Інноваційний простір позашкільного закладу: методичний розвиток освітнього потенціалу

Опис документу:
У створенні єдиного виховного простору, крім школи, велику роль відіграють позашкільні заклади освіти. ЦПР як школа – це простір життя дитини, простір розвитку його життєвих можливостей. Діяльність ЦПР спрямована на створення виховного простору для дітей та молоді в районі, стимулювання розвитку природних нахилів та творчих здібностей вихованців.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Інноваційний простір позашкільного закладу:

методичний розвиток освітнього потенціалу

Корольчук О.С.– методист ЦПР Святошинського р-ну Києва

Ми нічому не можемо навчити людину.

Ми можем тільки допомогти йому відкрити це в собі.

Галілео Галілей.

У створенні єдиного виховного простору, крім школи, велику роль відіграють позашкільні заклади освіти. ЦПР як школа – це простір життя дитини, простір розвитку його життєвих можливостей.

Діяльність ЦПР спрямована на створення виховного простору для дітей та молоді в районі, стимулювання розвитку природних нахилів та творчих здібностей вихованців.

Принципи організації науково-методичної роботи: цілісність, системність і послідовність, науковість, відповідність змісту науково-методичної роботи сучасному соціальному замовленню щодо рівня сучасної підготовки учнів, вихованців. Плануючи методичну роботу, обов'язково вивчаються та прогнозуються запити і потреби кожного педагога. Для цього розробляється діагностичний інструментарій, крім фахових проблем вивчаються нахили, захоплення, особистісні характеристики. Результати діагностики дають інформацію для подальшого аналізу та сприяють визначенню напрямків, перспектив професійного росту керівників гуртків. Особистість педагога – це система його ціннісних орієнтацій, мотивів і стилю індивідуальної діяльності та спілкування; основа (матриця) педагогічної діяльності, що визначає характер її цілей і завдань; на ній ґрунтується індивідуальність, унікальність і неповторність людини як фахівця.

Для успішного перебігу інноваційних процесів в освітній системі важливо щоб педагоги вміли проаналізувати ланцюжок від створення до стандартизації інновації (передумови виникнення інноваційної ідеї, природу проблеми, на розв’язання якої спрямована інновація, етапи її впровадження, ефективність); усвідомлювали сутність інноваційної діяльності, були здатні мислити по-новому. Це означає, що педагогічне мислення, найважливішими характеристиками якого є прогностичність, проблемність, самостійність, активність, гнучкість, творчість, набуває нових якісних ознак, до яких відносимо й інноваційність.

Сутність педагогічного мислення дослідники характеризують як своєрідне бачення світу, яке відображує психолого-педагогічні та спеціальні знання педагога, установки, що визначають його поведінку та способи розуміння дій.

Інноваційне мислення педагога – це активний спосіб сприйняття, осмислення та оцінювання педагогічних об'єктів, що ґрунтується на особистісному розумінні та оцінюванні педагогом зовнішнього світу; пов’язане з необхідністю прийняття нестандартних (інноваційних) педагогічних рішень у нестандартних педагогічних ситуаціях та забезпечує розроблення і освоєння нових моделей взаємодії суб’єктів педагогічного процесу. Як складова педагогічного мислення, інноваційне мислення є когнітивним утворенням, специфічним інтелектуальним інструментом, який забезпечує певну технологію перебігу розумових процесів; пізнавальну та пошукову активність педагога.

На теоретичному рівні інноваційне мислення педагога означається здатністю: проводити системний аналіз інноваційних освітніх процесів; оперувати абстракціями (уявляти процеси зміни педагогічних об’єктів (явищ, процесів, дій) в ідеальному та нестандартних варіантах); встановлювати причинно-наслідкові зв’язки утворення і впровадження інновацій; розробляти інноваційні ідеї на основі відомих теорій, закономірностей, концепцій; оцінювати педагогічну ситуацію з позиції пошуку нестандартних варіантів її розв’язання, обґрунтування та прийняття педагогічного рішення в умовах інноваційних змін; прогнозувати результати інноваційної діяльності, їх позитивні і негативні наслідки, можливості і ризики впровадження інновацій.

Педагогічна діяльність здійснюється через систему спланованих і ситуативних дій педагога у реальному часі, які спрямовані на вирішення педагогічних задач, що дає змогу розглядати інноваційне мислення на практичному рівні. Фактор дефіциту часу в процесі діяльності педагога викликає потребу швидкого реагування на зміни педагогічної ситуації шляхом вироблення рішення і дій.

Практичне мислення педагога називають мистецтвом тому, що воно безпосередньо включається у педагогічну дію і невід’ємне від її виконання. Інноваційність і творчість мислення педагога не є набором готових шаблонів інноваційної діяльності та способів її проведення, це, насамперед, специфічний підхід до організації професійної діяльності, де відбувається поєднання практичного і теоретичного типів інноваційного мислення, що забезпечує формування інтелектуальної складової особистості педагога та визначає його поведінку. Інноваційна поведінка педагога є зовнішньою демонстрацією його інноваційного мислення, її характер проявляється у діях, способах і методах здійснення інноваційної діяльності від розроблення інноваційної ідеї до впровадження інновації. Цей процес тісно пов’язаний з постійним оновленням способів перетворення об'єктів діяльності. Ми розглядаємо інноваційну поведінку педагога як тип індивідуальної або колективної поведінки людини, який характеризується ініціативністю та потребою у системному освоєнні суб’єктами педагогічної діяльності нових способів і методів навчання і виховання або створенням нових та їх ефективним застосуванням у педагогічному процесі і в різних сферах суспільного життя. Інноваційна поведінка педагога пов’язана з постійним пошуком і апробацією найбільш ефективних тактичних моделей здійснення інноваційної діяльності (розроблення і впровадження педагогічних інновацій, інноваційних технологій), її сутність має відповідати істинним інтересам конкретного педагога та сприяти його розвитку як особистості і це забезпечить професіоналізм і конкурентоспроможність конкретного педагога.

У функціональному полі інноваційної культури педагога не існує єдиного і оптимального балансу; на її рівень впливають суспільні, економічні, політичні, загальнокультурні та інші умови; розвиток останньої характеризується зміною стабільних і гіперактивних періодів, коли відбувається різкий прорив у напрямку професійної реалізації особистості педагога.

Інноваційна діяльність педагога позашкільного закладу освіти - соціально-педагогічний феномен, що відображає його творчий потенціал, що виходить за межі нормативної діяльності. Соціально-психологічна компетентність виявляється у сфері інтерперсональної взаємодії у процесі вирішення проблемних життєвих ситуацій. Базовими психологічними властивостями соціально-психологічної компетентності є високий рівень соціального інтелекту, особистісної гнучкості. Особистість в процесі діяльності з самопізнання, само- прийняття, перебудови сфер діяльності через реінтеграцію опановує нові аспекти життєдіяльності.

Перелік тренінгів, проведених працівниками відділу психолого-методичного забезпечення закладу для педагогів ЦПР та інших колег за період 2013- 2016 рр.

1. Просвітницька робота щодо здорового способу життя вихованця ПНЗ. 2013 р.

2. «Основні стратегії виховання творчої особистості». 2013р.

3. Цикл занять «Розвиток професійної компетентності педагогів». 2013р.

4. Основні засади підготовки педагога до захисту звання керівник гуртка-методист. 2013 р.

5. Організація роботи з обдарованими дітьми: зміст і методи роботи. 2013 р.

6. Комунікативна компетентність педагога як важлива складова педмайстерності. 2013р.

7. Культура миру, толерантності – потреба часу. 2013 р.

8. Формування безпечної поведінки дитини під час навчально-виховного процесу та у вільний час. 2013 р.

9. Усвідомлене батьківство. 2013 р.

10 Цикл занять «Інтерактивні форми навчання в гуртковій роботі». 2014р.

11 Цикл занять «Самопізнання, само ідентифікація та самоосвіта педагога як запорука успіху професійної діяльності». 2014р.

12 Цикл занять «Інноваційні освітні технології в практиці ПНЗ». 2014р.

13 Формування ключових компетенцій учнів у проектній діяльності. 2014р.

14 Методичний абонемент керівника гуртка (в межах проекту «Піраміда пізнання»). 2014р.

15 Нетрадиційне заняття від А до Я: інтерактивні технології навчання. 2014р.

16 Технологія педагогічної діагностики. 2014р.

17 Акмеологічний потенціал педагога ПНЗ. Педагогіка успіху. 2014р.

18 Компетентнісний потенціал навчальних програм. 2014р.

19 Профілактика професійного вигоряння педагога. Методи психологічної саморегуляції особистості. 2015 р.

20 Семінар з основ безконфліктної взаємодії для батьків «Поважаємо дитину – поважаємо себе».2015 р.

21 Профілактика та попередження дитячого травматизму в зимовий період 2015 р.

22 Тренінгове адаптаційне заняття для молодих педагогів "Безпечний заклад в безпечній державі.» 2015 р.

23 Тренінг з налагодження комунікації та взаємодопомоги «Сім»я – значить команда» 2015 р.

24 Інформаційна компетентність педагога – основа професійного успіху.2015р.

25 Керівник ТО: функції, роль, модель діяльності. 2015 р.

26 Організація до профільної підготовки учнів: форми і методи роботи 2015 р.

27 Основні поняття андрагогіки – навчання дорослих. 2015р.

28 Методи профілактики емоційного вигоряння педагога. 2015 р.

29 Плекаємо етичну компетентність керівника гуртка. 2015 р.

30 Формуємо екологічне мислення педагога (2 семінарських заняття). 2016 р.

31 Тренінг для батьків гуртківців «Долаємо погані звички хороших дітей».

2016 р.

32 Партнерська взаємодія керівника ТО з батьками . 2016 р.

33 Алгоритм підготовки методичних матеріалів до виставки «Педагогічний вернісаж - 2016». 2016 р.

34 Збереження здоров’я педагога – запорука успішної педагогічної діяльності 2016 р.

35 Виявляємо труднощі в педагогічній діяльності і знаходимо шляхи їх подолання. 2016 р.

36 Провідні аспекти евристичного навчання. 2016 р.

37 Цільові орієнтири діяльності педагога ПНЗ в період атестації. 2016 р.

38 Партнерство ЦПР і батьків заради творчого розвитку особистості гуртківця 2016р.

39 Громадянсько-патріотичне виховання гуртківця – вимога часу. 2016р.

Результати анкетувань, проведених на тренінгових заняттях серед педагогів Центру показали, що найбільш значущими для них є мотиви:

• Потреба в контактах з цікавими, творчими людьми (60 %)

• Потреба в новизні, оновленні, зміні обстановки, подоланні рутини (60 %)

• Потреба в самовираженні, самовдосконаленні (50 %)

• Усвідомлення недостатності досягнутих результатів і бажання їх поліпшити (30 %)

• Матеріальні причини: підвищення зарплати , можливість пройти атестацію (30 %)

Менш значущими є мотиви:

• Потреба в досягненні високих результатів (10 %)

• Потреба в пошуку дослідження (10 %)

• Бажання перевірити на практиці отримані результати (10 %)

• Прагнення бути поміченим і гідно оціненим (10 %)

• Потреба в лідерстві (10 %)/

На основі емпіричного дослідження, психологом Лішафаєвою Х.А. та методистом з соціально-педагогічної роботи Оріхон Д.Р. були складені тренінгові заняття, які за темами врахували досліджувані показники соціальної компетентності. Пропоновані в структурі технології завдання, принципи, умови успішної групової тренінгової роботи сприяли розвитку змістовних елементів соціальної компетентності: комунікативних умінь, здатності до роботи в групі, здатності до вирішення конфліктів і проблем, відповідальності, емпатії, рольової гнучкості. Розроблена і апробована технологія тренінгової групової навчальної роботи, що включає в себе етапи, використання різноманітних форм з урахуванням вікової специфіки, сприяє розвитку соціальної компетентності учнів підліткового віку. Тренінгові заняття спрямовані на розвиток соціально позитивних навичок поведінки і соціально значущих рис характеру особистості.

Індивідуальні консультації за запитами батьків з підготовки дитини до школи та визначення рівня розвитку дошкільнят проводить досвідчений практичний психолог Лєпіхова Л.А.

У розвитку психологічної компетентності керівника гуртка головна роль відведена самовдосконаленню професійної та особистісної самосвідомості, визначенню своїх професійних позицій.

Проблема, над якою працювала психологічна служба протягом минулого періоду: «Психологічний супровід дітей, що знаходяться у групі ризику». Метою такої роботи були - розвиток когнітивної сфери дитини, загальних і спеціальних здібностей, емоційно-вольової сфери, етичних норм і правил поведінки. Проведено тренінги психологічного розвантаження для педагогів закладу та індивідуальні бесіди-консультації з педагогами, що потребували професійної допомоги для подолання синдрому особистісного вигоряння. Психологічна просвіта проводилася у вигляді участі у Сезонній школі «Професійне зростання педагога» та акмеологічному проекті «Піраміда пізнання». Протягом навчального року проходив тренінговий курс «Розвиток творчих здібностей підлітків у позашкільній роботі» та «Чарівна пісочна казка».

Розроблено та впроваджено корекційно-розвивальну програму «Робота з гіперактивними дітьми» та отримані позитивні результати розвивальної та корекційно-відновлювальної роботи з:

- покращення соціальної адаптації вихованців; - соціальної взаємодії;

- подолання страхів, фобій; - агресії;

- подолання підвищеної конфліктності; - тривожності;

- супровід обдарованих дітей, у зв’язку із підвищеною схильністю даної категорії дітей до нейротизму;

- подолання вікових, особистісних та сімейних криз, тощо.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.