організації та системі управління. Сьогодні в системі української освіти в рамках розробок, впроваджень та реалізації інноваційних процедур існує низка проблем, які пов’язані з певними умовами системи професійної освіти та які своєчасно необхідно вирішувати для підвищення якості освітніх послуг і якості навчання в цілому.
Так, для вирішення зазначених проблем пропонуються деякі рекомендації, які, можливо, стануть допоміжним засобом для підвищення інноваційного потенціалу вітчизняної освіти під час реалізації програм підготовки майбутніх спеціалістів.
Одним з інструментів підвищення якості системи фахової передвищої освіти є інноваційний потенціал, реалізація якого можлива завдяки взаємодії з наукою і бізнесом (як з потенційними роботодавцями). Це дозволить підвищити активність в рамках інноваційних розробок основних компонентів національного інноваційного середовища, які зі свого боку забезпечать конкурентоспроможність вітчизняної економіки на світовій арені.
Аналіз різних підходів до змісту поняття «інноваційний потенціал» дозволив дійти висновку, що інноваційний потенціал розглядається так:
а) як характеристика сукупності ресурсів, здібностей і можливостей;
б) як система, елементами якої є ресурси, здатності і можливості, засновані на такій системній властивості, як трансформація системи в новий якісний стан (рисунок 1).
Рис. 1. Механізм реалізації інноваційного потенціалу навчальних закладів фахової передвищої освіти
Як було зазначено вище, в умовах реформування вітчизняної системи професійної освіти все більшого значення набувають різні інноваційні процеси. Інноваційна діяльність в широкому сенсі включає низку взаємозв’язаних видів робіт, комплекс яких гарантує виникнення дійсних інновацій.
Прикладом є такі аспекти: − науково-дослідницька діяльність (результатом є реалізація дійсних інновацій, тобто розробка нововведень, різних винаходів тощо);
− проєктна діяльність (розробка на базі наукових знань інноваційних проєктів);
− освітня діяльність (напрям розвитку професійних навичок і досвіду з метою реалізації інноваційних проєктів).
Отже, можна дійти висновку, що інноваційна освіта на сучасному етапі – це утворення, здатне до саморозвитку, що призводить до вдосконалення всієї системи освіти, що розвинута та розвивається.
За таких обставин до інноваційних методів організації навчання в системі фахової передвищої освіти можна віднести такі:
− метод проєктів. Цей метод дозволить студентам розвивати і зміцнювати свої теоретичні знання під час практичних розробок, напрацьовувати досвід; − метод співпраці і кооперування. Цей метод дозволяє напрацьовувати і зміцнювати дослідний, пошуковий спосіб розвитку, застосовувати мозкову атаку, проводити збір і обробку даних, аналіз джерел, експеримент тощо, дозволяє підвищувати рівень теоретичних і практичних знань дослідним шляхом, що сприяє накопиченню досвіду. Для підвищення ефективності навчання і зацікавленості студентів в отриманні професійних знань в системі фахової передвищої освіти пропонується введення таких компонентів протягом усього періоду навчання.
З першого курсу студентам пропонується вести щоденник досягнень, так зване портфоліо досягнень. Цей спосіб дозволяє аналізувати діяльність студента протягом всього періоду навчання. Звісно, базовим є традиційне навчання, однак застосовуються комп’ютерні технології (тестування, різні тренажери тощо), що дозволяють моделювати різні практичні аспекти професійної діяльності. Природно, що наприкінці навчання відбувається комплексна демонстрація студентом отриманих умінь і навичок на робочому місці. Також необхідно відзначити такий інноваційний метод навчання, як метод Case-study. Метод Casestudy може бути названий методом аналізу і вирішення конкретних ситуацій. Суть методу дуже проста: студентам пропонується опис конкретної ситуації, яку вони повинні осмислити. Такий опис відображає певну теоретичну і практичну проблему й акумулює певний комплекс отриманих студентами знань під час навчання . Відзначаю, що сама проблема не має однозначних рішень, це змушує студентів шукати більш витончені шляхи вирішення завдання, застосовуючи всі свої набуті знання і вміння. Тому під час вирішення Case-study кілька правильних варіантів виходу з проблемної ситуації можуть позмагатися один з одним. Відзначу ще один важливий метод інновації, необхідний для впровадження програми підготовки студентів фахової передвищої освіти. Таким методом є інформатизація навчального закладу. На рисунку 2 відображено основні завдання оснащення освітнього закладу інформаційними технологіями.
Рис. 2. Основні завдання забезпечення системи фахової передвищої освіти інформаційними та комунікаційними технологіями
Цей метод дозволяє не тільки модернізувати інформаційне середовище системи коледжів, а й тримати студентів в курсі останніх інформаційних розробок в галузі досліджуваної професії. Застосування в процесі навчання основних інтерактивних методів навчання сприяє розвитку потенціалу студентів, розширенню їх кругозору як в загальнокультурній, так і в професійній сфері.
Відзначу етапи, які проходять коледжі в рамках переходу до режиму інноваційних реформ:
− усвідомлення важливості, необхідності та обов’язковості інноваційних перетворень;
− формування команди;
− наявність мотивації та готовності викладацького складу до здійснення інноваційної діяльності;
− проблемний аналіз навчального закладу;
− розробка проєктної ідеї вдосконалення навчального закладу, що розуміється як вибір об’єкту модернізації, який повинен обґрунтовуватися відповідно до необхідності конкретного навчального закладу і бути зрозумілим для всіх учасників навчального процесу;
− визначення конкретних управлінських процедур стосовно реалізації розробленої ідеї;
− моніторинг перших кроків з реалізації ідеї для управління та корекції (у разі необхідності) наступних координуючих дій.
Відзначаю, що основними методами впровадження та реалізації інноваційних перетворень в навчальному закладі під час підготовки майбутніх фахівців передвищої освіти є такі:
− розробка та реалізація інноваційних освітніх програм;
− вдосконалення педагогічних технологій;
− сукупність методів, прийомів і засобів навчання;
− технологічне і організаційне забезпечення.
Під час проведення досліджень систематизували процес впровадження інновацій у фахову передвищу освіту.
Цей процес представлений на рисунку 3.
Рис. 3. Схема реалізації інновацій в освітньому процесі за допомогою впровадження нових освітніх послуг
Так, основними показниками оцінювання нововведень в навчальному закладі можна назвати такі:
− суспільна значущість (вплив інновації на розвиток системи освіти в цілому);
− корисність (практична значущість інноваційних процесів);
− реалізація (реалістичність інновації і керованість інноваційних процесів);
− методична розробленість (експеримент, перевірена, обґрунтована практика);
− можливість засвоєння інновацій потенційними учасниками (складність і доступність технології, нововведення).
Також відзначу, що впровадження інновацій в освітній процес під час реалізації програми підготовки фахівців передвищої освіти досі ще не має системного характеру. Існує низка факторів, що перешкоджають активізації інноваційних процесів у вітчизняній освіті.
Ними є такі:
− відсутність або дуже мала частка кваліфікованих фахівців у галузі розробки навчально-методичного забезпечення системи фахової передвищої освіти, у галузі розробок інновацій для впровадження в освітній процес;
− відсутність єдиної інформаційної бази, а також механізму поширення розробок у галузі освітніх інновацій на всіх рівнях (слабка система підготовки керівників органів освіти, здатних кваліфіковано впроваджувати інноваційні процедури в освітній процес).
Висновки. Отже, застосування інноваційних методів навчання в системі фахової передвищої освіти є сьогодні актуальним і перспективним напрямом, особливо в умовах постійного вдосконалення і розвитку системи української освіти.
