У статті описано практичний досвід організації інклюзивної арт-студії, де діти з особливими освітніми потребами мають можливість самовираження, комунікації та розвитку через мистецтво. Авторка розглядає ключові принципи створення безпечного простору, адаптації занять і роль дорослого як супровідника.
