«Інновації в організації освітнього процесу позашкілля»

Опис документу:
В основу інноваційної моделі позашкільного навчального закладу покладається концепція саморозвитку особистості. Це зумовлює необхідність оновлення змісту навчання й виховання, розроблення й практичного впровадження новітніх освітніх технологій, спрямованих на реалізацію основних вимог стратегії розвитку сучасної освіти, переорієнтацію на компетентнісний підхід, нові інформаційні технології, неперервність самоосвіти, формування навичок співпраці.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Центр позашкільної роботи Святошинського району міста Києва

Методична розробка

«Інновації в організації навчально-виховного процесу ПНЗ»

Упорядник – методист ЦПР

Корольчук Ольга Сергіївна.

Київ -2017

За визначенням ЮНЕСКО, сьогодні позашкільна освіта «…є відкритою неформальною паралельною освітою, спроможною швидко й мобільно реагувати на зміни в соціальному середовищі, на різноманітність потреб і мотивів соціуму, здібностей дітей».

В основу інноваційної моделі позашкільного навчального закладу покладається концепція саморозвитку особистості.

Це зумовлює необхідність оновлення змісту навчання й виховання, розроблення й практичного впровадження новітніх освітніх технологій, спрямованих на реалізацію основних вимог стратегії розвитку сучасної освіти, переорієнтацію на компетентнісний підхід, нові інформаційні технології, неперервність самоосвіти, формування навичок співпраці.

Освітніми інноваціями у позашкільному навчальному закладі називають новизну, що істотно змінює результати освітнього процесу, створюючи при цьому вдосконалені чи нові:

  • освітні, дидактичні, виховні системи;

  • зміст позашкільної освіти;

  • освітні педагогічні технології;

  • методи, форми, засоби розвитку особистості, організації навчання і виховання;

  • технології управління позашкільним навчальним закладом.

Проблема підвищення якості позашкільної освіти вказує на мотивацію самонавчальної діяльності, використання інструментів самодіагностики та самопізнання.

Забезпечення креативної спрямованості навчально-виховного середовища має стати науково - теоретичною основою навчально-розвивальної та виховної діяльності сучасних позашкільного закладу освіти.

В.Сухомлинський наголошував, що перетворення наукових істин у живий досвід творчої праці – найскладніша сфера дотикання науки до практики. Досвід підтверджує, що постійна творча взаємодія наукової думки та практичного досвіду педагогів сприятиме розв’язанню завдань підвищення якості позашкільної освіти. Серед них треба виокремити широке впровадження в педагогічну практику наукових методів педагогічного моделювання, активізацію інтеграційних процесів щодо використання розвиваючих і здоров’язбережувальних технологій; психологічний супровід всіх суб’єктів навчально-виховного процесу. Це сприятиме вдосконаленню роботи щодо формування в Україні цілісного освітнього та інформаційно-методичного простору).

Мета діяльності в інноваційному пошуку – очікуваний кінцевий результат.

Зміст інноваційної діяльності визначається основною ідеєю інноваційного процесу, який обґрунтовується метою та очікуваними результатами.

Життєтворча парадигма - навчити вчитись, навчити жити (культура побуту, здоровий спосіб життя), навчити жити разом (культура людських взаємостосунків), практична направленість навчання були і є актуальними завданнями діяльності педагогічних колективів. Саме тому сучасні системи освітньо - розвивальної роботи позашкільних навчальних закладів спрямовані на постійне розширення поля креативності вихованців, формування в них стійкої внутрішньої мотивації до навчально - пізнавальної та творчої діяльності, розширення соціального досвіду, формування позитивної «Я – концепції». Це й сприяє їх професійному самовизначенню та соціальній адаптації вихованців позашкільного закладу.

Залежно від освітніх потреб кожної дитини, її пізнавальних можливостей та мотивів, здібностей і нахилів вибудовується особистісна освітня траєкторія одержання позашкільної освіти. У цьому контексті збільшується питома вага індивідуалізованих форм роботи з дітьми в поєднанні з груповими і колективними. Педагог обирає форму та структуру навчальних занять, методи навчання, керуючись їх педагогічною доцільністю.

Успішність навчально-розвивальної та виховної роботи педагогічних колективів значною мірою залежить від органічного поєднання творчої праці та кращого досвіду досвідчених педагогів із новаторськими ініціативами молодих колег. Саме такий підхід є основою для визначення шляхів розвитку закладу і впровадження розмаїття інновацій.

Протягом 2011-2016 н.р. впроваджувалися проекти «Модель ЦПР – закладу життєтворчості», «Моніторинг якості освіти», «Розвиток акмеологічної культури педагогів», «Здоров’я дитини – здоров’я нації» «Психологічний супровід освітнього процесу», «Виховний потенціал музейної педагогіки», «Обдарована дитина», «Піраміда пізнання».

Більшого використання набувають інформаційні технології та інтерактивні методи навчання педагогів, соціально корисні акції та розширення роботи Малої академії наук.

Навчальна інноваційна технологія - взаємодія педагога з вихованцем,у результаті якої підвищується мотивація вихованців до навчально-виховного процесу.

Інноваційна культура особистості все більше й більше визначається рівнем здатності тієї або іншої людини до творчого (продуктивного) й критичного (оцінюючого) мислення.

Творче мислення спрямоване на створення нових ідей, а критичне виявляє їх недоліки. Зрозуміло, що для ефективного розв'язання інноваційних задач необхідні обидва види мислення, хоча використовуються вони порізно (як правило, ці функції всередині інноваційної команди беруть на себе різні її учасники), бо критичне мислення часто є ні би перешкодою для творчого мислення. Феномен інноваційної культури особистості ґрунтується на поєднанні як критичного, так і творчого мислення.

Отже, існує необхідність методичного супроводу процесу удосконалення професійної компетентності педагога закладу позашкільної освіти як потенційного субיєкта творчого процесу. А це означає конкретні кроки переходу від позиції репродуктора до творця, експериментатора, заради підвищення методичної, загальнокультурної, комунікативної компетентності як обовיязкових засад розвитку творчої діяльності.

Рівні професійної компетентності:

  • репродуктивний,

  • адаптивний,

  • локально-моделювальний,

  • системно-моделювальний,

  • творчий

Ці рівні залежать від методичної креативності педагога, його готовності до інноваційної педагогічної діяльності, безперервної самоосвіти, здатності до гнучкого мислення й виступають вагомими складовими інноваційної культури педагога.

Інноваційне мислення, що генерує нові знання, напряму залежить від рівня професіоналізму новатора, його здатності до систематичного отримання нової інформації, психологічної й діяльнісної спрямованості не на адаптацію, а на розвиток, на пошук нового.

Готовність педагога до інноваційної діяльності визначають за рівнями

- усвідомлення потреби запровадження педагогічних новацій у власній освітній практиці;

- інформованості про новітні педагогічні технології, знання новаторських методик роботи;

- зорієнтованості на створення власних творчих завдань, методик, налаштованості на експериментальну діяльність;

- володіння практичними навичками освоєння педагогічних новацій та розроблення нових.

На основі співвідношення та міри вияву цих показників виділяють інтуїтивний, репродуктивний, пошуковий та творчий рівні сформованості готовності освітян до впровадження та створення педагогічних інновацій.

При моделюванні впливу на формування інноваційної культури педагога як результату андрагогічного процесу необхідно враховувати, що інноваційна професійна діяльність педагога - це інтегральна здатність особистості, що характеризується високим рівнем сформованості мотиваційно-орієнтаційного, змістовно-операційного і оцінно-рефлексивного компонентів у їх єдності та проявляється в прагненні та здатності до інноваційної діяльності на високому професійному рівні.

Ефективність формування готовності педагога до інноваційної діяльності визначається за ступенями спрямованості педагогічних працівників на інноваційний режим діяльності, спрямування роботи методистів на забезпечення індивідуальної траєкторії підготовки педагога-новатора, оновлення змісту, форм і методів методичного супроводу освітнього процесу.

Актуальною постає тема становлення й активної професійної самореалізації педагога-дослідника - носія інноваційної культури, що проявляє вільне творення нової інноваційної продукції з дотриманням принципу спадкоємності .

Методичні інновації: розроблення науково – методичних та творчих навчальних проектів забезпечують підвищення креативної спрямованості позашкільного навчально - виховного середовища.

Процесуальні інновації: організація науково-психологічного супроводу суб’єктів навчально-виховного процесу, впровадження психолого- педагогічних тренінгів, методичних майстерень для керівників гуртків розвивального спрямування; розширення співпраці з вищими навчальними закладами, науковими організаціями, організація навчально - виховної роботи за новими напрямами позашкільної освіти; упровадження цільових програм києвознавчого, екологічного, валеологічного, дослідницького, патріотичного спрямування.

(Діяльність +  рефлексія)  + (ЗУН  +   Духовно-моральні цінності)    = Життєва компетентність

  

Цілеспрямована робота педагогів над упровадженням інноваційних процесів у діяльність позашкільного навчального закладу є основою для формування загального освітнього простору регіону.

Основними напрямами науково - методичної роботи педагогічного колективу необхідно зробити створення ефективної системи роботи з удосконалення соціально - педагогічної моделі закладу як комплексного позашкільного навчального закладу.

Основне спрямування діяльності методичних об’єднань на сьогодні - підвищення науково - методичної та професійної компетентності педагогів, посилення особистісного ресурсу та мотивації керівника гуртка.

В основу діяльності позашкільного закладу має бути покладено інтеграцію навчально – розвиваючих і здоров’язбережувальних технологій:

  • збагачення змісту навчально - виховних програм (розширення знань та уявлень вихованців про здоров’я, культуру здоров’я, здоровий спосіб життя; підвищення їхньої мотиваційної спрямованості на збереження й зміцнення власного здоров’я);

  • розширення сфери навчально - творчої взаємодії вихованців із природним середовищем, формування елементарних навичок загартування, фізичного розвитку, здорового способу життя;

  • впровадження сучасних особистісно орієнтованих форм і методів, педагогічних технологій позашкільної освіти.

Підвищення наукової складової розвивальної роботи в закладі зумовлює підвищення вимог щодо психолого - педагогічної компетентності педагогів, розроблення та впровадження відповідних моделей психологізації навчально - виховного процесу.

За такого підходу набуті вихованцями життєві компетенції стануть основою для розкриття їхнього особистісного, інтелектуального та творчого потенціалу. Це означає: постійне вдосконалення професійних і творчих здібностей педагогів; розробка та впровадження доцільних психолого - педагогічних програм; психологічний супровід навчально - виховного процесу; інтелектуально - творчу діяльність вихованців дослідницького спрямування; участь у конкурсних заходах різного організаційного рівня.

 Позашкільна установа — це складний механізм, від злагодженої роботи якого залежить комфортне почуття як вихованців, так і педагогічних працівників. Важливу роль в організації навчально-виховного процесу позашкільного закладу, роботі з дітьми, співпраці з колегами та батьками відіграє компетентна, креативна особистість керівника гуртків.

Об’єднання зусиль ініціативних педагогів - практиків, функціонування профільних методичних об’єднань і творчих груп, співпраця з науковцями – це фактор, який забезпечить упровадження інновацій, розробку ефективних методик і технологій та сприятиме цінності позашкільної освіти в цілому.

Інноваційна продукція – це нові програми, методичні посібники, освітні послуги; методичне забезпечення навчально-виховного процесу.

Під новою технологією позашкільного навчального процесу ми розуміємо систему освітніх інновацій, які створюють умови для розвитку і розкриття творчого потенціалу особистості вихованця.

Інноваційність передбачає зміну форм і змісту контролю, оцінок, наслідків НВП. Перед педагогічним колективом ПНЗ постає завдання збереження цікавості та привабливості для вихованця НВП. Провідною метою виховання залишається ідеал особистості, здатної приймати рішення в ситуаціях нелегкого морального вибору та нести відповідальність за ці рішення.

Управління інноваційними процесами у позашкільному закладі потребує реалізації нових принципів управління.

Принцип інноваційності – характеризується наявністю у керівника закладу освіти чітких переконань щодо постійного оновлення навчально-виховного процесу внаслідок постійних змін, що відбуваються у суспільстві і світі.

Принцип локальних змін - оновлення окремих ланок діяльності (наприклад, програмного забезпечення мережі гуртків, секцій, творчих об'єднань тощо). Цих змін може бути кілька, але всі вони реалізуються незалежно одна від одної.

Інноваційний процес у позашкільних навчальних закладах – це комплексна діяльність педагогів щодо створення, засвоєння, використання та розповсюдження нововведень, який допомагає перевести систему позашкільної освіти з режиму функціонування в режим розвитку.

Інноваційна продукція – це нові програми, методичні посібники, освітні послуги; методичне забезпечення навчально-виховного процесу.

В умовах Центру позашкільної роботи це:

  • робота над авторськими програмами та над адаптацією типових програм;

  • модернізація навчально-виховного процесу. Використання на заняттях психологічних вправ, завдань, які взяті з превентивних програм. Ведеться адаптація до умов позашкільного навчального закладу.

  • інновації-трансформації, котрі змінюють форму занять. Приклад: методична програма «Конструктор занять» - нетрадиційні форми проведення занять і виховних заходів.

  • Перелік методичних рекомендацій, розроблених методистами ЦПР

  • Навчальний рік

  • Тематика методичних рекомендацій

  • 2009/2010

  • Імідж керівника ТО: його складові

  • Культура педагогічної праці

  • Керівник ТО, соціальний педагог, психолог: аспекти взаємодії

  • Технологія соціального проектування в позашкільному навчальному закладі

  • Сучасний навчальний процес: педагогіка та навчальні технології

  • Школа психолого-методичного супроводу молодого педагога-позашкільника

  • Права людини

  • Портфоліо як засіб підвищення професійної майстерності педагога

  • Довідник педагога, що атестується

  • Відкрите заняття: принципи підготовки. Проведення та аналізу

  • 2010/2011

  • Інтерактивне навчання в позашкільному навчальному закладі

  • Якою має бути рецензія на навчальну програму

  • Керівник ТО в просторі професійного конкурсу

  • Словник «Психолого-педагогічні персоналії»

  • Комунікативна культура як компонент педагогічної культури

  • Особистісно-зорієнтоване навчання: методико-діагностичний мінімум педагога

  • Як оформити власне портфоліо

  • Допрофільна підготовка

  • 2011/2012

  • Аналіз та узагальнення педагогами власного досвіду

  • Методичні рекомендації щодо проведення самоаналізу реалізації навчальної програми педагога позашкільного навчального закладу

  • Яким має бути заняття в сучасному позашкільному навчальному закладі

  • Соціально-педагогічна діяльність у позашкільному освітньому просторі

  • Акмеологічні технології підвищення якості освіти

  • 2012/2013

  • Критичне мислення як засіб формування і розвитку творчих здібностей дітей

  • Способи організації навчальної взаємодії

  • Методичні рекомендації керівнику ТО щодо самоаналізу заняття

  • План-щоденник молодого педагога

  • Дебати як засіб формування ключових компетенцій учнів

  • Довідник молодого педагога «Сходинки майстерності»

  • Довідник керівника гуртка ПНЗ

  • Модель сучасного уроку

  • 2013/2014

  • Методичні рекомендації щодо вивчення і формування соціального замовлення позашкільному навчальному закладу

  • Методичні рекомендації щодо підготовки до державної атестації закладу, проведення самоекспертизи діяльності закладу

  • Професійний довідник методиста

  • Технологія педагогічної діагностики: концептуальні засади

  • Розвиток професійної компетентності керівника ТО

  • Акмеологічний цитатник «Самоосвіта педагога через дослідження виразів видатних осіб»

  • Акмеологічний потенціал керівника ТО: педагогіка успіху

  • Організація літнього відпочинку дітей

  • 2014/2015

  • Професійна компетентність керівника творчого об’єднання: її складові

  • Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення батьківських зборів в творчих об’єднаннях

  • Самоосвіта керівника творчого об’єднання: зміст, форми, методи, технології

  • Система психолого-методичного забезпечення ЦПР в дії

  • Вимоги до письмового оформлення авторських навчальних програм

  • Перспективні лініі побудови навчальної взаємодії в позашкіллі

  • Педагогічний аналіз в системі діяльності педагога ПНЗ

  • 2015/2016

  • Добірка сценаріїв заходів «Ми - нація єдина»

  • Підготовка до атестації: як оформити власне портфоліо

  • Проектна технологія в практиці роботи керівника ТО

  • Методичні рекомендації щодо змісту та оформлення навчальних програм з позашкільної освіти

  • Реалізація моделі евристичного навчання

  • Основні поняття андрагогіки – навчання дорослих

  • Програма розвитку Центру позашкільної роботи

  • Система формування методичної культури педагога ПНЗ

  • Психолого-педагогічна діагностика в ПНЗ

  • 2016/2017

  • Технологія підготовки та проведення батьківських зборів у ТО

  • Інновації в організації навчально-виховного процесу ПНЗ»

  • Інтерактивні форми роботи з дітьми

  • Методи стимулювання та мотивації навчальної діяльності

  • Відновлення здоров´я педагога

  • Самоменеджмент керівника закладу освіти

Література

  1. Бех І.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання. – К.; ІЗМН, 1998.

  2. Гін А. Прийоми педагогічної техніки. – Луганськ, 2004. – 84 с.

  3. Кондратюк В.Л., Волос М.М., Бабин І.І. Основні тенденції розвитку систем освіти та освітніх технологій у світовій педагогічній практиці. // Відкритий урок. – 2002. –№5-6.

  4. Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. – 2002. - №5/6.

  5. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. К, 2000. – 368 с.

  6. Освітні технології. / За ред. О.М.Пєхоти. – К. – 2002. – 255 с.

  7. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія і практика. – К., 2002. – 136.

  8. Совенко Л. Впровадження в систему роботи керівників гуртків позашкільних навчальних закладів методичних інновацій. [WWWдокумент]. URL http://osvita.ua/school/out_edu.

  9. Сухомлинський В.О. Вибрані твори : у 5-ти т. / В.О. Сухомлинський – К.: Рад. Школа. – 1976-1977 – Т. 4. – С. 40; 402.

  10. Розвиток творчих здібностей дітей та учнівської молоді в креативному позашкільному навчально-виховному мікросоціумі. З досвіду роботи Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю / Бондар Л.М., Перепелиця Н.В., Сидоренко Н.Ю. [за ред. Л.В. Тихенко] – Суми : Нота-бене – 2008 р. – 68 с.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ залишилося:
0
2
міс.
0
0
дн.
0
4
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!